Між мимовільною і довільною увагою існують взаємозв'язки і взаємопідходи. Не тільки довільна увага виникає з мимовільної, а й довільна стає мимовільною. Останнє виникає у зв'язку із змінами в мотивації діяльності. Так учень приймає завдання вчителя, керуючись усвідомленням необхідності його виконати і бореться за роботу, хоч сам зміст роботи спочатку не приваблює його. Проте в процесі виконання завдання він здобуває результати, які його зацікавлюють. Виникає безпосередній інтерес до змісту завдання, під впливом якого змінюється увага. Таку увагу називають вторинною мимовільною, або послідовною увагою. Послідовна увага відрізняється від первинної мимовільної тим. Що вона є свідомо контрольованою. Контроль цей виявляється в загальному прямуванні даної діяльності і в перетворенні тих відхилень уваги, що виникають в ході виконання даної діяльності.
Основні види уваги -мимовільна і довільна- тісно пов'язані між собою, і часом переходять один в одного. Частіше, сідаючи за читання необхідної літератури або прослуховування навчальної лекції, ви додаєте спочатку певне зусилля, щоб сконцентруватися на проблемі. Але відбувається так, що з течією часу, ви захоплюєтесь роботою і вже не почуваєте жодної напруги, не додаєте жодних вольових зусиль для підтримання уваги. Як назвати цей новий стан? За походженням і наявністю свідомої мети, яка збереглася, він нагадує довільну, а за характером діяльності, за яскравістю і за тим, що він не стомлює людину, -мимовільну увагу. Психолог Н. Ф. Добринін назвав цей вигляд увагипіслядовільним. (6; 75)
Пропіслядовільнуувагу слід говорити тоді, коли в цілеспрямованій діяльності для особистості цікавими і значними стають зміст і сам процес діяльності, а не тільки її результат, як при довільній увазі. В цьому випадку діяльність так захоплює людину, що їй стають не потрібні помітні вольові зусилля для підтримання уваги. Післядовільнаувага характеризується тривалою і високою зосередженістю, з нею обґрунтовано пов'язують найбільш інтенсивну і плідну розумову діяльність, високу продуктивність усіх видів праці.
1.4 Основні властивості уваги
Складна і різнобічні навчальна діяльність висуває особливі вимоги до уваги людини. Вона вимагає спостережливості, тривалого зосередження на певному предметі, одночасного сприймання декількох об'єктів і т.д. Залежно від цих вимог, а також у зв'язку із індивідуальними особливостями людини можна виділити такі властивості уваги , як стійкість, зосередженість, обсяг, розподіл, переключення.
Від вище вказаних позитивних властивостей уваги слід відрізняти негативні риси, які часто об'єднуються під загальною назвою неуважності. До них можна віднести нестійкість уваги, поверхову її зосередженість, розсіюваність і т. ін.
Стійкість уваги. Важливою умовою ефективності будь-якої діяльності є стійкість уваги, яка виявляється у тривалому зосередженні її на певних об'єктах, на конкретній діяльності. Ця властивість є однією з умов завершення будь-якої справи, і навпаки, часте відволікання уваги заважає доведенню розпочатої роботи до кінця. Тому важливо виділяти і усвідомити ті фактори, які обумовлюють стійкість уваги. Це, насамперед, розуміння людиною важливості її роботи, також уміння знаходити у своїй діяльності все нові й нові сторони, проблеми, шляхи вирішення завдань. Це такі якості особистості, як працьовитість, допитливість, кмітливість, наполегливість. Стійкість уваги сприяє зміні виду діяльності. Одноманітність завжди швидко викликає втому. Ми не можемо зосереджувати свою увагу на нерухомому об'єкті, хіба що розглядаємо його з різних сторін, однак ми можемо довгий час зосереджувати увагу на виконанні певної діяльності.
Стійкість уваги, будучи умовою продуктивної розумової діяльності є певній мірі й її наслідком. Осмислене оволодіння навчальним матеріалом, спирається на активну розмову діяльності, значно сприяє активізації уваги.
Стійкість уваги обумовлюється ще рядом умов, до яких можна віднести ступінь складності навчального матеріалу, ставлення до нього учнів, наявність інтересу до даного предмету, нарешті, вікові та індивідуальні особливості. Фізіологічною основою стійкості уваги є сила і сталість осередку оптимального збудження в корі головного мозку.
Із стійкістю уваги тісно пов'язана її концентрація, яка полягає в глибокій зосередженості психологічної діяльності на певному об'єкті чи діяльності. Така зосередженість звичайно сприяє ефективному виконанню завдання. Умови підсилення концентрації такі ж, як і умови підвищення стійкості уваги.
