Особливою проблемою є відношення неоплатонізму і християнства. Деякі дослідники відзначають вплив неоплатонізму (вчення про Єдине, Розум і Душу) на Святу Трійцю (Бог Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий) християнства.
Давньогрецька (і римська) філософія — закономірний продукт розвитку греко-римської цивілізації. Заснована па рабській праці, ця цивілізація була приречена на занепад. Нескінченні війни знекровлювали суспільство.
Соціально-економічні та духовні чинники завели античність в глухий кут. Закономірним наслідком розвитку античного суспільства постає особа, яка поступово усвідомлює снободу волі. Міф як світогляд родового суспільства не міг ідоіюльняти цю особу. Ідея невмолимої долі, аморальні, пси мотивовані вчинки міфологічних богів не вкладались V розуміння тогочасної духовно розвиненої особи. її світо-РЯДОМ стала філософія, яка для мудреців епохи еллінізму Пула чимось на зразок світської релігії — навчанням доброчесного життя. Але філософія була вчителем не для широкого загалу. Відчувалась гостра потреба в новому світогляді - Античність вистраждала християнство, яке стало духовною опорок» оновлення суспільства.
Християнство внесло дві невідомі античності принципові ідеї — ідею любові як засади моральних відносин між людьми та ідею моральної рівності людей (перед Богом усі рівні незалежно від стану, нації чи статі), що відіграло принципову роль в усвідомленні людством своєї єдності.
Однак християнство не зуміло вдихнути нове життя в старіючий соціальний організм. Воно допомогло йому достойно померти (якраз із цієї епохи й походить більшість християнських мучеників). Християнство як духовний здобуток античності було передано новим народам — варварам, які зруйнували Римську імперію, і запліднило нову третейську цивілізацію.
Література
Античныефилософьі. Свидетельства, фрагменти, текстьі. —К., 1995.
Аристотель. Соч.: в 4 т. —М., 1973—1983.
АсмусВ. Ф. Античнаяфилософия. —М., 1976.
АфоризмистарогоКитая. —М., 1988.
БогомоловА. С. Античнаяфилософия: в 2 ч. —М., 1985.
БугайД. В. Критикатеорииидейв«Параманиде»Платона//Вопросьіфилософии. — 1997. —№ 4.
Буддизм. Историяикультура. —М., 1989.
ДревняяИндия. Язик, культура, текст. —М., 1988.
Историякитайскойфилософии. —М., 1988.
ЛукьяновА. Е. СтановлениефилософиинаВостоке. ДревнийКитайиИндия. —М., 1989.
ОткрьітиеИндии. ФилософскиеизстетическиевоззрениявИндииXXв. — М., 1987.
Платон. Соч.: в 3 т. —М., 1968—1972.
ТатаркевичВ. Історіяфілософії: т. 1. Античнаісередньовічнафілософія. — Львів, 1999.
ЧаньїшевА. Н. Курслекцийподревнейисредневековойфилософии. — М., 1991.
10-09-2015, 21:20