Рахунок 26 «Готова продукція» призначений для узагальнення інформації про наявність і рух готової продукції підприємства. До готової продукції належить продукція, обробку якої закінчено і яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками та відповідає технічним умовам і стандартам.
Рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух сільськогосподарської продукції.
Рахунок 28 «Товари» призначений для обліку руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство для продажу. Цей рахунок використовують передусім збутові, торгові та заготівельні підприємства й організації, а також підприємства громадського харчування.
Облік надходження виробничих запасів
Матеріальні цінності, які підприємство прийняло на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, обліковують на рахунках класу 0 «Позабалансові рахунки»: на рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» та його субрахунках:
021 «Устаткування, прийняте для монтажу»;
022 «Матеріали, прийняті для переробки»;
023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»;
024 «Товари, прийняті на комісію»;
025 «Майно в довірчому управлінні».
Облік надходження виробничих запасів
Правильність і своєчасність оприбуткування матеріалів контролю здійснює матеріальний відділ (група) бухгалтерії перевіркою відповідності прибуткових документів (ордерів) розрахунковим документам (рахункам, накладним) постачальників. Певні особливості має бухгалтерський контроль за невідфактурованими поставками. Матеріальні цінності, що надійшли у звітному місяці й на які постачальники не подали до оплати рахунків-фактур, відображають у відповідному журна-лі-ордері в умовній оцінці окремо за кожною поставкою. У наступному місяці за надходження рахунків ці записи сторнуються з одночасним оприбуткуванням матеріалів за їхньою фактичною собівартістю на підставі розрахункових документів постачальників.
Важливу роль відіграє контроль за достовірним відображенням у бухгалтерському обліку й балансі вартості матеріалів, що знаходяться в дорозі, тобто вантажів, які оплачено, але до кінця місяця вони ще не прибули.
Облік придбання виробничих запасів за грошові кошти. Первісною вартістю виробничих запасів, що придбані за плату, є собівартість, яка складається з таких витрат:
— договірна вартість;
— витрати на оплату посередницьких послуг, пов'язаних із пошуками та придбанням запасів (комісійні та ін.);
— витрати на інформаційні та інші подібні послуги (маркетингові, рекламні тощо), пов'язані з пошуками та придбанням запасів;
— витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їхнього використання, включаючи витрати на страхування й відсотки за комерційний кредит постачальників;
— інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням виробничих запасів та доведенням їх до стану придатності для використання за запланованими цілями. (До таких витрат належать, зокрема, прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і поліпшення якісно-технічних характеристик запасів.)
П(С)БО 9 передбачає також низку витрат, що не включають до первісної вартості виробничих запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені). До них належать:
— понаднормативні втрати й нестачі запасів;
— відсотки за користування кредитами;
— витрати на збут;
— загальногосподарські та інші подібні витрати, що не пов'язані безпосередньо з придбанням і доставкою запасів і доведення їх до стану придатності до використання за запланованими цілями.
За встановленим порядком під час оприбуткування матеріальних цінностей суми ПДВ відображають на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» у кореспонденції з рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». За наявності оплати й надходження податкової накладної на оприбутковані матеріальні цінності підприємство отримує право на податковий кредит, що в обліку відображають записом на дебеті субрахунка 641 «Розрахунки за податками» і на кредиті субрахунка 644 «Податковий кредит».
Слід зазначити, що вартість паливно-мастильних матеріалів (ПММ) для легкових автомобілів не належить до валових витрат підприємства (крім підприємств, що надають платні послуги з транспортного або туристичного обслуговування, спортивних організацій та ін.), однак, згідно з П(С)БО 9 ПММ (у тому числі й для легкового автотранспорту), визнаються виробничими запасами.
Облік надходження виробничих запасів за бартерними операціями. Крім придбання за грошові кошти, досить поширеним є одержання виробничих запасів за бартером.
Бартер подібними виробничими запасами.
Згідно з П(С)БО 9 первісна вартість запасів, придбаних в обмін на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.
Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їхню справедливу вартість, то первісною вартістю одержаних виробничих запасів є їхня справедлива вартість, а різницю між балансовою та справедливою вартістю переданих запасів включають до витрат звітного періоду.
За обміну подібними запасами не визнається дохід, отже, не визначається й фінансовий результат. Згідно з П(С)БО 15 поняття «дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» і «виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» є ідентичними.
