З таблиці 2.2 і малюнка 2.2 видно, що:
- підлітки, що мають дуже високий рівень розвитку комунікативних здібностей, склали 68% від загального числа учнів (17 чоловік), з них: 7 хлопчиків (28%) і 10 дівчинок (40%);
- учнів, що одержали оцінку «4» (високий рівень розвитку комунікативних здібностей) виявилося, як видно з таблиці, 4 чоловік (16%) – усі вони хлопчики;
- середній рівень розвитку комунікативних здібностей мають 2 учнів (8%) – 1 хлопчик (4%) і 1 дівчинка (4%);
- двоє хлопчиків (8%) мають рівень розвитку комунікативних здібностей нижче середнього.
З таблиці видно, що більшість випробуваних (68%) мають дуже високий рівень розвитку і лише 32% - більш низькі рівні розвитку комунікативних здібностей.
Таблиця 2.3. Процентний розподіл випробуваних по показниках розвитку організаторських здібностей відповідно до даних тестування з використанням методики «КІС – 1»
| Рівень розвитку | Оцінка | Кількісний розподіл | |||||
| Хлопчиків | Дівчат | Всього | |||||
| Число | % | Число | % | Число | % | ||
| Дуже високий | 5 | 1 | 4 | 3 | 12 | 4 | 16 |
| Високий | 4 | 4 | 16 | 7 | 28 | 11 | 44 |
| Середній | 3 | 3 | 12 | 1 | 4 | 4 | 16 |
| Нижче середнього | 2 | 5 | 20 | 0 | 0 | 5 | 20 |
| Низький | 1 | 1 | 4 | 0 | 0 | 1 | 4 |
| Усього випробуваних | 14 | 56 | 11 | 44 | 25 | 100 | |
Як випливає з таблиці 2.3 і малюнка 2.3, на підставі отриманих даних учні за рівнем розвитку організаторських здібностей були також розділені на кілька підгруп:
·у підгрупу з дуже високим рівнем розвитку організаторських здібностей увійшли діти, що одержали за результатами відповідей на питання методики оцінку «5»; таких виявилося 4 чоловік (16% від загального числа учнів), з них 1 хлопчик (4%) і 3 дівчинки (12%);
·школярі, що одержали оцінку «4», склали підгрупу дітей з високим рівнем розвитку організаторських здібностей - них виявилося 2 чоловік (8%), серед них 1 хлопчик (4%) і 1 дівчинка (4%);
·підлітків, що мають середній рівень розвитку організаторських здібностей (отримавших оцінку «3»), було виявлено більше всього – 13 чоловік (52%), з них 6 хлопчиків (24%) і 7 дівчинок (28%);
·майже чверть випробуваних (24%) мають низький і дуже низький рівні розвитку організаторських здібностей, причому всі ці учні чоловічої статі;
·низький рівень розвитку організаторських здібностей мають 4 хлопчика (16% від загального числа дітей), а дуже низький 2 хлопчика (8%).
Для наочності ми представили дані, приведені в таблиці 2.3 у виді гістограми на малюнку 2.3.
Четвертим етапом нашого дослідження стало зіставлення даних про величину статусу підлітків у навчальній групі з результатами методик АНК і «КІС – 1».
При порівнянні зведень, отриманих з використанням соціометричній методики, з показниками основних індексів, отриманими учнями за результатами виконання ними завдань методики АНК, були отримані дані, що приведені в таблицях 2.4 і 2.5.
У таблиці 2.4 представлені результати зіставлення величини статусу учнів з показниками суб'єктивної активності випробуваного стосовно групи (Ra(c)) і групи стосовно нього (Ra(г)), а також з показниками рівня комуникативності, вираженого безпосередньо самим випробуваним (Rк(c))і групою стосовно нього (Rк(г)).
