Слід пам'ятати, що найцікавішою формою викладу є розповідь про певні події та їх учасників. Чому? Тому що найбільш цікавим для слухачів є те, що відбувається з живими людьми, те, що перебуває в русі, у розвитку, у динаміці.
Нерухоме й неживе цікавить слухачів менше. Тому описи предметів і навіть живих істот, зокрема, деталей їх вигляду, якщо вони не пов'язані з розвитком та з дією, слухачам, як правило, менш цікаві.
Якщо промовець доводить певне твердження, він повинен бути максимально об'єктивним. Упередженість і необ'єктивність дратують слухачів, викликають у них спротив.
Закінчення виступу є дуже важливим.
Існує кілька способів завершити свій виступ:
1. Підбити підсумки всього сказаного, повторивши основні положення виступу.
2. Закликати до конкретних дій.
3. Зробити слухачам комплімент.
4. Процитувати доречні поетичні рядки.
5. Пожартувати, викликавши сміх.
6. Створити кульмінацію.
Якщо виступ щодо його цікавості й вагомості зобразити графічно, ми мали б перед собою криву, яка на початку виступу піднімається досить високо, далі трохи спадає, а відтак повільно, але неухильно піднімається до найвищої точки – кульмінації – в кінці промови. Кожний наступний вислів повинен підсилювати враження, здійснене попереднім висловом, аж поки думка не сягне кульмінаційного ефекту.
Потрібно визначити 5–6 основних питань, на які буде звернена увага слухачів. Коли ці моменти будуть сформульовані, решта промови сформується досить легко.
Необхідно дотримуватися теми виступу. А сам виступ має бути якнайкоротшим.
Висловлюйте думки простими словами й короткими реченнями, щоб текст був зрозумілим, стислим. Пам'ятайте, що більша частина щоденних розмов складається з простих слів.
Стислість – основна риса хорошого виступу. Ми звикли до того, що за перші дві хвилини вечірніх новин знаємо про події в світі майже все.
Вступ задає тон усьому виступу й дає слухачам загальне уявлення про те, що вони почують. Для створення атмосфери взаємоповаги проговоріть вступ напам'ять, а не читайте. Це також дозволить встановити зоровий контакт із слухачами
Уже у вступі виділіть основну думку таким чином, щоб слухачі одразу сприйняли її як основну і швидко зрозуміли, що ви маєте на увазі.
Основна частина–це 5–6 яскраво і детально сформульованих ідей.
Закінчення виступу–це кульмінація. Вона має бути ефектною. Виступ потрібно закінчувати тоді, коли слухачі не хочуть, щоб промова ваша закінчувалася, а не тоді, коли вони вже мріють про це.
МОВА ВИСТУПУ
Для успіху вашого виступу необхідно:
1. Позбутися звички доречно і недоречно вживати слова-паразити типу «значить», «так би мовити», «тобто», «зрозуміло», «власне кажучи» тощо. Мова оратора від цього тільки програє й швидко починає надокучати, ускладнюючи розуміння самої промови.
2. Уникати у своїй мові непотрібних скорочень, абревіатур. Декому вони не зрозумілі, іноді вони не благозвучні.
3. Намагатися говорити короткими висловами. Задовгий вислів часто заплутує не тільки слухача, але й самого промовця, а то й віддаляє його від суті виступу.
Уникати великої кількості цифр. Цифра повинна бути влучною, тільки підкріплювати думку, а не заплутувати й обтяжувати її.
4. Уникати нагромадження географічних назв, дат історичних подій, складних наукових термінів. Оратор повинен орієнтуватися за географічною картою та в історичних подіях, які використовує як приклад.
Про вибір слів
1. Для збагачення словникового запасу читайте твори видатних авторів і слухайте кваліфікованих ораторів. Намагайтеся записувати слова, що сподобалися, і вислови, які потім ви будете використовувати у своїй мові.
2. Визначте, які слова ви використовуєте дуже часто, і намагайтеся замінити їх іншими словами і висловами. Постарайтеся, щоб ваш словниковий запас поповнювався синонімами.
3. Навчіться висловлюватися точно. Обирайте точні й однозначні слова.
4. Занадто часте використання абстрактних понять потребує від слухачів великого напруження. Читаючи афоризми, робіть паузи.
Часто проблемою виступу є слова-штампи. Колись живі слова, навіть влучні й дотепні, від багаторазового вживання перетворилися на «заготовки» на всі випадки життя («гаряча – підтримка», «розмах – широкий», «допомога – повсякденна» тощо).
9-09-2015, 18:51