Перш ніж розглянути порядок, в якому результати здійснення бартерних операцій з подібними активами відображаються в бухгалтерському обліку, необхідно визначити, що є справедливою вартістю виробничих запасів.
Згідно з П(С)БО 19 справедливою вартістю виробничих запасів, зокрема, матеріалів, є їхня відновна вартість (сучасна собівартість придбання) — вартість їх відтворення в сучасних умовах і цінах.
Через відсутність чіткого механізму визначення спрг ведливої вартості підприємство має право самостійно вк рішувати, яким чином визначатиметься справедлива вар тість певного виду виробничих запасів. Одним із найде цільніших варіантів є використання даних прайс-листі та інших подібних документів, хоча не виключається зас тосування експертної оцінки.
Для оподаткування прибутку валові доходи і валові витрати від здійснення бартерних операцій визначають, виходячи з договірної ціни, але не нижче від звичайної ціни. Щодо ПДВ, то базою оподаткування в цьому випадку є фактична ціна операції, яка також не повинна бути нижчою за звичайну. З огляду на це при обміні подібними активами договірну вартість доцільно приймати на рівні справедливої вартості. Дохід (виручка), згідно з положеннями П(С)БО 15 «Дохід», не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), яка подібна за призначенням і має однакову справедливу вартість. Таким чином, при здійсненні такої бартерної операції відсутні фінансові результати і виручка.
У наведеному прикладі справедливі вартості обмінюваних запасів вищі за їхню балансову вартість, інакше одержані запаси треба було б оприбуткувати за справедливою вартістю, а різницю списати на витрати звітного періоду.
Бартер неподібними активами за участю виробни чих запасів .
Згідно з П(С)БО 9 первісна вартість запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їхніх еквівалентів, передану (одержану) у процесі обміну.
Згідно з положеннями П(С)БО 15 сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю запасів, які одержані підприємством або будуть одержані, зменшеною чи збільшеною на суму відповідно переданих чи одержаних грошових коштів та їхніх еквівалентів.
Балансову вартість одержаних цементу і ПММ, дохід за цією операцією і відображення її в реєстрах бухгалтерського обліку визначають у такий спосіб. Обмінювані об'єкти є неподібними не лише за їхньою справедливою
вартістю, а й за функціональним призначенням.
Облік надходження виробничих запасів як внеску до статутного капіталу.
Крім придбання за грошові кошти та за бартером, виробничі запаси можуть бути одержані як внесок до статутного капіталу підприємства. У такому разі, згідно з П(С)БО 9, первісною вартістю запасіввизнається узгоджена із засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість, зафіксована в установчих документах підприємства.
Оцінка та облік вибуття запасів
Оцінка вибуття запасів
Згідно з П(С)БО 9 виділяють такі головні причини списання (вибуття) виробничих запасів із балансу:
— відпуск у виробництво;
— списання за невідповідності критеріям активу;
— списання у зв'язку з псуванням, крадіжкою тощо;
— реалізація на сторону.
Під час відпуску виробничих запасів у виробництво їх оцінюють одним із таких методів:
— ідентифікаційної собівартості відповідної одиниці апасів;
— середньозваженої собівартості;
— собівартості перших за часом надходжень запасів ІФІФО);
— собівартості останніх за часом надходжень запасів ЇЛІФО);
— нормативних витрат;
— ціни продажу.
Метод ідентифікаційної собівартості відповідної одиниці запасів.
Застосовують для тих видів виробничих запасів, що використовуються для виконання спеціальних замовлень та проектів, а також для видів запасів, які не замінюють один одного. Отже цей метод передбачає ведення індивідуального обліку з кожного виду запасів.
Його доцільно застосовувати, коли існує можливість визначення (ідентифікації) собівартості кожної списаної одиниці матеріалів, а також коли номенклатура матеріалів відносно невелика і їх можна розглядати як окремі одиниці та легко ідентифікувати. Метод ідентифікацій-собівартості дає найточніші результати, якщо є пев-їість, що собівартість ідентифікується правильно.
За неперервної системи обліку він забезпечує опера-авне й точне визначення вартості активів, собівартості продукції (робіт, послуг), фінансового результату. Однак метод потребує значних витрат на складський облік, тому застосовується лише у складних дорогих виробництвах (судно- і авіабудуванні), в торгівлі дорогими індивідуально визначеними товарами.
Метод середньозваженої собівартості .
