Проаналізуємо тепер казки Інни.
Казка про мишку-Рижеспинку І. є досить цікавою за своїм символічним представленням. Слід зазначити, що обирається не якийсь прекрасний, могутній образ, а образ маленької мишки, тобто ми гіпотетично можемо припустити, що у І. низька самооцінка, прослідковується комплекс меншовартості (вона менша ніж сосна, сонце, лис, і навіть листок подорожника). Сосна як чоловічий фалічний символ – це образ батька, проте у стосунках з ним Інна отримала певний травматичний досвід – кожного дня мишка натикалась своїми лапками на голки від колючок. Вже в діалозі з автором ми дізналися, що батько часто бив Інну і ображав.
В казці яскраво відображений факт насилля – сосна привалила мишку, і мишка стала на все життя хромою – тобто травма залишила по собі слід на все життя. Після цього Інна ізолювалася від батьків, вона поїхала жити в інше місто – мишка боялася вилазити на сосну і перестала спілкуватися з сонцем (сонце – материнський символ). Проте у Інни є тенденція обирати чоловіків небезпечних, які теж можуть вчинити насилля – допомога лисові, адже лис для мишки є хижаком. Інна розповіла, що її чоловік проявляв по відношенню до неї фізичне насилля і сексуальне, і що зараз вони подали на розлучення.
Ще цікавим в казці відображене блокування активності Інни – мишка стоїть біля раковини з перлиною і не знає чи їй відкривати раковину. Інна боїться робити рішучі кроки, вона навіть боїться розлучитися з чоловіком. Тобто є страх перед будь-якими змінами, страх за майбутнє, несвідоме бажання повернутися в минуле, хоча в той же час намагання його забути. Є несвідоме бажання знаходити собі партнера такого, як батько, щоб він вчиняв насилля, і несвідоме бажання тримати його біля себе – не відпускати (не знає чи правильно вона робить, що розлучається - вагається), щоб кожного разу, коли він здійснює насилля, єднатися з батьком, від якого настраждалася. Проте несвідоме не диференціює увагу і любов на позитивні чи негативні, воно прагне уваги і любові будь-яким шляхом, нехай навіть хибним, болючим.
В улюбленій казці Інни „Казка про Аленький цвіточок”, головна героїня Настя є улюбленою дочкою батька – що підтверджує вище сказане – батько для Інни був і є самим значимим, проте він їй завдав багато страждань (він відпустив її на зустріч з чудовиськом) – тобто тенденція обирати деструктивних партнерів, які завдають болю, які вчиняють насилля має своє коріння ще зі стосунків з батьком. Витіснений образ матері з казки, Інна проговорює, що вона ображена на матір за те, що мати її не зрозуміла, що не підтримала, а ще й осудила за вибір чоловіка, який часто її бив.
Дуже цікаво, що Настя, (як і мишка-Рижеспинка пожаліла лиса) пожаліла чудовисько, яке теж є потенційно небезпечним. Тобто особистісна проблематика переноситься на всіх людей – її свого часу не пожаліли, то Інна сама жаліє всіх, а потім отримує від них неприємні почуття. У неї сформувався страх – Настя боїться, щоб принц знову не перетворився в чудовисько (хоча в оригіналі казки такого сюжету немає ), несвідоме фіксує всі дитячі страхи і переживання, і прагне їх повторити, щоб повторити моменти емоційного єднання зі значимим батьком, щоб покарати і осудити себе як мати.
В казці, де Дюймовочка потрапляє в казку „Попелюшка”, можна побачити всі несвідомі бажання Інни. Вона обирає персонаж Дюймовочку (маленьку, непомітну дівчинку, як мишку) і Золушку (образ страждальниці, незаслужено покараної), які поодинці в своїх казках були жертвами, а вдвох почали знущатися над кривдниками.
Є прагнення покарати матір, підказати батькові як можна провчити родичів. Дуже цікаво, що Дюймовочка підкладала в одяг голки – через ідентифікацію з кривдниками Інна прагне демонструвати такі ж самі риси, хоча блокує їх в собі, але в залежності від ситуації може їх реалізовувати.
Дюймовочка обирає собі в партнери карликового принца – знову ж таки людину з вадами, як Настя обирає чудовисько, як дерево яке зломилося чи лис у якого боліла нога. Тобто це тенденція, на яку ми вказували вище – обирати не зовсім адекватних людей, приносити себе в жертву через відчуття жалю.