Таблиця 2.4. Результати зіставлення даних про величину статусу випробуваних з основними показниками неформальних комунікацій
| Статусний шар | Індекси | |||||||||||||||
| Ra(г) | Ra(c) | Rk(г) | Rk(c) | |||||||||||||
| величина показника | ||||||||||||||||
| вище середньо-групового | Нижче середньо-групового | Вище середньо-групового | нижче середньо-групового | вище середньо-групового | нижче середньо-групового | выще середньо-групового | нижче середньо-групового | |||||||||
| N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | |
| “Зірки” | 6 | 24 | 0 | 0 | 3 | 12 | 3 | 12 | 0 | 0 | 6 | 24 | 6 | 24 | 0 | 0 |
| “Предпочитает” | 5 | 20 | 0 | 0 | 4 | 16 | 1 | 4 | 0 | 0 | 5 | 20 | 4 | 16 | 1 | 4 |
| “Зневажаемі” | 1 | 4 | 12 | 48 | 4 | 16 | 9 | 36 | 0 | 0 | 13 | 52 | 11 | 44 | 2 | 8 |
| “Ізольовані” | 0 | 0 | 1 | 4 | 1 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 4 | 1 | 4 | 0 | 0 |
| Усього | 12 | 48 | 13 | 52 | 12 | 48 | 13 | 52 | 0 | 0 | 25 | 100 | 22 | 88 | 3 | 12 |
Дані з таблиці 2.4, отримані при зіставленні, дозволяють зробити наступний висновок:
- чим вище статус що учиться, тим вище рівень активності, що виявляє при спілкуванні група стосовно підлітка;
- рівень суб'єктивної комунікативної активності підлітків не має істотного значення, тому що найбільша кількість як індексів, значення яких вище середньо-групового рівня, так і індексів зі значеннями нижче середньо-групових, мають учні із середніми показниками величини статусу серед однолітків;
- індекс комуникативності групи також не дозволяє вважати його показником величини статусу підлітків, тому що значення індексу вище середньо-групового не має жоден учень, а більш половини значень нижче середньо-групового рівня одержали учні з невисоким статусом у навчальній групі;
- визначити ж, чи відбиває значення індексу суб'єктивної комуникативності величину статусу суб'єкта в групі однолітків, важко – всі учні, що займають у групі положення неформальних лідерів («зірки») мають значення показника комуникативності вище середньо-групового рівня, як і більшість учнів з високим статусом, однак і майже всі підлітки з невисоким статусом.
Таблиця 2.5. Результати зіставлення даних про величину статусу випробуваних з основними показниками неформальних комунікацій
| Статусний шар | Індекси | ||||||||||||
| Км1 | Рп1 | Кн | |||||||||||
| Величина показника | |||||||||||||
| вище середньо-групового | нижче середньо-групового | вище середньо-групового | нижче середньо-групового | выще середньо-групового | нижче середньо-групового | ||||||||
| N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | ||
| “Зірки” | 1 | 4 | 5 | 20 | 6 | 24 | 0 | 0 | 5 | 20 | 1 | 4 | |
| “Предпочитает” | 3 | 12 | 2 | 8 | 5 | 20 | 0 | 0 | 1 | 4 | 4 | 16 | |
| “Зневажаемі” | 13 | 52 | 0 | 0 | 7 | 28 | 6 | 24 | 6 | 24 | 7 | 28 | |
| “Ізольовані” | 1 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 4 | 1 | 4 | 0 | 0 | |
| Усього | 18 | 72 | 7 | 28 | 18 | 72 | 7 | 28 | 13 | 52 | 12 | 48 | |
Результати порівняльного аналізу, представлені в таблиці 2.5, дають нам можливість укласти:
- велика частина учнів з дуже високим (неформальні лідери) і середнім статусом у навчальній групі мають значення показника комуникативності нижче середньо-групового рівня, у той час як у підлітків з невисоким і низьким статусом серед однолітків цей показник має значення вище середньо-групового рівня;
- аналіз значень індексу, що відбиває затребуваність випробуваного як реципієнта в процесі спілкування, показує, що у всіх учнів, що мають дуже високий («зірки») і середній («предпочитает») статус серед однолітків, величина даного індексу вище середньо-групових значень, а всі підлітки з невисоким статусом у навчальній групі розділилися на дві нерівні частини, причому велика - зі значеннями індексу затребуваності як реципієнта нижче середньо-групових; учень з низьким статусом у групі також має значення даного індексу нижче середнього по групі;
- значення коефіцієнта напруженості комунікацій не дозволяють зробити однозначного висновку про його зв'язок зі статусом підлітка в навчальній групі: майже всі учні (5 з 6), що займають у навчальній групі положення неформальних лідерів, мають значення коефіцієнта вище середньо-групових; у той же час, у більшості учнів з більш низьким статусом серед однокласників величина цього індексу нижче середньо-групового рівня; і, хоча більше половини підлітків з невисоким статусом (7 з 13) також одержали значення індексу нижче середньо-групових, учень з низьким статусом у навчальній групі має значення коефіцієнта напруженості комунікацій вище середньо-групового рівня.
