- викличте швидку допомогу;
- до прибуття медичного працівника до місця поранення прикладіть пузир з льодом, холод;
- транспортувати постраждалого лише у положенні "напівсидячи".
Неприпустимо:
- не викликати швидку допомогу;
- самостійно виймати з рани чужорідні предмети (цим займеться лікар-травматолог);
- залишати постраждалого без догляду (є можливість виникнення шоку);
- транспортувати постраждалого у лежачому положенні.
Перша допомога при травми черевної порожнини
Виникають при прямому ударі в живіт, падінні, здавлюванні тіла, пораненні холодною зброєю тощо. Вони можуть супроводжуватись ушкодженням черевної стінки, кишок, жовчного міхура, печінки та шлунку. Закриті ушкодження супроводжуються ушкодженням м’язів живота, крововиливами під шкіру, особливо при супутніх травмах кісток тазу.
Навіть закрити травми черевної порожнини можуть призвести до внутрішньої кровотечі. Постраждалий скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, біль у животі. Спостерігається блідість шкіряних покривів та слизових оболонок.
Схема надання першої допомоги:
при закритому ушкодженні:
- викликати швидку допомогу;
- покласти постраждалого на спину, не давати рухатись;
- туго забинтувати живіт еластичним бинтом;
- покласти холод на живіт.
При відкритому ушкодженні:
- викликати швидку допомогу;
- покласти постраждалого на спину, не давати рухатись, сідати;
- накрити рану повністю (прикривши краї) стерильною (у разі відсутності – чистою) серветкою;
- закріпити її лейкопластиром;
- при підняти постраждалому ноги, розстібнути поясний ремінь;
Неприпустимо:
- вправляти внутрішні органи, що випали;
- давати постраждалому пити;
- самостійно виймати сторонні предмети, що потрапили у черевну порожнину;
- самостійно промивати рану будь-якими розчинами;
- дозволяти постраждалому рухатись.
Перша допомога при травмі голови
Травми голови можуть супроводжуватись струсом мозку, переломом кісток черепу. При струсі мозку може бути короткочасна втрата свідомості, порушення дихання і серцевої діяльності. Перелам кісток черепу супроводжується втратою свідомості, кровотечею із вушних раковин, носа, рота. Пізніше можуть з’явитися синьці коло очей (симптом «окулярів»).
Схема надання першої допомоги:
- очистіть область коло рані, обробіть йодом;
- накладіть стерильну пов’язку;
- покладіть постраждалого на спину;
- підкладіть під голову валик з одягу, згорнутий у вигляді кільця, такі ж самі валики покладіть з обох боків голови для забезпечення її нерухомості;
- якщо потерпілий непритомний, поверніть голову на бік;
- очистить рот постраждалого від сторонніх тіл, слизу, блювотних мас;
- якщо у постраждалого запав язик, витягніть його із рота і зафіксуйте;
- покладіть на голову холод;
- викличте швидку допомогу;
- при відсутності у пульсу на сонній артерії приступіть до непрямого масажу серця та штучного дихання.
Неприпустимо:
- не викликати швидку допомогу;
- виймати частки кісток або чужорідні предмети з рани;
- залишати постраждалого без догляду (є можливість виникнення шоку);
- залишити постраждалого у стані коми лежати на спині;
- намагатися транспортувати постраждалого самостійно.
Основні види пов’язок на область голови  |
 |
 |
| 1- чепець; 2 - шапочка; 3 - на одне око; 4 - на два ока; 5 - на вухо (неаполітанська пов’язка); 6 – восьмиподібна пов’язка на потиличну область и шию; 7 - на підборіддя и нижню щелепу (уздечка); 8 – пов’язка сітчастим бинтом; шапочка Гіппократа: 9 – початок накладання; 10 – загальний вид; 11 - на ніс; 12 - на підборіддя; 13 - на тім’яну область; 14 - на потилицю; 15 - контурна пов’язка на щоку. |
Перша допомога при переломах
Переломом називається порушення цілості кістки. В області перелому потерпілий відчуває різкий біль, що посилюється при спробі змінити положення. Розрізняють переломи ізольовані (однієї кістки), множинні (двох і більш), поєднані (однієї і декілька кісток з одночасним пошкодженням внутрішніх органів).
