Але й відверта відмова від "євразійського вектора" теж неможлива. Сучасна Європа - це скоріше своєрідний елітарний клуб, де існує чітка система розпізнавальних знаків "свій-чужий", і Україні там поки що відводиться досить умовна роль. Тим більше, що російський політичний істеблішмент відчуває гостру алергію на будь-які самостійні зовнішньо й внутрішньополітичні кроки України.
Слід відзначити, що з точки зору геостратегічних інтересів України не існує (і не може існувати, враховуючи культурну та історичну близькість) принципових перешкод для того, щоб визнати Росію своїм геостратегічним союзником. Але наскільки саме російський політичний істеблішмент готовий визнати Україну повноцінним геостратегічним союзником? Доля так званого масштабного договору між Росією та Україною є своєрідною відповіддю не це питання.
Відносини з Росією найближчими роками будуть займати центральне місце в зовнішній політиці України. Помітний вплив "російського фактора" відчуватиметься і в стратегії внутрішньої політики, в усіх сферах суспільного життя.
Вкрай важливим є те, що характер російсько-українських відносин впливає на розвиток внутрішньополітичної ситуації в Україні. Суб'єкти політичної діяльності пов'язують з ними внутрішньополітичні проблеми, власні політичні інтереси і намагання. Це призводить до постійно діючого конфлікту між політичними силами національної і прокомуністичної орієнтації. Беручи до уваги, що політична карта України традиційно має регіональний вимір, незбалансованість відносин між двома країнами провокує певну напругу між Східними регіонами, де превалює електорат політичних сил "лівої" орієнтації, і Західним регіоном, де традиційно віддавали перевагу політичним орієнтаціям національного спрямування. Крім того, питання українсько-російських відносин постійно провокує конфлікти лінією Крим-Центр. Проросійські політичні орієнтації відчутно впливають на суспільну думку півострова.
Найбільш оптимальним варіантом українсько-російських відносин видається так звана модель "кооперативної незалежності" — міждержавних відносин, які базуються на зміцненні стабільних і самостійних держав, що кооперуються, співробітничають на двосторонній основі. Це стосується як господарської, фінансової, так і політичної сфер діяльності. Ця модель виключає утворення будь-яких масштабних воєнно-політичних альянсів, але передбачає можливість утворення координуючих міждержавних організацій для досягнення спільних цілей, вирішення спільних економічних та екологічних питань тощо. Саме така модель має бути, на думку авторів, стратегічною метою України в стосунках з Росією.
На жаль, поки що спостерігаються намагання Росії використати іншу модель для українсько-російських відносин, а саме - так звану модель "реінтеграції під пануванням Росії". Тут Росія бере на себе роль "собирательницы земель" колишнього СРСР. Для виконання цієї ролі російський політичний істеблішмент використовує різні засоби тиску: енергетичний, військовий, політичний, економічний, етнічний. Слід зазначити, що економічна криза в Україні сприяє цьому. Але після прийняття нової Конституції України можна сподіватися, що тиск на Україну з боку Росії буде обмежений певними політично-юридичними рамками. Марно сподіватися, що Україна в недалекому майбутньому позбавиться тиску з боку Росії. З цим слід рахуватися при розробці як зовнішньополітичної стратегії, так і внутрішньої політики. Вагомим здобутком було своєрідне відкриття Південно-східного напряму української зовнішньої політики, пріоритет якого буде посилюватися у процесі подальшого розвитку партнерства .