Дані, що були отримані нами при порівняльному аналізі величини статусу учнів, що приймали участь у дослідженні, і рівня розвитку в них комунікативних здібностей приводяться в таблиці 2.5.
Дані, приведені в таблиці 2.5, показують, що учні обстеженого класу в основному (84% від загального числа випробуваних) мають дуже високий і високий рівні розвитку комунікативних здібностей, незалежно від величини статусу в навчальній групі. Підлітки з таким рівнем розвитку комунікативних здібностей характеризуються тим, що вони відчувають потребу в комунікативній діяльності й активно прагнуть до неї. Вони швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомств, невимушено поводяться в новому колективі; можуть внести пожвавлення в незнайому компанію.
Таблиця 2.5 Зіставлення даних про величину статусу учнів зі зведеннями про рівень розвитку в них комунікативних здібностей
| Статусний шар | Рівень розвитку комунікативних здібностей | |||||||||
| Дуже високий | Високий | Середній | Нижче середнього | Усього | ||||||
| Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | |
| “Зірки” | 4 | 16 | 2 | 8 | 0 | 0 | 0 | 0 | 6 | 24 |
| “Предпочитает” | 2 | 8 | 1 | 4 | 1 | 4 | 1 | 4 | 5 | 20 |
| “Зневажаемі” | 10 | 40 | 1 | 4 | 1 | 4 | 1 | 4 | 13 | 52 |
| “Ізольовані” | 1 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 4 |
| Усього | 17 | 68 | 4 | 16 | 2 | 8 | 2 | 8 | 25 | 100 |
Результати зіставлення статусу підлітків у групі однолітків з рівнем розвитку в них організаторських здібностей приведені в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6. Зіставлення величини статусу підлітків у навчальній групі з рівнем розвитку в них організаторських здібностей
| Статусний шар | Рівень розвитку організаторських здібностей | |||||||||||
| Дуже високий | Високий | Середній | Нижче середнього | Низкий | Усього | |||||||
| Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | |
| “Зірки” | 1 | 4 | 1 | 4 | 3 | 12 | 0 | 0 | 1 | 4 | 6 | 24 |
| “Предпочитает” | 1 | 4 | 0 | 0 | 3 | 12 | 1 | 4 | 0 | 0 | 5 | 20 |
| “Зневажаемі” | 2 | 8 | 1 | 4 | 7 | 28 | 2 | 8 | 1 | 4 | 13 | 52 |
| “Ізольовані” | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 4 | 0 | 0 | 1 | 4 |
| Усього | 4 | 16 | 2 | 8 | 13 | 52 | 4 | 16 | 2 | 8 | 25 | 100 |
З таблиці 2.6 видно, що найбільша питома вага в обстеженому класі мають учні із середнім рівнем розвитку організаторських здібностей, причому в кожній статусній підгрупі частка таких учнів складає не менш половини чисельності підгрупи (крім єдиної дитини з низьким статусом у навчальній групі – він має рівень розвитку організаторських здібностей нижче середнього). Такі підлітки прагнуть до контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, здатні при необхідності обстояти свою думку, схильні планувати свою роботу.
