Гештальтпсихология не повинна була роз'єднувати образ і дію, образ у гештальтистов виступав у вигляді суті особливого роду, підпорядкованої власним законам. Методологія, заснована на феноменологічній концепції свідомості, стала перешкодою для достовірно наукового синтезу цих двох категорій.
Філософія Нового Часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI - XVII ст., становлення експериментального природознавства. Вона утверджувала свої засадніпринципи в боротьбі з феодальною ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи духовні надбання епохи Відродження. Найсуттєвішою особливістю філософії Нового Часу була орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя.
У природі усе суворо детерміновано, усе підпорядковано необхідності внаслідок того, що єдина природа є причиною самої собі. Спіноза переконаний, що випадковості не існує, схиляється до фаталізму, проте намагається подолати, пом'якшити останній своїм вченням про свободу. На його думання, необхідність не виключає свободи, а, навпаки, передбачає її. Колі б у природі панував хаос, і коли б людина як частина природи не підкорялась необхідності, вона не могла б пізнавати ні природу, ні власні вчинки. А не пізнаючи, не могла б керувати ними, була б рабом своїх вчинків та пристрастей. Завдяки ж пізнанню природи світу та своєї власної природи людина стає вільною, має свободу. Свободу Спіноза розуміє як дію лише за необхідністю власної природи, без будь-якого примусу зовні. Свобода протиставляється не необхідності, а примусу. Сама ж необхідність може бути як примусовою, так і вільною. Природа в цілому як субстанція співрівна Богові, як причина самої собі (causa sui) є свободою. Людина ж лише в тому випадку має свободу, коли діє за необхідністю своєї власної природи, без примусу, коли навчається підкоряти свої пристрасті розуму. А для цього необхідно пізнати свою природу. Свобода збігається з пізнанням необхідного у своїй природі. Свобода - це пізнана необхідність.
Використана література
1.Горфункель А.Х. Філософія епохи Відродження. - М., 1980. - С. 7-322.
2.Гулига А.В. Німецька класична філософія. - М., 1986. - С. 5-343.
3.Нарский И.С. Западно-европейская філософія XVII століття. - М., 1994. - С. 5-340.
4.Філософія / За загальною редакцією: проф. М. І. Горлача, проф. В.Г. Кременя, проф. В.К. Рибалка. - Харків, 2000.
5.Ярошевский М.Г.., Петровский А.В. ИСТОРИЯ ТЕОРИЯ ПСИХОЛОГИИ.-Т. 1-2.
6.Ждан А.Н. История психологииот античности к современности.- М.: 7.Педагогическое общество России, 2002.-512 с.
8.Основи психології / За ред., О,В, Киричука _ К., 1995. – 622 С.
9-09-2015, 18:52