Закон достатньої підстави виконується, тому що закони економіки стверджують, що великі (солідні) фірми мають і великі (солідні) прибутки.
Міркування свідка Б.
Закон тотожності не виконується, тому що відбулася підміна понять. В першому судження йдеться про властивості фірми С, а в другому – фірми Н.
Закон суперечності не діє, тому що в судженнях йдеться не про один і той же предмет і не в один і той же час (два роки тому).
Закон виключеного третього не діє, тому що судження не суперечні.
Закон достатньої підстави порушується, тому що не має логічної підстави (підписання договору про співпрацю не приводить з необхідністю до отримання прибутків).
6. Зробіть методом перетворення, обернення і протиставлення предиката безпосередні умовиводи з такого засновку: Жоден із туристів нашої групи не знав німецької мови.
Відповідь:
Перетворення: Е на А.
Усі туристи нашої групи не знали німецької мови.
Обернення: S – P
Отже, P – S
Маємо загально заперечне судження, яке обертається без обмежень.
Жоден з знавців німецької мови не був туристом нашої групи.
Протиставлення предиката: загально заперечне судження перетворюється в частковоствердне. Жодне S не є Р → Деякіне Р є S.
Деякі не знавці німецької мови були туристами нашої групи.
Перетворення: Е на А
Отже, кожний турист нашої групи знав не німецьку мову.
Протиставлення предиката.
Отже, принаймні деякі туристи, що не знали німецьку мову, з нашої групи
7. Наведіть приклад деструктивної дилеми. Доведіть її правильність.
Відповідь:
1. Якщо керівництво акціонерного товариства ставить за мету збільшення статутного капіталу, то воно розмістить на фондовому ринку додаткові акції або викупить акції у акціонерів.
2. Керівництво акціонерного товариства направило прибуток на виплату дивідендів акціонерам.
Отже, Керівництво акціонерного товариства не ставило за мету збільшення статутного капіталу.
Більший засновок (1) є таким, що з нього випливає жва можливих наслідки (розміщення акцій або їх викуп).
Менший засновок (2) заперечує обидва наслідки, тому що кошти направлені не на капіталізацію, а на виплату дивідендів.
У висновку заперечена сама основа, з котрої виводили наслідки (мета – не мета).
Отже, маємо деструктивну дилему.
8. Побудуйте доказ тези методом доведення до абсурду: Організація потребує фінансової допомоги.
Відповідь:
Висунемо антитезу. Припустимо, істинним є теза: Організація не потребує фінансової допомоги.
Аргументом на користь того, щоб організації виділити фінансову допомогу є неспроможність організації виконувати свої функції.
Якщо організація не виконує свої функції, то вона не є організацією.
Отже, Організація, що не потребує фінансової допомоги, не є організацією. А це абсурд.
Отже, антитеза хибна і по закону виключеного третього початкова теза істинна.
9. Яка форма мислення виражена у міркуванні: Зима. Вечоріє. Вночі, напевно, піде сніг?
Відповідь:
Якщо зима, то, напевно, піде сні?
Якщо вечоріє, то буде ніч.
Отже, Вночі, напевно, піде сніг?
Це категоричний силогізм з імовірним засновком.
Зима (А) – загально стверджене судження дійсності
Вечоріє (А) – загально стверджене судження дійсності
Вночі, напевно, піде сніг? – судження можливості.
Це опосередкований умовивід - гіпотеза
Список літератури
1. Жеребкін В.Є. Логіка. – Х.: Основа, 1998.
2. Кириллов В.Н., Орлов Г.А. Упражнения по логике. – М.: МЦУПЛ, 1999.
3. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка. – К.: КНЕУ, 2000.
4. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1993.
5. Ивлев Ю.В. Логика для вузов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997.
6. Ивлев Ю.В. Логика: Сборник упражнений. – М.: Книжный дом «Университет», 1999.
7. Кондаков Н.Н. Логический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1990.
8. Упражнения по логике: Учебное пособие. – М.: Юрист, 1993.
9. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К.: Абрис, 1997.
10. Кириллов В.Н., Старченко А.А. Логика. – М.: Юрист, 1999.
11. Орендарчук Г.О. Основи логіки. – Тернопіль: СМП “Астон”, 2001.
12. Рузавин Г.Н. Логика. – М.: ЮНИТИ, 2002.
10-09-2015, 21:19