Від ступеня концентрації увага залежить і чіткість сприймання об'єкта, правильність диференціації матеріалу. Концентрація умови допомагає учням старших класів розрізняти схожі предмети, явища, об'єкти.
Переключення уваги. Стійкість та концентрація уваги не означає її нерухомості, не виключає можливості її переключення, яке полягає у свідомому перенесенні уваги з одного об'єкта на інший. Переключення уваги забезпечує ефективність роботи при переходах від попереднього її стану до наступного , при змінах форм активності людини.
Фізіологічною основою є швидкість і легкість перенесення осередку оптимального збудження при зміні об'єктів уваги, чи зміні виду діяльності. Швидкість переключення уваги знаходиться у прямій залежності від рухливості нервових процесів. Ось чому стомлені люди, нервові процеси яких інертні, допускаються багато помилок у роботі.
Швидкість і легкість переключення залежить від наявності зв'язку між змістом попередньої і наступної діяльності. Якщо наступна діяльність більш цікава, змістовна, ніж попередня, то увага легко і швидко переключається. Швидко відбувається переключення після виконаного завдання, закінченого акту діяльності. Усвідомлення необхідності і значимості роботи теж полегшує переключення.
Незважаючи на те, що переключення уваги є об'єктивною необхідністю, яка диктується різноманітністю людської діяльності, зловживати ними не слід, тому що часте переміщення уваги з об'єкта на об'єкт викликає перевтому.
Особливо це стосується тих випадків, коли увага дуже сконцентрована на певному об'єкті.
Вона може зосередитись одночасно не на одному, а на декількох об'єктах, якщо цього вимагають умови діяльності. Кількість компонентів певної діяльності, що одночасно схоплюються увагою, визначають її обсяг.
Одночасно із концентрацією уваги на певних об'єктах можливий її розподіл між кількома видами діяльності. Під розподілом слід розуміти таку організацію психічної діяльності, при якій людина одночасно виконує декілька дій. І ця властивість уваги є необхідною у навчальній роботі: викладач мусить одночасно бути уважним і до своєї розповіді - її змісту, форми, емоційного забарвлення і до учнів старших класів - їх відповідей, поведінки.
Розподіл уваги можливий лише при певних умовах, а саме, коли всі види діяльності, крім основної, автоматизовані. Можна, наприклад, одночасно слухати музику і виконувати якусь хатню роботу, прибирати у кімнаті, варити обід і т.д. Цілком неможливо одночасно слухати лекцію і читати газету, бо обидва види діяльності в одній мірі вимагають напруження уваги.
Механізм розподілу уваги полягає в тому, що основна діяльність здійснюється ділянками мозку, які перебувають у стані оптимального збудження, а інші види діяльності управляються мозковим центром, знаходиться в напівзагальмованому стані.
Відволікання уваги - це мимовільне її переміщення з одного об'єкта на інший. Воно викликається дією сторонніх подразників. Особливо активно відволікають увагу ті подразники, що діють раптово і характеризується значною силою, а також ті, що зв'язані з емоціями.
Розсіяність - це негативна сторона уваги, що виявляється у нездібності людини зосереджуватися на певному об'єкті протягом довшого часу. Можна назвати два види розсіяності. Перший вид її буває при надто великій зосередженості на певній діяльності, завдяки чому людина помічає нічого навколо себе. Вона не чує звернених до неї запитань, не впізнає знайомих, відповідає негаразд. Цілком інший вид розсіяності, коли учень не в змозі ні на чому довго зосередитись; увага його весь час перескакує з одного об'єкта на інший.
Розглянуті властивості уваги не є сталими для тієї чи іншої особистості. Вони розвиваються в процесі життя, їх можна набути, розвинути і зміцнити шляхом спеціальних тренувань.
1.5 Особливості розвитку уваги учнів старшого шкільного віку
Розвиток пізнавальної сфери старшокласників відбувається і за рахунок удосконалення їх здатності до цілеспрямованого зосередження уваги на певних об'єктах і явищах, а також переборювання впливу чинників, які відволікають її. Усе це є свідченням розвитку концентрації уваги. Старшокласники цілком свідомо розподіляють і переключають увагу. Прогрес цих властивостей уваги пов'язаний з розвитком логічного мислення.
