Опишемо кілька психогімнастичних вправ.
1. Подолання труднощів. Члени групи по черзі зображають, як вони переборюють життєві труднощі (як фігурально можна сконструювати стілець при допомозі ящика чи іншого предмета) на вузькій стежці. Накреслюється стежка, якою йде людина до певної мети й натикається на перепону. Група спостерігає, як кожен долає перепону.
2. Заборонений плід. Учасники по черзі показують, як вони поведуться в ситуації, коли їхні бажання не збігаються із зовнішніми нормами поведінки. Роль "забороненого плоду" може бути надана будь-якому предметові, що якось приваблює. "Заборонений плід" кладеться на стілець, що стоїть у центрі кімнати. Член групи повинен підійти до стільця й вирішити, що він зробить із "забороненим плодом".
3. Учасник вибирає собі сім'ю із членів групи. Далі розміщує їх так, щоб фізична дистанція між ними приблизно відповідала ступеневі емоційної близькості між членами сім'ї. Далі важливо "описати", за якими психологічними якостями вибиралися "члени сім'ї" — це послужить основою саморефлексії тим, хто потрапив до числа вибраних.
4. " Члени групи роблять своє тіло "пластичним", наче глина, яка піддається ліпленню. Зміст "ліплення" може бути різним. Можна зобразити члена групи "до початку занять і тепер", або — його минуле і майбутнє, його внутрішній конфлікт.
5. При виконанні даної вправи можна змоделювати динаміку групового процесу у відповідності до розвитку емоційної близькості.
5. Невербальний контакт.( Вправи для практичних занять ).
Процедура: а) кожен член групи підходить до інших і потискує (по черзі) руку, дивлячись в очі; б) всі заплющують очі, один із членів групи, розплющивши очі, передає (дотиком) "почуття" сусідові, який послідовно передає цю "інформацію" далі, доки "почуття" не повернеться до того, хто починав першим при виконанні вправи; в) один член групи сидить із заплющеними очима, інші по черзі підходять і торкаються його руки, а він повинен вгадати, хто це був?; г) один із присутніх сидить на стільці спиною до групи, решта підходять і виражають своє ставлення до нього — свої почуття
Соціальна перцепція.
Учасники повинні відповісти на запитання:
Яких якостей, необхідних для ефективного спілкування, бракує, на Вашу думку, Вам?
Яких якостей, необхідних для спілкування, бракує іншим людям?
Складається два списки якостей, порівнюються.
Обговорення: чому найчастіше люди вважають, що іншим бракує чуйності, розуміння, тактовності, доброти, а собі —— твердості, наполегливості і т.п.?
Інтонація.
Усі учасники по черзі промовляють слова "Іди сюди" або "Ти прекрасно виконав завдання" з різними інтонаціями, не повторюючі інтонації, які вже звучали.
"Дзеркало".
Учасники розбиваються на пари. Один робить якісь рухи, мімічні маски, партнер —— повторює їх, імітуючи зображення у дзеркалі. За дві хвилини міняються ролями і повторюють вправу.
"Паромник".
Один учасник грає роль паромника, який може переправити на інший берег річки лише одну людину. Іншої переправи немає. Кожен член групи переконує "паромника" взяти власне його. Коли комусь вдається переконати "паромника" перевезти його, він сам стає "паромником" і гра продовжується. Проводиться 4——5 турів.
Обговорення: які засоби переконування виявилися найефективнішими? Чому?
"Читаємо жести".
Учасникам роздаються малюнки з зображеннями різних ситуацій групової взаємодії, жестів. Дискутується значення тих чи інших жестів.
Обговорення: яку інформацію несуть жести?
"Комплімент".
Учасники сидять колом. Перший повертається і робить комплімент сусіду ліворуч, той дякує і робить комплімент своєму сусідові. Так до кінця кола.
Обговорення: Які почуття переживали, коли робили комплімент? Які —— коли слухали? Які компліменти були вдалими, які ні? Чим характеризується вдалий комплімент?
"Активне слухання".
Робота в парах: комунікатор —— комунікант. Партнери одержують різні інструкції. Комунікатор повинен протягом 5 хвилин розповідати щось партнеру, щоб він його уважно слухав. Комунікант повинен спочатку (2, 5 хв.) показувати, що уважно слухає, а далі за сигналом тренера демонструвати неуважність, небажання слухати.
Обговорення: як виглядає людина, коли уважно, зацікавлено слухає, як —— коли не бажає слухати, неуважна? Як примусити себе слухати?
6. Невербальні канали передачі інформації в мережі інтернет.
Транснаціоналізація та глобалізація телекомунікацій, а також поява нового ЗМК (Інтернет вважається першим новим засобом масової комунікації, що виник після телебачення) ставить перед теорією і практикою перекладу нові задачі. Оскільки процес глобалізації телекомунікаційних мереж, а особливо, Інтернету, поширюється на дедалі більше країн, обсяг інформації, що її доводиться перекладати, відповідно, дедалі більше зростає. Тому переклад матеріалів, що передаються через Інтернет, стає складовою масової комунікації в глобальному масштабі.
Інформація, що зберігається й презентується у Всесвітній комп’ютерній мережі (WorldWideWeb), розміщується на веб-сайтах, які на своїх сторінках містять як текст, так і графіку, анімацію, відео, аудіо і т.д., тобто є мультимедійними. Крім того, веб-сайти характеризуються такою рисою, як інтерактивність, яку можна визначити як технологічно опосередковане двостороннє спілкування, і яку дедалі частіше розглядають як головну відмінну рису технологій, впроваджуваних на разі в засоби масової комунікації.Іншими словами, користувач має можливість взаємодіяти в реальному часі з інформацією, що її містить веб-сайт, вибирати, що саме дивитися, проводити пошук потрібної інформації, а також самому передавати свою інформацію на сайт.