ВИСНОВКИ
Здійснивши аналіз науково-психологічної літератури можна зробити наступні висновки Казка являється досить яскравим проявом презентації прихованих несвідомих тенденцій зовнішньому світу. Вона дає змогу провести детальний аналіз глибинно-психологічних аспектів утворення Едипової залежності та здійснювати психотерапевтичну роботу. Об’єктивно, використання казки у психокорекційному процесі сприяє вирішенню особистісної проблематики суб’єкта, пов’язаної з витісненими негативними інфантильними переживаннями. Також, казки являються безпосереднім відображенням психічних процесів колективного несвідомого, тому за своєю цінністю для наукового дослідження вони перевершують будь-який інший матеріал. В казках архетипи постають перед нами в найбільш простій та короткій формі, завдяки цьому архетипні образи дають нам ключ для осмислення процесів, які відбуваються в колективному несвідомому. В легендах та казках ми приходимо до розуміння базисних структурних утворень чи паттернів людської психіки.
Аналізуючи казки, ми стикаємося з великою кількістю універсальних понять, які в психологічному та культурному аспекті можна назвати символьними представленнями колективної психіки. Вивчення символьних представлень в казках тісно пов’язане з розумінням самої природи символів, їх трансформацію на протязі тривалого часу та тісний зв’язок з колективним несвідомим.
У контексті досліджуваної проблеми особливої значущості набуває розуміння глибинно - психологічного змісту символу, який впливає на символізацію змісту несвідомого. Джерелом образів, які ми зустрічаємо в казках є спонтанні прояви психіки людини. Реальне значення символів залишається прихованим для свідомості і презентувати його можливо лише через інтерпретацію сновидінь чи малюнків.
Впродовж тривалого періоду психотерапевти, психологи використовують казку як один із методів психодіагностики й психокорекції. Майже всі дослідники беруть за основу класичну казку, яку пам’ятають учасники сеансу з дитинства або ж пропонують самостійно складену казку, як каталізатор особистих спогадів та актуалізації імпліцитної особистісної проблематики.
Використання казки в психокорекційному процесі дає можливість виявити глибинно-психологічні причини виникнення Едипового комплексу суб’єкта, активізувати його внутрішній потенціал.
Для роботи із суб’єктом важливо вибрати оптимальну казку, яка може інтенсифікувати психокорекційний процес, сприятиме вивільненню енергії. Казки мають індивідуальне й універсальне значення, вони виконують захисну функцію і створюють відчуття безпеки.
Отже, внутрішній зміст людини може бути наближений до свідомості через розуміння та інтерпретацію казок, що може привести до зміни поведінки як дітей так і дорослих, оскільки казки включають в себе мотиви, які актуалізують свідомі і несвідомі аспекти психіки.
Аналіз казок дає змогу стверджувати, що казка є адекватним засобом дослідження глибинно-психологічних передумов виникнення особистісної проблематики суб’єкта. Усвідомлення протагоністами цих причин допомагає здійснити психокорекцію. Це доводить поставлену гіпотезу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Фрейд З. “Я” и “Оно”// Основной инстинкт. М., изд-во «АСТ-ЛТД», 1997,-656 с.
2. Юнг К. Обзор теории комплексов // Избранное. Минск, изд-во «Попурри», 1998,-448 с.
3. Аверинцев С.С. Символ. Краткая историческая энциклопедия. – Т.6. – М.: Наука, 1971. – C. 826 – 831.
4. Лапланш Ж., Понталис Ж.-Б. Словарь по психоанализу /пер. с франц. Н.С.Автономовой.– М.: Высшая школа, 1996.–623 с.
5. Зелінська Т. Залежна любов як амбівалентність відданих сімей // Психологія і суспільство. №2 (12). –Тернопіль, 2003. –С.38–50.
6. Абрахам К. Сновидение и миф. Между Эдипом и Озирисом: Становление психоаналитической концепции мифа / Сборник. Переводы с нем. – Львов: Инициатива; М.: Совершенство, 1998. – С.65–122.
7. Фрейд З. Анализ фобии пятилетнего мальчика. Психоаналитические этюды. – Мн.: Попурри, 1998. – с. 273–369.
8. Кляйн М., Айзекс С., Райвери Дж., Хайманн П. Развитие в психоанализе. – М.: Академический Проект, 2001. – 512 с.
9. Фрезер Дж.Дж. Золотая ветвь: Исследование магии и религии / Пер. с англ.- М.: Издательство АСТ, 1998.- 784 с.
10. Фрейд З. Толкование сновидений - Киев: Здоровья,1991.-с.384
11. Лёйнер Х. Основы глубинно-психологической символики // Журнал практического психолога, № 3, 1996 г, с. 102-110.
12. Лэнктон К., Лэнктон С. Волшебные сказки: ориентированные на цель метафоры при лечении взрослых и детей. Перев. С англ.- Воронеж: МОДЕК, 1996.- 432с.