Для визначення собівартості цим методом треба обчислити середньозважену вартість одиниці запасів: загальну вартість запасів (залишку на початок звітного періоду і придбаних протягом цього періоду запасів) поділити на кількість одиниць цих запасів.
Метод собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО).
Використання цього методу ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів, які надійшлипершими, і вибувають першими (ГІЕО: Рігзі Іп — Рігві Оиі). Відповідно, як собівартість реалізованої продукції спочатку відображають вартість запасів, наявних на початок звітного періоду, відтак — тих, що надійшли першими протягом звітного періоду, і т. д. Таким чином, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю останніх за часом придбання. Згідно з методом ФІФО вартість запасів, придбаних першими, відносять на собівартість реалізованої продукції, а вартість запасів, придбаних останніми, відображають на рахунках обліку запасів на кінець звітного періоду.
Метод собівартості останніх за часом надходжень запасів (ЛІФО). Використання цього методу ґрунтується їіа припущенні, що виробничі запаси відпускають у виробництво в послідовності, зворотній до їх надходження ІІа підприємство (зарахування на бухгалтерському обліку), тобто запаси, що відпускаються у виробництво, оцінюють за собівартістю останніх за часом надходження запасів .
Метод нормативних витрат.
Оцінка за нормативними витратами передбачає застосування норм витрат на одиницю продукції, які підприємство встановлює з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.
Норма витрат— максимально допустима кількість сировини, матеріалів, палива, яка витрачається на виготовлення одиниці продукції встановленої якості.
Норми витрат запасів класифікують, зокрема, за ступенем деталізації, обсягом нормування та ін. У загальному вигляді норми витрат визначають як суму чистої вартості продукції для виробу і величини відходів виробництва та інших витрат.
Метод ціни продажу.
Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норм витрат ціни регулярно переглядають. Цей методзастосовують промислові підприємства, які з технічних причин не можуть достовірно визначити фактичне витрачання запасів (передусім рідких, газоподібних, сипких матеріалів).
Переоцінка виробничих запасів
Запаси в бухгалтерському обліку та звітності відображають, як уже зазначалося, за найменшою з двох оцінок — первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. За чистою вартістю реалізації — якщо на дату Балансу їхня ціна знизилася або вони зіпсувалися, застаріли чи якимось іншим чином втратили початкове очікувану економічну вигоду.
Суму, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їхньої реалізації, і суму вартості повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких бракує) запасів списують на витрати звітного періоду з відображенням зазначеної вартості в позабалансовому обліку. Після визначення осіб, які повинні відшкодувати втрати, належну до відшкодування суму зараховують до дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.
(або інших активів) і доходу звітного періоду.
Якщо чиста вартість реалізації запасів, які вже були раніше уцінені й є активами на дату балансу, загалом збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації (але не більше від суми попереднього зменшення) сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.
Викладені вище вимоги дають змогу зробити висновок, що дооцінка виробничих запасів не має сенсу, оскільки в будь-якому разі запаси (не лише виробничі, ай МШП, готової продукції, товарів та ін.) у фінансовій звітності відображатимуть за найменшою з двох оцінок: історичною собівартістю (первісною вартістю) або чистою вартістю реалізації. Отже, балансова вартість запасів ніколи не перевищить їхньої первісної вартості.
Якщо підприємство не використовує рахунків класу 9, суму уцінки списують безпосередньо на фінансові результати (Дт 791 «Результат основної діяльності»).
Облік вибуття запасів
Списання виробничих запасів внаслідок їх крадіжки або псування.
Виробничі запаси можуть бути списані з балансу внаслідок їх крадіжки або псування.
Щоб відобразити дані операції в реєстрах бухгалтерського обліку, передусім необхідно обчислити суму відшкодування, розраховану згідно з Порядком визначення розміру збитків від крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22. 01. 1996 р. № 116:
Сума до відшкодування = (200 грн. х 1* + 40) х 2 = = 480 грн.
Створення активу, які не можна відобразити в балансі через невідповідність вищезазначеним вимогам, включають до витрат періоду і відображають у Звіті про фінансові результати. Таким чином, списання активу з балансу здійснюють у разі неможливості одержання в майбутньому економічних вигод від його використання.