Для математичної перевірки статистичної значимості виявлених закономірностей нами використовувалася методика кореляційного аналізу. Отримані нами результати представлені в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7. Значення коефіцієнтів рангової кореляції між показниками, що вивчалися в дослідженні
| Коефіцієнт кореляції | Показники, отримані в дослідженні | ||||||||
| Ra(r) | Ra(c) | Rk(r) | Rk(c) | Kм1 | Рп1 | Кн | КС | ОС | |
| Статус підлітка в навчальній групі | 0,89 | 0,28 | 0,78 | 0,04 | -0,78 | 0,83 | 0,1 | 0,12 | 0,22 |
Дані, приведені в таблиці 2.7 дозволяють зробити наступні висновки:
1) існує сильно виражений кореляційний зв'язок між статусом учня в групі однолітків і активністю групи стосовно випробуваного (Ra(г));
2) коефіцієнт рангової кореляції свідчить про незначну кореляційну залежність між показниками величини статусу підлітків у навчальній групі і комунікативній активності учнів стосовно групи Ra(с);
3) також про значну по силі зв'язку говорить коефіцієнт кореляції положення випробуваних у навчальній групі з рівнем комуникативності, вираженого групою стосовно нього (Rк(г));
4) практично цілком відсутня зв'язок між рангом підлітка в групі однолітків і рівнем його суб'єктивної комунікативної активності (Rк(с));
5) існує значно виражена зворотна кореляційна залежність між статусом випробуваного й індексом, що відбиває його затребуваність групою в якості «комуникатора» (Км1);
6) цей факт до деякої міри теоретично підтверджується наявністю сильного кореляційного зв'язку статусу випробуваного і його затребуваності групою як «реципієнта» у процесі спілкування (Рп1);
7) майже відсутня кореляційна залежність між ступенем задоволеності випробуваного процесом спілкування в групі (Кн) і його положенням у системі неформальних міжособистісних відносин у групі;
8) коефіцієнт кореляції рангів Спирмена, рівний 0,12 говорить про малу по силі зв'язку положення учня в навчальній групі і рівнем розвитку його комунікативних здібностей;
9) останній з коефіцієнтів кореляційного зв'язку склав 0,22 і говорить про слабкий вплив рівня розвитку організаторських здібностей підлітка на його статус серед однолітків.
ВИСНОВОК
Матеріали дійсного психолого-педагогічного дослідження дозволяють нам зробити наступні висновки про психологічні особливості неформальних лідерів у групах дітей середнього шкільного віку.
1. З 6 виявлених у групі підлітків, що мають дуже високий статус серед однолітків (неофіційні лідери) 4 дівчинки мають найбільш високі в групі показники комунікативної активності групи стосовно них і ступеня задоволеності ними групи як «реципієнти». Причому в трьох дівчинок-лідерів кількість зв'язків, у яких лідери виступають у ролі комуникаторів, вище того ж показника в хлопчиків, а в однієї – ідентичний. Що, імовірно, порозумівається більшої комуникативністю дівчинок у цьому віці.
2. Необхідно відзначити, що у всіх лідерів спостерігається найбільша кількість міжперсональних зв'язків, у яких вони задовольняють групу як комуникатори, і значно більше.
3. Відношення групи однолітків до підлітків, що займають положення неформальних лідерів, характеризується підвищеною активністю групи в процесі спілкування стосовно високостатусним її членів.
4. Рівень комуникативності, що виявляється учасниками групи стосовно неофіційних лідерів, значно вище середньо-групового рівня.
5. Установлено, що підлітки, що займають у навчальній групі положення неформального лідера, у спілкуванні виступають у якості «реципієнта».
6. У той же час, учні, що виступають у процесі спілкування як «комуникатори», не мають високого статусу в навчальній групі, про що говорить назад пропорційна залежність між зазначеними показниками.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У ході організації навчально-виховного процесу в даному класі доцільно враховувати індивідуально-психологічні особливості кожного учня.
2. З огляду на функціональні можливості лідерів і інших членів групи, розробити комплекс заходів і процедур, спрямованих на розвиток у підлітків оперативної спостережливості, уваги й уяви. Необхідно організовувати проведення різних корекційно-розвиваючих ігор, спрямованих на підвищення рівня емпатийністи.
3. Особливу позитивну роль у формуванні позитивних міжособистісних відносин грає спільна колективна діяльність, виконуючи яку кожен підліток буде змушений пристосовуватися до індивідуальних особливостей і дій інших людей, вибирати для підлітка як партнерів для спілкування і спільної діяльності однокласників, що істотно відрізняються від нього і вимагають різного міжособистісного поводження, поступово ускладнювати задачі, що підліткам необхідно вирішувати в спілкуванні і взаємодії з навколишніми.