13. Юнг К.Г. Феноменология духа в сказке //Юнг К.Г. Бог и бессознательное -Москва: Олимп,1998.- с.227-282
14. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого Я // Фрейд З. Психоаналитические этюды - Минск: ПОПУРРИ, 2001.- с. 422-480
15. Теслюк П.В. Полівалентність змісту символіки тематичних психомалюнків // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук, Київ - 2000.
16. Ранк О., Закс Г. Психоаналитическое исследование мифов и сказок. Между Эдипом и Озирисом: Становление психоаналитической концепции мифа / Сборник. Переводы с нем. - Львов: Инициатива; М.: Совершенство, 1998.- С.207-246.
17. Машовец М. "Вот так сказки" Киплинга сквозь призму психоанализа // Russian Imago 2000. Исследования по психоанализу культуры. - СПб.: Алатейа, 2001.
18. Груммес У. Значение сказки для психоанализа. // Энциклопедия глубинной психологии, Т.1. З.Фрейд: жизнь, работа, наследие. Пер. с нем. - М.: ЗАО МГ Менеджмент, 1998. - С.569-586.
19. Мелетинский Е.М. Герой волшебной сказки. Происхождение образа. - М.: Издательство восточной литературы, 1958, - 264с.
20. Дикман Х. Юнгианский анализ волшебных сказок. Сказание и иносказание. Приложение: Методы аналитической психологии //Перевод Г.Л. Дроздецкой и В.В. Зеленского; Под общ. Ред. В.В. Зеленского - СПб.: Академический проект, 2000. - 256 с.
ДОДАТОК А
Казки учасниці групи АСПН Оксани
Казка життя
Казка про пінгвінів
Жили-були на Північному полюсі сім’я пінгвінів: батько-пінгвін, мати-пінгвін і двоє дочок – пінгвіненят. Ловили дорослі пінгвіни рибу і годували своїх дітей. Вони не хотіли, щоб інші пінгвіни якось втручалися у їхню сім’ю, а тому відмежувалися за айсбергом, перенесли в дзьобах туди своїх діток.
Коли пінгвіненята трішки підросли вони почали гратися – кусати один одного, старше пінгвиня звичайно ж було дужим і іноді давило своєю масою менше. Менше ж пищало, але батьки були так заклопотані тим, що ловили рибу, що зовсім не звертали увагу на це. Мале пінгвіненя почало ходити кожного дня далі і далі від гнізда допоки не набридло на острів, де було багато-багато таких як воно. Серед них воно взнало своїх бабусю-пінгвіна і дідуся і багатьох родичів. Повернувшись від них додому, воно було наказане, за свою цікавість – його позбавили їжі.. Та воно не припиняло своїх подорожей.
Одного разу воно гралося біля своїх дідуся і бабуся і під ним почав розколюватися лід. Воно ледь встигло перестрибнути на лід з води, ледь не втонуло. Та щілина стала такою великою, що ні воно саме ні його рідні – ніхто не зміг дістатися на інший кусок льоду, де було пінгвіненя.
Так воно почало жити паралельно з іншими пінгвінами, йому перекидали їжу, та воно страждало через те, що йому не було як погратися з іншими пінгвіненятами. Так воно і виросло, звикло до такого життя і вже самостійно почало ловити для себе рибу.
І якось на цей полюс приїхала експедиція, яка висадилася саме на тому льоді, де було вже доросле пінгвіненя. І вони почали його ловити, заманювати, і зловили, почали гратися ним, і назвали його Делою, а потім відвезли його у теплі краї. Дела почала задихатися, бо температура і вологість повітря були неприродними для неї. Її іноді ложили в холодильну камеру, та згодом з часом вона адаптувалася до таких умов. І сталося якесь невивчене дослідниками диво – у Дели почали з’являтися незвичні рожеві пір’їни, вона ставала дедалі схожа на пташку фламінго. І дослідники перевезли її на південь, їм було дуже шкода її відпускати та все ж вони мусили, адже фламінго вони не досліджували. Вони відпустили Делу біля води, де було багато різних птахів, серед яких і інші фламінго. Дела була незвичайною фламінго, бо у неї збереглися ще сині пір’їнки і тому багато хто почав здивовано на неї звертати увагу. І один фламінго-чоловік так зацікавився незвичним окрасом, що підлетів і почав співати. Вони подружилися і в подальшому взнали, що історії їхні дуже схожі і що жили вони на одному айзбергу тільки не зустічали один одного, вірніше просто не звертали увагу. Звали його Лаконом. І мабуть вони створять сім’ю, і у них будуть особливо гарні діти.
Казка про Крихітку-Хівруньку
Жила-була Крихітка-Хіврунька, у неї не було матері – була мачуха з своїми дочками: Одноока, Двоока, Триока. Вони дуже не любили Крихітку, примушували її роботи важку роботу. Була у Крихітки лише одна в світі подруга – чарівна корова, яка допомагала їй робити всю роботу, Крихітці лише треба було загадати бажання, залізти в одне вухо корові і вилізти в інше.