Списання виробничих запасів з балансу через невідповідність критеріям активу. Згідно з дефініцією активів, яка міститься в П(С)БО 1, до них належать ресурси, які контролює підприємство й використання яких, як очікується, забезпечить одержання у майбутньому економічних вигод. Відповідно до П(С)БО 2 активи відображають у балансі за умови, що їх оцінку можна достовірно визначити і очікуються в майбутньому економічні вигоди від їх використання. Списання запасів у зв'язку з передачею їх до статутного капіталу іншого підприємства. Запаси можуть бути передані (унаслідок здійснення підприємством інвестицій) до статутного капіталу іншого підприємства.
Списання запасів в наслідок їх безоплатної передачі. Списання запасів внаслідок надзвичайних подій. Запаси можуть бути списані з балансу внаслідок надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, техногенних катастроф та ін.)
Збитки від надзвичайних подій обліковують на окремому рахунку 99 «Надзвичайні витрати»
1.3. Робота з базами даних у Microsoft Excel.
Файл у Microsoft Excel називається робочою книгою. Робоча книга складається з робочих листів , імена яких (Лист1, Лист2, …)виведені на ярликах у нижній частині вікна робочої книги (мал.2). Натискаючи по ярликах, можна переходити від аркушу до аркушу усередині робочої книги. Для прокручування ярликів використовуються кнопки ліворуч горизонтальної координатної лінійки:
 |
–перехід до ярлику першого аркушу; |
 |
–перехід до ярлику попереднього аркушу; |
 |
–перехід до ярлику наступного аркушу; |
 |
–перехід до ярлику останнього аркушу. |
Робочий лист являє собою таблицю, що складається з 256 стовпців і 65536 рядків. Стовпці позначаються латинськими літерами, а рядки – цифрами. Кожна комірка таблиці має адресу , що складається з імені рядку й імені стовпця. Наприклад, якщо комірка знаходиться в стовпці F і рядку 7 , то воно має адресу F7 .
Для створення нової робочої книги у меню Файл
потрібно вибрати команду Создать
.
У діалоговому вікні, що розкрилося, (мал.9) вибрати спочатку укладку, а потім шаблон, на основі якого буде створено робочу книгу; після чого натиснути кнопку OK
. Звичайні робочі книги створюються на основі шаблону
Книга
. Для створення робочої книги на основі шаблону Книга
можна натиснути кнопку 
.
Для відкриття існуючої робочої книги необхідно в меню Файл
вибрати команду Открыть
або натиснути кнопку 
, після чого розкриється діалогове вікно Открытие документа
. У прихованому переліку Папка
слід вибрати диск, на якому знаходиться потрібна робоча книга. У переліку, що розташований нижче вибрати (подвійним натисканням) папку з книгою і саму книгу.
По замовчуванню у переліку виводяться тільки файли з книгами Microsoft Excel, які мають розширення xls . Для виводу інших типів файлів або усіх файлів необхідно вибрати відповідний тип у полі прихованого переліку Тип файлов. .
Для збереження робочої книги необхідно викликати команду Сохранить
меню Файл
або натиснути кнопку 
. При першому збереженні з'являється діалогове вікно Сохранение документа
. У прихованому переліку Папка
слід вибрати диск, у переліку, що розташований нижче папку, в якій необхідно зберегти книгу. У полі прихованого переліку Тип файла
– формат, в якому буде збережено книгу. У полі Имя файла
потрібно увести ім'я книги й натиснути кнопку Сохранить.
При повторному збереженні діалогове вікно Сохранение документа не виводиться, книга автоматично зберігається в тому ж файлі. Щоб зберегти книгу під іншим ім'ям або в іншій папці, слід у меню Файл вибрати команду Сохранить как , після чого з'являється вікно Сохранение документа.
Для закриття книги необхідно вибрати в меню Файл команду Закрыть або натиснути кнопку закрити вікна книги.
Для завершення роботи з MicrosoftExcel необхідно закрити вікно програми (натиснути кнопку закритивікна програми або комбінацію клавіш Alt + F 4 ).
За допомогою MicrosoftExcelможна створювати і обробляти бази даних. База даних в MicrosoftExcel – таблиця, що складається з однотипних записів (рядків). Стовпці таблиці є полями запису в базі даних. Під імена полів приділяється перший рядок у базі даних. Наприклад, якщо базою даних вважати телефонний довідник, то полями запису будуть: прізвища, номера телефонів і адреси абонентів.
Для роботи з базою даних необхідно спочатку створити відповідну таблицю. Якщо виділити комірку в таблиці і вибрати одну з команд обробки баз даних у меню Данные
,
MicrosoftExcel автоматично визначає й обробляє всю таблицю. Дані, розташовані в
8-09-2015, 14:39