У кінцевій стадії алкоголізму настають глибокі пошкодження внутрішніх органів і нервової системи. Кожен третій алкоголік страждає серцевою недостатністю, атеросклерозом судин серця, гастритом, панкреатитом, гепатитом, цукрозом, поліневритом. Дедалі більше деградує психіка, бувають гострі необоротні зміни у 13% алкоголіків бувають гострі і хронічні психози, частіше на фоні запійного пияцтва. Хворі з алкогольними психозами підлягають обов’язковій госпіталізації та лікуванню в психіатричній лікарні.
Поєднання соматичних і психічних захворювань у одного утруднює проведення терапії.
У алкоголіків непривабний зовнішній вигляд, шкіра обличчя у зморшках, набрякла, землисто-сірого кольору з темно-червоним відтінком. Розширені судини на носі, вухах, щоках, нижні повіки набряклі. Пальці рук тремтять, що особливо помітно при закритих очах, язик обкладений білим. Погляд похмурий, тупуватий, рідше очі блищать.
Пияцтво і алкоголізм слід розглядати як руйнівну силу, що поступово розкладає тіло і особистість того хто п’є.
Отже, алкоголізм – це хвороба, яка виникає внаслідок хронічного довготривалого отруєння організму винним спиртом.
Алкоголізм у жінок має свої особливості. Насамперед, він розвивається швидше ніж у чоловіків, досить нерідко у осіб молодого віку.
Найчастіше алкоголізм буває у тих, хто працює в торгівлі зі спиртними напоями – у сфері обслуговування. Посилюють можливість розвитку алкоголізму розлади в сімейному житті, мікро соціальне середовище. Жінки довго приховують свою пристрасть до спиртного, п’ють потай, щоб не бачили рідні й знайомі. При зловживанні спиртними напоями через деякий час жінка стає безсоромною, грубою, холодною, розбещеною. Вона легко порушує норми поведінки, опускається морально, зраджує сімейні традиції. У таких жінок вагітність нерідко закінчується викиднем або штучним абортом. Якщо ж народжуються немовля то з малою масою і зростом. У дітей відзначається затримка в психічному і фізичному розвитках.
Психічна деградація і захворювання внутрішніх органів серця судин печінки прогресують досить швидко. Пізніше під впливом горілки втрачається інтерес статевого життя, розвивається холодність, припиняється менструації, рано настає клімакс.
Втрачаються професійні навики. Людина веде асоціальний спосіб життя. Жінок, які страждають алкоголізмом потрібно якомога раніше лікувати в стаціонарі. Якщо цього вчасно не зробити, жінка-алкоголік дуже швидко деградує.
Легко звикають до алкоголю підлітки та юнаки. Ендокринні залози, особливо статева і нервова системи в них у стадії формування, тому вони швидко п’яніють, втрачають здоров’я і психічно деградують.
Молодим людям, які вечорами в під’їзді розпивають вино просто з пляшки, загрожує пияцтво та алкоголізм. Такі юнаки порушують норми поведінки, перестають займатись спортом.
Стають замкнутими втрачають інтерес до навчання, удосконалення професійних навичок, паразитують за рахунок батьків. Виходячи на вулицю п’яними, вони більше за дорослих схильні до агресивності, яка часом призводить до кримінальних злочинів.
При вживанні безалкогольних напоїв міцністю 20% і більше, виникає відчуття опіку в стравоході та шлунку. Коли міцні алкогольні напої вступають в контакт з клітинами слизової оболонки, у них порушується перебіг нормальних життєвих процесів. Настає коагуляція (згортання) білків протоплазми, клітини втрачають воду.
До 20% випитого винного спирту всмоктується через слизову оболонку шлунка, і уже через 10-15 хв. він потрапляє у кров. Решта алкоголю розбавляється шлунковим соком, до 5% концентрації. Надлишок спирту залишає шлунок через 15 хвилин і надходить у тонку кишку, де і всмоктується (до 80%). Максимальна концентрація алкоголю в крові досягається через 1-2 години, що виявляється гострим сп’янінням. Повністю спирт всмоктується з кишечника через 2 години.
Якщо алкогольні напої вживати з їжею спирт довше затримується в шлунку. Особливо це стосується жирної їжі.
