Т. Манро вважав себе безпосереднім продовжувачем ідей своїх попередників, передусім німецького філософа й психолога Макса Дессуара (1867—1947). З ім'ям М. Дессуара, засновника школи «Естетика й загальне мистецтвознавство», пов'язане чітке розмежування естетики й мистецтвознавства, естетичного й художнього. При цьому М. Дессуар справедливо вважав, що естетичне ширше, ніж художнє, і приділив велику увагу аналізові кожної з цих сфер. Зазначимо, що М. Дессуар досить слушно застерігав проти штучного поєднання різних аспектів як естетики, так і мистецтвознавства, критикував спроби трансформувати філософію в мистецтво. Можна погодитися з думкою М. Дессуара про помилковість терміна «філософія мистецтва», який, утім, може вживатися в метафоричному сенсі, але тільки в ньому. Теоретично ж філософія і мистецтво мають власні предмети, специфіку внутрішньої будови, і механічно їх поєднувати, справді, недоцільно. Значний вплив на неопозитивістів, зокрема на Т. Манро, справила ідея Дессуара про «багатофазову» концепцію естетичного переживання: 1) загальні враження; 2) концептуальна; 3) асоціативна.
Продовжуючи розробки М. Дессуара, Манро наголошує, що естетика повинна відмовитися від абстрактних міркувань про природу краси, проблеми піднесеного чи потворного й «обмежитися тільки фактами, їх коментарем». Ототожнюючи поняття «мистецтво» з поняттям «факт», Т.Манро розглядає мистецтво як самостійний, замкнений феномен, який не пов'язаний з розвитком суспільства, з загальним рухом культуротворчих процесів. Під час аналізу мистецького твору наголос робиться на формі як начебто основному критерії естетичної цінності твору. Така позиція визначила цілковиту беззастережну підтримку не лише Манро, а й іншими представниками натуралістичної естетики Європи та США 50— 70-х років будь-яких формалістичних експериментів у мистецтві XX століття. З ім'ям Томаса Манро пов'язане й поняття «ненормативна» естетика, тобто така естетична теорія, яка не претендує на оцінку певних явищ, не наполягає на істинності тих чи інших напрямів у мистецтві: «Закони, які вона (естетика. — Л.Л.) визнає, — це рухливі, гнучкі описи типів естетичних феноменів, які повторюються, таких, наприклад, як здатність окремих видів мистецтва справляти певний вплив на особистість певного складу за певних обставин»1 .
Ігноруючи традиційний поняттєво-категоріальний апарат естетичної науки, що складався століттями, Т. Манро обмежує його поняттями «факт», «форма», «досвід». Навіть мистецтво, аналіз якого передусім цікавить теоретика, втрачає свою специфіку через те, що Манро вважає будь-яку людську діяльність, в основі якої лежить «позитивний досвід», естетичною.
Заслуговують на увагу й ті точки зору, які, хоч і формувалися в межах неопозитивізму, проте спростовували його окремі теоретичні положення. Так, Джон Дьюї (1859 — 1952) критикував А. Річардса за «психологізацію» естетики, за твердження, що краса є «проекцією почуття», «звичайним психологічним ефектом». У полеміці з А. Річардсом Д. Дьюї продовжив розробку натуралістичних принципів в естетиці, зокрема намагався поширити розуміння поняття естетичного досвіду як заключного етапу всіх процесів природи й «повернення в ньому (естетичному досвіді. — Л.Л.) природи до самої себе».
Сучасні дослідники розглядають естетичні погляди Джона Дьюї (як і всю його теоретичну спадщину) в межах філософії прагматизму, хоча їхні витоки, на наш погляд, слід шукати саме в неопозитивізмі.
Література
1.Бичко І.B. Сучасна світова філософія // Філософія. Курс лекцій. - К., 1994.
2.Иванов В.П. Понятие и статус эстетического и гносеологического субъектов // Художественная деятельность. К., 1980.
3.История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: В 6 т. М., 1967. Т.3.
4.Леонтьева Э.В. Искусство и реальность. Л., 1972.
5.Личковах В.А. Проблема «эвокативности» культуры: критика буржуазных концепций // Этика и эстетика. 1985. № 28.
6.Новиков А. В. От позитивизма к интуитивизму. М., 1976.
7.Тен И.А. История английской литературы. Введение // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX—XX вв. М., 1987.
8.Прозерський В.В. Позитивізм і естетика. - К., 1993.
10-09-2015, 23:03