Принципи обліку основних господарських процесів

ПЛАН

Принципи обліку основних господарських процесів

1. Основні показники господарської діяльності

2. Принципи оцінки господарських засобів і калькуляція

3. Облік процесу постачання

4. Облік процесу виробництва

5. Облік процесу реалізації

6. Облік фінансових результатів і використання прибутку

ПРИНЦИПИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

1. Основні показники господарської діяльності

Для оперативного керівництва і контролю бухгалтерський облік повинен забезпечити своєчасну й якісну інформацію про кількісні та якісні показники діяльності господарства.

Кількісними показниками діяльності підприємства є показники обсягу тих або інших процесів, наприклад кількість заготовлених (придбаних) виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виробленої та реалізованої готової продукції в цілому та за окремими її видами тощо. Цей показник дає змогу раціонально вирішувати господарські завдання в процесі діяльності. В показнику обсягу реалізації поєднуються інтереси виробників і споживачів, оскільки реалізованою може бути тільки продукція, яка відповідає попиту споживачів, певним їхнім вимогам. Це змушує підприємства підвищувати якість продукції, покращувати асортимент, припиняти виробництво продукції, яка не користується попитом.

Якісні показники характеризують економічну ефективність здійснення того або іншого процесу. Такими показниками е прибуток і рентабельність. Від розміру прибутку залежить виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податку з при бутку та по інших платежах, створення резервного фонду, поповнення власного капіталу. Рентабельність визначається як процентне відношення суми прибутку .до обсягу реалізованої продукції (показує, скільки підприємством одержано прибутку з кожної гривні реалізації), до вартості всього майна (капіталу), вкладеного у підприємство, та ін. Порівнянням одержаних показників рентабельності з плановими, а також у динаміці за декілька звітних періодів або з показниками інших підприємств, що працюють в таких же умовах, визначають ефективність діяльності господарства.

Інші якісні показники визначаються характером діяльності підприємства. Так, у підприємствах матеріальної сфери виробництва (промисловість, сільське господарство, будівництво тощо) важливим якісним показником є собівартість виробленої і реалізованої продукції (робіт, послуг); в торговельних підприємствах - рівень витрат обігу (до обсягу реалізації товарів). Зниження собівартості та витрат обігу є важливим фактором збільшення прибутку і підвищення рівня рентабельності. Ті або інші кількісні та якісні показники господарської діяльності підприємств і організацій визначаються за даними бухгалтерського обліку.

2. Принципи оцінки господарських засобів і калькуляція

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку загальним принципом оцінки господарських засобів (активів) підприємства є їхня фактична собівартість . Цим забезпечується реальна основа для відображення в обліку майнового становища підприємства і фінансових результатів його діяльності. Так, залишки виробничих запасів матеріалів, палива, напівфабрикатів тощо, а також залишки готової продукції в балансі відображаються за фактичною собівартістю їх придбання або виробництва. Проте, в поточному обліку для спрощення техніки облікової реєстрації та одержання деякої іншої додаткової інформації матеріальні цінності можуть відображатися не за фактичною собівартістю, а за прийнятими обліковими цінами - плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення фактичної собівартості від планової) або за купівельними цінами (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат).

Основні засоби та інші необоротні активи обліковуються за первинною вартістю (тобто фактичною собівартістю їх спорудження або придбання) з відокремленим обліком їх зносу (на окремому рахунку). В балансі первинна вартість основних засобів та нематеріальних активів і сума їх зносу показуються довідково; в підсумок балансу включається їх залишкова вартість основних засобів – як показник реальної цінності на звітну дату.

Залишки дебіторської і кредиторської заборгованості в балансі показують в сумах, визнаних господарюючими суб'єктами (дебіторами і кредиторами).

Для правильної оцінки господарських засобів важливе значення має калькуляція , тобто визначення фактичної собівартості придбаних предметів праці, виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Калькуляція може складатися як в цілому на об'єкт (випуск продукції, обсяг робіт), так і на одиницю продукції. Реальність визначення собівартості продукції залежить від економічно обґрунтованої методики обліку затрат і калькулювання, з урахуванням галузевих особливостей діяльності підприємств.

3. Облік процесу постачання

Процес постачання є невід'ємною умовою забезпечення процесу виробництва. Він складається із сукупності операцій по забезпеченню підприємства необхідними для виробництва предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом та ін.). Фактична собівартість придбаних предметів праці складається з їх купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат.

