Облік у вільних економічних та офшорних зонах

в деяких країнах (зокрема, у США, Італії, Бельгії) спостерігається тенденція не визнавати за ліхтенштейнським Anstalt статус юридичної особи. Тому більш надійною, хоч і більш дорогою, формою організації офшорного бізнесу в Ліхтенштейні є AT відкритого типу.

З метою забезпечення безподаткового статусу ліхтенштейнські AT, як і в Швейцарії, повинні діяти або як холдингові, або як "прописані" компанії, але до них застосовуються не такі жорсткі вимоги. Єдиним мінусом у ліхтенштейнському офшорному бізнесі є повна відсутність у князівстві договорів про уникнення подвійного оподаткування (є такі договори тільки з Австрією та деякими кантонами Швейцарії).

В Ліхтенштейні діють близько 300 фірм, які здійснюють консалтингові послуги в області офшорного бізнесу, включаючи реєстрацію компаній. До державного реєстру Ліхтенштейну занесено 60 тис. компаній.

Зазначимо, що нещодавно Ліхтенштейн увійшов у протиріччя з позицією Швейцарії, з якою він знаходиться у зовнішньополітичній унії, з приводу участі в будь-яких міжнародних урядових організаціях та проявив інтерес до входження в ЄС. У зв'язку з цим перспектива подальшого розвитку офшорного бізнесу в цій країні є дуже туманною.

Вануату (Нові Гібриди)

Вануату - архіпелаг у південній частині Тихого океану. Основна група островів розміщена в 600 км на північний схід від Нової Каледонії і в 800 км на захід від Фіджі. В Республіці Вануату проживає 150 тис. чол., з яких 95 % - аборигени. Державні мови: англійська, французька та мова біслама. Вануату - парламентська республіка, яка стала незалежною в 1980 р. Однопалатний парламент складається з 46 депутатських місць і збирається кожні чотири роки. Протягом 74 років острова Нові Гібриди знаходилися під спільним управлінням Франції та Великобританії, що призвело до неповторного і вдалого змішування двох культур. Сільськогосподарська продукція складає більше 90% всіх надходжень від експорту. Двадцять п'ять років у країні діє законодавство, ініціююче створення офшорних підприємств за британським зразком.

За останні 20 років у країні спостерігається різке економічне зростання. Формування розвинутого фінансового центру, поява кваліфікованої робочої сили - все це у поєднанні з туристичним бумом і впровадженням сучасних технологій в області телекомунікацій дозволяє говорити про свого роду "економічне чудо Ванатау". З 2001 p. ці острови є типовою податковою гаванню.

Протягом 20 років країна зміцнює свої позиції одного з найбільших офшорних центрів в Океанії. Спостерігаються серйозні гарантії політичної стабільності і незмінності урядового курсу в сфері економіки. На островах забезпечується найсуворіша конфіденційність в сфері офшорного бізнесу. В країні відсутні: прибутковий податок, податок на корпорації, спадщину, вивіз капіталу, прибуток з біржової діяльності, з обігу, держконтроль за валютним обміном і звіт про переміщення фінансових засобів. Країна повною мірою інтегрована в світову систему телекомунікацій і е членом світового поштового союзу. На Вануату діє багато фірм, що представляють кваліфіковану фінансову і юридичну експертизу, а жорстка конкуренція гарантує високу якість обслуговування клієнтів. Характерною особливістю Вануату е значні податкові пільги по відношенню до офшорних банків і страхових компаній. Мінімальний повністю оплачений капітал банку чи фінансової компанії повинен складати 125-130 тис. дол.

Угорщина

Після лібералізації економічної діяльності в 2008 p. в Угорщині (прийняті закони про економічне суспільство і про іноземні інвестиції) почався бум по відкриттю фірм. На сьогоднішній день в Угорщині функціонує більше 140 тис. нових підприємств, з них більше 20 тис. - з іноземними інвестиціями. Найбільш популярні товариства з обмеженою відповідальністю (близько 100 тис.), які повинні мати мінімальний статутний капітал в розмірі 9300 дол. Зазначимо, що для акціонерних товариств цей капітал в 10 разів більше. Податок на прибуток з угорських офшорних компаній складає 5,4 % (85 % знижка від діючої ставки податку на прибуток, яка дорівнює 36 %). Ці компанії всередині країни не можуть займатися промисловим виробництвом і наданням фінансових послуг (можливі тільки консалтингові і маркетингові послуги для нерезидентів). Для них відсутня анонімність, і вони повинні приваблювати до роботи угорських адвокатів.

