б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної
виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію. Бюджетні установи та організації замість свідоцтва про державну реєстрацію подають копію довідки про внесення до державного реєстру звітних статистичних одиниць України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідну довідку;
в) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом.
Установа банку, в якій відкриваються поточні рахунки, ставить відмітку про відкриття такого рахунка на тому примірнику статуту (положення), на якому стоїть оригінал відмітки про взяття підприємства на облік в податковому органі, після чого цей примірник повертається власнику рахунка;
г) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;
д) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів. У картку включається також зразок відбитка печатки, присвоєної підприємству;
е) копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.
Порядок сплати:
50% вартості товару перераховується на рахунок Продавця авансовим платежем, протягом 5 діб з моменту підписання угоди (23 жовтня 2009 р.) – 50000 дол. США;
50% вартості товару перераховується протягом п’яти банківських днів з дати оформлення вантажної митної декларації (МД-2) на користь Покупця (02 листопада 2009 р.) – 50000 дол. США. Усі витрати, пов’язані з переказом грошових коштів, сплачується платником грошових коштів.
4. Описати порядок продажу/купівлі іноземної валюти. Заповнити заявку на продаж/купівлю іноземної валюти
Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти мають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.
Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Порядок обміну дол. США на національну валюту:
Надійшла виручка, дол. США 50000
Перераховано кошти для обміну на гривні, дол. США 50000
Надійшли кошти на поточний рахунок у національній валюті, грн.:
50000 х 7,9250 = 396250 грн.
Перераховано банку за обмін валюти, грн.:
396250 х 0,02 / 100 = 79,25 грн.
Заявка на обмін валюти наведено в додатку 1 до роботи.
5. Обґрунтувати та обрати форму розрахунків. Виконати розрахунки у відповідності до умов угоди
СРТ – перевезення сплачене до (місце призначення вказане).
Продавець оплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення.
Зобов‘язання продавця – основні витрати перевезення сплачені. Момент переходу ризику випадкової загибелі, права власності – поставка товару на зберігання перевізнику.
Момент звільнення продавця від накладних витрат – поставка товару на зберігання перевізнику.
Поставка Товару здійснюється на умовах СРТ Ізмаїл (відповідно ІНКОТЕРМС-2000) з 25 жовтня до 10 листопада 2009 р. включно. Товар відвантажується зі станції Кодаки Придніпровської залізниці.
Ціна товару 200,0 (двісті) доларів США за одну метричну тону. Сума договору 100 000,0 (сто тисяч) доларів США.
6. Обрати оптимальний спосіб хеджування валютних ризиків
Процес управління кредитним ризиком складається з таких стадій: оцінка ризику – визначення ймовірності негативної події, тривалості періоду ризику, суми коштів, що знаходиться під ризиком, і обсягу збитків, що можуть виникнути за відповідними активами; реалізація заходів для мінімізації ризику.
Заходи для мінімізації кредитного ризику поділяються на три групи. Заходи для мінімізації ризику позичальника містять у собі аналіз кредитоспроможності позичальника. Ліміти кредитного ризику встановлюють обмеження щодо концентрації кредитів. Нормативи кредитного ризику визначають оптимальні значення показників кредитної діяльності банку.
Страхування цінового ризику може здійснюватись за допомогою такої біржової операції як хеджування. Контракт, який служить для страхування від ризиків зміни курсів цін, носить назву хедж (англ. – огорожа, тин). Операції хеджування дозволяють учаснику базувати свої біржові комерційні операції на визначеній ціні, що забезпечує більшу вірогідність його доходів і витрат. Цю операцію не слід плутати із звичайними операціями страхових компаній, які компенсують учаснику біржових торгів відповідні втрати. Хеджування всіх ризиків-єдиний засіб повністю виключити ці ризики.
Суть основних методів хеджування зводиться до того, щоб здійснити валютно обмінні операції до того, як пройде несприятлива зміна курсу, або компенсувати збитки від подібної зміни за рахунок паралельних угод з валютою, курс якої змінюється у протилежному напрямку.