До транспортно-заготівельних витрат належать витрати на заготівлю, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню вантажу та інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

Бухгалтерський облік процесу постачання повинен забезпечити інформацію про виконання плану обсягу постачання (за кількісними та якісними показниками) і собівартість придбаних предметів праці. Окрім цього, завданням обліку є також здійснення контролю за своєчасністю розрахунків з постачальниками та іншими господарюючими суб'єктами по операціях, пов'язаних з придбанням матеріальних цінностей та їх транспортуванням.

Для цього у бухгалтерському обліку використовується система синтетичних і аналітичних рахунків.

Операції по придбанню предметів праці .обліковуються безпосередньо на рахунках обліку виробничих запасів ("Матеріали", "Паливо", "Запасні частини" та ін). На дебеті цих рахунків відображають всі витрати - пов'язані з їх придбанням, тобто купівельну вартість і транспортно-заготівельні витрати, що дає змогу визначити їх фактичну собівартість. Інформацію про кількість і вартість окремих видів виробничих запасів одержують за даними аналітичних рахунків, які відкривають до відповідних синтетичних рахунків матеріальних цінностей.

Облік розрахунків з постачальниками за одержані матеріальні цінності та іншими організаціями за надані послуги (транспортними, посередницькими тощо) здійснюють на пасивному рахунку "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

Звідси на купівельну вартість одержаних від постачальників і оприбуткованих на склади підприємства матеріалів в бухгалтерському обліку роблять запис: ;

Д-т рах. "Матеріали" (та інших рахунків виробничих запасів)

К-т рах. "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"

Такий же запис роблять на вартість послуг транспортних та інших господарюючих суб'єктів по перевезенню матеріальних цінностей, навантажувально-розвантажувальні та інші роботи і послуги.

У міру оплати розрахунково-платіжних документів постачальників і підрядчиків складають бухгалтерську проводку.

Схема обліку процесу постачання


Операція 1. Підприємством прийнято до оплати розрахунково-платіжні документи постачальника за отримані від нього матеріали:

сталь сортова 800 т по 150 гри. за 1т на суму 120 000 грн.

латунний прокат 120 т по 200 грн. за 1 т на суму 24 000 грн.

Разом ..........................................................................................................144 000грн.

Цю операцію треба записати на дебет рахунка "Матеріали" (збільшилися виробничі запаси) і кредит рахунка "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" (збільшилася заборгованість постачальнику).

Бухгалтерська проводка по першій операції буде така:

Д-т рах. "Матеріали"

К-т рах. "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" 144 000 грн.

Для визначення фактичної собівартості кожного виду придбаних матеріальних цінностей до рахунка "Матеріали" відкривають відповідні аналітичні рахунки: "Сталь сортова" і "Латунний прокат" (див. с. 84) і записують їх купівельну вартість.

Операція 2. Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення матеріалів на суму 21 300 грн.

Цю операцію треба записати на дебет рахунка "Матеріали" (оскільки витрати по транспортуванню включаються до собівартості матеріалів) і кредит рахунка "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" (збільшилася заборгованість перед транспортною організацією).

Бухгалтерська проводка по другій операції:

Д-т рах. "Матеріали"

К-т рах. "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" 21 300 грн.

Вартість перевезення стосується обох видів матеріалів - сталі сортової і латунного прокату. Тому всі транспортно-заготівельні витрати протягом місяця обліковують на окремому аналітичному рахунку "Транспортно-заготівельні витрати", на дебет якого треба записати суму 21 300 грн.

Операція 3. Виплачено готівкою із каси підприємства стороннім особам за навантажувально-розвантажувальні роботи при придбанні матеріалів 300 грн.

Цю операцію треба записати на дебет рахунка "Матеріали" (оскільки витрати по навантажувально-розвантажувальних роботах включаються до собівартості матеріалів) і кредит рахунка "Каса" (зменшення грошових коштів у касі). Бухгалтерська проводка по третій операції:

Д-т рах. "Матеріали"

К-т рах. "Каса" 300 грн.

В аналітичному обліку цю суму записують на рахунку "Транспортно-заготівельні витрати".

Операція 4. Перераховано з поточного рахунка підприємства в оплату заборгованості:

постачальнику - за матеріали 144 000 грн.

транспортній організації – за перевезення матеріалів 21 300 грн.

Разом ........................................................................................................... 165 300 грн .

Ця операція повинна бути відображена на дебеті рахунка "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" (зменшення заборгованості) і кредиті рахунка "Поточний рахунок" (зменшення грошових коштів на рахунку).

Бухгалтерська проводка по четвертій операції:

Д-т рах. "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"

К-т рах. "Поточний рахунок" 165 300 грн.

У системі синтетичних і аналітичних рахунків відображення розглянутих операцій матиме такий вигляд .

