Соціологічне дослідження мотивації підприємницької діяльності

Вступ

Підприємець приватної фірми вирішив провести дослідження мотивації підприємницької діяльності. Це необхідно йому для вирішення питань, пов’язаних з наймом працівників, стимулюванням праці, плануванням службової кар’єри.

Для досягнення головної мети – визначення мотивів до заняття підприємницькою діяльністю , в ході дослідження ми поставили перед собою такі задачі:

* Оцінити соціальний потенціал підприємства в Житомирі.

* Виявити ставлення респондентів до підприємців

* Визначити орієнтацію опитуваних на роботу за наймом у бізнесі.

* Виявити установку респондентів на організацію власної справи.

* Установити причини негативної установки на організацію власної справи.

* Виявити оцінку підприємництва серед опитуваних.

* З’ясувати думку респондентів про перспективи розвитку підприємництва в Житомирі.

Задля досягнення вище сформованих цілей, було проведено опитування за допомогою анкети, що має наступну логічну структуру :

1) Перший комплекс запитань стосується ставлення до підприємництва, охоплює:

- уявлення про соціальний потенціал підприємництва в Житомирі;

- емоціональне сприйняття підприємництва;

- ставлення до підприємництва в цілому.

2) Орієнтація на зайнятість у підприємницькій діяльності:

- бажання (небажання) займатись підприємництвом;

- панівні мотиви підприємницької діяльності;

- орієнтація на види підприємницької діяльності;

- причини небажання займатись підприємництвом;

- установка на роботу за наймом у бізнесі.

3) Уявлення про підприємців:

- емоційне ставлення;

- порівняльна оцінка економічного статусу підприємця;

- уявлення про моральні якості підприємця.

4) Рейтинг проблем споживачів послуг, товарів підприємств.

5) Соціально-демографічні характеристики :

- стать;

- вік;

- соціальний статус.

Аналіз результатів дослідження

У ході дослідження було опитано 20 студентів групи МС-112. В цьому випадку останній підрозділ анкети (який стосується соціально-демографічних характеристик респондентів) є суто формальним, тому що всі опитувані є студентами, приблизно однакового віку.

Однак в умовах реального дослідження, досить цікаво було б простежити, яким чином відрізняється думка опитуваних в залежності від вікових категорій та соціального статусу, а також залежно від статі. Оскільки серед респондентів було лише три дівчини (що складає 15% опитуваних), то чітких висновків щодо розмежування чоловічої а жіночої думки з питання підприємництва на основі зібраних даних також зробити не можна.

Нижчевикладений аналіз опитування проведений диференційовано - окремо по кожному з логічних підрозділів анкети, по конкретних питаннях.

1. Ставлення до підприємництва

1.1 Уявлення про соціальний потенціал підприємництва в Житомирі

Студентам було задане запитання „Що, на Ваш погляд, дасть населенню міста і особисто Вам розвиток підприємництва в Житомирі?”. В якості варіантів відповіді було запропоновано як позитивні, так і негативні аспекти розвитку підприємництва.

Методика відповіді на запитання (не більше п’яти варіантів відповідей) дозволила по розрахунку частоти вбору відповідей респондентами побудувати рейтинг соціальних наслідків і тим самим непрямо оцінити наявність чи відсутність соціального потенціалу підприємництва в Житомирі. Результати представлені на діаграмі 1.1.

З діаграми слідує: в суспільній думці переважають уявлення, що розвиток підприємництва призведе в основному до позитивних соціальних наслідків.

На рівні соціально-економічної ситуації міста в цілому більшість розглядає розвиток підприємництва як умову:

- створення нових робочих місць, зниження рівня безробіття;

- додаткових податкових надходжень в бюджет.

На рівні життєдіяльності окремої людини розвиток підприємництва розглядається як можливість:

- задоволення власних потреб за рахунок поліпшення забезпечення населення різноманітними товарами і послугами;

- зменшення витрат н придбання товарів і послуг за рахунок зниження цін на товари і послуги за рахунок конкуренції між підприємцями.

Кількість осіб, що пов’язує розвиток підприємництва передусім з тими чи іншими негативними наслідками не перевищує в цілому 25%.

Більшість з них занепокоєна неповними соціальними гарантіями або їх відсутністю для людей, які працюють на підприємствах.

Тільки 10% респондентів розглядають підприємництво к нічого не значуще для життя міста і окремої людини явище.

Отже, більшість опитуваних розглядає підприємництво в якості інструмента покращення к економічної ситуації в місті, так і власного благоустрою. Можна зробити висновок, що соціальний потенціал розвитку підприємництва досить високий.

1.2 Емоціональне сприйняття підприємництва

Для виміру емоційного сприйняття підприємництва опитуваними використовувався метод, заснований на принципі асоціації між поняттям, яке означає об’єкт оцінки (підприємництво), і тими чи іншими вербальними антонімами, які характеризують спрямованість та інтенсивність оцінювання. В якості антонімів були запропоновані наступні пари:

►брудний-чистий

►дурний-розумний

►безвідповідальний-відповідальний

►кримінальний-законний

Оцінювання проводили за десятибальною шкалою від -5 до 5.

Результати зведені в таблиці 1.2. : де вказано кількість респондентів, які виставили ту чи іншу оцінку по кожній з пар антонімів, і нарешті підраховано середній бал.

1.3 Ставлення до підприємництва в цілому

Ставлення до розвитку підприємництва можна оцінити в цілому як позитивне. Співвідношення між групами населення, які мають полярні позиції (позитивненегативне) складає 71.

Половина опутаних ставиться до цього неоднозначно - тобто як позитивно, так негативно.

У 10% ставлення до розвитку підприємництва не сформоване.

