оНКЁЦПЮТЁВМЮ ОПНЛХЯКНБЁЯРЭ сЙПЮ©МХ. II ПНКЭ РЮ ОЕПЯОЕЙРХБХ ПНГБХРЙС

Постановою № 430-ХІУ від 16 лютого 1999 року зобов'язала Кабінет Міністрів України забезпечити неухильне виконання Постанови Верховної Ради України від 3 березня 1995 року, звернувши особливу увагу на незмінність статусу державних підприємств, що включаються до складу державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія".

Що ж може статися, якщо Постанова Кабінету Міністрів буде реалізована на практиці?

— Компанія відраховуватиме з поліграфічних підприємств значні фінансові кошти на своє утримання, в результаті чого підвищаться ціни на поліграфічні послуги. Компанія розпоряджатиметься значною частиною прибутку видавництв і поліграфпідприємств, регулюватиме всю їх господарчу діяльність, що грубо суперечить визначеному законом праву підприємства на незалежну господарську діяльність.

— Майже кримінальним є встановлений керівництвом компанії порядок, щоб інвентаризація й оцінка майна державних підприємств при їх реорганізації в акціонерні товариства проходила за балансовою вартістю цих підприємств. І це в той час, коли експертна, тобто реальна, ринкова вартість майна цих підприємств значно вища, ніж балансова.

— Статут ДАК, передбачаючи великий перелікрізних видів діяльності (втому числі, створення й утримання гральних закладів, організація азартних ігор), зовсім не вказує такий вид діяльності, як

14

управління державними підприємствами. Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України всі дії юридичної особи, що не передбачені статутом, можуть бути визнані недійсними. Іншими словами, статут ДАК із самого початку не дає їй юридичного права здійснювати управління державними видавництвами, враховуючи, що вони є незалежними суб'єктами господарської діяльності.

— Приватизація об'єктів видавничо-поліграфічної сфери має низку особливостей, що визначені Законом "Про видавничу справу". Він, зокрема, гарантує 25% акцій підприємства, що акціо-нується, самому поліграфпідприємству і 24% акцій редакціям, які відповідно випускають на ньому продукцію.

Саме виходячи з цього, депутати Верховної Ради України 247 голосами ухва лили постанову про відкликання Указ Президента України та згаданої Постанови. Більше того, 19 жовтня 1998 рок 45 народних депутатів направили подаї-ня до Конституційного Суду України приводу грубих порушень Конституц України. Різко засудила ці документі Спілка журналістів України. 21 грудн' 1998 року 24 головних редактори загг льнодержавних газет та керівників жур папістських організацій, серед яких і т,' які підтримують курс Президента, звер нудись до Президента з проханням тер мінове призупинити дії цих антиконсти туційних документів.

16 лютого ц.р. Президент Україні на зустрічі підтримав пропозиції 14 го ловних редакторів і провідних газет щодо недоцільності утворення монополі ної структури ДАКу "Укрвидавполіг рафія". Незважаючи на це, 27 квітня!' травня ц.р. Кабінет Міністрів видав роз порядження про форсування робіт щоді створення цієї компанії.

Хочу наголосити, що Верховної Радою України на парламентських слу ханнях 11—13 травня цього року прии нято таке рішення: п.4. Наголосити На особливій необхідності і важливості реалізації Кабінетом Міністрів України ви мог пункту 4 Постанови.Верховної Раді України від 16 лютого 1999року, №430 XIV щодо недопущення приватизації забезпечення незмінності статусу під приємств, які включаються до склад;

державних акціонерних компаній "Ук раїнське видавничо-поліграфічне об'єд нання" та "Українське телебачення радіомовлення".

Вважати, що постанови та розпоряд ження Кабінету Міністрів України щодо утворення та забезпечення діяльност цих компаній, прийняті з порушення” КонституціїУкраїни і ряду законів, з ігно руванням позиції місцевих державнш адміністрацій і органів

15

місцевого самоврядування, фахових висновків колективів, перетворюються в наругу над свободою слова, інтересами вільного розвитку видавничо-поліграфічної галузі, телебачення та радіомовлення і не підлягають виконанню.

