Завдання 1.
Організація управлінського обліку на підприємстві залежить від його структури, масштабів діяльності та політики керівництва.
А) Наведіть коротку характеристику та схему управління базового підприємства.
1.1. Коротка характеристика та схема управління ПФ “Таврія”.
В 1994р. була зареєстрована приватна фірма «Таврія».
В зв’язку з тим, що після розвалу планової соціалістичної економіки були розірвані зв’язки між постачальниками та роздрібними споживачами, а точніше були ліквідовані державні оптові бази, на момент організації фірми конкуренція була дуже слабкою.
З 1994р. фірма займалась постачанням на київські ринки продуктів харчування з південних районів України, таких як: халва, краснодарський соус, кабачкова ікра та ін.
Надалі в обсязі продаж почали переважати кондитерські вироби.
В 1996р. фірма стала офіціальним дистриб’ютором Дніпропетровської Кондитерської Фабрики. Це дозволило різко збільшити обсяги продаж, бо до цього всі закупки робилися за власні оборотні кошти, яких було явно недостатньо. Зараз же фірма отримала товарний кредит, який перевищував власні кошти.
Подальший розвиток був пов’язаний з налагоджуванням подібних відносин з іншими значними кондитерськими фабриками України, таких як:
- Луцька Кондитерська Фабрика
- Мариупільська Кондитерська Фабрика
- Харьківська Кондитерськая Фабрика
- Заводи харчових товарів міст:
· Дніпропетровська
· Дніпродзержинська
· Білої Церкви
· Богуслава
- Харчосмакові фабрики міст:
· Кременчуга
· Скадовська
Для збільшення обсягів продаж у Києві було відкрито 3 філіали оптових складів, загальною площею 4000 кв. метрів. Після цього було організоване дочірнє підприємство «Таврія – плюс» в м. Біла Церква.
Після змін на кондитерському ринку України й появи таких концернів як: «АВК», «Укрпромінвесткондитер» (торгівельна марка «Рошен») фірма «Таврія» стала офіціальним дистриб’ютором цих концернів і Харьківської Бісквітної Фабрики, при цьому багаторазово збільшився оборотний капітал фірми за рахунок товарних кредитів вищезгаданих постачальників.
Основними клієнтами фірми є роздрібні структури м. Києва:
· Cash and Carry
· лоточники
· гастрономи
· і т.д.
Для споживачів передбачені знижки в залежності від обсягів обираємої продукції. Для постійних клієнтів діють накопичувальні знижки. Організована дистриб’юторська мережа, для якої передбачене надання товарного кредиту в розмірі декількох мільйонів гривень.
На основі філіалів «Таврії» основні постачальники організують презентації новинок на кондитерському ринку для ознайомлення споживача зі своїми новими розробками.
На початку діяльності конкуренція практично не відчувалась. В основному вона заключалася у відстеженні цін у конкурентів на аналогічні товари. Надалі конкуренція почала загострюватися у зв’язку зі структуризацією ринку. Але зараз ціни практично у всіх однакові. Та в зв’язку з тим, що великі постачальники установлюють «рекомендовані» оптові ціни боротьба між конкурентами заключається в тому, що б утриматися серед дистриб’юторів і утримати величину знижки від постачальників на товари, що отримують.
Крім цього, основну роль почала грати собівартість реалізуємо продукції, тобто витрати, які несе фірма в зв’язку зі своєю звичайною діяльністю:
· заробітна плата своїм співробітникам;
· транспортні витрати;
· оренда складських приміщень;
· та ін.
Однією з найважливіших переваг перед конкурентами є безкоштовна доставка власним транспортом товарів покупцям по м. Києву і області.
З самого початку організації фірми комп’ютеризації фірми приділялась пильна увага. На це ніколи не заощаджувались кошти. Купувались найсучасніші бухгалтерські програми «Фін-експерт», «Бэст», «1с бухгалтерія».
Б) Відповідно до наведеної схеми управління, визначте внутрішніх користувачів, необхідну їм інформацію та мету її використання.
1.2. Детальна характеристика внутрішніх користувачів облікової інформації на ПФ “Таврія”
Генеральний директор –
- інформація про загальний фінансовий стан підприємства;
- інформація про прийняття управлінських рішень тактичного і стратегічного розвитку.
Комерційний директор –
· інформація про поточну дебіторську заборгованість;
· інформація про поточну кредиторську заборгованість;
· інформація про наявність товарних запасів на складах;
· інформація про обсяги продажів.
