Важковиховуваними називають дітей, які систематично порушують встановлені норми і правила поведінки, з відразою ставляться ідо навчання, виявляють негативізм до соціального оточення.
Для важковиховуваних дітей характерні такі особливості поведінки:
а) неправильно сформовані потреби – матеріальні потреби переважають над моральними; більшість матеріальних потреб має аморальний характер: для їх задоволення використовують засоби, які не відповідають нормам моралі (паління, вживання алкоголю, наркотиків, крадіжки), що призводить до деградації особистості;
б) в частини цих дітей не розвинені соціально-політичні потреби;
в) важкі діти прагнуть до спілкування з подібними собі, перебувають поза зв'язками з постійними учнівськими колективами;
г) недостатньо розвинена потреба у пізнанні навколишнього світу; погано вчаться, не володіють методами пізнавальної діяльності;
д) перекручені естетичні потреби;
е) не розвинена, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова;
є) спостерігається непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях;
ж) відсутні чіткі уявлення про норми поведінки, обмежені почуття відповідальності за свої вчинки;
з) вкрай обмежені інтелектуальні інтереси; перевага утилітарних інтересів над духовними позбавляє цих учнів перспективи розвитку, інтелектуального та морального вдосконалення;
и) приховують свою діяльність від батьків, учителів та однокласників.
Дані поведінкові відхилення потребують негайного педагогічного втручання, так як на подальших етапах давіації в поведінці змінюють свій характер від порушень соціальних норм до важких порушень закону яке тягне за собою кримінальну відповідальність.
Таким чином, ми розглянули загальні педагогічні аспекти відхилень поведінки. Можна зробити висновок, що відхилення поведінки є досить небезпечним явищем, яке потребує детального розгляду і вирішення. Під час проведення дослідження було визначені та систематизовані методи та способи здійснення профілактики та корекції поведінки учнів молодших класів, а також розроблено зразок уроку який забезпечує профілактику та корекцію поведінки учнів. Гіпотеза дослідження була підтверджена в його процесі. Завдання поставлені на початковому етапі були успішно виконані в процесі дослідження.
Список використаної літератури
1. Аметов И. Проблема доверия в контексте идей Сухомлинского В.А. // Воспитательная работа в школе.2006–№6.
2. Белкин А.С. Внимание – ребенок! Причины, диагностика, предупреждение отклонений в поведении школьников; Свердловск: Средн. – Урал.кн. из-во, 1981.
3. Каменская Н.Л. Привычка к сквернословию и ее профилактика в условиях школы. // Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся. Под ред. Татенко В.А., Титаренко Т.М. – Киев: Рад. шк., 1989.
4. Киреев В. Как уберечь ребенка от наркомании? // Воспитательная работа в школе. 2006 – №6.
5. Колесов Д.В. предупреждение вредных привычек у школьников. – М.: Педагогика, 1984.
6. Пихтіна Н.П., Яковець Ш. Соціально-педагогічні основи профілактики адиктивної поведінки учнів: Навч.-метод, посібник спецкурсу. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2000.
7. Райский Б.Ф. Условия и причини возникновения и развития отклонений в поведений детей и подростков: Учеб. пособие. – М., 1999.
8. Соціальна робота з дітьми та молоддю: Проблеми, пошуки, перспективи / За ред. Пінчук І.М., Толстоухової С.В. – К.: УДЦССМ, 2000. – Вип. 1.
9. Титаренко Т.М. Возрастные и индивидуальные особенности дисгармоничности развития личности учащихся // Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся. – Киев: 1989.
10. Экман П. Почему дети лгут? / Пер. с английского, – М.: Педагогика-Пресс, 1993.
11. Фіцула М.М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. – Тернопіль, 1993.
9-09-2015, 18:21