Для прикладу можна розглянути конкретне ствердження піддослідного: “С. сильно перелякав мене хибним повідомленням про смерть мого сина, і з тих пір я уникаю його, хоча він хороша людина” Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения. – М., 1979. – Т. 2. – С. 157. . Які експериментальні процедури в даному випадку могли б допомогти відновити з точністю увесь комплекс пережитих піддослідним емоцій – переляк і відчай, потім радісне полегшення, і, нарешті, обурення джерелом такої страшної помилкової інформації – і тим більше визначити внесок кожної з них у формування підсумкової мотивації – не бачити людину, котру піддослідний, однак, вважає хорошою? Але це ще не всі ускладнення.
Очевидно, що запах квітки приємний не тому, що ми пам’ятаємо задоволення, яке цей запах колись допоміг відчути. Звичайно, людина, побачивши квітку здалеку, може передбачити задоволення, налаштуватися на нього, тобто деякий вплив минулого досвіду тут можливий, однак своїм головним складом емоційне сприйняття запаху відбувається кожного разу ніби знову, відносно незалежно. Але згідно когнітивістським уявленням подібним чином емоція виникає і в розглядуваному прикладі. За цими уявленнями має місце наступна послідовність подій: при побаченні людини піддослідному спочатку чисто пізнавально згадується історія з хибним повідомленням про смерть, а емоція виникає вторинно як реакція на цю згадку, на факт і джерело дезінформації.
Але в такому разі тут взагалі відсутнє “запам’ятовування” емоцій: пам’ять відтворює когнітивні факти, які, як і квітка викликають емоції відносно незалежно. Так це чи навпаки – спочатку виникають емоції а потім викликані ними згадки – визначити в кожному конкретному випадку складно, а в реальному струмені свідомості, на тлі багатьох образів, що чергуються, скоріш за все, і неможливо.
Взагалі, можна сказати, що найбільш запам’ятовується і, отже, найбільш значима для механізму мотиваційної фіксації подія, що має сильне емоційне забарвлення. Згідно з П.П. Блонським “можна вважати цілком обґрунтованим наступний висновок: довше за все запам’ятовується емоційно збуджувальна подія” Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения. – М., 1979. – Т. 2. – С. 149.
Однак існують дані, які не дозволяють абсолютизувати це положення. У дорослої людини інтенсивність емоцій не завжди є показником їх важливості, серйозності, що відображено, наприклад, у прислів’ї “Милі сваряться – лише тішаться”. Згідно з Д.В. Каширським емоції незалежно від їх сили, можуть в різній пропорції поєднувати ознаки “серйозних” і “ігрових” переживань Каширский Д.В. Мотивационно-потребностная сфера подростков с психологическими проблемами // Вопросы психологии. – 2002. – № 6. – С. 73. “Свари милих” належать до таких “напівсерйозних” емоцій, так як і переживання на сцені актора або юнацькі захоплення.
Ускладнення, аналогічні відзначеним, виникають і при спробі розглянути мотиваційну фіксацію по даним досліджень в області навчання Лишин О.В., Чернышева О.А., Ящук С.Л. Подросток в школе: система отношений, мотивация деятельности // Мир психологии. – 2001. – № 3. – С. 234. Швидкість і інші особливості виникнення нових мотиваційних відносин залежать від пізнавального відображення зв’язку між умовним і безумовних подразником. В тих випадках, коли зв’язок є очевидним, коли для його виявлення не потрібно виробітку нового вміння, навички, перцептивної дії, обумовлювання, тобто мотиваційне переключення і фіксація, здатне відбутися дуже швидко або одразу. Однак в більш складних випадках, в котрих нові мотиваційні відносини є сумарним результатом пізнавального виявлення зв’язку і переключення по цьому зв’язку мотивації, розрізнити обидва моменти навчання буває складно.
Використана література
1. Інтернет-ресурси
9-09-2015, 18:54