У зв'язку з цим довести до відома керівників Кабінету Міністрів України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Фонду державного майна України, Національного агентства з управління державними корпоративними правами, державних акціонерних компаній "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" та "Українське телебачення і радіомовлення", телера-діоорганізацій, поліграфічних підприємств і видавництв, що за статтями 19 і 60 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством, виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, а за віддання і виконання таких розпоряджень чи наказів настає юридична відповідальність.

Тривожне становище і в нашій галузевій науці. До недавнього часу ми пишалися тим, що два з трьох діючих у колишній союзній державі науково-дослідних інститути знаходилися в Україні. Один із них (Київський) унікальний, оскільки був зайнятий розробкою спеціальних видів друку. Нині ж ситуація така, що необхідно вживати термінових заходів щодо їх порятунку. Щоб не пропала поліграфічна наука слід визначитися з напрямками та сферою її діяльності, пов'язаних із потребами виробництва.

Дещо краща ситуація з підготовкою інженерних кадрів. Українська академія друкарства, поліграфічний факультет Національного технічного університету України (КПІ) перебудовують свою роботу відповідно до ринкових умов — організували підготовку фахівців нових спеціальностей: таких як менеджмент поліграфічних підприємств, посилили контакти з виробництвом. Серед найближчих наших завдань — налагодження післядипломного підвищення кваліфікації керівників і фахівців галузі.

Зі свого боку низка поліграфічних підприємств по-діловому відгукується на запити вищих учбових закладів. Сподіваємось, що і держава всіляко сприятиме вирішенню проблеми підготовки кадрів.

Стабілізація у видавничо-поліграфічному комплексі в немалій мірі залежить від стабільної роботи центрального органу державного управління галуззю, на жаль, статистика тут сумна. Упродовж 1992-1999 р.р. було п'ять ліквідаційних компаній (Держкомпреси змінив

16

Держкомвидав, ного, у свою чергу, Мінпрес-інформ, потім Мінінформ, а два місяці тому появилося нове утворення — Держкомінформполітики). Скільки часу і коштів витрачено на перереєстрацію статутів, виготовлення печаток, штампів, бланків, вивісок! А скільки людей достроково відправлено на державні пенсії, скільки здійснено компенсаційних виплат!

Мабуть, оця вся "реорганізаційна діяльність” немалою мірою і спричинила такий занепад. Чи не тому видавнича справа в наших сусідів стабільніша, що там держава чітко визначила свої інтереси і пріоритети у видавничій галузі і не вдавалася до сумнівних експериментів типу перейменувань органу державного управління та створення ДАКу?

На цьому варто сьогодні наголосити оскільки не встигло чорнило на високих документах просохнути, як знову поповзли чутки про чергову реорганізацію.

На наше переконання, наш центральний орган державного управління треба зберегти, розширивши в ньому підрозділи, які відають питаннями практичної роботи видавничо-поліграфічного комплексу, проведення галузевої науково-технічної та інвестиційної політики, розробки нормативно-технічної бази, координації із суміжними галузями. Як бачимо, проблем, які нагромадилися у видавничо-поліграфічному комплексі багато, а отже, поле діяльності для нового покоління поліграфістів досить широке — від інформаційного забезпечення, захисту професійних інтересів і прав до відстоювання корпоративних інтересів галузі на найвищих рівнях законодавчої та виконавчої влади.

З вище наведеного ми розуміємо що одним із головних наших завдань є координація дій і об'єднання зусиль усіх виробників поліграфічної продукції, незалежно від їх форми власності, з метою підвищення ефективності діяльності як у системі економіки України, так і на зовнішніх ринках. Усі ми на власному досвіді переконались у тому, що сьогодні, як ніколи, нам потрібні згуртованість, скоординованість дій, взаємодопомога.

