Україна-Румунія: співробітництво в гуманітарній сфері

Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Контрольна робота

на тему: «Україна-Румунія: співробітництво в гуманітарній сфері»

Виконав:

студент 41 групи

факультету міжнародних відносин

Гут А.В.

Луцьк 2009

План

Вступ

1. Правова база Гуманітарного співробітництва України та Румунії

2. Роль культурно-інформаційного центру в українсько-румунських відносинах

3. Міжнародна наукова конференція «Україна-Румунія-Молдова»

4. Українська меншина в Румунії

Висновок

Використані джерела

Вступ

На сьогоднішній день із значним посиленням та поглибленням процесів інтеграції національних господарств та глобалізації світової економіки дуже важливим є розвиток різноманітних зв’язків між країнами. Держави співпрацюють між собою у найрізноматніших галузях: політика, економіка, соціальна сфера, транспорт, телекомунікації і, звичайно, у гуманітарній сфері. Кожна держава розробляє власну гуманітарну політику і через неї налагоджує зв’язки з іншими державами, створюючи спільні проекти та реалізовуючи стратегії для досягнення власної мети.

Державна гуманітарна політика - це система і послідовна діяльність держави у відносинах з людиною зокрема і суспільства в цілому, що здійснюється через органи державної виконавчої, законодавчої та судової влади при залученні громадськості і з урахуванням основних прав людини і ставить за мету досягнення високого життєвого, духовного та інтелектуального рівня особистості, як у її власних інтересах, так і в інтересах держави в цілому.

Гуманітарну політику держави можна визначити і як систему принципів, цілей, механізмів, послідовних заходів, що спрямовані на:

- створення умов для гуманітарного розвитку суспільства;

- соціальну динаміку освіти, науки, культури;

- забезпечення інтелектуально-духовної безпеки людини;

- реалізацію її гуманітарних, духовних потреб;

- формування і збагачення творчого потенціалу особи;

- всебічну самореалізацію сутнісних сил особистості, її духовності.

Сьогодні Україна співпрацює з низкою держав у сфері гуманітарних зв’язків, проте найчисленніші проекти, реалізовані у цій галузі наша держава має із сусідніми країнами, серед яких тісну співпрацю Україна проводить із Румунією.

1. Правова база Гуманітарного співробітництва України та Румунії

Українсько-румунське співробітництво в галузі культури основане на положеннях базового двостороннього Договору про відносини добросусідства та співробітництво, зокрема ст. 19, яка передбачає сприяння взаємному ознайомленню громадян з надбанням культури обох країн, підтримку спрямованих на це громадських та індивідуальних ініціатив, а також заохочення розширення обмінів між творчими спілками, асоціаціями, закладами культури, науки та освіти тощо.

Діє також Угода про співробітництво в галузі культури, науки та освіти між Кабінетом Міністрів України і Урядом Румунії від 3 вересня 1992 року.

У липні 2008 року укладено Протокол про співробітництво у сфері освіти між профільними міністерствами України та Румунії на 2008/2009, 2009/2010 та 2010/2011 навчальні роки.

Одним з основних механізмів українсько-румунського співробітництва в гуманітарній сфері є Комітет співробітництва з питань культури, освіти, національних меншин та громадської інформації Української Румунської Спільної Президентської Комісії.

Новою сторінкою в українсько-румунських відносинах стало заснування Культурно-інформаційного центру у складі Посольства України в Румунії.

Культурно-інформаційний центр у складі Посольства України в Румунії утворено відповідно до Указу Президента України від 20 лютого 2006 року № 142 «Про культурно-інформаційний центр у складі закордонної дипломатичної установи України».

Офіційне відкриття Культурно-інформаційного центру України у Бухаресті відбулося 31 жовтня 2007 року в рамках офіційного візиту Президента України В .А. Ющенка до Румунії. Культурно-інформаційний Центр України відкрив Президент України В .А. Ющенко за участю пані К.Ющенко та Міністра культури і культів Румунії А.Йоргулеску, у присутності членів офіційних делегацій України та Румунії, представників центральних органів влади Румунії, української громади.

