Методи і засоби навчання

Реферат на тему:

Методи і засоби навчання


1. Поняття про методи навчання і їх класифікації.

2. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

3. Засоби навчанняю

4. Вибір оптимального поєднання методів і засобів навчання.

1. Методом навчання називають спосіб впорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладачів і учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Прийом навчання - це деталь методу, тобто часткове поняття по відношенню до загального поняття “методу”

Різні підходи до класифікації методів:

а) за джерелами передачі і характером сприйняття інформації: словесні, наочні і практичні (С.П.Петровський, Е.Я.Галант);

б) у залежності від основних дидактичних завдань, які вирішуються на конкретному етапі навчання: методи оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, застосування одержаних знань, творчої діяльності, закріплення, перевірки знань, умінь і навичок (М.О.Данилов, Б.П.Єсипов);

в) у відповідності з характером пізнавальної діяльності учнів по засвоєнню змісту освіти виділяють такі методи, як пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі (М.М.Скатін, І.Я.Лернер).

При цілісному відході виділяють три групи методів нявчання:

а) організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

б) стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

в) контролю і самоконтролю навчально пізнавальної діяльності.

2. Методи організації навчально-пінавальної діяльності - це сукупність методів, які спеціально спрямовані на передачу і засвоєння учнями умінь, знань і навичок. До них належить словесні методи навчання:

Розповідь – послідовне розкриття змісту нового матеріалу. Вимоги до розповіді: логічна послідовність, чіткість і доказовість, достовірність змісту, образність і емоційність, мова вчителя (чітка, доступна правильна).

Пояснення - словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів і т. д.

Лекція - усний виклад навчального матеріалу, великого за обсягом, складного за логічною побудовою.

Бесіда - питально-відповідальний метод навчання.

Дискусія, диспут . Ці методи навчання близькі до бесіди. Диспут - це суперечка на наукову або суспільну тему. Дискусія - суперечка, обговорення будь-якого питання.

Метод драматизації , який знаходить широке застосування переважно під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу, дозволяє успішно розвивати творчі здібності, уяву , активність і самовідданість учнів.

Наочні методи спостереження: ілюстрування, демонстрування і самостійне спостереження.

Метод ілюстрування передбачає ілюстрування статистичної наочності, плакатів, карт, картен, написів на дошці.

Метод демонстрування передбачає демонстрування приладів, дослідів, технічних установок, різних препаратів.

При використанні цих методів неохідно: забезпечити всебічний огляд об’єкта, чітко виділити головне, детально продумати пояснення; залучити самих учнів до знаходження потрібної інформації.

Метод самостійного спостереження: інструктаж вчителя; вивчення або повторення раніше вивченого; спостереження; висновки учнів; висновки вчителя і оцінка виконаної роботи.

Індуктивний метод навчання : викладаються спочатку факти, демонструються досліди, наочні посібники, організується виконання вправ, поступово підводять учнів до узагальнень, визначення понять, формулюваннязаконів і т. д.

Дедуктивний метод навчання : спочатку повідомляють загальне положення, формулу, закон, а потім поступово починають виводити часткові випадки, більш конкретні завдання.

При використанні цих двох методів навчання застосовуються словесні, наочні і практичні методи навчання.

Репродуктивні методи навчання передбачають активне сприймання і запам’ятовування навчального матеріалу, який повідомляється вчителем та іншими джерелами інформації. При цьому використовуються розглянуті раніше словесні, наочні і практичні методи навчання.

Проблемно- пошукові методи навчання передбачають підвищену активність учнів у процесі навчання . Тут також використовується методи словесні наочні й практичні.

3. Засоли навчання у навчальному процесі: слово вчителя - для передачі знань, слово і дія для формування умінь і навичок.; викладаючи ноувий матеріал, учитель спонукає думати учнів над ним, погоджуватись чи непогоджуватись з думками вчителя, звертатися до нього з петаннями і одержати відповідь; підручник служить учню для відновлення у пам’яті, повторення і закріплення знань, одержаних на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу; одні засоби навчання заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої і ін.); другі - конкретьизують, уточнюють, поглиблюють відомості , які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці і інший наочний матеріал ); треті - виступають у ролі прямих об’єктів вивчення, дослідження ( машини, прилади, хімічні речовини, предметиживої природи ); четверті - в ролі “посередників” між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії і ін. ); п’яті - використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками - навчальними і виробничими ( прилади, інструменти, ін.); шості - символічні (знакові) засоби (історичні і географічні карти, графіки, діграми ).

Технічні засоби навчання включають: дидактичну техніку (кінопроектори, діапроектори, телевізори, і т. д.). аудіовізуальні засоби: екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кикінфільми, кінофрагменти, кінокільцівки), фонопосібники ( грамзаписи, і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо – і телевізійні передачі.

4. Оптимальний вибір методів і засобів навчання передбачає врахування: а) мети і завдань уроку; б) обсягу і складності навчального матеріалу; в) мотивації навчання. Інтересів і активності учнів; г) рівня підготовленості учнів і їх працездатності; д) віку учнів; е) сформованості навчальних умінь і навичок; є) навчальної тренованості, витривалості; ж) часу навчання ( осінь, зима, літо, весна, до обіду, після обіду); з) матеріально – технічної бази; й) застосування методів і засобів на попередньому уроці; і) типу і структури уроку; к) взаємин між вчителем і учнями; л) рівня підготовки вчителя.

Рівні прийняття рішення про вибір методів навчання: а) стереотипний підхід; б) рішення типу проб і помилок; в) оптимізоване рішення.

Формування в учителя уміння педагогічної техніки (виразність мови, володіння голосом, жестом, мімікою та інше.

Література

1. Дидактика современной школы . - К.,1987.

2. Коротяэв Б. І. Метода навчально-пізнавальної діяльності учнів, - К., 1991.

3. Онищук В.О. Структура і методика уроку в школі. - К., 1973.




8-09-2015, 23:45

Разделы сайта