Головний бухгалтер та бухгалтерія –
- інформація про облік грошових коштів, ТМЦ та основних засобів;
¨ про дотримання кошторису витрат;
¨ про реалізацію продукції;
- інформація про нарахування та перерахування податків і платежів до бюджету, внесків на соціальне страхування, коштів на фінансування капітальних вкладень;
- інформація про погашення в установлені строки заборгованості банкам по позикам;
¨ відрахування коштів у фонди економічного стимулювання та інші фонди та резерви;
- інформація про витрати фонду заробітної плати, встановлення посадових окладів;
¨ про інвентаризацію грошових коштів, ТМЦ, основних фондів, розрахунків та платіжних зобов’язань;
¨ про стягнення дебіторської заборгованості та погашення кредиторської;
- інформація при прийнятті рішень, щодо покращення загального фінансового стану підприємства.
Заступник генерального директора –
- інформація про використання транспорту (логістика транспортних доставок);
- інформація про безнадійних боржників, банкрутів;
- інформація про результати інвентаризації (нестачі);
Заступник генерального директора (будівництво, інфраструктура) –
Þ інформація про необхідність проведення ремонту (будівель), кошториси на проведення ремонтно-будівельних робіт;
Þ інформація для своєчасного проведення ремонту будівель і доріг на території фірми;
Þ інформація про розробку проектно-кошторисної документації на капітальне будівництво.
Начальник відділу продаж –
♦ інформація про залишки товарів, відомості про результати інвентаризацій, справки про неплатоспроможність окремих замовників;
♦ інформація для поліпшення збуту товарів.
Менеджери з продажів –
- інформація про стан товарів, їхній асортимент;
- інформація для оновлення продукції;
- інформація про залишки товарів;
- інформація про обсяг продажу в розрізі торгівельних марок;
- інформація про дебіторську заборгованість.
Начальники філій –
* інформація про залишки товарів, їх реалізацію, собівартість;
* відомість про оплату праці, табелі робочого часу.
Служба охорони –
§ для забезпечення надійної охорони матеріальних цінностей, які належать фірмі.
Завідуючий господарським відділом –
¨ інформація про необхідність господарчого обслуговування підрозділів фірми;
¨ інформація для задоволення господарських потреб.
Начальник відділу інформаційних систем – л
- інформація щодо відповідних систем обліку;
- інформація для розробки програм, які удосконалюють та поліпшують відповідні системи обліку.
Офіс-менеджер –
- інформація про необхідність введення тієї чи іншої трудової одиниці;
- інформація для забезпечення фірми кадрами, зниженню плинності кадрів та зміцненню трудової дисципліни.
Юрист –
♦ інформація про дотримання законності в діяльності підприємства, про використання правових методів в боротьбі з безгосподарністю;
♦ інформація для захисту інтересів фірми та її учасників.
Завдання 2.
Головним об’єктом аналізу в процесі управління є витрати. Тому класифікація витрат дуже важлива для розуміння того, як ними управляти.
Відповідно до наведеної характеристики діяльності базового підприємства наведіть класифікацію виробничих витрат; класифікацію витрат для прийняття рішень та планування; класифікацію витрат для виконання контролю та регулювання.
Дайте визначення для кожного поняття класифікації витрат.
2.1.Класифікація виробничих витрат.
Виробничі витрати – це витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням товарів для реалізації.
В торгівельній сфері до таких витрат належать:
♦ вартість куплених товарів,
♦ заробітна плата продавцям з відрахуванням від неї,
♦ амортизація обладнання тощо.
Залежно від характеру їх зв’язку з певним об’єктом: товаром, підрозділом, проектом тощо виробничі витрати поділяють на прямі та непрямі.
Прямі витрати – це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкту витрат економічно можливим шляхом.
Непрямі витрати – це витрати , що не можуть бути віднесені до певного об’єкту витрат економічно можливим шляхом.
Виробничі витрати також розподіляються на основні та накладні витрати.
Основні витрати – це сукупність прямих витрат на купівлю товарів. Вони поділяються на три групи:
1. Прямі матеріальні витрати (грошові кошти, за які купується товар).
2. Прямі витрати на оплату праці (заробітня плата та інші виплати робітникам, зайнятим виконанням робіт або наданням послуг з продажу товарів).
3. Інші прямі витрати (усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат, зокрема відрахування на соцзаходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо).
Накладні витрати – це витрати, пов’язані з процесом торгові, які не можуть бути віднесені до певних товарів економічно можливим шляхом.
Прикладом цих витрат є допоміжні матеріали, заробітна плата обслуговуючого персоналу (непряма зарплата), витрати на утримання і ремонт будівель, приміщень, устаткування, амортизація і страхування основних засобів, орендна плата, оплата комунальних послуг тощо.
