· Який рівень чистого доходу забезпечить інвестиція?
· Який розмір додаткового чистого прибутку принесе компанії інвестиція?
Норма прибутковості на вкладений капітал визначається відношенням прибутку до капітальних вкладень. (%)
Розрахунок.
1) Для нашого прикладу, спочатку нарахуємо амортизацію по об’єктах методом рівномірного списання.
Цей метод полягає в погашенні вартості об’єкту амортизації рівними частинами протягом всього періоду його експлуатації або за щорічною нормою амортизації, помноженою на різницю між початковою та ліквідаційною вартістю об’єкту.
По проекту А:
Первісна вартість 2 000 000 грн, період експлуатації 5 років, амортизація для будь-якого року
2 000 000 : 5 = 400 000 грн,
або щорічна норма амортизації дорівнює 20%. Ліквідаційна вартість по проекту 100 000грн., тому щорічне списання зносу складатиме:
(2 000 000 – 100 000) х 20% / 100% = 380 000 грн.
По проекту В:
Первісна вартість 2 300 000грн., період експлуатації 5 років, амортизація для будь-якого року
2 300 000 : 5 = 460 000грн,
або щорічна норма амортизації дорівнює 20%. Ліквідаційна вартість по проекту 150 000 грн, тому щорічне списання зносу складатиме:
(2 300 000 – 150 000) х 20% / 100% = 430 000грн.
По проекту С:
Первісна вартість 1 800 000грн., період експлуатації 4 роки, амортизація для будь-якого року
1 800 000 : 4 = 450 000грн
або щорічна норма амортизації дорівнює 450 000 : 1 800 000 = 25%. Ліквідаційна вартість по проекту
80 000грн, тому щорічне списання зносу складатиме:
(1 800 000 – 80 000) х 25% / 100% = 430 000грн.
2) За обліковими даними обчислимо прибуток по проектах:
а) по проекту А:
Прибуток = Валовий дохід – Валові витрати – Амортизаційні відрахування.
Амортизаційні відрахування.
| Роки використання |
Прибуток, грн |
| 1 |
800 000 – 380 000 = 420 000 |
| 2 |
700 000 – 380 000 = 320 000 |
| 3 |
650 000 – 380 000 = 270 000 |
| 4 |
600 000 – 380 000 = 220 000 |
| 5 |
550 000 + 100 000 – 380 000 = 270 000 |
| Разом |
1 500 000 |
· в останньому році ми збільшуємо дохід на ліквідаційну вартість капіталовкладень.
Чистий прибуток після оподаткування складатиме:
1 500 000 – 1 500 000 х 0,3 = 1 050 000грн.
б) по проекту В:
| Роки використання |
Прибуток, грн |
| 1 |
1 000 000 – 430 000 = 570 000 |
| 2 |
700 000 – 430 000 = 270 000 |
| 3 |
500 000 – 430 000 = 70 000 |
| 4 |
500 000 – 430 000 = 70 000 |
| 5 |
500 000 + 150 000 – 430 000 = 220 000 |
| Разом |
1 200 000 |
Чистий прибуток після оподаткування складатиме:
1 200 000 – 1 200 000 х 0,3 = 840 000 грн.
в) по проекту С:
| Роки використання |
Прибуток, грн |
| 1 |
550 000 – 430 000 = 120 000 |
| 2 |
650 000 – 430 000 = 220 000 |
| 3 |
950 000 – 430 000 = 520 000 |
| 4 |
1 000 000 + 80 000 – 430 000 = 650 000 |
| Разом |
1 510 000 |
Чистий прибуток після оподаткування складатиме:
1 510 000 – 1 510 000 х 0,3 = 1 057 000 грн.
Отже, норма прибутковості:
1 050 000
По проекту А: ------------- = 0,53 чи 53%
2 000 000
840 000
По проекту В: ------------- = 0,37 чи 37%
2 300 000
1 057 000
По проекту С: -------------- = 0,59 чи 59%
1 800 000
3. Розрахунок чистої теперішньої вартості проектів:
Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (ІС) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерируємих нею протягом прогнозованого терміну. Оскільки надходження коштів розподілено у часі, воно дисконтується за допомогою коефіцієнта k, встановлюваного аналітиком (інвестором) самостійно виходячи з щорічного відсотка повернення, що він хоче чи може мати на інвестуємий ним капітал.
