Божіє, відповідно до його земної форми існування, з римською церквою. Августин учить про самодостовірність людської свідомості (основа достовірності є Бог) і пізнавальну силу любові. При створенні світу Бог заклав в матеріальний світ у зародку форми всіх речей, з яких вони потім самостійно розвиваються. Августин з'явився родоначальником напряму неоплатонізму в християнській філософії (августинізму), яке панувало в Західній Європі аж до XIII століття, коли воно було замінене християнським аристотелізмом Альберта Великого і Хоми Аквінського. Августин написав автобіографію під назвою "Сповідь". Вона і "Про град Божий" є найбільш відомими його творами.

Список використаної літератури

1. Губерський Л.В. , Надольний І.Ф., Андрущенко В.П.та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. Філософія. Київ: Вікар, 2004, 457 с.

2. Ільїн В.В., Кулагін Ю.І. Філософія. Ч.1. Історія розвитку філософської думки. Київ: "Альтерпрес", 2002, 464 с.

3. Ільїн В.В., Кулагін Ю.І. Філософія. Ч.2. Актуальні проблеми сучасності. Київ: "Альтерпрес", 2002, 480 с.

4. Кунцман П., Буркард Ф.-П., Відман Ф. Філософія: dtv-Atlas. Київ: Знання-Прес, 2002, 270 с.

5. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Київ: Видавничий центр "Академія", 2001, 576 с.

6. Рассел Б. История западной философии. Книга вторая. М.: ЮНИТИ, 2007, 567с.

10-09-2015, 23:19