Переломи бувають закриті і відкриті.
При переломах потерпілому необхідно забезпечити иммобилизацию (нерухомість) пошкодженої ділянки тіла. Це зменшує біль і запобігає подальшому зсуву кісткових уламків та повторному пораненню ними кровоносних судин і м'яких тканин.
При иммобилизации використовуються стандартні шини або будь-які підручні засоби (вузькі дошки, палиці і т.д.) За відсутністю інших засобів знерухоміти верхню кінцівку можна фіксацією її до тулуба, а нижню – до здорової ноги.
Фіксують не менше двох суглобів з обох боків від перелому. На плечовій і стегновій кістках – не менше трьох. Суглоби і кісткові виступи у всіх випадках обкладають ватяно-марлевими прокладками і закріплюють бинтом. Потім накладають шини.
Закриті переломи – це переломи, при яких рана в зоні перелому – відсутня. Характерними ознаками такого перелому є порушення прямолінійності кінцівки та поява "сходинки" в місці перелому. Відмічається ненормальна рухомість, біль, хруст уламків, припухлість. При закритому переломі не слід знімати з потерпілого одяг, шину накладають поверх неї. До місця перелому необхідно прикласти холод для зменшення болю. Для знеболювання дають 1-2 таблетки анальгіну.
При переломі ключиці, лопатки нерухомість кінцівки забезпечують накладанням пов’язки "косинка" або пов’язки "Дезо".
Після накладення шини кінцівку з ізольованим переломом фіксують косинкою, смужкою тканини.
Схема надання першої допомоги при закритому переломі:
- знерухоміти місце перелому;
- накласти шину;
- дати постраждалому знеболювальне (1-2 таблетки анальгіну);
- на місце перелому прикласти холод для зменшення болю;
- викликати швидку допомогу або доставити постраждалого до лікувального закладу.
Неприпустимо:
- дозволяти постраждалому рухати ушкодженою кінцівкою;
- знімати одяг із зламаної кінцівки;
- прикладати тепло до місця перелому;
- транспортувати потерпілого не наклавши шині.
Відкритий перелом супроводжується порушенням шкірного покрову і появою рани. Вони бувають небезпечними для життя людини через можливість розвитку шоку, крововтрати, інфікування. Ознаками відкритого перелому є: деформація та набряк кінцівок, наявність кісних уламків, наявність рани з кровотечею.
Схема надання допомоги при відкритому переломі:
- перевірте наявність пульсу та дихання;
- у разі необхідності очистіть дихальні шляхи постраждалого;
- забезпечте нерухомість зламаної кінцівки;
- розріжте одяг на місці рани таким чином, щоб можна було накласти пов’язку;
- зупинить кровотечу (обробіть краї рани і накладіть стерильну пов'язку);
- накладіть шину.
Неприпустимо:
- не зупинити кровотечу;
- накладати шину на оголену кінцівку або безпосередньо на рану;
- дозволяти постраждалому рухати пошкодженою кінцівкою;
- торкатися рані, вправляти або видаляти уламки кісток та чужорідні тіла.
Ознакою важких переломів є поза постраждалого "жаба", коли постраждалий не може змінити положення ніг. Стопи його розгорнуті назовні, коліна трохи підняті, розведені назовні. У такому випадку вірогідні ушкодження кульшового суглобу, стегнових кісток, ушкодження хребта.
