Загальною кризою моральності у суспільстві занепокоєні 14% опитаних віком 15-22 років, обмеженими можливостями для задоволення культурних потреб – 10 %. Поширення порнографії висловили стурбованість 1% респондентів (на тлі 14% стурбованих кризою моральності), а отже, в уявленні молоді поширення порнографії аж ніяк не є свідченням моральної кризи суспільства. Занепокоєння загальною кризою моральності у суспільстві лінійно зростає з віком і освітою – від 11% серед 15-17 річних до 18% у віковій групі 21-22 роки. За освітнім рівнем занепокоєння моральною кризою висловили від 11% респондентів з неповною середньою освітою до 22% опитаних з вищою або незакінченою вищою освітою.
За останні роки у сфері релігійного життя в Україні відбулися суттєві зміни, як у кількісному, так і в якісному вимірах. Цим змінам сприяло законодавче закріплення і забезпечення гарантій і можливостей практичної реалізації свободи совісті, релігії, релігійних організацій. Україна стала полі конфесійною державою з широкою структурою віросповідань. Так, з 1992 року число релігійних організацій збільшилося майже на 10 тис. і становить (станом на 01.01.2000 р.) близько 23 тис., а кількість конфесій перевищує 80 номінацій. У державі й де процес формування церковних управлінських структур: діють більше 200 духовних центрів та управлінь, функціонує 120 вищих та середніх духовних навчальних закладів для підготовки кадрів священнослужителів. Для роботи з вірними створено 7165 недільних шкіл. На території України знаходиться 250 монастирів. Обслуговують релігійні громади 21281 священнослужитель (650 з них іноземці).
Сучасна релігійна духовність українців, внаслідок уставленої історичної традиції, є в основному християнською. При цьому 52,7% всіх релігійних громад України – православні. Опитування молоді (в межах загальноєвропейського дослідження ціннісних орієнтацій населення), проведене Центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень, дозволило вивести ряд важливих статистичних показників. Так, про те, що сповідують релігію зазначили 54 % представників молодого покоління України. Преважну більшість з них становлять прихильники християнської традиції: православних – 67% (Українська православна церква Київського патріархату – 40%, Українська православна церква Московського патріархату – 22%, Українська автокефальна православна церква – 5%); католики – 14,5% (Греко-католицька церква – 13%, Римо-католицька церква – 1, 5%), протестантів – 7% (Свідки Єгови – 4,5%, Євангелістські християни-баптисти – 1%, Християни євангельської віри – 0,5%, Адвентисти сьомого дня – 1%), прихильниками буддизму задекларували себе близько 1%.
Зауважимо, що сьогодні в українському суспільстві існує певна невизначеність щодо розуміння релігійності й віри. Людина, визначаючи себе віруючою, не завжди сповідує будь-яку з релігій, і навпаки, вважаючи себе причетною до будь-якої з релігій за фактом хрещення, вона не завжди є віруючою таким чином, тих, хто ідентифікував себе віруючим, в 1,3 раза більше (69%) за тих, хто сповідує будь-яку релігію (невіруючих – 16%, переконаних атеїстів – 1%, не визначилися з відповіддю 14%).
Вплив релігії на формування духовного світу громадян України визначається посиленням останнім часом ролі релігійних організацій. При цьому відновлення позицій релігійних об’єднань, з одного боку, є реакцією на попередню тотальну секуляризацію життя, а з іншого – відбиває численні негаразди нашого буття. Це зумовлює співіснування у ставленні молодих людей до релігії і молоді, і глибоких переконань.