Серед першочергових дій направлених на покращення стану галузі є:

прогнозування розвитку поліграфії та суміжних галузей;

підтримка і захист інтересів підприємств, діяльність яких пов'язана з поліграфічним виробництвом та його обслуговуванням у державних, недержавних і громадських органах та організаціях;

— підготовка проектів законодавчих актів та нормативних

18

документів з метою поліпшення економічних та правових умов діяльності вітчизняних виробників поліграфічної продукції;

— тісна взаємодія з органами законодавчої і виконавчої влади, Державним комітетом інформаційної політики України, Спілкою журналістів. Асоціаціями видавництв, книгорозповсюджувачів, підприємств поліграфічного машинобудування, з суміжниками — паперовиками, хіміками:

—сприяння створенню інформаційної системи моніторингу ринків поліграфічної продукції і забезпечення членів Асоціації відповідною інформацією, допомога в пошуку партнерів, ринків збуту, сфер виживання;

— організація та проведення виставок, конкурсів, оглядів, семінарів, " круглих столів", встановлення міжнародних зв'язків з організаціями поліграфістів інших країн; сприяння організації навчання та підвищенню ділової кваліфікації фахівців галузі:

— допомога членам Асоціації у вирішенні правових, інвестиційних, 4іінан-сових, технічних, кадрових питань, підтримка їх ініціатив та починань.

Зазначу, що двері до Асоціації відчинені не тільки для колективів поліграфічних підприємств, а й для всіх фірм, організацій, які працюють з галуззю.

Правління Асоціації за час, що минув від дня її створення, провело чималу роботу, пов'язану з організаційним становленням, затвердженням та реєстрацією документів, прийомом колективів підприємств та організацій до її складу. Також підготовлено низку нормативних документів, звернень до органів виконавчої влади, проаналізовано різні аспекти створення ДАК "Укрвидав-поліграфія,а пропозиції з цих питань розглянуто Верховною Радою України. Правління ініціювало підготовку проекту Указу Президента України про встановлення професійного свята — Дня працівників видавництв, поліграфістів та книгорозповсюджувачів. Адже ми досі залишалися чи не єдиною галуззю, працівники якої не були удостоєні честі мати своє свято.

Хотів би наголосити, серед усіх галузей народного господарства поліграфія посідає найголовніше місце, оскільки є синтезом виробництва і культури. Завдяки поліграфічним технологіям широкі верстви населення прилучаються до надбань науки і культури, літератури і мистецтва, забезпечуються конституційні права та інтереси громадян у сфері

Заходи до покращенні стану поліграфи в Україні

Як висновок, після вищесказаного я визначив першочергові заходи:

1. Провести відповідну роботу в колективах, підприємств та організацій поліграфії, а також підприємств інших галузей народного господарства, зацікавлених у спільній діяльності, про цілі та завдання новоствореної громадської організації з метою розширення сфери її діяльності та залучення нових членів.

2. Завершити організаційну роботу, з введення нульової ставки податку на добавлену вартість на роботи і послуги, пов'язані з редакційною підготовкою, поліграфічним виконанням та реалізацією книжкових видань: подати матеріали на розгляд центральним органам виконавчої влади:

Митно-тарифною Радою України — про зменшення ставок ввізного мита на поліграфічне устаткування, запасні частини і матеріали, що не виробляються в Україні, а також підвищити ці ставки на ті види поліграфічної продукції, аналоги яких виготовляються або можуть вироблятися в Україні в необхідній кількості:

Кабінетом Міністрів України — про включення до переліку товарів критичного імпорту поліграфічного обладнання, матеріалів, запасних частин, які в Україні не виготовляються;

Правлінням Національного Банку України — про введення поряд із розрахунками, за згодою сторін, інкасового методу розрахунку за виконані поліграфічні роботи та послуги:

Міністерством освіти — про збільшення ліцензованих обсягів підготовки фахівців за державним замовленням;

Суб'єктами законодавчої ініціативи:

а) Про встановлення обгрунтованих нормативів амортизаційних відрахувань на будівлі, споруди та виробниче устаткування з метою зменшення навантаження ні собівартість;

б) Про зміну порядку оплати податку на додану вартість прибуток, повернувшись до касового принципу оплати ц1^ податків, тобто після надходження коштів на розрахунковий рахунок, виходячи зі специфіки видавничо-поліграфічна діяльності, зокрема із того, що поліграфічна продукція насамперед книжкова, розрахована на тривалий перівд реалізації;

в) Про введення єдиного податку на обсяг випущено'!' або реалізованої продукції.