4. Тому що підвищене значення для підлітків у цьому віці здобувають відносини з однолітками, то викладачам необхідно використовувати відносини в навчально-виховних цілях, зокрема для стимулювання психічного розвитку підлітка через публічне схвалення в присутності товаришів його вчинків і досягнень, через інші ситуації і дії, що торкаються соціальний престиж підлітка.
5. Необхідно навчити підлітків, особливо лідерів, створювати в групі емоційно сприятливі особисті взаємини, розташовувати до себе людей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрєєв А.Н., Мдивани М.О., Рыжонкин Ю.Я. Методика виміру комунікативної дистанції // «Питання психології». – 1987. - №1.
2. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. – М.: 1998.
3. Антипина Г.С. Вивчення малих груп у соціології і соціальній психології. – Л.: 1967.
4. Божович Л.И. Особистість і її формування в дитячому віці. – М.: 1968.
5. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник по психодиагностике. – Спб.: 1999.
6. Васильків В.М., Василькова О.І. Особливості психолого-педагогічної роботи з «важкими» підлітками. – Донецьк: 1998.
7. Василькова О.І. Психолого-педагогічні питання неформального лідерства в навчальній групі ПТУ // «Педагогіка і психологія». – 1999. - №2.
8. Дьяченко М.А., Кандыбович Л.М. Словник-довідник по психології. – Мінськ: 1998.
9. Захарова А.В. Спілкування з однолітками як фактор становлення морально-етичної дорослості підлітка. – У сб.: Соціально-психологічні проблеми взаємин у групах учнів і робочої молоді. – Мінськ: 1970.
10. Коломинский Я.Л. Психологія взаємин у малій групі. – Мінськ: 1976.
11. Коломинский Я.Л. Психологія дитячого колективу. – Мінськ: 1984.
12. Кричевский Р.Л. Детермінанти рольової диференціації лідерства в малих групах // «Питання психології». – 1977. - №1.
13. Кричевский Р.Л. Сучасні тенденції в дослідженні лідерства в американській соціальній психології // «Питання психології». – 1977. - №6.
14. Кричевский Р.Л. Якщо ви – керівник... - М.: 1998.
15. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психологія малих груп. – М.: 1991.
16. Кричевский Р.Л., Рыжак М.М. Психологія керівництва і лідерства в спортивних колективах. – М.: 1985.
17. Немов Р.С. Психологія: у 3 кн. Кн.1. Загальні основи психології. – М.: 1997.
18. Немов Р.С. Психологія: у 3 кн. Кн.3. Психодиагностика. – М.: 1998.
19. Парыгин Б.Д. Основи соціально-психологічної теорії. – М.: 1971.
20. Петровский А.В. Особистість. Діяльність. Колектив. – М.: 1982.
21. Петровский А.В., Шпалинский В.В. Соціальна психологія колективу. – М.: 1978.
22. Профконсультационная робота зі старшокласниками / Під ред. Б.А.Федоришина. – Київ: 1980.
23. Робер М.А., Тильман Ф. Психологія індивіда і групи. – М.: 1988.
24. Рогів Е.И. Загальна психологія. – М.: 1998.
25. Соціальна психологія. / Під ред. А.В. Петровского. – М.: 1987.
26. Уманський Л.И. Організаторська діяльність школярів. – М.: 1984.
27. Хроменок В.Г. Відносини в учнівському колективі і розвиток вольових якостей школярів. – У сб.: Учений. зап. Рязанського педінституту, т.59, 1968.
28. Ценципер А.Б. Досвід дослідження залежності положення учня в колективі від його індивідуальних особливостей. – У сб.: Деякі питання удосконалювання процесу навчання і виховання. – Мінськ: 1970.
29. Шпалинский В.В., Распопов И.В. Психолого-педагогічні основи вивчення особистості і колективу. – Дніпропетровськ: 1991.
30. Эльконин Д.Б. Дитячі колективи // Підручник педології для педтехнікумів. Ч.2. – М.; Л.: 1931.