Культурно-інформаційний центр України розташований у м. Бухарест, за адресою: вул. Вікторієй, 26. Центр відкритий для публічного відвідування у понеділок-п’ятницю, 14.00-18.00.

Директор Культурно-інформаційного центру – пані Корнелія Лускалова.

Діяльність Культурно-інформаційного центру спрямована на зміцнення двосторонніх у відносин між Україною та Румунією, поглиблення двостороннього співробітництва у культурній, гуманітарній, інформаційній сферах, поширення в Румунії інформації про Україну, її історію і культуру, зміцнення зв‘язків з українською меншиною, сприяння задоволенню її національно-культурних потреб.

За сприяння Фонду підтримки міжнародного співробітництва «Відкрий Україну» Центр започаткував свою діяльність презентацією румунській громадськості фотоекспозиції Юрія Білака «Українці» (проект французького режисера і фотохудожника українського походження був створений за результатами творчих поїздок автора до більшості регіонів України, на високому професійному рівні зображує духовно багатих, працьовитих людей України).

Відвідувачі Культурно-інформаційного центру України можуть ознайомитися з інформацією про Україну, її регіони, ділові та туристичні можливості, постійно діючими фотовиставками «Українсько-румунські відносини», «Київ - столиця України», тематичними виставки «Запрошуємо в Україну» (про туристичні можливості України), «Запрошуємо на навчання в Україну» (пропозиції ВУЗів України), через комп‘ютерну мережу мають можливість прочитати українські інтернет-видання, а також переглянути програми українського телебачення через супутникову мережу.

Протягом свого існування в Культурно-інформаційному центрі України, а також в інших залах Бухареста та повітових центрів Румунії проведено чисельні культурно-мистецькі заходи, серед яких культурно-мистецькі акції, презентації історії та сучасного соціально-економічного розвитку України, тематичні фото та художні виставки, відзначення днів Шевченка, Соборності України, Конституції України, Дня Незалежності України та Дня Державного Прапора України та ін.

Пріоритетними в діяльності Центру є поширення в Румунії інформації про Україну, її історію і культуру, зміцнення зв’язків з українською меншиною, сприяння задоволенню її національно-культурних потреб, діяльність щодо донесення об’єктивної інформації про страшну трагедію Голодомору 1932-1933 років в Україні та вшанування пам’яті його невинних жертв, необхідності її міжнародного засудження як акту геноциду українського народу. Впродовж 2008 року відповідні тематичні заходи відбулися в Парламенті Румунії, Бухаресті та семи повітових центрах. Солідарність з українським народом у вшануванні жертв Голодомору висловили офіційні особи Румунії, чисельні громадські організації, жителі міст і сіл країни.

Значними подіями в українсько-румунських відносинах стали виступи у містах Сучава, Бухарест, Галац Національного оркестру народних інструментів України (художній керівник В. Гуцал, квітень 2008 р.), культурно-мистецькі заходи у м.Галац пов’язані з вшануванням пам’яті українського гетьмана І.Мазепи (квітень-травень 2008 р.), презентація у Бухаресті історії та сучасності міста Чернівці (жовтень 2008 р.).

Зокрема, в рамках презентації міста Чернівці значний інтерес у жителів Бухареста викликали: фотоекспозиція «Чернівці вчора, сьогодні, завтра», презентація інвестиційних пропозицій міста, книг та періодичних видань румунською мовою, вернісаж художньої виставки «Митці Чернівців» (Музей муніципалитету Бухарест, 30 жовтня - 8 листопада 2008 р.); концерт Буковинського ансамблю пісні і танцю України Чернівецької філармонії (художній керівник А. Кушніренко) та Народного артиста України Іво Бобула (30 жовтня 2008 р., Бухарестський театр комедії); поетичний вечір «Місто моєї любові» за участю чернівецьких поетів, що пишуть румунською мовою, книжкову виставку румуномовних видань чернівецьких поетів (30 жовтня - 28 листопада 2008 р., Культурно-інформаційний центр України).