Схема надання першої допомоги при ушкодженні хребта:
- перевірте наявність ознак життя;
- зупинить зовнішню кровотечу у разі її наявності;
- обережно (вдвох або втрьох) покладіть постраждалого на спину на тверду поверхню (можна використати щит, дверне полотно), іммобілізувавши голову постраждалого руками з двох боків у тому положенні, в якому ви його знайшли;
- під шию покладіть щільний валик з одягу;
- слідкуйте за наявністю свідомості та дихання;
- підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;
Схема надання першої допомоги при ушкодженні тазових кісток:
- перевірте наявність ознак життя;
- зупинить зовнішню кровотечу у разі її наявності;
- обережно покладіть постраждалого на спину на тверду поверхню, іммобілізувавши його тіло з двох боків у тому положенні, в якому ви його знайшли та утримуючи його тіло у горизонтальному положенні;
- під коліна покладіть валик з одягу, ковдр, подушки (у такому положенні постраждалий повинен перебувати до приїзду лікаря);
- викличте швидку допомогу;
- слідкуйте за наявністю свідомості та дихання;
- підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;
Неприпустимо:
- використовувати шини, якщо потерпілий лежить у позі "жаби";
- робити штучне дихання із розгинанням голови у разі травми шийного відділу хребта;
- транспортувати постраждалого на спині на м’яких носилках.
Перша допомога при вивихах
Вивихи – це повне зміщення суглобних поверхонь кісток, що викликає порушення функції суглобу. Вивих може виникнути при падінні на витягнуту або відведену назад кінцівку. Кінцівка постраждалого відведена у бік, суглоб деформований, рух кінцівки обмежений, присутній сильний біль.
Схема надання першої допомоги:
- забезпечити нерухомість постраждалої кінцівки;
- накласти фіксуючу пов’язку;
- верхню кінцівку зафіксуйте косинкою, нижню – шиною;
- дайте постраждалому знеболювальне та заспокійливе;
- викличте лікаря або доставте постраждалого до лікарні.
Неприпустимо:
- самостійно вправляти вивих;
- прикладати тепло до місць ураження;
- транспортувати постраждалого без іммобілізації місця ураження.
Перша допомога при розтягуванні або розриві зв’язок
Розтягування і розрив зв'язок - пошкодження суглобової сумки при рухах, що перевищують фізичні можливості. Ознаками розтягування (розриву) зв'язок є біль в суглобі, порушення його функції, набряк, крововилив.
Розтягування зв'язок відбувається, коли кістка виходить за межі звичайної амплітуди руху. Надмірне навантаження, що надається на суглоб, може привести до повного розриву зв'язок і вивиху кістки. При цьому не виключений перелом кістки. При легких розтягуваннях зв'язок загоєння звичайно відбувається достатньо швидко. Тому люди часто не звертають ніякої уваги на подібну подію і, в результаті, суглоб може бути травмований повторно.
Важкі форми розтягувань звичайно викликають сильний біль при щонайменшому русі суглоба. Найпоширенішими є розтягування зв'язок гомілковостопного і колінного суглобів, пальців і зап'ястка.
Іноді розтягування зв'язок може мати більш серйозні функціональні наслідки, ніж перелом. Кістка, що загоїлась після перелому, рідко ламається знову, а суглоб після розтягування або розриву зв'язок може стати менш стійким, що підвищує вірогідність повторної травми.
Схема надання першої допомоги:
- допоможіть потерпілому прийняти зручне положення;
- забезпечте нерухомості пошкодженої частини тіла;
- надайте підведене положення пошкодженій частини тіла;
- накладіть пов’язку з еластичного бинта;
- до місці ушкодження прикладіть холод;
- викличте лікаря або доставте постраждалого до лікувального закладу.
Неприпустимо:
- прикладати тепло до місця розтягування або розриву зв’язок;
- не звернутися до лікаря при розтягуванні або розриві зв’язок;
- рухати або навантажувати ушкоджену кінцівку.
Перша допомога при травматичній ампутації
Травматична ампутація кінцівок буває повною і неповною. При повній ампутації відокремлений сегмент не має зв'язку з кінцівкою. При неповній ампутації відбуваються пошкодження судин, нервів, кісток, сухожиль з частковим збереженням м'яких тканин і шкірного покриву. Для успішного відновлення колишньої цілості ампутованої кінцівки має значення правильне надання допомоги потерпілому, виконання умов зберігання і транспортування ампутованого сегменту.
Збереження ампутованого сегменту: сегмент спочатку загорнути в сухе стерильну серветку (чисту хустку), не очищати і не промивати. Потім помістити ампутований сегмент в поліетиленовий пакет, перекрити доступ повітря. Перший пакет помістити в другий, більший по величині; другий пакет заповнити водою з льодом.
