Геологічні основи розкриття продуктивних пластів

градієнта тиску гідророзриву пласта на основі геофізичних досліджень для розкриття проодуктивного пласта в оптимальних умовах.

5.2 Основні теоретичні положення

Для проектування раціональної конструкції свердловини, яка забезпечить її проведення без ускладнень до проектної глибини, необхідно мати достовірні дані про значення порового тиску (пластового) і тиску гідророзриву пласта. Ці дані повинні також враховуватись при виборі густини промивної рідини для оптимального розкриття продуктивного пласта.

Відомо, що градієнти тиску розриву пласта пов’язані з поровим (пластовим) тиском, літологією, віком порід і глибиною залягання пласта, а також напруженим станом гірських порід.

Практика буріння свердловин в Передкарпатському прогині показує, що визначення нижньої границі густини бурового розчину, виходячи з умов попередження проявів, є необхідним, але не достатнім для попередження ускладнень. Так, при бурінні сильно розущільнених глин, поровий тиск у яких близький до тиску гідророзриву пласта, навіть незначне збільшення густини бурового розчину з метою попередження викидів, приводить до гідравлічного розриву пласта. Це викликає інтенсивне поглинання бурового розчину з подальшим викидом. Верхню границю густини бурового розчину можна визначити за формулою:

, (5.1)

де rв— верхня межа густини бурового розчину, кг/м3;gн— прискорення вільного падіння, м/с2;h— глибина залягання підошви пласта, м; Рпор — поровий (пластовий) тиск, н/м2; m — коефіцієнт Пуассона; Gсп — напруга скелету породи, H*м2

, (5.2)

де Ргір — гірський тиск порід, Н/м2.

Для визначення гірського тиску на основі проведених замірів побудовано графік його зміни з глибиною для умов Передкарпатського прогину (рис. 5.1). Для побудови графіка використана залежність (5.2).


Рисунок 5.1 - Зміна геостатичного тиску з глибиною

, (5.3)

де п(Н) — об’ємна маса породи, як функція її залягання.

Поровий тиск може бути визначений за даними зміни густини породи з глибиною, або за даними геофізичних досліджень свердловин (лабораторна робота №4).

Для експресного визначення градієнта тиску розриву пласта можна вико-ристати номограму (рис. 5.2), побудовану на основі рівняння (5.1). На номогра-мі знаходять необхідну глибину і проводять горизонталь до перетину з лінією коефіцієнта аномальності порового тиску. Далі опускають перпендикуляр до абсциси, на якій знаходять значення градієнта тиску розриву пласта, що еквіва-лентно верхній межі густини бурового розчину при бурінні в даному інтервалі.

Рисунок 5.2 — Номограма для визначення градієнта тиску гідророзриву пласта

Достовірність результатів досліджень була підтверджена шляхом аналізу ускладнень, що пов’язані з поглинанням бурового розчину, які виникають найчастіше при розбурюванні піщано-глинистих порід на родовищах Прикар-паття.

Величину градієнта тиску розриву пласта можна визначити із залежності його від градієнта порового тиску. На основі статистичної обробки даних геофізичних та інших досліджень для умов Передкарпатського прогину одер-жана залежність

. (5.4)

Градієнт порового тиску можу бути визначений за даними геофізичних досліджень (лабораторна робота №4).

Оперативно отримані дані про тиск гідророзриву пласта, дають можли-вість регулювати густину бурового розчину у визначених межах. Використання бурових розчинів завищеної густини приводить до ускладнень в процесі буріння свердловини.

Таблиця 5.1 — Вихідні дані
Варі-анти Н, м н, кг/м3 в, кг/м3 Коефіц. Пуассона в, кг/м3, за формулою н, кг/м3, за номограмою

1

2

3

4

5

6

1850

1900

2000

2400

2450

2500

0,20

0,25

0,30

0,35

0,40

0,45

5.3 Порядок виконання роботи:

1. Взявши порові тиски на глибинах за варіантом визначити верхню і нижню межі густини бурового розчину для буріння свердловини в заданому інтер-валі.

2. Визначення зробити за загальною формулою, за формулою для регіону та за номограмою.

5.4 Контрольні запитання:

1. Від чого залежить гідророзрив пласта?

2. Що таке коефіцієнт Пуассона?

5.5 Література:

У.Х.Фертль. Аномальные пластовые давления. / Пер. с английского. — М.: Недра, 1980.


Лабораторна робота № 6

ВИЗНАЧЕННЯ ПРОЕКТНОГО КОЕФІЦІЄНТА НАФТОВІДДАЧІ ДЛЯ НОВИХ ПОКЛАДІВ З ВОДОНАПІРНИМ РЕЖИМОМ

6.1 Мета роботи

Закріплення знань методики визначення проектного коефіці-єнта для нових покладів з водонапірним режимом.

6.2 Основні теоретичні положення

Поклади нафти характеризуються великою різноманітністю геологічної будови продуктивних пластів, їх колекторських властивостей, фізичних властивостей нафти і інших факторів, які впливають на величину нафтовіддачі.

Для нових покладів нафти, де за геолого-промисловими даними очікують водонапірний режим, проектний коефіціє нт нафтовіддачі визначають залежно від співвідношення в'язкості нафти і води, проникності колекторів і ступеня неоднорідності продуктивного пласта і його літології. Залежно від літології визначення коефіцієнта нафтовіддачі ведеться окремо для теригенних і карбонатних колекторів.

Ступінь неоднорідності визначають за величинами коефіцієнтів піщанистості (Кп) і розчленованості (Кр) продуктивного пласта. До однорідних пластів відносять такі, для яких Кп дорівнює більше 0,75 і Кр менше 2,1, а до неодно-рідних — коли Кп менше 0,75, а Кр більше 2,1.