Теперішня вартість майбутніх доходів PV (Present Value) визначається шляхом дисконтування їх номінальних величин FV (Future Value) за формулою
FV
PV = ------------
t
(1 + k)
де:
t – число періодів (років, місяців), за які нараховується дохід.
k – норма прибутку на вкладений капітал. В нашому випадку вона дорівнює 18%.
Визначення дисконтованого грошового потоку (тобто такого, який можна порівнювати з сумою інвестованих грошей для визначення окупності) ускладнюється звичайно тим, що номінальна виручка від втілення проекту і номінальні поточні витрати (наприклад, на сировину, матеріали, оплату праці тощо) “інфлюють” у неоднакових співвідношення під впливом цінових факторів. Наведена нижче формула дає змогу розрахувати грошовий потік, зіставний з вартістю інвестиційного проекту, зробивши його інфляційну корекцію, а також дисконтування на основі норми дохідності, що включає інфляційну надбавку:
1 2 1 2
[ (P 1b 1 – C 1b 1 – A 1) x (1 – m) + A 1 ] + [ (P 2b 2 – C 2b 2 – A 2) x (1 – m) + A 2] + …
PV = -----------------------------------------------------------------------------------------
(1 + k 1)(1 + k 2) …(1 + k t)
1 2
… + [ (P tb t – C tb t – A t + S l) x (1 – m) + A t]
----------------------------------------------------
(1 + k 1)(1 + k 2) …(1 + k t)
де
PV – дисконтований грошовий потік за термін життя проекту;
P1, P2, …, Pt – виручка (валовий дохід) від реалізації проекту за відповідні роки у цінах базового року;
C1, C2, …, Ct – поточні валові витрати на експлуатацію проекту за відповідні роки у цінах базового року;
A1, A2, …, At – cуми амортизаційних відрахувань за відповідні роки
1 1 1
b1, b2, …, bt – базисні індекси цін відповідного року на продукцію, що формує доходи від реалізації проекту;
2 2 2
b1, b2, …, bt - – базисні індекси цін відповідного року на ресурси, що формують поточні витрати на експлуатацію проекту;
m – ставка оподаткування проекту;
k1, k2, …, kt – ставки доходності інвестування, прийняті для інвестора, за відповідні роки;
S1 – ліквідаційна вартість
NPV = PV – IC
Очевидно, що якщо: NPV > 0, то проект варто прийняти; NPV < 0, то проект варто відкинути, NPV = 0, то проект ні прибутковий, ні збитковий.
При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості врахувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом. Так, якщо по закінченні періоду реалізації проекту планується надходження засобів у виді ліквідаційної вартості чи устаткування вивільнення частини оборотних коштів, вони повинні бути враховані як доходи відповідних періодів.
Розрахунок за допомогою приведених формул вручну досить трудомісткий, тому для зручності застосування цього й іншого методів, заснованих на дисконтованих оцінках, розроблені спеціальні статистичні таблиці, у яких табульовані значення складних відсотків, що дисконтують множники, дисконтованого значення грошової одиниці і т.п. у залежності від тимчасового інтервалу і значення коефіцієнта дисконтування.
Необхідно відзначити, що показник NPV відображує прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу підприємства у випадку прийняття розглянутого проекту. Цей показник адитивен у тимчасовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє критерій із всіх інших і що дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.
4. Розрахунок.
Визначимо чисту теперішню вартість майбутніх грошових надходжень (PV) по проектах. В разі того, що в вищенаведеному завданні ми знаємо тільки грошові надходження по проекту та амортизційні відрахування, будемо вважати, що витрати на експлуатацію проекту вже зняті з грошових надходжень, таккож не будемо враховувати індекс інфляції, а податок на прибуток буде складати 30%.
А) по проекту А:
(800 000–380 000)(1–0,3)+380 000 (700 000–380 000)(1–0,3)+380 000
PV =------------------------------------------ + ----------------------------------------- +
1 + 0,18 (1 + 0,18)(1 + 0,18)
(650 000–380 000)(1–0,3)+380 000 (650 000–380 000)(1–0,3)+380 000
+ ----------------------------------------- + -------------------------------------------- +
(1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18)
(550 000–380 000+100 000)(1–0,3)+380 000
+ -------------------------------------------------------- =
(1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18)
= 571 186,44 + 433 783,39 + 346 310,96 + 275 431,26 + 218 117,51 =
= 1 875 427,25 грн.