На прикладі ПФ “Таврія” виробничі витрати складає собівартість товарів, яка складається:
* витрати на купівлю товарів;
* транспортно-заготівельні та складські витрати;
* витрати на оплату праці:
Основна зарплата – зарплата відповідно до встановлених відпрацьованих норм часу.
Додаткова зарплата – доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні плати, передбачені чинним законодавством.
* відрахування на соціальні заходи;
* загальновиробничі витрати;
- витрати на управління персоналом,
- амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення,
- амортизацію нематеріальних активів,
- витрати на утримання. Експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення,
- витрати на опалення, освітлення, водопостачання,
- оплата праці загальновиробничого персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи,
виробничі накладні витрати приймаються керівником підприємства на весь рік за результатами складу цих витрат по факту попереднього року.
2.2. Класифікація витрат для прийняття рішень та планування.
Витрати для прийняття рішень та планування можливо класифікувати по слідуючим ознакам:
1) Релевантні та нерелевантні витрати.
2) Дійсні та можливі витрати.
3) Маржинальні та середні витрати.
4) Постійні і змінні витрати.
5) Обов’язкові та дискреційні витрати.
Розглянемо кожен з цих пунктів:
1. Релевантні та неревантні витрати.
Для прийняття управлінських рішень вкрай необхідно розрізняти релевантні та нерелевантні витрати.
Релевантні витрати – це витрати, величина яких може бути змінена внаслідок прийняття рішень.
Нерелевантні витрати – це витрати, величина яких не залежить від прийняття рішень.
Зміни у складі та величині витрат відбуваються під впливом певних подій та операцій, що мають місце в процесі господарської діяльності. Тому діяльність, яка впливає на витрати, називають фактором витрат.
Розуміти взаємозв’язок між витратами та певними факторами дуже важливо, оскільки це дозволяє передбачити майбутні релевантні витрати, що необхідно для прийняття управлінських рішень. Для опису “поведінки” витрат в літературі традиційно використовують терміни: “змінні витрати” і “постійні витрати”, а також “напівзмінні витрати” і “напівпостійні витрати”. При цьому, як основний фактор витрат, звичайно розглядають обсяг діяльності (виробництва або реалізації).
Приклади факторів витрат для різних функцій бізнесу.
Функції бізнесу |
Фактори витрат |
Дослідження і розробки |
Кількість проектів. Технічна складність проектів. |
| Проектування продукції, послуг і процесів |
Кількість виробів. Кількість складових частин виробу. |
| Виробництво |
Обсяг виробництва. Кількість переналадок обладнання. Основна зарплата. |
| Маркетинг |
Кількість рекламних оголошень. Кількість продавців. Виручка |
| Доставка |
Кількість замовників. Відстань перевезень. |
| Обслуговування клієнтів |
Кількість замовлень |
| Управління |
Кількість замовлень. Кількість персоналу |
Розглянемо релевантні та нерелевантні рішення, які існують на фірмі “Таврія”.
Наприклад, розглядається питання – придбати нове обладнання або взяти його в оренду. У цьому випадку вартість обладнання та оренда плата є релевантними витратами, на відміну від вартості витрачених на його обслуговування матеріалів, витрат на заробітну плату обслуговуючого персоналу, які є нерелевантними витратами, оскільки вони матимуть місце в обох випадках.
Різницю між витратами, які виникають при прийнятті альтернативних рішень, називають диференційними витратами.
У нашому прикладі диференційні витрати – це різниця між вартістю обладнання і сумою орендної плати за період його експлуатації.
2. Дійсні та можливі витрати.
Розглядаючи різні альтернативні варіанти рішень необхідно враховувати не лише дійсні (реальні), а й можливі витрати (втрати).
Дійсні витрати – це витрати, які вимагають сплати грошей або витрачання інших активів. Ці витрати відображаються в бухгалтерських регістрах в міру їх виникнення.
Можливі витрати (втрати) – це вигода, яка втрачається, коли вибір одного напрямку дії вимагає відмовитись від альтернативного рішення.
Наприклад, підприємство розглядає альтернативу використання вільних коштів: придбати цінні папери або придбати ще один транспортний засіб для виробничих потреб, який можливо у вільний час здавати в оренду.
У цьому разі релевантні витрати для наведених варіантів становлять:
Дійсні витрати + Можливі витрати = Релевантні витрати
Варіант 1 (придбати акції)
Вартість акцій + Втрати доходу від здачі транспорту в оренду =
= Релевантні витрати для варіанту 1
Варіант 2 (придбати транспортний засіб і здати його в оренду).
Вартість транспортного засобу + Втрати доходу від дивідендів =
= Релевантні витрати для варіанту 2.
3. Маржинальні та середні витрати.