20

∙ Сприяти розробці галузевої програми модернізації підвищення технічного рівня поліграфічного виробництва включаючи місцеву поліграфію, вирішенню питань, пов'язани із механізмом фінансування цих робіт, насамперед, шляхо'И одержання пільгових банківських кредитів, використанні лізингу тощо;

∙ Разом з Держкомінформполітики, іншими зацікав леними організаціями і установами проаналізувати хід ви конання державної програми розвитку книговидання і преси вишукати можливості для прискорення робіт, пов'язаних з створенням власної сировинної бази, зокрема, збільшення!” випуску і поліпшенням якості газетного та офсетного паперу алюмінієвих та гумових пластин для офсетного друку фотополімерних пластин, палітурних матеріалів, лаків та фарб

∙ Разом із підприємствами галузі, засобами масової інформації розгорнути широку кампанію з реклами вітчизняної поліграфічної продукції, розширити виставкову діяльність.

∙ 3 метою широкої популяризації вітчизняної друковано продукції провести в 1999-2000 рр. конкурси на кращі поліграфічне виконання видань та впровадження сучасної поліграфічної технології. Результати конкурсів широке висвітлювати в засобах масової інформації.

3. Виходячи з важливої ролі, яку відіграє видавнича поліграфічний комплекс в економічному і суспільно-політичному житті країни, клопотатися перед Комісіє” по структурній перебудові управління народним господарством при Президентові України, Кабінетом Міністрів України зберегти центральний орган державною. управління видавничо-поліграфічною сферою, зміцнившії і розширивши в ньому підрозділи, які відають питанням практичної роботи цього комплексу, розробкою норма-тивно-технічної бази галузі, здійсненням науково-технічної та інвестиційної політики, координацією на стиках з суміжними галузями народного господарства.

21

Розрахункова частина

У 1998 році Книжкова палата України посилила контроль за надходженням обов 'язкового примірника творів друку. Цьому сприяло також розташування на території'Книжкової палати Національного агентства І5Е>Н , яке безпосередньо працює з видавцями і надає і'м потрібні консультації'щодо розсилання обов'язкових примірників видань. На жаль, не всі видавці надсилають обов'язковий примірник, а відсутність законодавчих актів не дає права Книжковій палаті притягнути їх до відповідальності.

1988198919901991 199219931994199519961997 1

Рис. І. Динаміка книговидання за назвами (кількість назв. друк. од.)

Таким чином, найбільшу перепону в збиранні достовірної'інформації' про видавничу діяльність України становить відсутність або несвоєчасне надходження обов 'язкового примірника до Книжкової палати.

В Україні у 1998 р. станом на 1.05.99р. було видано 6679 назв книг і брошур загальним тиражем 42998,7 тис. прим. Це менше, ніж у 1997 році на 325 одиниць за кількістю назв та на 12842,6 тис. прим. за тиражем. Враховуючи те, що багато видавців надсилають примірники своїх видань із запізненням, можна очікувати збільшення цих показників.

У 1998 р. частка книг і брошур, надрукованих видавництвами і організаціями з державною формою власності склала 21,1 % (1413) за кількістю назв і 28,2% (12140,9 тис.) за тиражами, комерційні видавництва та видавничі організаціївидали відповідно 78,9% (5266) та 71,8% (30857,8 тис.).

22

Високі показники за обсягом робіт мали видавництва з державною формою власності:

"Освіта", "Наукова думка", а також комерційні видавництва "Сталкер", "БАО", "Фоліо" та "А.С.К.", які видали відповідно 176, 76, 62,137,136,127, 95 назв книг і брошур.

Рис. 2. Динаміка книговидання за тиражами (тиражі видань, тис. прим.)

,990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 199" 1996

1 - Укр. Мова, 2 - Рос.мова. З - Іншими мовами.

Рис. з. Кількість книг і брошур, виданих різними мовами (друк. од.)

23

Великі тиражі мають видавництва з державноюформою власності "Освіта" — 8 млн. 142 тис.прим., "Світ" — 897 тис. прим. і комерційні видавництва "Генеза" — 1 млн. 225 тис. прим., "Фоліо" — 1 млн. 192 тис. прим. та "Абрис" — 485 тис. прим.