Визначення коефіцієнта нафтовіддачі h проводиться за допомогою графіків залежності h від співвідношення в'язкості і проникності пласта, побудованих окремо для однорідних і неоднорідних теригенних колекторів (рис.6.1).

У виданих індивідуальних завданнях необхідно визначити проектний кое-фіцієнт нафтовіддачі h покладів нафти, які пов'язані з теригенними колекто-рами різного ступеня неоднорідності містять нафту різної характеристики.

Для визначення проектного коефіцієнта нафтовіддачі даються наступні вихідні дані:

а) розрізи пробурених пошуково-розвідувальних свердловин в межах продуктивного інтервалу, які характеризують неоднорідність продуктивного пласта;

б) дані про проникність продуктивного пласта в окремих свердловинах;

в) дані про в'язкість пластової води.

Приклад:

На покладі пробурено 11 свердловин, план розташування яки х показ ано на рис . 6.3.

Рисунок 6.3 — План розташування свердловин (для побудови карти проникності)

Проникність колекторів показ ана, в т аблиці 6.1, дані про загальну і ефективну товщини пласта в таблиці 6.2. В'язкість нафти в пластових, умовах дорівнює 4,8 Па*с, в'язкість пластової води — 1 Па*с.

Завдання: визначити проектний коефіцієнт нафтовіддачі.

Таблиця 6.1 — Проникність колекторів
№ свердловин Проникність, мкм2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

0,182

0,60

0,108

0,129

0,075

0,152

0,1 15

0,044

0,112

0,084

0,109

Таблиця 6.2 — Загальна ефективна товщина пласта
№ свердловин Товщина пласта, м Число пропластків колекторів
Загальна |Варіанти Ефективна
1 2 3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

18,1

17,8

17,6

19,2

19,1

19,0

18,2

18,8

18,5

19,6

18,0

19,8

19,6

19,4

20,6

20,6

19,2

20,2

19,6

19,6

20,0

19,0

20,3

20,5

21,0

22,6

21,4

20,7

19,4

19,8

20,7

21,7

18,0

15

13

13,8

15,2

13,0

15,5

16,4

14,0

14,2

15,6

12,6

3

3

3

3

3

2

2

3

3

3

2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

21,2

22,1

17,3

16,2

18,1

18.3

16,1

17,2

18,3

18,0

20,2

16,1

17,2

18,3

17,2

16,8

17,2

18,0

19,2

20,1

21,2

22,0

20,1

22,3

18,1

19,2

19,1

17,2

18,3

20,4

21,2

20,4

21,0

14,0

13,2

12,4

14,8

15,6

14,2

16,0

13,3

14,5

14,2

15,0

4

2

3

2

3

3

2

3

2

4

2

6.3 Порядок виконання р оботи:

1. Визначаємо ступінь геологічної неоднорідності продуктивного пласта. Для цього вираховує мо К п і К р:

а) Коефіцієнт піщанистості (Кп) - це від ношення середньої ефективної товщини до середньої загальної товщини пласта. В межах покладу його визначають за такою формулою

, (6.1)

де hефі — еф ективна товщина пласта в і-тій свердловині, м; ni— загальна товщина пластів в і-тій свердловині, м;n — число свердловин.

Дані для визначення Кп беремо з таблиці 6.2. Підставляючи величини товщин в формулу (6.1) визначаємо Кп :

.

б) Коефіцієнт розчленованності (Кр) — відношення числа пропластків колекторів, просумованих для всіх свердловин до числа свердловин:

,

де Ni — число пропластків колекторів в і-тій свердловині;n — кількість свердловин.

Підставляюч и значення Ni з таблиці 6.2 в ф орму лу (6.2 ), визначає мо Кр :

.

Виходячи з одерж аних значень К п і К р визначає мо, що пласт є неоднорідним.

2. Визн ачає мо середню проникність пласта, як середньозважен у величину по площі. Для цього будує мо к арту проникності (ри с. 6.3) . Маючи карту про-никності, визначає мо середньозважену проникність по площі за формулою

, (6.3)

де Кі — середнє значення проникності між двома сусідніми ізолініями;

fi —площа між сусідніми ізолініями.

Замі ри площі між двома сусідніми ізолініями проводять за допомогою планіметра. Дані по Кі і fi заносять в табл . 6.3. Підставивши значення Кі і fiв формулу (6.З) визначає мо К сз

,

Таблиця 6.3 — Визначення проникності і площі

Середня проникність порід між сусідніми ізолініями, мкм 2 Площа між двома
сусідніми ізолініями, м2

0,040

0,05 1

0,071

0,092

0,112

0,133

0,153

0,173

7812 5

640625

1 562 500

1500000

3062 500

3546875

1765645

453125

3. Визначає мо співвіднош ення в'язкостей нафти і води в пластових у мовах:

. (6.4)

Підставляючи значення і в формулу (6.4) визначає мо:

.

4. Визначаємо проект ний коефіціє нт наф товіддачі.

За одержаними величинами коефіцієнтів Кп і К р встановлено, що пласт неоднорідний або однорідний, тому для визнач ення коефіціє нта наф товіддачі користує мось граф іком, зображеним на рисунку (6.1) або (6.2). У нашому при-к ладі знаходимо величину h по кривій, яка відповідає проникності (0,102- 0,306 мД) при Він дорівнює 0,47.

6.4 Контрольні запитання:

1. Що таке к оефіціє нт піщанистості?

2 . Які пласти вважаються однорідними а які неодно-рідними?

6.5 Література:

1. Жданов М.А. Нефтепром ысловаягеология и подсчёт запасов нефти и газа. — М.: Недра, 1970.




29-04-2015, 00:38

Страницы: 1 2
Разделы сайта