Сучасні ціннісно-моральні настанови молодого покоління
(травень 2000 р.), %
| Згодні з твердженням зліва | Вагаються | Згодні з твердженням справа | ||
| Для людини важливіше спокійне, забезпечене життя, а не служіння ідеї | 77,4 | 14,1 | 8,4 | Для людини важливіше служіння ідеї, а не спокійне, забезпечене життя |
| Події, які відбуваються в країні та світі, цікавлять мене лише тоді, кили якимось чином зачіпають мої інтереси | 57,1 | 24,9 | 18,0 | Події, що відбуваються в країні і світі, часто цікавлять мене більше, ніж події у моєму власному житті |
| Щастя одних людей найчастіше побудоване на нещасті інших | 38,4 | 23,2 | 38,3 | Щастя одних людей сприяє щастю інших |
| Людині неможливо вижити у нашому суспільстві, не порушуючи моральних норм | 51,6 | 16,9 | 31,5 | Людина в нашому суспільстві може і повинна жити за нормами моралі, не шкодячи іншим |
| Доля моєї країни турбує мене навіть більше, ніж моя власна доля | 11,1 | 28,2 | 60,7 | Моя власна доля турбує мене значно більше, ніж доля країни |
Отже, нова сучасна реальність трансформується у нові установки та ціннісні орієнтації, перш за все серед молодого покоління. Більше третини молоді вважає, що люди самі повинні нести відповідальність за те, щоб себе забезпечити, а не покладати надії на державу, 60% підтримують конкуренцію і вбачають в ній стимул для розвитку, близько 43% підтримують надання більшої свободи підприємствам з боку держави, 35% визнають необхідність збільшення частки приватної власності у бізнесі та виробництві. Важливим є пріоритет розвитку особистості у свідомості молоді як запоруки покращення власного життя. Молодому поколінню, особливо наймолодшій групі, притаманні пріоритетна орієнтація на самостійне вирішення власних нагальних проблем та максималістська життєва позиція.
Висновок
Таким чином, аналіз ціннісного світу молоді свідчить, що сучасне молоде покоління віддає безперечну перевагу саме цінностям макрорівня перед сферами суспільного, національного, а також макрорівня, що стосується спільної долі людства. Переважна орієнтація на локальне середовище пояснюється тим, що саме на цьому рівні найбільш яскраво й безпосередньо проявляються ті аспекти людського буття, які пов’язані з реалізацією потреб у гармонізації життєвого світу, полагодженні стосунків з іншими, створенні збалансованого й комфортного власного життя. У суспільному житті ж виявляється тенденція прагнення успіху, здобуття авторитету, позицій лідерства, значною мірою егоцентричні орієнтації. Прагматичні орієнтації у свідомості української молоді більшою мірою пов’язані з можливостями досягнути успіху, зробити кар’єру, отримати гарну освіту. Окремо слід підкреслити, що створення щасливої сім’ї для молодих людей є найважливішою цінністю і відіграє роль тієї ніші, що уможливлює збереження гармонійності життєвого світу.
Сучасна українська молодь віддає перевагу активній життєвій позиції. Переважна більшість (три чверті) молодих людей відзначили, що у своєму житті найбільшою мірою вони покладаються на особисті знання, здібності та сили, оскільки схильні вважати, що долю людини визначає головним чином вона сама, а не зовнішні обставини. Це засвідчує достатню зрілість сучасної вітчизняної молоді у сенсі самостійності, покладання на особисті здібності і сили, готовність до активного будування свого життя.
Вивчення ціннісних орієнтацій молоді доводить, що на сьогодні майже 60% молоді України віддає перевагу свободі особистості перед принципом соціальної рівності, який підтримують лише чверть. Ці результати свідчать про зміни ціннісних орієнтацій нового покоління з особами середнього і похилого віку, котрі більшою мірою підтримують принцип рівності та менш схильні підтримувати свободу особистості. Найбільш важливим для сучасного українського суспільства, крім економічних реформ, на думку молоді, є можливість народу впливати на прийняття урядом важливих рішень та рух до гуманного суспільства, в якому ціниться людська особистість.
Список використаної літератури
1 Молодь України у дзеркалі соціології:./Заг.ред. О. Балакірєвої і О. Яременка. – К.:УІСД, 2001. 210 с.
2 Молодежь: ориентация и оптимальные пути/Под.ред. М.Х. Титми. – Рига, 1988. 207 с.
3 Балакірєва О. Метод швидкої оцінки як ефективний інструмент вивчення окремих соціологічних груп та соціальних явищ//Проблеми розвитку соціальної теорії наукової доповіді та повідомлення першої Всеукраїнської соціальної конференції/ САУ, ІС НАНУ: М.О. Шульга (наук. ред..). - ., 2001. с. 53-57.
10-09-2015, 15:14