Книговидання українською мовою становило 53,1% за назвами

(у 1997 р. — 50,9%), російською мовою — 35,6% (36,8%)). Найбільші тиражі українською мовою мають видавництва "Зодіак-ЕКО" (550 тис. прим.)— "Географія" підручник для 6 кл., "Освіта" (550 тис. прим.) — "Умілі руки" підручникдля 1-го класу.

Аналіз даних, що характеризують випуск книг і брошур за цільовим призначенням, свідчить її роте. що в 1998 р. було збільшено кількість навчальних — 1782 назви, наукових

— 1173 назви та довідкових видань — 476 назв (у 1997р.— 1912, 1109 та 468). Одночасно зменшилась кількість навчально-методичних — 219 назв та літературно-художніх видань — 898 назв (у 1997 р, відповідно—433 таї 091).

Розглянемо динаміку книговидання за назвами і тиражами за останні 10 років (1988-1998рр.) в Україні (рис. 1,2).

Кількість книг і брошур, виданих різними мовами (1988-1999 рр.) показано на рис. 3.

Випуск в Україні видань художньої літератури з кожним роком зменшується, У 1998 році було видруковано 898 назв книг, із них:

522 — видання українською мовою, 320 — російською, 56 — іншими мовами. Загальний тираж становить 3163,5 тис. прим.

5000 54100 4000 3000

гоао іооо ^

998138919901931 1992 1993 1994 1995 1996 1997 199В

Ч.Укр.мовою 2. Рос. мовою 3. Іншими мовами

Рис. 4. Кількість книг і брошур художньої літер, виданих різними мовами (тис. прим.)

24

Розглянемо видання в Україні художньої літератури різними мовами в 1988.1998рр.

Із 898 назв художньої літератури було видано 717 назв книг українських письменників, із них: 557 назв (у т. ч. 350 книг українською мовою) для дорослих і 160 назв (у т. ч. 136 українською мовою) для дітей.

Загальний тираж становить 2035,9 тис, прим, з них: 1060,8 тис,

прим., для дорослих і 975.1 для дітей.

Найбільші тиражі художньої літератури українських письменник! в

мали такі книги:

А.Закревський "Афоризми " (Київ, РВО "Поліграфкнига")тиражем 100,0тис. прим.; И.Кун "Легенди та міфи Древньої Греції" (Сімферополь, вид-во "Реноме"), И.Кун (Сімферополь, вид-во "Реноме")"Легенди та міфи Криму", які мають тиражі по 25 тис. прим,; Н.Лепенко "Синяя тетрадь" (Харків "Основа") вірші, що має тираж 20 тис. прим. Серед літературно-художніх видань для дітей найбільшими тиражам й видавалися книги Г. Бойко "Вірші — веселинки" (Донецьк, ВКФ "Сталкер") тиражем ЗО тис. прим.:В.Орлов "Отважньїй вороненок" (Донецьк, ВКФ "Сталкер") тиражем 25 тис. прим.;Л.Тихонова "Кошачьи забавьі (Харків, "Прапор") тиражем 20 тис. прим.

Отже, хоча за назвами книговидання збільшується, але одночасно тиражі зменшуються, що не є випадковістю. Зменшується платоспроможність не тільки пересічних покупців, а й бібліотек, фінансування яких із кожним роком погіршується. Випуск і річні тиражі періодичних видань і видань, що продовжуються, різними мовами в 1988-1998 рр. показано нарис. 7, 8. Загалом у 1998 році видавалося 1009 періодичних видань і видань, що продовжуються. З них українською мовою — 463 назви видань, російською — 267, українською та російською — 201 . іншими — 76. За тиражами, відповідно, 9530,9; 43767,3; 3057,2* та 552,8 тис. прим.

Випуск і річні тиражі газет різними мовами в 1988-1998 рр.

За даними Книжкової палати України, у 1998 р. видавалось 2759 назв газет, з них: 1394 — українською мовою, 1193 — російською, 131 — українською та російською мовою. 41 — іншими мовами, що становить 3167,3 млн. прим. Загальний тираж, за мовами


29-04-2015, 03:43


яРПЮМХЖШ: 1 2 3
пЮГДЕКШ ЯЮИРЮ