Демографічна криза. Теорії індустріального суспільства

згладжування відмінностей між ними і зближення в руслі розвинутого індустріального суспільства. Останнє трансформуючись у «суспільство - гібрид» перевершує за своїми якостями обидві системи.

Особливе місце в рамках теорії «індустріального суспільства» і «конвергенції» посідає доктрина «масового суспільства». Дана доктрина претендує на цілісне описування структури і динаміки сучасного індустріального суспільства, в якому «масовизація» розглядається як «залучення мас у життєдіяльність суспільства». Масове суспільство - це суспільство, в якому домінують маси, де панує масове виробництво і споживання, масова комунікація та культура, громадське управління, яке спирається на громадську думку. Стосовно індустріального «масового суспільства» слід зауважити, що в поглядах на цей феномен виділяють дві тенденції які знайшли відображення у відповідних концепціях.

Ліберальна концепція (Р.Мілс, Д.Рісмен), в рамках якої на основі песимістичної картини негативних сторін індустріального суспільства обґрунтовуються тенденції подальшого зростання бюрократизму, деіндивідуалізації особи, які складають основу для конформізму, аморфності, маніпулювання та контролю за поведінкою мас. Демократична концепція (Д.Бел, СЛіпсет, Е.Шилз), у якій процес масовизації розглядається як розрив тих пут, що сковують ініціативу мас у традиційному суспільстві. Завдяки цьому відбувається зростання ролі мас для яких стає доступним те, що донедавна було привілеями еліти. В 60-і роки світ переживає великі соціально-політичні і економічні потрясіння. В цей час виникає історичний парадокс - розвиток людства шляхом пізнання та технічної могутності супроводжувався зростанням могутності руйнівних сил, збільшенням масштабів загрожуючої людству катастрофи. На цьому фоні «оптимістична» позиція теоретиків індустріального суспільства зазнає різкої критики з боку опонентів.

Таким чином, в даній ситуації відбувається перехід від акценту на загальну соціологію до акценту на побудову спеціалізованих предметів дослідження та відповідну розробку окремих понять. Поряд з цим, спостерігалась тенденція до комбінування емпіричних соціологічних досліджень і теорії. Теоретичний рівень узагальнення емпіричного матеріалу при цьому займав, як би, проміжне становище, яке ліквідувало розрив при переході від нижчого (емпіричного) до вищого (теоретичного) знання і навпаки, минаючи філософію (метафізичне, спекулятивне знання).


Література

1. Рысь Ю.И., Степанов В.Е. Социология. М.: Дашков и К, 2003. – 518с.

2. Филипенко А.С., Будкин В.С., Рогач А.И. Мировая экономика. К.: Либыдь, 2007.

3. Ерасов Б.С. Социальная культурология. В 2-х ч. Ч II. - М. : АО Аспект Пресс, 1994




10-09-2015, 15:08

Страницы: 1 2
Разделы сайта