Додаток 1
Зведена таблиця результатів психодиагностичного тестування з використанням методики «Соціометрія»
| Прізвища | Число отриманих виборів | Число взаемних выборів | Статусний шар | ||
| « + » | « – » | « + » | « – » | ||
| 1. В- ч Т. | 9 | 0 | 4 | 0 | «зірки» |
| 2. В-ва И. | 11 | 0 | 4 | 0 | «зірки» |
| 3. Г-ій В. | 9 | 1 | 3 | 0 | «зірки» |
| 4. До А. | 1 | 7 | 0 | 1 | «зневажаемі» |
| 5. К-ев И. | 1 | 7 | 1 | 2 | «зневажаемі» |
| 6. К-а С. | 1 | 11 | 1 | 3 | «зневажаемі» |
| 7. К-ч Т. | 7 | 2 | 4 | 1 | «предпочитает» |
| 8. Л-ва А. | 3 | 8 | 3 | 2 | «зневажаемі» |
| 9. Н-да Н. | 6 | 1 | 2 | 1 | «предпочитает» |
| 10.Н-ко В. | 8 | 0 | 2 | 0 | «предпочитает» |
| 11.О-н А. | 9 | 0 | 3 | 0 | «зірки» |
| 12.П-ко А. | 7 | 2 | 2 | 2 | «предпочитает» |
| 13.П-ва Е. | 12 | 0 | 5 | 0 | «зірки» |
| 14.П-в С. | 1 | 11 | 0 | 4 | «зневажаемі» |
| 15.П-ко Ю. | 0 | 9 | 0 | 1 | «ізольовані» |
| 16.Р-ва А. | 2 | 3 | 1 | 1 | «зневажаемі» |
| 17.У Д. | 3 | 4 | 0 | 2 | «зневажаемі» |
| 18.С-ла О. | 5 | 3 | 1 | 0 | «предпочитает» |
| 19.С-н Т. | 2 | 11 | 1 | 2 | «зневажаемі» |
| 20.До Н. | 2 | 15 | 0 | 3 | «зневажаемі» |
| 21.До Е. | 4 | 1 | 3 | 1 | «зневажаемі» |
| 22.С-ов А. | 2 | 13 | 2 | 3 | «зневажаемі» |
| 23.Т-ко Н. | 1 | 7 | 1 | 0 | «зневажаемі» |
| 24 Х-а А. | 17 | 0 | 3 | 0 | «зірки» |
| 25.Х-ко М. | 2 | 9 | 0 | 3 | «зневажаемі» |
Додаток 2
Зведена таблиця результатів обстеження з застосуванням методики виміру комунікативної дистанції
| Прізвище | Отримані значення показників | ||||||
| Ra(r) | Ra(c) | Rk(r) | Rk(c) | Kм1 | Pп1 | Кн | |
| 1.В-ва | 1.558 | 1.058 | 46.7 | 65.8 | -0.14 | 0.98 | 0.976 |
| 2.Г-ий | 1.550 | 1.329 | 44.8 | 53.6 | -0.32 | 0.78 | 0.784 |
| 3.П-ва | 1.409 | 0.761 | 44.9 | 53.2 | -0.20 | 0.62 | 0.616 |
| 4.О-н | 1.406 | 0.869 | 46.2 | 67.4 | 0.05 | 0.86 | 0.860 |
| 5.Х-а | 1.326 | 0.748 | 44.0 | 51.1 | -0.14 | 0.51 | 0.507 |
| 6.В-ч | 1.257 | 1.159 | 45.6 | 53.5 | -0.08 | 0.44 | 0.438 |
| 7.П-ко | 1.204 | 0.815 | 42.4 | 60.5 | 0.19 | 0.60 | 0.596 |
| 8.К-ч | 1.164 | 1.102 | 45.9 | 52.6 | -0.02 | 0.31 | 0.314 |
| 9.Н-ко | 1.158 | 1.459 | 44.4 | 56.5 | 0.10 | 0.42 | 0.418 |
| 10.Н-да | 1.134 | 1.013 | 43.8 | 49.1 | -0.01 | 0.26 | 0.257 |
| 11.До | 1.078 | 1.080 | 43.1 | 50.6 | 0.08 | 0.24 | 0.239 |
| 12.С-ла | 1.023 | 1.479 | 40.9 | 50.2 | 0.17 | 0.21 | 0.212 |
| 13.Р-ва | 0.965 | 1.259 | 43.5 | 60.2 | 0.37 | 0.29 | 0.365 |
| 14.А | 0.953 | 0.916 | 44.6 | 56.3 | 0.28 | 0.18 | 0.276 |