Мачуха і сестри не могли зрозуміти, як це Хіврунька так з усім швидко справляється. І послала мати Однооку прослідкувати за Крихіткою. Сестра пішла, проте Хіврунька помітила її і почала співати:
- Спи око...засипай!...
І Одноока заснула. Коли прокинулася – робота вже була зроблена. Мачуха розізлилась, і наступного дня послала Двооку. Крихітка заспівала:
- Спи око, спи друге... засипай!...
І двоока проспала той час, поки Хіврунька з коровою робили роботу.
Мачуха ще більше розізлилася, і наступного разу послала слідкувати Триоку. Крихітка заспівала: Спи око, спи друге... засипай!... А про третє око вона забула, і сестра все побачила і розповіла мачусі про корову, яка робить чудеса. Мачуха наказала корову вбити. Розплакалась Крихітка, а корока їй на прощання сказала, щоб вона зібрала її кісточки і закопала. Так Крихітка і зробила. Через місяць на тому місці, де були закопані кісточки, проросла яблуня, яка нікому не давала зірвати яблука, лише Крихітці.
Одного разу їхав молодий принц і хотів зірвати яблуко, та яблуня підняла свої гілки. Принц попросив сестер Хівруньки, та і вони не могли дотягтися до гілок. Тоді він попросив Крихітку, вона підійшла до яблуні, і гілочки опустилися – дівчина зірвала яблуко і пригостила принца. Він подякував, і так вона йому сподобалась, що він запропонував їй вийти заміж за нього. І жили вони разом довго і весело.
Крихітка-Хіврунька в казці Попелюшка
Крихітку-Хівруньку в казці Попелюшка не дуже радісно зустріли – з’явилась ще одна така сама, проте сама Попелюшка зраділа, що вона тепер не сама, що у неї з’явилась подружка. Вони вдвох робили роботу, спілкувалися, гралися.
Якось їх запросили на бал. Вони попросили Хрещену і чарівну корову, щоб ті допомогли їм з вбранням. Нарядилися, стали дуже гарними, і поїхали на бал. На балу вони сподобалися дуже одному принцу. Він був дуже гарний, і він теж сподобався двом дівчатам. Проте принц знав, що він повинен і хоче обрати лише одну дівчину. І він оголосив конкурс, переможниця якого мала бути його нареченою. Проте дівчата не хотіли приймати участь в цьому конкурсі і поїхали з балу.
Вдома вони думали, що ж робити. І попросили Хрещену і чарівну корову з’єднати їх двох в один образ. Чарівниці виконали їхнє прохання, і з’явилась Золукрошка. Тим часом принц їздив шукав дві свої симпатії, і коли він зустрів Золукрошку – він закохався в неї і зрозумів, що цей образ – це наче ті дві симпатії в одній людині, які ще більше приваблювали його своєю єдністю. І він запропонував Золукрошці одружитися з нею. Вона погодилася, бо сильно його полюбила. І було весілля, а далі щасливе життя.
ДОДАТОК Б
Стенограма до аналізу казок учасниці групи АСПН Оксани
П.: Чому пінгвіни? В сім’ї не дуже теплі стосунки?
О.: Не дуже...Зовсім не теплі. Мої батьки не вміють проявляти емоції хороші.
П.: А тобі самій властиво проявляти позитивні емоції?
О.: Важко, та я намагаюсь.
П.: Є бажання відійти від сім’ї?
О.: Може такого бажання не має, та прийдеться. Я не витримаю.
П.: А хто саме завдає тобі такого болю?
О.: Мати і сестра.
П.: А батько?
О.: Батько взагалі мене ігнорує.
П.: Де ти шукаєш порятунку?
О.: В друзях, в щоденнику.
П.: Ти не дуже активна? Адже пінгвіна віднесла крига і він навіть не намагався повернутися.
О.: В сім’ї ні, тому що за свою активність, коли я прагнула матері і сестрі щось довести, мене робили винною і карали.
П.: Карали яким чином?
О.: Били і сварили
П.: Ти себе відчуваєш не такими як члени твоєї сім’ї?
О.: Чому Ви так спитали?
П.: Тому що, це єдиний пінгвін, який змінив окрас і перетворився на фламінго
О.: Може і не така особлива, проте я багато не роблю такого поганого, як вони
П.: А чи не було в тебе думок, що ти народилася не в цій сім’ї?
О.: В дитинстві я чекала якусь жінку, яка прийде і скаже, що вона моя мати.
П.: Давай поговоримо тепер про твою улюблену казку – про Крихітку-Хівруньку. Твоє життя, певним чином, схоже на її?
О.: Так
П.: А хто в твоєму житті
9-09-2015, 20:10