Синтетичний облік

Д-т Рах. "Поточний рахунок" К-т
Сальдо 200 000 4) 165 300
Оборот - Оборот 165 300
Сальдо 34 700
Д-т Рах. "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" К-т

4) 165 300

Сальдо –

1) 144 000

2) 21 300

Оборот 165 300 Оборот 165 300
Сальдо -
Д-т Рах. "Матеріали" К-т

1) 144 000

2) 21 300

3) 300

Оборот 165 300 Оборот -
Сальдо 165 600
Д-т Рах. "Каса" К-т
Сальдо 400 3) 300
Оборот - Оборот 300
Сальдо 100

Аналітичний облік

Д-т Рах. "Сталь сортова" К-т

№ опер. Кількість, т Ціна, грн. Сума, грн.
1 800 150 120000

Д-т Рах. "Латунний прокат" К-т

№ опер. Кількість, т Ціна, грн. Сума, грн.
1 120 200 24 000

Д-т Рах. "Транспортно-заготівельні витрати" К-т

№ опер Сума, грн. № опер. Сума, грн.
2 21300
3 300
Оборот 21600

Як видно з прикладу, сума дебетового обороту синтетичного рахунка "Матеріали" (165 600 грн.) показує фактичну собівартість придбаних матеріалів, яка складається з їх купівельної вартості (144 000 грн.) і транспортно-заготівельних витрат, пов'язаних з їх придбанням (21 600 грн.).

В аналітичному обліку придбані матеріали відображені за їх купівельною вартістю. Щоб визначити фактичну собівартість кожного виду матеріалів, треба суму транспортно-заготівельних витрат розподілити між ними пропорційно певному базису (за купівельною вартістю, вагою тощо). У нашому прикладі за такий базис візьмемо купівельну вартість матеріалів і складемо розрахунок.

Процентне відношення транспортно-заготівельних витрат до купівельної вартості придбаних матеріалів визначено розрахунком:

21 600 : 144 000 х 100 = 15 %.

Складений розрахунок показує фактичну собівартість придбаних матеріалів як в цілому (165 600 грн.), так і кожного виду придбаних матеріалів - сталі сортової (138 000 грн.), латунного прокату (27 600 грн.).

Розрахунок розподілу

транспортно-заготівельних витрат і визначення
фактичної собівартості придбаних матеріалів

Найменування матеріалів Купівельна вартість, грн. Транспортно-заготівельні витрати Фактична собівартість придбаних матеріалів
% сума, грн.
0 1 2 3 4 (гр. 1+3)
Сталь сортова 120000 15 18000 138000
Латунний прокат 24000 15 3 600 27600
Разом 144000 х 21600 165600

Слід зауважити, що в подальшому використанні у виробництві матеріали списуються за їх обліковою ціною. Наприкінці місяця на затрати виробництва списується також сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до цих матеріалів.

Таким чином, до собівартості продукції матеріали включаються за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі).

4. Облік процесу виробництва

Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов'язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг). Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлення продукції: заробітної плати, нарахованої робітникам; амортизацію засобів праці (основних засобів), зайнятих у виробництві, та ін. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).

Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відобразити всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції - з іншого.

Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку виробничі затрати прийнято групувати за певними ознаками. Так, за призначенням затрати поділяють на основні і накладні .

До основних відносять затрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і складають її речову (матеріальну) основу (матеріали, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних відносять витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновиробничі витрати).

За способом включення до собівартості продукції виробничі затрати поділяють на прямі і непрямі. Прямі затрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собівартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів (матеріали, комплектуючі вироби, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати , як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно основній заробітній платі робітників, матеріальним затратам тощо).

Затрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва. Основним з них є рахунок "Виробництво", на якому відображають всі затрати по виготовленню продукції, з одного боку, і випуск із виробництва готової продукції - з іншого. Інформацію про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка "Виробництво".

Протягом місяця на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків відображають тільки ті затрати, які прямо включаються до собівартості продукції (матеріали, напівфабрикати, заробітна плата робітників, що зайняті її виробництвом, тощо).

Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окремому рахунку "Загальновиробничі витрати". Наприкінці місяця витрати, відображені на дебеті рахунка "Загальновиробничі витрати", повністю (без залишку) списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка "Виробництво" і розподіляються між видами продукції пропорційне базису, передбаченому галузевою інструкцією (пропорційно основній заробітній платі, матеріальним затратам тощо).

