Водночас відзначимо, що за певних умов на перший план у гармонізації суспільства можуть виходити проблеми певних окремих сфер життя (скажімо, економіки, державної політики та ін.). Але при їх вирішенні не можна не враховувати саме системний характер організації суспільного життя, інакше в суспільстві виникнуть небажані деформації.
Досвід суспільної історії на сьогоднішній день засвідчує: найбільш сприятливими для духовного життя постають демократичний лад суспільного життя та політика лібералізму (сприяння розвитку людської активності у різних сферах життя), поєднані із постійною увагою з боку управлінських суспільних інститутів до процесів духовного життя, експертних оцінок її станів та певних заходів стимулювання розвитку її окремих ділянок. Найважливішою умовою таких заходів постає визнання та дотримання свободи думки, слова та інформації. Виконання такої умови дозволяє характеризувати певне суспільство як "відкрите".
ВИСНОВОК
Духовне життя суспільства є надзвичайно важливим його життєдіяльності, від оптимального процесу розвитку якого залежить його загальний прогрес.
Багатогранність духовного життя суспільства включає в себе духовне виробництво, суспільну свідомість і духовну культуру. Кожен з елементів духовного життя суспільства має свою структуру, зміст, форми розвитку. В основі розвитку духовного життя суспільства лежить духовне виробництво, яке постає насамперед як виробництво свідомості.
Суспільна свідомість може існувати тільки тоді, коли є конкретні її носії — людина, соціальні групи, спільності, конкретні особистості та інші суб'єкти. Без основних носіїв суспільної свідомості — конкретних людей — вона неможлива. Тому суспільна свідомість здатна існувати і повноцінно функціонувати тільки в індивідуальному, тобто через індивідуальну свідомість, що є духовним світом даної конкретної особистості, її поглядами, почуттями, уявленнями, настроями.
Структуру суспільної свідомості складають рівні, сфери та форми. Розрізняють наступні рівні суспільної свідомості: буденна і теоретична свідомість, ідеологія та суспільна психологія. Сферами та формами є політична, правова, моральна, естетична свідомість, мистецтво, релігія та ін.
Суспільна свідомість як складний соціально-духовний феномен і соціальне явище, гостра необхідність її формування та розвитку в сучасних умовах якісних перетворень у країні та світі зумовили її важливу роль у духовній життєдіяльності суспільства. Виступаючи як найважливіший елемент духовного виробництва, згадані цінності суспільної свідомості здійснюють суттєвий вплив як на духовне життя суспільства, так і на всі сфери життя суспільних відносин. Від зрілості свідомості значною мірою залежить зрілість суспільства взагалі, динамізм процесу утвердження його прогресу та свободи, масштаби участі свідомості, духовності у перетворенні дійсності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Філософія: Навч. посібник. За ред. І.Ф. Надольного. – К., 2001.
2. Введение в философию: Учебник. В 2ч. – Ч. 2 / Фролов И.Т., Араб-Оглы Э.А., Арефьева Г.С. и др. – М., 1989.
3. Крапивенский С.Э. Социальная философия: Учебник. – 4-е узд. – М., 1998.
4. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М., 1998.
5. Уледов А.К. Структура общественного сознания (Теоретико-социологическое исследование). – М., 1968.
6. Философия: Учебник / Отв. ред. В.П. Кохановский. – Ростов н/Д, 1997.
7. Чагин Б.А. Структура и закономерности общественного сознания. Л., 1982.
10-09-2015, 21:32