Тривимірна система геополітичних координат (тобто Захід-Росія-Південно-Східний напрям) має для України суттєву перевагу, оскільки економічна координата є цілком самостійною й економічний прагматизм є визначальним фактором. Окрім цього, третій компонент тріади - Південно-східний напрям (ПСН) (тобто країни Чорномор’я, Центральної Азії, Східної та Південно-східної Азії, Близького Сходу) - дозволяє суттєво зменшити вплив історичного досвіду минулого, оскільки з переважною більшістю країн ПСН Україна не мала самостійних відносин або ж мала їх, але в межах зовсім іншої, радянської системи. Бачення України в тріадному просторі дозволяє збільшити ступінь свободи і поле вибору держави в системі зовнішніх пріоритетів та компенсувати політичні й економічні дисбаланси, що існують в діадній системі Росія-Захід. Необхідність проведення активної політики економічного просування України в ці регіони пояснюється як найбільшими у світі обсягами ринків (Китай, Індія, Пакистан, Індонезія, В'єтнам, Єгипет, Нігерія), так і їх відносною невибагливістю, що важливо з огляду на недостатню конкурентоспроможність українських товарів та промислової продукції. Водночас тут є країни з високими технологіями та значними обсягами вільних фінансових ресурсів (Японія, азіатські "молоді тигри", країни Перської затоки, Ізраїль). Через ПСН проходять важливі транспортні комунікації глобального та регіонального рівнів, які мають життєве значення для України, як, наприклад, чорноморські протоки. Спрямування зусиль на утвердження в цьому регіоні окупиться у перспективі створенням експортно-орієнтованої української економіки.
На сьогодні Україна не має повноцінних геостратегічних союзників. Та по закінченні періоду ідентифікації України на міжнародній арені такий союзник або союзники обов'язково з'являться.
Висновок
Отже, з всього вищесказаного можна зробити такі висновки:
Сувернітет-це “збірна ознака держави” він концентрує в собі найбільш істотні риси державної організації суспільства. При цьому, незалежність і верховенство державної влади виражається в слідуючому.
В універсальності-тільки рішення держвної влади поширюються на все населення і громадські організації даної країни;
В прерогативі - можливості скасування і визнання незначним будь-якого незаконного прояву іншої суспільної влади;
В наявності спеціальних засобів впливу, якого не має ніяка інша громадська організація.
Я вважаю, що після здобуття недалежності нашої держави її керівництво та і вся українська нація повинна всякими засобами зміцнювати її сувернітет, авторитет на міжнародній арені, а також добробут та незалежність власної країни.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.
1. Врядування у Сполучених Штатах: нарис /Інформаційне Агентство США (ЮСІА)/.- К., 1996
2. Гавpилов H.И. Меpа госудаpственности демокpатического госудаpства.- К.: Hаук. думка, 1997.
3. Димитров Ю. Адміністративна юстиція - атрибут демократичної правової держави- Право України, 1996 р., №4
4. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. /отв. ред. Б.А. Страшун, т. 1-2 [Андреева Г.Н., Андреева И.А., Будагова А.Ш. и др.]; М.:БЕК, 1996
5. Котюк В.О. Основи деpжави і пpава: [Hавч.посібник для студентів юpид.вузів та фак.]/ [Відп.pед. Боpис І.Д.].- К.:ВEHТУРІ, 1995.
6. Основи деpжави і пpава: Hавч.посібник у запитаннях і відповідях для вступників до юpид.закладів/ Спілка юpистів Укpаїни; С.Д.Гусаpєв, А.М.Колодій, Л.В.Кpавченко.- К.:Юpінфоpм, 1995.
7. Основы государства и права./Под редакцией проф. Кошарова В.В./- Х., 1994 .
8. Рябов С.Г. Політологічна теоpія деpжави: [Hавч.посібник для студентів гуманіт. фак.вищ.навч.закладів]/ [Ред. Hедашківський В.П.].- К.: ТАHДEМ, 1996.
9. Стpахов М.М. Істоpія деpжави і пpава стаpодавнього світу: Hавч.посібник/ Укp. деpж.юpид.акад.- Х., 1994.
10. Старилов Ю.Н. Институты государственной службы: содержание и структура. - Государство и право, 1996 г., №5
11. Теория государства и права./Под редакцией Алексеева С.С./.- М., 1985 .
12. Факти про Німеччину, /ред. А. Гоффман/. - Франкфурт-на-Майні: Соціететс, 1993.
13. Четвернин В.А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию. - М.,1993
14. Чиркин В.Е. Элементы сравнительного государствоведения.- М, 1994
15. Шаповал В. Вищі органи сучасної держави.-К.:Програма Л, 1995 .