Формування інтересу старшокласників до певних наук і видів діяльності зумовлює посилення вибірковості уваги. Проте іноді це негативно впливає на засвоєння обов'язкових предметів, оскільки учні не звертають уваги на деякі з них. У старшому шкільному віці зростає роль в навчальній і практичній діяльності післядовільної уваги — уваги, яка виникає на основі довільної і полягає в зосередженні на цікавому предметі, явищі. Прояви різних властивостей уваги старшокласників, зокрема її інтенсивності (ступеня концентрації), стійкості, обсягу тощо, мають суттєві індивідуальні відмінності, які залежать від сформованості інтересів, пізнавальної потреби.
Головним досягненням у розвитку пізнавальної сфери старшокласників є становлення словесно-логічного мислення (оволодіння логічними операціями), яке тісно пов'язане з розвитком внутрішнього і зовнішнього мовлення; розвиток осмисленості та аперцепції сприймання, творчої уяви, уваги; формування індивідуального стилю інтелектуальної діяльності.
Загальні розумові здібності до 15-16 років уже, як правило, сформували ся. Але вони ще продовжують удосконалюватися. Оволодіння складними інтелектуальними операціями і збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність юнаків і дівчат більш стійкою й ефективною, наближаючи її до діяльності дорослого. Особливо швидко розвиваються спеціальні здібності. В поєднанні зі зростаючою диференціацією спрямованості інтересів це робить структуру розумової діяльності старшокласника більш складною і індивідуальною порівняно з молодшим віком. Серед усвідомлених та неусвідомлених причин, що заважають формуванню особистості в юнацькому віці на індивідуальному рівні можуть бути:
• затримка розвитку теоретичного мислення;
• відсутність навичок і прийомів смислової пам'яті;
• маленький обсяг оперативної пам'яті; нерозвинутість основних компонентів уваги (об'єму, переключення, розподілу тощо);
• нереалістичність уяви, відірваність від практики;
• надмірна перевага першої сигнальної системи над другою.
Вимоги до організації корекційних занять з розвитку уваги. Обов'язковою умовою реалізації «Програми з розвитку і корекції уваги в старшому шкільному віці» є спеціально створене предметно-розвивальне середовище. Потрапляючи в нього, учні з порушеннями уваги мають можливість під контролем вчителя або психолога вправляти свої уміння, набуті на корекційно-розвивальних заняттях, і відчувати підтримку дорослого (що формує в них віру в успіх).
Розділ 2. Експериментальне вивчення рівня розвитку уваги учнів старшого шкільного віку
2.1 Методичні рекомендації до проведення дослідження.
Тест Бурдона в модифікації П. А. Рудника.
Завданням даного дослідження є виявлення концентрації, точності і продуктивності уваги.
Мета: вимір кількісних характеристик уваги: (концентрації, точності і продуктивності), а також динаміки цих характеристик в процесі короткочасної роботи.
Устаткування: у роботі використовується бланк тест Бурдона (див. Додаток №1).
Порядок проведення: Дослідження проводиться з групою учнів старшого шкільного віку. Кожному випробовуваному видаються листи з тестом Бурдона. Зачитується інструкція: «По моїй команді «почали» ви починаєте шукати і викреслювати в кожному рядку листа букви: А, М, К, З. Працювати потрібно уважно і щонайшвидше. Спочатку буде хвилина вправи. Потім основна робота протягом кожної хвилини у відповідь на мою команду «Стоп!» ви будите ставити лінію в тому місці, де зараз працюєте. Виконання завдання припиняється по команді «Закінчили роботу».
Методика вивчення обсягу уваги.
Досліджуваному, короткочасно, зазвичай, протягом 1 секунди, показують послідовно 8 карток з зображенням 2-9 крапок. Кожна картка експонується двічі, після цього учень протягом 10-15 секунд на бланку відмічає розташування крапок.
Аналіз результатів:
Враховується кількість правильно відмічених крапок:
І. 3 крапки на двох картах;
ІІ.4 крапки на двох картах;
ІІІ.6 крапок;
ІУ.9 крапок;
У. 10 крапок;
УІ.10 крапок;
УІІ.13 крапок;
УІІІ.15 крапок;
ІХ. 16 крапок;
 |
Рангові місця І і ІІ свідчать про малий обсяг уваги, УІІІ.ІХ – про великий обсяг, проміжні – про середній.
Дослідження вибірковості уваги. (тест Мюстенберга)
Досліджуваним пропонується лист, на якому надруковані строчками букви російського алфавіту (Додаток №2). Всього 24 слова (сонце, район, новина, факт, іспит, прокурор, теорія, сприйняття, любов, спектакль, радість, народ, репортаж, конкурс, особа, плавання, комедія, відчай, лабораторія, підстава, психіатрія). Досліджуваний повинен щонайшвидше знайти слова і підкреслити їх.