Ф‘ючерс – це зустрічна угода продажу валюти, яка здійснюється шляхом розрахунку різниці курсів між партнерами, що уклали угоду. Скорочення обсягу платежів – чи не єдина позитивна сторона ф‘ючерсу у порівнянні з простим форвардом. Ф‘ючерс дещо обмежує дефолт, оскільки зменшується сума платежу. Обидва і форвард, і ф‘ючерс позбавляють учасників можливості одержати ймовірну вигоду від благоприємної зміни курсу валюти у май бут-ньому. Отже, а нашому випадку ми обираємо ф‘ючерс, як метод хеджування.
7. Розробити механізм контролю своєчасності розрахунків, в тому числі обґрунтувати та розробити штрафні санкції. Визначити можливі штрафні санкції органів податкової служби за порушення валютного законодавства
Іноземний Постачальник повністю відповідає за усі податки, гербові збори, ліцензійні платежі та інші подібні платежі, що стягуються за межами країни Замовника.
Місцевий Постачальник повністю відповідає за усі податки, збори, ліцензійні платежі і т.д., що мають сплачуватись до моменту доставки Товарів за Контрактом Замовнику.
До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):
– за здійснення операцій з валютними цінностями, що передбачені пунктом 2 статті 5 Декрету, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України – штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;
– за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України – штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;
– за торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, – штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;
– за невиконання уповноваженими банками обов'язків, передбачених пунктом 4 статті 4 Декрету, а також за невиконання уповноваженими банками, фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку обов'язків, передбачених пунктом 2 статті 13 Декрету, – позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється НБУ;
– за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 Декрету, – штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків;
– за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції – штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України;
– за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 Декрету, – штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
8. Обґрунтувати необхідність кредитування, обрати його вид та розрахувати вартість і ефективність кредиту. Скласти угоду кредитування
Для розрахунків з Постачальником Покупець отримує кредит у розмірі 100000 дол. США терміном на 9 місяців під 12% річних.
Розрахунок відсотків за кредитом:
100000 х 0,12 х 270 / 360 = 9000 дол. США.
Сума до повернення:
100000 + 9000 = 109000 дол. США
Сума нарахованих відноситься підприємством до фінансових витрат, а банком до відсоткових доходів за кредитами.
9. Визначити ефективність розробленого валютно-фінансового механізму
Покупець виконує оплату у розмірі 100% вартості товару, протягом п’яти банківських днів з дати оформлення Акту здачі-приймання ІМТП, що підтверджує надходження Товару на користь Покупця. Усі витрати, пов’язані з переказом грошових коштів, сплачується платником грошових коштів.
Оплата усіх витрат (в т.ч. митне оформлення вантажу, включно оформлення експортної ліцензії, оплата митних зборів та мита, вартість сертифікації, вартість залізничного тарифу, охорона, страхування товару на час транспортування), пов’язаних з відвантаженням та доставкою Товару на території України здійснюється за рахунок Продавця, та входить до вартості товару. Товар має надійти у ІМТП повністю оформленим у митному відношенні.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затверджений Постановою Верховної Ради №960 – ХІІ від 16.04.1991 р., зі змінами і доповненнями.
2. Декрет України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №15–93 від 19.02.1993 р., зі змінами і доповненнями.
3. Положення Національного банку України «Про кредитування», затверджено Постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р. №246, зі змінами і доповненнями.
4. Закон України «Про банки і банківську діяльність», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2000 року №2121 – ІІІ, зі змінами і доповненнями.
5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Рєдіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За ред д-ра екон наук, проф. І.В. Багрової. – К.: ЦУЛ, 2004. – 580 с.
6. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп‘як Я.С. Зовнішньоекономічні операції та контракти. Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
7. Примостка Л.О. Банківський менеджмент. Хеджування фінансових ризиків: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 108 с.
8. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К. КНЕУ, 2001.
9. www.rada.kiev.ua
10. www.finance.com.ua
11. www.proinform.com.ua
12. www.ft.com
13. www.revters.com
9-09-2015, 01:32