Інгушетія (Росія)

Зона економічного сприяння Інгушетія має частково офшорний режим. Мінімальний статутний капітал для ІПП і ТОВ складає 2,5 млн. крб., для АТЗТ - 25 млн. крб. Ліміт реєстрації встановлений в 15 тис. компаній в період з 01.07.04 p. по 01.07.08 р. Реєстраційний збір (послуги з реєстрації, пред'явлення юридичної адреси і податкових пільг) складає 3953 дол. для російських підприємств і 4953 дол. - для закордонних. Загальний обсяг податкових пільг для учасників, зони досягає 80 % від діючих умов оподаткування. На кінець 2004 p. зареєстровано більше 3000 компаній. Податок на прибуток складає 13 % (в Росії - 38 %).

Панама

Офшорна компанія в Панамі може бути створена з оголошеним капіталом в 10000 дол., але він лише частково підлягає терміновій оплаті. Мінімальна кількість засновників-акціонерів - 2 чоловіки. Компанія повинна мати не менше трьох директорів, що виконують функції президента, секретаря та скарбника. В ній необхідно мати резидента для зв'язку компанії з місцевою адміністрацією. Витрати по заснуванню і реєстрації офшорної компанії в Панамі оцінюються в 650 дол. Реєстраційний збір для компанії з оголошеним капіталом в 10 тис. дол. складає 50 дол., річний збір - 150 дол. Він сплачується протягом трьох місяців після реєстрації, а з другого року діяльності компанії - в день чергової річниці реєстрації компанії. Прострочка в оплаті річного збору тягне за собою штраф в ЗО дол., несплата річного збору призводить до ліквідації компанії. Утримання офшорної компанії обходиться приблизно в 500 дол. в рік.

5. Організація та ведення обліку зовнішньоекономічних операцій з підприємствами, зареєстрованими в офшорних зонах

У випадку сплати за товари (роботи, послуги) або у випадку укладання договорів, що передбачають таку оплату на користь нерезидентів, розташованих в офшорних зонах, або при здійсненні розрахунків через банківські рахунки витрати платників податку на оплату таких товарів (робіт, послуг) включаються у валові витрати в сумі, що складає 85 % від сплаченої вартості.

Ведення бухгалтерського обліку аналогічно до його ведення з підприємствами, які здійснюють облік в загальному порядку.

Приклад 1.1

ТОВ "Полісся" уклало договір з фірмою Instrument AG, зареєстрованою в Монако, про поставку імпортних товарів (криштальних ваз). Контрактна вартість товару відповідно до ВМД становить 1000 дол. США.

Курс НБУ на дати здійснення операції

Дата

Курс, грн. /дол. США

10.12.2009

5,40

20.12.2009

5,50

Журнал реєстрації господарських операцій ТОВ "Полісся за грудень 2009 р.

№ on

Дата

Зміст господарської операції

Сума

Кореспонденція рахунків

дол.

грн.

Д-т

K-m

10.12

Платіжне доручення Сплачено ввізне мито (5 %) та митні збори (0,2 %) 5400 х (0,05 + 0,002)= 280,8

280,8

311

311

2

10.12

ВМД Відображено ПДВ на дату оформлення ВМД (5400 + 5400 х 0,05) х 0,2 = 11340

1134,0

644

641

3.

10.12

Платіжне доручення Сплачено ПДВ

1134,0

641

311

4.

1012

ВМД Оприбутковано імпортні товари від іноземного постачальника

1000

5400,0

281

632

5

10.12

Платіжне доручення Включено сплачені суми ввізного мита та митних зборів до вартості товарів

280,8

281

642

6.

10.12

ВМД Включено до податкового кредиту сплачену суму ПДВ

1134,0

641

644

7.

20.12

Перераховано валютні кошти за товар без включення 15 % до складу валових витрат

150

825,0

632

312

8.

20.12 -

Перераховано валютні кошти за товар з віднесенням 85 % до складу валових витрат

850

4675,0

632

312

9.

20.12

Відображено негативну операційну курсову різницю 1000 х (5,5 - 5,4) = 100

100,0

945

632


Література

1. Андрийчук В. «Стратегічні засади та напрями формування ефективної ЗЕП України» // «Політика і наш час» - 2009 – №1.

2. Белов А.П. Международные договоры и иные документы по вопросам внешнеэкономической деятельности // Право и экономика. – 2007.

3. Будкин Н. «Украина и ЕС. Либерализация сотрудничества» // Политдумка – 2005 - № 2-3.

4. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Экономистъ, 2007. – 480 с.

5. Зубарев И.В., Ключников И.К. Механизм экономического роста транснациональных корпораций. – М.: Высшая школа, 2005. – 204 с.

6. Манекин Р.В. «Экономическое положение на Украине (внешнеэкономический аспект)».

7. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. ‑ М.: Дело, 2006.

8. Журнал «Таможенный брокер» // ПКП «Ст-друк» - Киев – декабрь 2006.

9. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. – М.: МО, 2003. – 216 с.

10. Таможенный Кодекс Украины.




9-09-2015, 01:56

Страницы: 1 2 3
Разделы сайта