Результати наведені на діаграмі 1.3.

2. Орієнтація на зайнятість у підприємницькій діяльності

2.1 Бажання (небажання) займатись підприємництвом

Встановлено наступні факти:

• Половина опитаних бажає започаткувати власну справу. Цю частину ймовірно можна охарактеризувати як соціально активну і орієнтовану на реалізацію себе як підприємця;

• 5% опитаних відмітили, що мають власну справу;

• Не націлені на створення власного бізнесу 25%;

• Не стомлювали конкретної думки з цього приводу 20%.

Результати подано на діаграмі 2.1.

2.2 Орієнтація на види підприємницької діяльності

За видами підприємницької діяльності, в яких опитані хотіли б заснувати свою справу, лідирують два види з найбільш високим рівнем прибутковості на даний момент:

٭ надання різного роду послуг (30%);

٭ виробництво та реалізація товарів (30%);

Фінансово-кредитна діяльність в зв’язку з великими інвестиційними затратами на початковому етапі розвитку, високим рівнем інфляції та ризику закономірно є мало привабливою ля підприємницької діяльності (10%).

Посередницька діяльність в зв’язку з насиченістю ринкових ніш також не користується особливим успіхом в респондентів (15%).

Страхова діяльність взагалі виявилась найменш привабливою (5%). Це ймовірно пов’язано із тим, що вона як така є порівняно молодою в нашій країні.

10% - не визначились з вибором сфери підприємницької діяльності.

Результати зображені на діаграмі 2.2.

2.3 Панівні мотиви підприємницької діяльності

Респондентам було задане запитання „Які основні мотиви підприємницької діяльності особисто для Вас?”. Методика відповіді на запитання (не більше трьох варіантів відповідей з поданих ) дозволила по розрахунку частоти вбору відповідей респондентами побудувати рейтинг панівних мотивів підприємницької діяльності. Результати відображені 2.3.

За наведеними вище даними можна судити про те, що панівним мотивом є досягнення матеріальних цілей.

2.4 Причини небажання займатись підприємництвом

Причини відсутності мотивації на підприємницьку діяльність можна розділити на дві групи:

→ Об’єктивні причини (які в сукупності переважають за даними анкетування), обумовлені:

- становищем зовнішнього середовища, в якому здійснюється підприємницька діяльність (високі кредитні ставки - 15%; насиченість ринку - 15%; високі податки - 30%; нестабільність економічної ситуації - 15%, вимагательство з боку кримінальних структур - 15%; вимагательство з боку чиновників - 15%;

- стартовими вимогами, що ставляться до підприємницької діяльності (наявність капіталу для початку справи - 50%), що в принципі характерно для студентів. При опитуванні іншого кола респондентів цілком ймовірно що цей показник мав б інше значення);

→ Суб’єктивні причини, обумовлені соціально-психологічними самої людини (особливості власного характеру - 20%; відсутність інтересу до підприємництва - 25%; відсутність підприємницького досвіду - 15%; відсутність пізнань у бізнесі - 20%).

Результати подані на діаграмі 2.4.

2.5 Установка на роботу за наймом у бізнесі

респондент найм бізнес роботодавець

В даному дослідженні респондентам було поставлене питання: „Якби Ви мали вибір, де б Ви воліли працювати?”. Результати відображаються на діаграмі 2.5. 25% не визначились. Більшість (55%) хотіли б працювати в приватних комерційних підприємствах, що можна пояснити сподіваннями на більшу матеріальну винагороду, розчаруванням у нестабільності економічної ситуації в державі тощо. Однак досить великий відсоток (25%) студентів прагне працювати на державні підприємства, що ймовірно обумовлене більшим рівнем соціального захисту.

3. Образ підприємця у суспільній думці опитуваних

3.1 Емоційне ставлення

В значної частини респондентів (45%) переважають позитивні емоції по відношенню до підприємців; негативні емоції викликають підприємці у 20% опитаних. Окремо слід відмітити, що чверть респондентів (25 %) н виокремлюють для себе підприємців як окрему соціальну групу для оцінювання. Вони до підприємців ставляться не краще та не гірше ніж до решти. (див. діаграму 3.1)

3.2 Порівняльна оцінка економічного статусу підприємця

3.3 Уявлення про моральні якості підприємця (т. 3.3.)

Цікаво відмітити, що в одному з попередніх пунктів аналізу дослідження, було виявлене досить позитивне ставлення до підприємців. Однак переважна більшість схильна думати, що підприємці в володіють багатьма негативними якостями. Всі наведені нижче характеристики властиві їм, на думку респондентів, в значній мірі, причому 40% опитуваних стверджують, що підприємцям властиві всі з наведених негативних рис характеру.

Таким чином, суспільна думка має в більшій мірі негативне забарвлення, образ підприємця сприймається як нецивілізований, кримінальний та аморальний.

Можна припустити, що така думка пов’язана з уявленнями про вищий матеріальний статус підприємців, який з точки зору респондентів є результатом невиконання норм моралі та права.

4. Рейтинг проблем споживачів послуг, товарів підприємств

Рейтинг проблем, з якими опитувані стикаються, користуючись послугами приватних підприємців, вимірювався по частоті „зустрічі” з перерахованими у питанні десятьма основними проблемами.

Очевидним є висновок: найгостріші проблеми взаємодії респондентів з підприємництвом стосується морально-етичних аспектів роботи співробітників приватних підприємств, що, очевидно накладає відбиток на ставлення до приватного бізнесу в цілому, оцінку рівня його цивілізованості.

Набагато рідше клієнти приватних підприємств (з опитаних) стикаються з проблемами, які стосуються з організаційними моментами роботи зі споживачем (виконання строків замовлень, обмін товару або його повернення)