У вині і пиві є речовини, які сповільнюють всмоктування винного спирту. Вуглекислота ж прискорює проходження алкоголю з шлунка в кишечник і його всмоктування. Цим пояснюється той факт, що шампанське досить швидко “вдаряє в голову” після вживання. Без змін винний спирт проходить через слизову шлунка і тонкої кішки і потрапляє в кров. Концентрація його в крові залежить від швидкості всмоктування, кількості випитого, міцності, стану внутрішніх органів, центральної нервової системи та індивідуальних особливостей організму.
З крові спирт надходить у печінку і тканини, де є вода з якою він змішується в будь-якій концентрації. Найвищий вміст алкоголю в крові, він розчиняється в нирках, фіксується в мозку, легенях, печінці, серці і зберігається протягом 1-2 днів. Під час гострого сп’яніння спирт відсмоктує воду з клітин, що призводить до зневоднення і появи відчуття спраги.
У печінці алкоголь збуджує окислювальні процеси, розщеплюються до оцтового альдегіду, а потім до кінцевих продуктів – води і вуглекислоти з утворенням енергії. За 1 годину в печінці здорової людини окислюється від 4 до 12 г абсолютного спирту, що відповідає 10-35 гр. горілки. Якщо в організм надходить велика доза винного спирту, він починає окислюватись з утворенням проміжних токсичних продуктів і зсувом реакції в кислий бік.
Такі токсичні проміжні продукти, як альдегіди оцтової кислоти тощо призводять до отруєння організму. Насамперед уражаються нервова система і печінка.
Систематичне вживання спиртного веде підвищення стійкості до спирту. Щоб викликати сп’яніння, потрібно збільшувати дозу. Токсичні продукти обміну спирту затримуються в тканинах до 2 тижнів, від отруйної концентрації алкоголю організм звільняється через 8-12 годин.
Гостре сп’яніння супроводжується порушенням обміну речовин, сповільнюється окислення жиру, що призводить до жирової інфільтрації печінки, м’яза серця, підшлункової залози. Алкоголь впливає на обмін води. Організм втрачає значну кількість води з сечею і при блюванні. В тканинах затримуються натрій, азот, хлор.
При кожному гострому сп’янінні гине певна кількість клітин, порушується обмін речовин і перебіг життєвих процесів. Інтенсивність руйнування клітин і порушення функцій органів залежить від кількості випитого, стану внутрішніх органів, спадковості, віку і статі.
Поступово функціональні розлади переходять в органічні. Розвиваються такі тяжкі недуги як гастрит, гепатит, цироз печінки, панкреатит, хронічні захворювання легень, алкогольні психози тощо. При вживанні алкогольних напоїв погіршується перебіг гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, туберкульозу легень, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, анемічної хвороби серця ,хронічних недуг нирок.
У більшості випадків при гострому сп’янінні раптова смерть молодих алкоголіків спричинена розладом коронарного кровообігу, зупинкою серця , травмою, нещасним випадком. Вживання алкоголю стимулює розростання сполучної тканини у внутрішніх органах. Отже пияцтво і алкоголізм зумовлюють передчасну старість людини.
Під час сп’яніння у чоловіків підвищується статева активність, що в деяких випадках закінчується статевим злочинством. У юнаків статеве збудження може закінчитись індивідуальним або груповим зґвалтуванням, після чого виникають судові процеси.
Поширення венеричних захворювань пов’язано з вживанням алкоголю жінками.
Більшість жінок, які хворіють на алкоголізм втрачають материнські почуття, відповідальність перед сім’єю, дітьми.
Попадання в шлунково – кишковий тракт дитини алкоголь починає свої нищівні дії. Слизові оболонки шлунку і кишечника у дітей значно нижчі ніж у дорослої людини.
Використана література
1. Нервово – психічні захворювання при алкоголізмі.
2. Алкоголь – захворювання внутрішніх органів.
3. Алкоголізм, сім’я, спадковість.
4. Шкідливість алкоголю, нікотину і наркотиків.
5. Хлопчик – підліток, юнак.
6. Позакласний час / жовтень 2004 ст. 103 – 108.
9-09-2015, 19:01