Крім того, спільно з Союзом українців Румунії були проведені такі заходи:

- Симпозіум «Творчість Т.Шевченка в Румунії» (16 травня 2008 р., м. Сігету Мармацієй, повіт Марамуреш);

- Науково-історичний симпозіум «Історія і традиції українців Румунії» (10 червня 2008 р., м.Сігету Мармацієй, повіт Марамуреш);

- Фестиваль української культури, присвячений 100-річчю переселення українців із Закарпаття в Банат (7-10 липня 2008 р., повіти Арад, Караш Северин, Тіміш);

- Фестиваль національних меншин Румунії «Співжиття» (повіт Сучава, 27 вересня 2008 року);

- Акція «Святий Миколай з України» (м. Бухарест, повіти Тімішоара, Сучава, Ботошань, Марамуреш, 19-31 грудня 2008 р.);

- Творчий вечір «200-річний ювілей великого мислителя і письменника Миколи Васильовича Гоголя» та театральна вистава «Ревізор» у постановці Бухарестського театру комедії (8 квітня 2009 р.);

- Дні відкритих дверей в Культурно-інформаційному центрі для студентської молоді та зустріч з українськими студентами, які навчаються у вузах Румунії (травень 2009 р.).

Двері Культурно-інформаційного центру України у Бухаресті гостинно відкриті для всіх бажаючих ближче ознайомитися з історією і культурою України, її туристичними можливостями, інвестиційною привабливістю регіонів, невичерпним духовним багатством сусіднього українського народу.

2. Роль культурно-інформаційного центру в українсько-румунських відносинах

Культурно-інформаційні проекти, що передбачені у другому півріччі 2009 року

Інформація про заходи, проведені у 2008 р. - першій половині 2009 р. та культурно-інформаційні проекти, що передбачаються до кінця 2009 року, міститься в довідці «Культурно-інформаційний центр у складі Посольства України в Румунії».

До позитивних зрушень у двосторонньому культурному співробітництві слід також віднести співпрацю у сфері історико-культурної спадщини, проведення українсько-румунських консультацій та конференцій, реалізацію різноманітних проектів в гуманітарній сфері тощо.

Зокрема, були проведені спільні проекти, спрямовані на популяризацію культури Трипілля-Кукутень, досвід проведення у 2008 році такої спільної виставки у Ватикані.

Україна зацікавлена у збереженні пам’яток української культури на території Румунії. Пріоритетним є проект спорудження у селі Верхній Дунавець повіту Тулча історико-етнографічного комплексу «Задунайська Січ» з нагоди виповнення у 2012 році 200-річчя від заснування в гирлі Дунаю найбільш відомої січі запорізьких козаків (Задунайської). Цей проект включено до Плану першочергових заходів Кабінету Міністрів України на 2008-2009 роки щодо збереження надбань українства у світовому цивілізаційному просторі.

Варто також згадати, що 22 жовтня 2007 р. у румунському м. Галац відбулася низка заходів, присвячених вшануванню 300 років від поховання гетьмана України І. Мазепи у цьому місті. В них взяли участь представники місцевої влади, МЗС України та Посольства України в Румунії, української громади Бухареста, Сучави та регіону Нижнього Дунаю, громадськості міста Галац.

Пам’ять українського гетьмана була вшанована покладанням квітів до його пам’ятника в міському парку Свободи та молебнем, який провели священики Румунської православної церкви. У міській бібліотеці ім. В.А. Урекя був проведений круглий стіл «300 років від поховання гетьмана України Івана Мазепи в місті Галац», відбулася церемонія відкриття Тижня української меншини повіту Галац.