Експериментатор фіксує час виконання завдання, кількість знайдених слів, кількість слів, неправильно сприйнятих випробовуваним, кількість слів, неправильно підкреслених, і кількість слів, які підкреслені понад норму.
Успішність А оцінюється по формулі А = В + Т, де
де С – загальна кількість виділених слів; m – кількість помилково виділених слів; n – кількість пропущених слів; Т – поправка на якийсь час. Оцінка Т визначається по нижче приведеній таблиці.
Переведення часу в оцінку Т
Час виконання, c |
Т, бали |
Менше 122 |
+2 |
122–209 |
+1 |
209–385 |
0 |
385–473 |
–1 |
473–561 |
–2 |
561–649 |
–3 |
649–737 |
–4 |
737–825 |
–5 |
Більше 825 |
–6 |
2.2 Аналіз результатів дослідження
Методика №1. Тест Бурдона. Обробка і аналіз результатів:
Обчислення коефіцієнта концентрації уваги проводиться по формулі: К= (n1-n2-n3) /n * 100%, де n1 - загальна кількість правильно закреслених букв; n2 – кількість пропусків букв А, М, До, З; n3 – кількість помилково закреслених букв; n – загальна кількість в проглянутих рядках букв А, М, До, З, що підлягають викреслюванню.
Серед випробовуваних школярів були виявлено:
- 3 учня мають дуже високий рівень концентрації уваги (81%-100%) – Бажекова Р., Понаморев Ст, Мусин А.
- 1 учень має високий рівень концентрації уваги (61%-80%) – Санатрієва До.
- 3 учня мають середній рівень концентрації уваги (41%-60%) – Бичкова А., Понаморева Н., Саломін Ст
- 3 учні що мають низький рівень концентрації уваги (21%-40%). Такими учнями були Карандашова До., Таболіна Д. і Шипіцин В. Доцільно уявити ці результати графічно.
Карандашова До.
К1=54%
К2=30%
К3=28%
К4=40%
К5=37%
Таболіна Д.
К1=35%
К2=30%
К3=16%
К4=12%
К5=16%
Шипіцин Ст.
К1=38%
К2=24%
К3=33%
К4=0%
К5=52%
Обчислення коефіцієнта точності (акуратності) уваги проводиться по формулі: А=(n1–n3)/ (n1+n2). Побудуємо графіки, що відображають динаміку точності уваги по окремих хвилинах роботи тобто по величинах, – А1, А2, А3, А4, А5.
Шипіцин Ст
А1=0,7
А2=0,6
А3=0,7
А4=0,5
А5=0,8
Бажекова Р.
А1=1
А2=0,9
А3=1
А4=0,9
А5=0,8
Карандашова Д.
А1=0,8
А2=0,7
А3=0,6
А4=0,3
А5=0,7
Понамарев Ст
А1=0,9
А2=1
А3=0,9
А4=1
А5=0,8
Мусин А.
А1=0,9
А2=1
А3=0,8
А4=0,7
А5=0,9
Бичкова А.
А1=0,6
А2=0,8
А3=0,8
А4=0,7
А5=0,9
Понамарева Н.
А1=0,9
А2=0,8
А3=0,9
А4=0,6
А5=0,8
Санатрієва Д.
А1=0,7
А2=1
А3=0,8
А4=0,9
А5=0,9
Таболіна Д.
А1=0,7
А2=0,6
А3=0,5
А4=0,5
А5=0,5
Саломін Ст
А1=0,7
А2=0,6
А3=0,5
А4=0,6
А5=0,8
Отже по ходу виконання завдання 2, я виявив динаміку точності (акуратності) уваги в процесі короткочасної роботи. У 40% учнів найбільший коефіцієнт точності уваги доводиться на першу хвилину роботи, а в 30% учнів на останню. Найменший коефіцієнт точності уваги у 50% учнів доводиться на 4 хвилину роботи.
3. Обчислити коефіцієнт продуктивності (ефективності) уваги за формулою: Е=А*n, де А – коефіцієнт точності уваги; N – загальна кількість знаків проглянуту за дану кількість часу
Шипіцин Ст
А1=0,7; N1=181; E1=124
А2=0,6; N2=132; E2=82
А3=0,7;N3=177; E3=118
А4=0,5; N4=92; E4=46
А5=0,8; N5=119; E5=91
Бажекова Р.
А1=1; N1=148; E1=142
А2=0,9; N2=88; E2=82
А3=1; N3=110; E3=110
А4=0,9; N4=47; E4=42
А5=0,8; N5=210; E5=163
Карандашова Д.