Маржинальні витрати – це витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.
Наприклад, на заводі окрім виробництва автокранів хочуть займатися виробництвом окремих запчастин автокранів, наприклад, редукторів.
Загальні витрати на виробництво першого редуктора – 3 000грн, а на виробництво двох редукторів буде витрачено 5 900грн. Отже, собівартість першого редуктора – 3 000грн, а другого – 2 900грн. Це явище виникає через вплив багатьох факторів, наприклад таких, як розігрів печі, у який деталі по технології повинні пройти закалку складає приблизно 2 години, а якщо закалку будуть проходити одразу дві деталі уже не виникнуть.
Тепер визначимо середні витрати на виробництво одного редуктора:
5 900 : 2 = 2 950 грн.
Як бачимо, в середньому собівартість одного редуктора дорівнює 2 950грн, хоча фактично редуктори мають різну собівартість.
4. Постійні і змінні витрати.
Класифікація за типом “поведінки” витрат в залежності від змін обсягів виробництва (або рівня активності компанії) є найбільш важливою для цілей планування і контролю. Зростання або зниження обсягу виробництва викликає відповідне зростання або зниження рівня певних витрат. При цьому інші витрати залишаються незмінними.
Змінними (умовно-змінними) називають витрати, загальний розмір яких зростає або зменшується прямо пропорційно зміні обсягу виробництва.
Основними прикладами таких витрат є: прямі витрати на оплату праці, прямі витрати матеріалів, частина виробничих накладних витрат.
Але, в розрахунку на одиницю продукції змінні витрати залишаються постійними.
Існують ще напівзмінні витрати – це витрати, які змінюються, але не прямо пропорційно зміні обсягу діяльності. Прикладом таких витрат є витрати на придбання матеріалів за умови отримання знижки в разі закупівлі великої партії, та витрати часу на одиницю продукції, що поступово скорочується в міру зростання кваліфікації робітників.
Значну частину напівзмінних витрат складають змішані витрати , тобто витрати, які містять елемент як змінних, так і постійних витрат. Типовим прикладом змінних витрат є плата за телефон, яка включає постійні витрати у вигляді абонентської плати та змінні витрати – плату за тривалість проведених розмов.
Постійні (умовно-постійні) витрати – це витрати, загальна величина яких залишається незмінною при зміні обсягу діяльності.
До них відносяться рентні платежі, амортизаційні відрахування тощо.
Щодо поведінки постійних витрат, то слід сказати, що постійні витрати на одиницю продукції змінюються обернено пропорційно до обсягу діяльності.
Наприклад, якщо рентні платежі складають 1 000 грн., то при обсязі виробництва 200 шт. на рік вони складуть 5 грн. на кожну одиницю продукції, а при зростанні обсягу на 25% (250 шт. на рік) ці витрати становитимуть 4 грн. на одиницю.
Існують також так звані, напівпостійні витрати – це витрати, які змінюються ступінчасто при зміні обсягу діяльності. Прикладом таких витрат є заробітна плата ремонтних робітників, за умови, що для обслуговування на кожні 1 000 машино-годин роботи обладнання потрібний один ремонтник.
6. Обов’язкові та дискреційні витрати.
Витрати номінальної потужності – це заплановані накладні витрати, які могли б бути понесені при нульовому обсязі ділових операцій. Такі витрати носять назву обов’язкових.
Сюди можна віднести слідуючи витрати:
У випадку страйку існує ймовірність відновлення нормальної роботи, тому необхідно зберегти визначену базу, яка вимагає витрат номінальної потужності (витрати на заробітну плату необхідного керівного “ядра”, технічного і обслуговуючого персоналу, яке б було збережено в подібній ситуації “готовності до роботи”). Також сюди можна віднести податки, амортизаційні відрахування та інші постійні витрати.
Дискреційні витрати – виникають протягом визначеного періоду часу (тобто це періодичні витрати) в результаті конкретного стратегічного рішення, яке прийнято керівництвом організації. Вони не пов’язані з обсягом виробництва або збуту. Наприклад, це витрати рекламних засобів і витрати на програми підвищення кваліфікації персоналу.
2.3. Класифікація витрат для виконання контролю і регулювання.
Для контролю діяльності окремих підрозділів та оцінки роботи їх керівників виділяють контрольовані та неконтрольовані витрати.
Контрольовані витрати – це витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або чинити на них значний вплив.
Неконтрольовані витрати – це витрати, які менеджер не може контролювати або впливати на них.
Одні й ті ж самі витрати можуть бути контрольованими з боку керівництва цеху підприємства та неконтрольованими для керівника цеху іншого підприємства.
Прикладом
8-09-2015, 13:24