Вітальний лист Надзвичайного і Повноважного Посла України в Румунії М. Кулика учасникам заходів зачитав радник-посланник Посольства В. Котик. «Повіт та місто Галац відомі своїми тісними зв’язками з Україною, налагодженими партнерськими відносинами з Одеською областю, іншими регіонами та містами України, плідною співпрацею в економічній, культурній, науковій сферах в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай». Для українців румунське місто Галац особливо близьке – адже саме в цьому місті знайшов свій останній притулок визначний державний і культурний діяч, розбудовник Української держави гетьман України Іван Мазепа. П’ять років тому у Вашому прекрасному місті відкрито пам’ятник Івану Мазепі. Ми цінуємо, що донині у місті Галац зберігається назва двох кварталів Мазепа-1, Мазепа-2» - відзначив у листі Посол України.

Про історичні джерела, що засвідчують історичні зв’язки І. Мазепи з містом Галац, озповіли науковий співробітник Румунської Академії І. Робчук, дослідник Музею історії міста Галац професор Д. Буікліу, представниця Повітової Ради Л. Теодору, голова Союзу українців Галацу професор В.Ніколайчук, історики, українці з Галацу, Тульчі, Сучави і ін.

У листопаді 2008 року було проведено ряд українсько-румунських політичних консультацій , які відбулися в Бухаресті. На них обговорювалося питання проведення у лютому 2009 року візиту президента Румунії Траяна Бесеску до України та організації в його рамках другого засідання Українсько-Румунської спільної Президентської Комісії.

Сторони також домовилися про проведення чергових засідань робочих органів Президентської Комісії до кінця поточного року.

У ході консультацій було розглянуто питання про хід виконання Плану консультацій між міністерствами обох країн на 2008-2009 роки, стан та перспективи подальшого розвитку двосторонніх відносин у політичній, економічній, гуманітарній, консульській сферах.

Значну увагу було приділено питанням розвитку гуманітарного співробітництва. Було підкреслено важливість належного забезпечення культурно-гуманітарних потреб осіб, які належать до української меншини в Румунії та румунської в Україні.

Глава української делегації Костянтин Єлісєєв ознайомив румунську сторону із заходами, які проходять в Україні і світі в рамках вшанування 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, підготовкою до Міжнародного Форуму у Києві 22 листопада.

З румунського боку було висловлено солідарність з українським народом та підтримку дій України у справі міжнародного визнання Голодомору.

Сторони погодилися з необхідністю подальшого розвитку договірно-правової бази двосторонніх відносин та поглиблення співробітництва в консульській сфері. Румунська сторона висловила свою підтримку європейського та євроатлантичного курсу України.

Не варто забувати про те, що між Чернівецькою областю (Україна), Сучавським повітом (Румунія) та округом Швабія (Німеччина) підписаний Меморандуму про партнерство , в рамках якого Чернівецька область реалізує 19 спільних проектів з Сучавським повітом по програмі сусідства «Україна - Румунія», в тому числі 4 проекти, де партнером виступає Чернівецька обласна державна адміністрація.

Поряд з цим, у 2002 році було запропоновано проведення щорічного молодіжного футбольного турніру "Чотири регіони для Європи". Турнір почергово проводиться у одній із трьох країн. У серпні 2005 р. IV етап юнацького футбольного турніру відбувся у Чернівцях. Перемогли буковинські футболісти - юнаки 1989 року народження.

Чернівецькою областю було запропоновано поглибити співробітництво в сфері охорони здоров'я (йдеться про актуальні для регіону питання подолання дитячої смертності, боротьби з туберкульозом, лікування ракових захворювань та СНІДу), соціальній сфері (сучасні методики роботи в дитячих будинках, інтернатах, догляду за престарілими), сфері захисту навколишнього середовища і управління водними ресурсами (методики очищення русел річок, передбачення повеней у гірських місцевостях), культурній сфері (ознайомлення населення партнерських регіонів зі звичаями і традиціями шляхом обміну творчими і аматорськими колективами, виставками картин, проведення тижнів Чернівецької області у Румунії та Німеччині), підписання угод про партнерство між містами і селами.

3. Міжнародна наукова конференція «Україна-Румунія-Молдова»

У Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича відбулася міжнародна наукова конференція «Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні взаємини в контексті сучасних європейських процесів». Цей захід, зокрема, ставив за мету започаткувати традицію проведення подібних наукових форумів у Чернівцях для налагодження конструктивного діалогу українських, румунських і молдовських учених задля забезпечення аналізу спільних проблем та пошуків шляхів їх розв’язання.