А1=0,8; N1=180; E1=139
А2=0,7; N2=122; E2=79
А3=0,6; N3=152; E3=97
А4=0,3; N4=111; E4=28
А5=0,7; N5=169; E5=113
Понамарев Ст
А1=0,9; N1=106; E1=95
А2=1; N2=69; E2=69
А3=0,9; N3=70; E3=63
А4=1; N4=70; E4=70
А5=0,8; N5=106; E5=75
Мусин А.
А1=0,9; N1=71; E1=61
А2=1; N2=69; E2=69
А3=0,8; N3=40; E3=30
А4=0,7;N4=65; E4=49
А5=0,9; N5=86; E5=77
Бичкова А.
А1=0,6; N1=103 E1=64
А2=0,8; N2=136E2=106
А3=0,8; N3=85; E3=71
А4=0,7;N4=246E4=172
А5=0,9; N5=122 E5=110
Понамарева Н.
А1=0,9; N1=113; E1=97
А2=0,8; N2=107; E2=86
А3=0,9; N3=111; E3=99
А4=0,6; N4=134; E4=86
А5=0,8; N5=235; E5=193
Санатрієва Д.
А1=0,7; N1=113; E1=83
А2=1; N2=62; E2=62
А3=0,8; N3=219; E3=177
А4=0,9;N4=134; E4=115
А5=0,9; N5=127; E5=109
Таболіна Д.
А1=0,7; N1=243; E1=164
А2=0,6; N2=106; E2=62
А3=0,5; N3=140; E3=73
А4=0,5;N4=104; E4=55
А5=0,5; N5=105; E5=56
Саломін Ст
А1=0,7; N1=148; E1=110
А2=0,6; N2=96; E2=64
А3=0,5; N3=183; E3=124
А4=0,6; N4=75; E4=46
А5=0,8; N5=183; E5=126
Результат знаходження коефіцієнта продуктивності (ефективності) уваги (віднесеним до всіх 5 хвилин роботи) представимо у вигляді звітної таблиці для всієї групи.
| Прізвище | Коефіцієнта продуктивності уваги по кожній хвилині роботи | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Шипіцин Ст | 124 | 82 | 118 | 46 | 91 |
| Бажекова Р. | 142 | 82 | 110 | 42 | 163 |
| Карандашова Д. | 139 | 79 | 97 | 28 | 113 |
| Понамарев Ст | 95 | 69 | 63 | 70 | 75 |
| Мусин А. | 61 | 69 | 30 | 49 | 77 |
| Бичкова А. | 64 | 106 | 71 | 172 | 110 |
| Понамарева Н | 97 | 86 | 99 | 86 | 193 |
| Санатрієва Д. | 83 | 62 | 177 | 117 | 109 |
| Таболіна Д. | 164 | 62 | 73 | 55 | 56 |
| Соломин Ст | 110 | 64 | 124 | 46 | 126 |
Отже в ході виконання завдання 3, я виявив, що у 40% учнів найвищий коефіцієнт продуктивності уваги доводиться на першу хвилину виконання завдання, а найменший коефіцієнт продуктивності у 50% учнів доводиться на 4 хвилину роботи, як і коефіцієнт точності уваги.
Методика вивчення обсягу уваги.
Під час аналізу методики з вивчення обсягу уваги в учнів було виявлено різні показники обсягу уваги які були занесені до таблиці.
| Прізвища/квадрати | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Сумарний результат |
| Шипіцин Ст | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 3 |
| Бажекова Р. | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0 | 11 |
| Карандашова Д. | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | 2 | 1 | 5 |
| Понамарев Ст | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 14 |
| Мусин А. | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 1 | 0 | 1 | 11 |
| Бичкова А. | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 13 |
| Понамарева Н | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 2 | 1 | 1 | 8 |
| Санатрієва Д. | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 12 |
| Таболіна Д. | 0 | 0 | 0 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 6 |
| Соломин Ст | 2 | 2 | 1 | 0 | 2 | 1 | 2 | 1 | 11 |
З результатів дослідження ми бачимо, що найвищої оцінки в методиці дослідження обсягу уваги не отримав жоден з учнів. Найвищими виявилися результати які характеризують IІV рівень розвитку обсягу уяви, ці результати отримали такі учні як Понамарев Д., Бичкова А. Санатрієва Д. Найнижчі ж результати дослідження у вигляді рівнів І-ІІІ отримали учні Шипіцин Ст., Карандашова Д. та Тоболіна Д., причому в даному дослідженні учні з низьким обсягом уваги відповідають попередньому дослідженню за показниками. Загалом оцінити обсяг уваги учнів за даною методикою можна як недостатньо високий або посередній.
Діагностика
9-09-2015, 16:12