| 15.С-н | 0.884 | 0.694 | 41.0 | 47.9 | 0.23 | 0.00 | 0.233 |
| 16.У | 0.819 | 0.948 | 44.0 | 57.5 | 0.43 | 0.07 | 0.430 |
| 17.К-ев | 0.801 | 0.605 | 39.8 | 69.4 | 0.75 | 0.35 | 0.750 |
| 18.До | 0.777 | 0.846 | 41.7 | 71.9 | 0.79 | 0.34 | 0.790 |
| 19.Т-ко | 0.764 | 1.069 | 40.3 | 62.9 | 0.64 | 0.17 | 0.642 |
| 20.А | 0.754 | 0.790 | 42.5 | 50.0 | 0.36 | -0.13 | 0.359 |
| 21.П-в | 0.734 | 0.908 | 42.4 | 49.9 | 0.38 | -0.16 | 0.375 |
| 22.Х-ко | 0.684 | 1.224 | 44.0 | 57.4 | 0.55 | -0.09 | 0.547 |
| 23.С-ов | 0.670 | 0.715 | 39.4 | 58.0 | 0.63 | -0.03 | 0.632 |
| 24.До | 0.492 | 0.777 | 42.0 | 58.5 | 0.76 | -0.26 | 0.757 |
| 25.П-о | 0.438 | 1.375 | 36.2 | 55.4 | 0.79 | -0.33 | 0.792 |
Додаток 3
Зведена таблиця результатів виконання завдань методики «КІС-1»
| Прізвище | Число відповідей, що збіглися з ключем | Отриманий коефіціент | Рівень розвитку здібностей | |||
| ДО | ПРО | ДО | ПРО | Комуникативні | Организаторські | |
| 1.В-ва | 18 | 17 | 0,9 | 0,85 | дуже високий | дуже високий |
| 2.Г-ий | 18 | 15 | 0,9 | 0,75 | дуже високий | Середній |
| 3.П-ва | 15 | 11 | 0,75 | 0,55 | високий | Низький |
| 4.О-н | 17 | 18 | 0,85 | 0,9 | дуже високий | дуже високий |
| 5.Х-а | 16 | 14 | 0,8 | 0,7 | дуже високий | Середній |
| 6.В-ч | 17 | 14 | 0,85 | 0,7 | дуже високий | Середній |
| 7.П-ко | 16 | 15 | 0,8 | 0,75 | дуже високий | Середній |
| 8.К-ч | 17 | 17 | 0,85 | 0,85 | дуже високий | дуже високий |
| 9.Н-ко | 10 | 13 | 0,5 | 0,65 | нижче середнього | нижче середнього |
| 10.Н-да | 16 | 14 | 0,8 | 0,7 | дуже високий | Середній |
| 11.До | 16 | 16 | 0,8 | 0,8 | дуже високий | Високий |
| 12.С-ла | 15 | 15 | 0,75 | 0,75 | високий | Середній |
| 13.Р-ва | 16 | 15 | 0,8 | 0,75 | дуже високий | Середній |
| 14.А | 19 | 16 | 0,95 | 0,8 | дуже високий | Високий |
| 15.С-н | 17 | 13 | 0,85 | 0,65 | дуже високий | нижче середнього |
| 16.У | 17 | 15 | 0,85 | 0,75 | дуже високий | Середній |
| 17.К-ев | 17 | 13 | 0,85 | 0,65 | дуже високий | нижче середнього |
| 18.До | 12 | 18 | 0,6 | 0,9 | середній | дуже високий |
| 19.Т-ко | 17 | 16 | 0,85 | 0,8 | дуже високий | Середній |
| 20.А | 12 | 10 | 0,6 | 0,5 | середній | Низький |
| 21.П-в | 18 | 16 | 0,9 | 0,8 | дуже високий | Середній |
| 22.Х-ко | 11 | 14 | 0,55 | 0,7 | нижче середнього | Середній |
| 23.С-ов | 17 | 15 | 0,85 | 0,75 | дуже високий | Середній |
| 24.До | 15 | 15 | 0,75 | 0,75 | високий | Середній |
| 25.П-о | 15 | 12 | 0,75 | 0,6 | високий | нижче среднего |
9-09-2015, 18:45