Перший подібний захід відбувся у травні 2001 року, коли в Чернівецькому національному університеті було проведено міжнародну наукову конференцію «Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин». Нову конференцію ініціювали й організували кафедра політології та соціології ЧНУ та Буковинський політологічний центр.

У роботі конференції взяли участь науковці, дипломати і практики державного управління з України, Румунії, Молдови, Австрії та Росії, а також керівники місцевих національно-культурних товариств. Загалом було близько 100 учасників. Діяльність конференції широко висвітлювали національні та регіональні засоби масової інформації.

Одним із завдань форуму було накреслення перспективних планів тристоронніх взаємин та розвитку транскордонного, зокрема єврорегіонального співробітництва між Україною, Румунією і Молдовою.

Крім доробку гостей форуму, в ньому були представлені результати наукових пошуків чернівецьких дослідників, насамперед істориків і політологів. Зокрема, широку апробацію актуальних прикладних досліджень здійснив колектив кафедри політології та соціології університету

Під час заходу активно обговорювалися питання минулого взаємин сусідніх держав.

Сучасні проблеми, надбання та перспективи етнополітики країн аналізували учасники секції «Значення етнонаціональних процесів у взаєминах між Україною, Румунією та Молдовою».

Належну увагу привернула культурна сфера взаємодії трьох народів, ключові питання якої порушувалися на засіданнях секції «Культурні, наукові та освітні контакти у відносинах між Україною, Румунією і Молдовою», на якій головували професор В. Фісанов (Чернівці) та доктор В. Демчук (Сучава).

Гострі дискусії стосовно надбань і упущень у транскордонній співпраці в гуманітарній сфері виникли під час засідання «круглого столу» експертів «Етнічні взаємини на території єврорегіону «Верхній Прут»: підсумки установчого періоду».

На підсумковому пленарному засіданні учасники конференції одноголосно ухвалили пропозиції, в яких містяться рекомендації щодо наступних кроків у зближенні трьох держав. Зокрема, було підтримано ідею регулярного (раз на три роки) проведення конференцій на широку тематику україно-румуно-молдовських взаємин у Чернівцях. Запропоновано започаткувати регулярне проведення Чернівецького форуму, який має стати місцем зустрічі і постійного діалогу політичної, ділової та інтелектуальної еліти України, Румунії і Молдови. Було запропоновано також не обмежуватися цими заходами, а проводити тематичні конференції з усього спектру тристоронніх взаємин по черзі в Молдові, Румунії та Україні. Накреслено взаємоприйнятні підходи до необхідності розробки спільних проектів з написання сучасних, європейського рівня наукових монографій, підручників і посібників з історії, стану взаємин та політичних перетворень в Україні, Румунії і Молдові.

За результатами конференції передбачено видати збірку наукових праць, до якої увійдуть найгрунтовніші доповіді та повідомлення.

4. Українська меншина в Румунії

Згідно з офіційними результатами загальнонаціонального перепису населення у Румунії проживають близько 63 тис. етнічних українців. (За альтернативними підрахунками Союзу українців Румунії, українська громада країни налічує понад 200 тисяч осіб).

Компактно етнічні українці проживають в Марамуреші (понад 36 тис.), Південній Буковині (понад 10 тис.), Банаті (понад 8 тис.) і Добруджі (приблизно 1,5 тис.). В Марамуреші і Південній Буковині українці є автохтонним населенням, які завжди проживали анклавами у переважно румунському середовищі. Українці Добруджі є нащадками запорізьких козаків, які переселились наприкінці XVIII століття з Запорізької Січі в дельту Дунаю і заснували Задунайську Січ. У Банаті українці з’явилися на рубежі XIX-XX століть, внаслідок процесу трудової міграції населення з території Західної України, а також у результаті переселення в цей регіон у післявоєнні роки українців з Марамурешу (вони заселяли населені пункти, в


9-09-2015, 02:20