При цьому складають бухгалтерську проводку:

Д-т рах. "Виробництво"

К-т рах. "Загальновиробничі витрати"

Згідно з прийнятим Планом рахунків загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства в цілому (утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, утримання приміщень загальногосподарського призначення, охорона, аудиторська і юридичні та інші послуги), відображені на дебеті рахунка "Адміністративні витрати", до собівартості виготовленої продукції не включають, а списують з кредиту зазначеного рахунка на дебет рахунка "Фінансові результати". Отже, на списання адміністративних витрат робиться запис:

Д-т рах. "Фінансові результати"

К-т рах. "Адміністративні витрати".

Таким чином, на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків одержують відображення як прямі, так і непрямі витрати, що складають фактичну виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції (без адміністративних витрат).

Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової продукції до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво") додають затрати за місяць (оборот по дебету рахунка "Виробництво") і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво" на кінець місяця). Оприбуткування випущеної із виробництва готової продукції за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку відображається записом:

Д-т рах. "Готова продукція"

К-т рах. "Виробництво".

Оскільки фактичну собівартість продукції визначають тільки наприкінці місяця (після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат), то протягом місяця одержану із виробництва готову продукцію оприбутковують, як правило, за плановою собівартістю. Це дає змогу відображати рух готової продукції в міру здійснення господарських операцій. Після складання звітної калькуляції планову собівартість продукції коригують до фактичної собівартості: на суму економії роблять від'ємний запис (способом "сторно"), на суму перевитрат - доповнюючий запис.

Загальна схема обліку і процесу виробництва наведена нижче.

Пояснення:

1 - матеріальні та інші витрати, які безпосередньо включаються до собівартості окремих видів продукції (прямі витрати);

2 - витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (непрямі витрати);

3 - оприбуткування протягом звітного періоду одержаної із виробництва готової продукції за плановою собівартістю;

4 - списання на затрати виробництва загальновиробничих витрат (і розподіл між окремими видами продукції);

5 - списання на фінансові результати адміністративних витрат;

6 - коригування планової собівартості продукції до фактичної (після складання звітної калькуляції).

Розглянемо на прикладі порядок відображення в обліку процесу виробництва.

Затрати у незавершене виробництво на початок місяця ир виробництву продукції А становили 28 000 грн. (у тому числі: матеріали - 23 000 грн., заробітна плата робітників - 5000 грн.).

Ці затрати записують; як дебетове сальдо на синтетичному рахунку "Виробництво" і його аналітичному рахунку "Виробництво продукції А".

Протягом місяця були; здійснені такі господарські операції.

Операція 1. Відпущено зі складу у виробництво матеріали:

на виробництво продукції А на суму 376 000 грн.

на виробництво продукції Б на суму 762 000 грн.

Разом ........................................................................................................... 538 000грн.

Витрачені матеріали треба списати з кредиту рахунка "Матеріали" (оскільки виробничі запаси зменшилися) і записати на дебет рахунка "Виробництво" (оскільки затрати на виробництво продукції збільшилися).

По першій операції бухгалтерська проводка буде такою:

Д-т рах. "Виробництво"

К-т рах. "Матеріали" 538 000 грн.

Одночасно треба відобразити затрати матеріалів на аналітичних рахунках: "Виробництво продукції А" (376 000) і "Виробництво продукції Б" (162 000).

Операція 2. Списано матеріали, використані:

- для потреб цехів та інших виробничих підрозділів , 11 300 грн.

- для загальногосподарських потреб 8 700 грн.

Разом ........................................................................................................ 20000 грн.

Витрачені матеріали мають бути списані на загальновиробничі витрати (11 300 грн.) та адміністративні витрати (87 000 грн.); в бухгалтерському обліку відображені записом:

Д-т рах. "Загальновиробничі витрати" 11 300 грн.

Д-т рах. "Адміністративні витрати" 8 700 грн.

К-т рах. "Матеріали" 20000 грн.

Операція 3. Нарахована заробітна плата:

1) робітникам основного виробництва,

зайнятим виготовленням:

продукції А 60 000 грн.

продукції Б 20 000 грн.

Разом ........................................................................................................... 80 000 грн.

2) інженерно-технічному та іншому персоналу

загальновиробничих підрозділів 17 300 грн.

3) адміністративно-управлінському персоналу 12 700 грн.

Всього .......................................................................................................... 110 000 грн.

При нарахуванні заробітної плати у підприємства виникають зобов'язання перед працівниками по оплаті праці. Припиняються ці зобов'язання дещо пізніше, при виплаті їм заробітної плати. Отже, суму нарахованої заробітної плати треба записати на кредит рахунка "Розрахунки по оплаті праці" (оскільки цей рахунок пасивний і збільшення зобов'язань


8-09-2015, 14:33


Страницы: 1 2
Разделы сайта