Ампутований сегмент повинен знаходитися при достатньо низькій температурі, але не повинен безпосередньо стикатися з холодним матеріалом, оскільки може виникнути поразка тканин.
Схема надання першої допомоги:
- зупиніть кровотечу, накладіть стерильну пов’язку;
- пошкоджену кінцівку тримати в піднесеному положенні;
- укласти потерпілого;
- дати йому знеболюючий засіб, напоїти міцним чаєм;
- провести заходи по пошуку та збереженню ампутованого сегменту;
- терміново доставити постраждалого до лікувального закладу;
- при транспортуванні пакет з ампутованою кінцівкою повинен знаходитися в підвішеному стані, до нього прикріпити записку із зазначенням часу травми;
- при неповній ампутації провести ретельну іммобілізацію всієї кінцівки і охолодження відірваної частини.
Неприпустимо:
- втрачати час на пошук ампутованого сегменту, не зупинивши кровотечу у потерпілого;
- не провести протишокових заходів;
- охолоджувати ампутований сегмент нижче 00 С;
- транспортувати ампутований сегмент у не підвішеному стані.
При ураженні електричним струмом
Ураження електричним струмом виникає при безпосередньому контакті людини з побутовим, виробничим або природним (блискавка) джерелом електрики. Ступінь важкості уражень від електроструму залежить від індивідуальних особливостей організму, фізичного та психічного стану, опору шкіри, тривалості впливу електроструму, метеорологічних факторів тощо.
Характер ушкоджень у залежності від напруженості електроструму є таким:
1. Струм побутового напруження (до 380 В) – електричні мітки у вигляді маленьких кратерів на шкірі, іноді раптова зупинка серця;
2. Струм напруженням до 1000 В – судоми, спазм дихальних м’язів, раптова зупинка серця;
3. Струмом напруженням вищим за 10000 В – електричні опіки, обвуглювання тканин, перелами кісток, травматичний відрив кінцівок.
Найбільш вірогідні причини смерті при ураженні електричним струмом: раптова зупинка серця, набряк головного мозку, спазм дихальних м’язів, ушкодження внутрішніх органів.
Перш ніж надати першу допомогу постраждалому, ураженому електрострумом, слід знеструмити його. Вимкніть джерело електроживлення, якщо вимикач знаходиться поряд у межах досягнення, скиньте електродріт з постраждалого будь-яким предметом (обов’язково сухим!), який не проводить електричний струм (палиця, лінійка тощо). Якщо швидко вимкнути електрострум неможливо – переріжте електродроти на різних рівнях (щоб не виникло короткого замикання) ножем або плоскогубцями з ізольованими ручками. Відтягніть постраждалого за одяг від місця події, обмотавши руки сухим одягом (або використавши гумові рукавички). Але, навіть у гумових рукавицях, не слід знімати з потерпілого електродріт без предметів, що не проводять електричний струм.
При ураженні електрострумом високого напруження пам’ятайте про правила наближення до постраждалого. Якщо електродріт лежить на землі, людина, що поспішає на порятунок постраждалого, з перших кроків потрапляє під вплив електричного струму. Тому наближатися до постраждалого слід "гусячим кроком": п'ятка однієї ноги повинна обов’язково торкатися носка другої. Приступати до надання першої допомоги можна лише після усунення небезпеки ураження електрострумом для оточуючих. Зніміть з постраждалого електродріт предметом, що не проводить електроструму, покладіть дріт на суху фанеру, дошку, гумовий килимок.
Надання першої допомоги при ураженні струмом високого напруження або блискавкою можуть ускладнюватись появою опіків, кровотечі, обвуглювання тканин. У постраждалих можуть спостерігатися повторна зупинка серця, пригнічення дихання, порушення психіки.
Схема надання першої допомоги при ураженні електрострумом:
- знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);
- при раптовій зупинці серці – нанесіть прекардіальний удар по грудині и приступіть до реанімації;
- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стисну пов’язку;
- при електричних опіках і ранах – накладіть стерильні пов’язки;
- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби)
- викличте швидку допомогу.