16. Шевченко О.О. Істоpія деpжави і пpава заpубіжних кpаїн: [Хpестоматія для студентів юpид.вузів та фак.]/ [Відп.pед.І.Д.Боpис].- К.: Вентуpі, 1995.-
17. Шульженко Ф.П., Hаум М.Ю. Істоpія вчень пpо деpжаву і пpаво: Куpс лекцій/ Hац.пед.ун-т ім.М. П.Дpагоманова; За заг.pед. Копєйчикова В.В.- К.: Юpінком Інтеp, 1997.
[1] [6. 22] Основи деpжави і пpава: Hавч.посібник у запитаннях і відповідях для вступників до юpид.закладів/ Спілка юpистів Укpаїни; С.Д.Гусаpєв, А.М.Колодій, Л.В.Кpавченко.- К.:Юpінфоpм, 1995.
[2] [9. 16] Стpахов М.М. Істоpія деpжави і пpава стаpодавнього світу: Hавч.посібник/ Укp. деpж.юpид.акад.- Х., 1994.
[3] [9. 45] Стpахов М.М. Істоpія деpжави і пpава стаpодавнього світу: Hавч.посібник/ Укp. деpж.юpид.акад.- Х., 1994.
[4] [17. 103] Шульженко Ф.П., Hаум М.Ю. Істоpія вчень пpо деpжаву і пpаво: Куpс лекцій/ Hац.пед.ун-т ім.М. П.Дpагоманова; За заг.pед. Копєйчикова В.В.- К.: Юpінком Інтеp, 1997.
[5] [15. 61] Шаповал В. Вищі органи сучасної держави.-К.:Програма Л, 1995 .
[6] [15. 30-31] Шаповал В. Вищі органи сучасної держави.-К.:Програма Л, 1995 .
[7] [15. 58] Шаповал В. Вищі органи сучасної держави.-К.:Програма Л, 1995 .
[8] [8. 25] Рябов С.Г. Політологічна теоpія деpжави: [Hавч.посібник для студентів гуманіт. фак.вищ.навч.закладів]/ [Ред. Hедашківський В.П.].- К.: ТАHДEМ, 1996.
[9] [6. 88] Основи деpжави і пpава: Hавч.посібник у запитаннях і відповідях для вступників до юpид.закладів/ Спілка юpистів Укpаїни; С.Д.Гусаpєв, А.М.Колодій, Л.В.Кpавченко.- К.:Юpінфоpм, 1995.
[10] [9. 121] Стpахов М.М. Істоpія деpжави і пpава стаpодавнього світу: Hавч.посібник/ Укp. деpж.юpид.акад.- Х., 1994.
[11] [10. 21] Старилов Ю.Н. Институты государственной службы: содержание и структура. - Государство и право, 1996 г., №5
[12] [8. 90] Рябов С.Г. Політологічна теоpія деpжави: [Hавч.посібник для студентів гуманіт. фак.вищ.навч.закладів]/ [Ред. Hедашківський В.П.].- К.: ТАHДEМ, 1996.
[13] [2. 76] Гавpилов H.И. Меpа госудаpственности демокpатического госудаpства.- К.: Hаук. думка, 1997.
[14] [6. 39] Основи деpжави і пpава: Hавч.посібник у запитаннях і відповідях для вступників до юpид.закладів/ Спілка юpистів Укpаїни; С.Д.Гусаpєв, А.М.Колодій, Л.В.Кpавченко.- К.:Юpінфоpм, 1995.
[15] [6. 40] Основи деpжави і пpава: Hавч.посібник у запитаннях і відповідях для вступників до юpид.закладів/ Спілка юpистів Укpаїни; С.Д.Гусаpєв, А.М.Колодій, Л.В.Кpавченко.- К.:Юpінфоpм, 1995.
[16] [6. 46] Основи деpжави і пpава: Hавч.посібник у запитаннях і відповідях для вступників до юpид.закладів/ Спілка юpистів Укpаїни; С.Д.Гусаpєв, А.М.Колодій, Л.В.Кpавченко.- К.:Юpінфоpм, 1995.
29-04-2015, 03:57