Оскільки отримання доступу до веб-сайтів не залежить від територіальних кордонів, їх потенційна аудиторія розширюється до величезних масштабів, будучи при цьому різноманітною з мовної, етнічної, культурної і т.д. точок зору.
Таким чином, основні риси веб-сайтів – можливість доступу до них через Інтернет (тобто, засіб масової комунікації) незалежно від часових поясів та територіальних кордонів, мультимедійне середовище й інтерактивність, визначають основні напрямки вивчення їх як матеріалів, що перекладаються.
Як оригінальні веб-сайти, створювані англійською або будь-якою мовою, так і їх локалізовані версії (або варіанти на різних мовах) залучені до різних площин комунікації. Якщо зупинитися на визначенні комунікації як “спілкування, обміну думками, відомостями, ідеями і т.д. – специфічної форми взаємодії людей”, яка, до того ж “будучи соціальним процесом, ... слугує формуванню суспільства у цілому, виконуючи в ньому зв’язкову функцію”, бачимо, що визначення ці повною мірою можна віднести до комунікації масової. А оскільки Інтернет є засобом масової комунікації, до того ж, у глобальному масштабі, то можемо сказати, що матеріали, представлені на веб-сайтах доцільно вивчати саме в аспекті масової комунікації. Говорячи ж про “зв’язкову функцію”, слід зауважити, що Інтернет діє не лише у межах одного суспільства: він за природою своєю є транснаціональним, і функція зв’язку, що він її виконує, є спрямованою на формування суспільства глобального, такого, що не знає територіальних кордонів.
Таким чином, всі веб-сайти (а також, їх переклад) можна розглядати в площині глобальної масової комунікації, оскільки ми отримуємо доступ до них через Інтернет, та вони є направленими на масову глобальну аудиторію.
Окрім того, говорячи, що “до комунікації при безпосередньому спілкуванні комунікантів входять і невербальні компоненти, наприклад, жести, міміка і т.ін.”, ми тим самим стверджуємо, що веб-сайти можуть вивчатися в плані змішаної форми комунікації – вербальної плюс невербальної, оскільки містять невербальні медіа (немовленнєвий звук, графіку, анімацію, відео тощо).
Веб-сайти з використанням кількох мов (як багатомовні веб-сайти, так і їх локалізовані версії) можна розглядати в контексті міжмовної і міжкультурної комунікації. При цьому треба брати до уваги інтегрованість у веб-сайт невербальних медіа. Колір, жести, міміка, об’єкти, що презентуються в невербальній формі, можуть містити культурно-специфічну інформацію, і тому, провокувати різні, навіть неадекватні реакції та асоціації у представників різних культур. Те ж саме стосується й специфічних символів, метафор, імплікацій, а також екстралінгвістичних факторів, що обумовлюють комунікацію – пресупозицій, національно-культурних традицій і т.ін. Значною мірою це відноситься до реклами, що розміщується на веб-сайтах. Слід зауважити, що в рекламних лозунгах досить часто використовуються імплікації та концепції, зрозумілі в основному членам даного національного та мовного колективу, представникам тільки цієї культури. Тому, аби зберегти функцію впливу на реципієнта, в локалізованих веб-сайтах використовуються вже інші імплікації, зрозумілі представнику місцевої культури. Як-от, речення на англомовному американському сайті компанії Apple“ Honey , I shrunk our supercomputer ” , використане по відношенню до рекламованої моделі комп’ютера, де особливо підкреслювалась його компактність, викликає у американського реципієнта асоціацію з відомим комедійним фільмом “Honey, Ishrunkourkids”. Оскільки ж цей фільм не настільки відомий в Росії та на Україні, то в російській та українській (до речі, російськомовній) локалізованих версіях перекладачі зовсім відмовились від використання цього речення і обмежилися іншими, більш нейтральними засобами.
Також, поняття комунікації застосовується до задачі створення діалогових систем “людина – комп’ютер”, що є не менш актуальним у площині взаємодії “користувач – веб-сайт”, яка вимагає при перекладі й локалізації веб-сайтів особливої уваги до діалогічного параметру мови і до відмінностей цих параметрів в мовах оригіналу та перекладу. Адекватна адаптація засобів інтерактивності є одним з найкритичніших факторів, особливо в світлі зростаючого потенціалу інтерактивності Інтернет-ресурсів.
Висновок:
З даного вище матеріалу можна зробити такі висновки:
Спілкування є головним засобом комунікації. Його поділяють на вербальну (мовну) та невербальну (немовну) комунікацію.Дану роботу ми присвятили саме невербальному каналу передачі інформації
невербальна комунікація - форми комунікативної поведінки людини, за допомогою яких немовленнєвим (невербальним) шляхом передається інформація від однієї людини до іншої. Засобом невербальної комунікації є експресія руху, яка передбачає актуалізацію таких способів вияву емоцій, як міміка та жест. До засобів невербальної комунікації відносять також рухи тіла, дистанцію, паузу.Невербальна поведінка виражаєпсихологічний зміст свідомого і несвідомого.
Для прояснень взаємовідносин в колективі – застосовують психогімнастику (метод невербального контакту).
Мета невербального контакту (та тематика психогімнастичних і пантонімічних вправ) -
зняття емоційної напруженості, формування згуртованості групи, емоційної теплоти й близькості між її членами.
Ми висвітлили суміш вербальної та невербальної комунікації на мультимедійних веб-сайтах, а також проблему використання мультимедіа в міжкультурній комунікації.
Д ля кожної людини дкже важливо знати мову невербальної к омунікації !
Додаток 1
додаток 2
В даній роботі були використані матеріали зглобальної мережі інтернет (WorldWideWeb).
9-09-2015, 17:43