Неприпустимо:
- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;
- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;
- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);
- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;
- закопувати ураженого блискавкою в землю.
При тривалому здавлюванні
При аваріях на транспорті, обрушенні будівель та, навіть, у звичайному поході до лісу можуть виникнути ситуації, коли людина виявиться затиснута між уламками важких предметів. Запідозрити синдром здавлювання слід у таких випадках: коли кінцівка здавлена більше 15 хвилин, при появі набряку та зникненню рельєфу м’язів, якщо не прощупується пульс на кінцівках. Затиснута кінцівка набрякає так сильно, що стає схожою на дерев’яну і за твердістю, і за звуком, який виникає при легкому постукуванні по ній. Ознаками синдрому здавлювання є також і поява рожевої або червоної сечі, різке погіршення стану потерпілого після звільнення від предметів, що здавлюють.
Схема надання першої допомоги:
- обкласти кінцівки, що придавлені, пакетами з льодом, снігом або пляшками з холодною водою;
- дати знеболювальне (2-3 таблетки анальгіну);
- викликати швидку допомогу;
- запропонувати постраждалому багато теплого пиття;
- накласти джгути на здавлені кінцівки до їх вивільнення;
- відразу ж після вивільнення кінцівок туго забинтувати їх;
- накласти шини (з будь-якого підручного матеріалу);
- повторно прикласти холод до пошкоджених кінцівок;
- до прибуття медиків продовжувати давати багато теплого пиття постраждалому.
Неприпустимо:
- вивільняти кінцівку, що здавлена, без попереднього накладання джгутів та прийому постраждалим великої кількості рідини;
- зігрівати здавлені кінцівки.
Перша допомога при травматичному шоку
Шок - важкий стан, що призводить до порушень життєво важливих функцій організму і нерідко закінчується смертю. Шок розвивається внаслідок сильного болю, великої втрати крові, ушкодження органів. Такий хворий потребує негайної допомоги, оскільки пізніше навіть дуже кваліфікований фахівець не в силах буде допомогти потерпілому.
Шок небезпечний тим, що на нього іноді не звертають достатньої уваги, навіть у стадії, явно загрозливій для життя хворого.
Симптоми шоку не так очевидні, ніж зовнішні ушкодження. Протягом деякого часу хворий неспокійний, але його загальний стан зазнає ще мало змін. Потім він блідне і покривається холодним липким потом.
У початковій стадії шоку в потерпілого можуть спостерігатись рухові і мовні порушення. Шкіра холодна, бліда. Пульс за звичай частий — більш 90 ударів у хвилину. Потім на шкірі з'являються «мармурові» плями, підшкірні вени не прощупуються, пульс учащається до 120 – 140 ударів за хвилину. Наростає задишка - поранений дихає часто, але поверхнево. Помічається спрага.
Якщо в цей момент пораненому не надати допомоги, його стан погіршується. Людина стає байдужою до навколишнього оточення, на питання відповідає повільно чи не відповідає взагалі, його рухи мляві і повільні. Шкіра набуває землистий відтінок, покривається холодним липким потом.
При наданні допомоги завжди необхідно пам'ятати, що всім потерпілим у серйозній катастрофі загрожує розвиток шоку, особливо тим, хто втратив багато крові.
Схема надання першої допомоги:
- негайно викликайте медичну допомогу;
- перевірте, чи немає в постраждалого медальйона чи браслета з медичною інформацією;
- переконайтеся, що потерпілий нормально дихає: якщо дихання порушено, необхідно зробити штучну вентиляцію легень (штучне дихання);
- негайно зупинить кровотечу, перев'язати основні рани для зменшення крововтрати і болю;
- укладіть постраждалого таким чином, щоб не причиняти зайвого болю;
- підніміть ноги, для посилення припливу крові до мозку і серця;
- підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;
- транспортуйте постраждалого іммобілізувавши його тіло;
- постійно спостерігайте за станом дихання та серцевої діяльності постраждалого.
Неприпустимо:
- давати постраждалому
8-09-2015, 23:42