Б) по проекту В:
(1 000 000–430 000)(1–0,3)+430 000 (700 000–430 000)(1–0,3)+430 000
PV =---------------------------------------------- + -----------------------------------------+
(1+0,18) (1+0,18) (1+0,18)
(500 000–430 000)(1–0,3)+430 000 (500 000–430 000)(1–0,3)+430 000
+-------------------------------------------- + -------------------------------------------- +
(1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18)
(500 000 – 430 000 + 150 000)(1 – 0,3) + 430 000
+ ------------------------------------------------------------ =
(1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18)
= 702 542,37 + 444 556,16 + 291 534,18 + 247 062,87 + 255 271,80 =
= 1 940 967,38 грн.
В) по проекту С:
(550 000–430 000)(1–0,3)+430 000 (650 000–430 000)(1 – 0,3)+430 000
PV=--------------------------------------------+---------------------------------------------+
(1+0,18) (1+0,18) (1+0,18)
(1 000 000 – 430 000 + 80 000)(1 – 0,3) + 430 000
+ --------------------------------------------------------------- =
(1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18)
= 435 593,22 + 419 419,7 + 483 252,91 + 463 694,21 = 1 801 960,04 грн.
3. Розрахуємо чисту приведено (дисконтну) вартість (NPV) по проектах:
NPV = PV – IC
а) по проекту А:
NPV = 1 875 427,25 – 2 000 000 = - 124 572,75 < 0, тобто проект слід відклонити.
б) по проекту В:
NPV = 1 940 967,38 – 2 300 00 = - 359 032,62 < 0, проект також не слід приймати.
в) по проекту С:
NPV = 1 801 960 – 1 800 000 = 1 960 > 0, тобто цей проект слід прийняти.
4. Висновок щодо вибору того чи іншого проекту.
Оцінивши ефективність проектів А, В, С маємо таку інформацію:
За обліковими усі три проекти вважаються доцільними, тому що норма прибутковості по кожному з них більше розрахункової вартості капіталу, тобто:
По проекту А норма прибутковості сягає 53% > 18%
По проекту В норма прибутковості 37% > 18%
По проекту С норма прибутковості 59% >18%, але ж найвигіднішим є проект С, тому що його норма прибутковості вищі за всіх.
Також, якщо розглядати це питання з точки зору окупності інвестицій, то швидше за всіх окупиться проект С, бо його період окупності менше за всіх – 2 роки та 8 місяців, іншими словами найшвидше повернення вкладених грошових коштів та ще й найкоротший строк використання проекту робить його найдоцільнішим за усі.
На другому місці стоїть проект А, а на третьому – останньому – проект В.
Єдиний плюс проекту В – те, що за перші два роки використання цього проекту ми отримаємо найбільші грошові надходження, чим по проектах А чи С. Але за послідуючі роки прибуток буде мінімальним за інші.
Тому все ж таки на першому місці відаємо перевагу проекту С, потім А та на останньому місці проект В.
Ці методи оцінки не можна вважати остаточними, тому що вони не вважають фактор часу, оскільки кожна вкладена одиниця у різний час має різну вартість.
За дисконтованими оцінками доцільним є лише проект С, тому що лише його NPV (чиста приведена вартість) вище нуля.
Тобто “теперішня” вартість грошового потоку (після оподаткування, але не зважаючи на індекс інфляції) не тільки досягає суми авансованих у нього фінансових ресурсів (а це само по собі – достатня підстава для визнання інвестиції доцільною), але й перевищує їх, іншими словами, перевищені виражені у процентному відношенні (18%) сподівання інвестора на прибутковість.
Проекти А та В необхідно відклонити, бо їх NPV < 0.
5. Пояснення щодо чинників, які крім фінансових повинен враховувати менеджер, приймаючи рішення щодо вибору проекту.
Розглянуті вище методи оцінки капіталовкладень базуються, передусім, на розрахунку показників економічного ефекту та ефективності, тобто “грошовій” вигідності інвестиційного проекту. Проте при прийнятті управлінських рішень часто виникають ситуації, коли не можна не враховувати якісний фактор.
Якщо, наприклад, використовувати описані вище підходи для оцінки інвестування коштів у будівництво природоохоронного об’єкту, то неминучим є від’ємний результат, оскільки ніякої економічної віддачі від цього заходу очікувати не доводиться. У цьому випадку необхідно враховувати і соціальний аспект. Віддача від подібного заходу буде полягати в покращенні екологічної ситуації в регіоні, що у кінцевому рахунку сприятливо відіб’ється на здоров’ї людей.
Завдання 7.
Контрольнй питання.
1. Як розподіляють постійні загальновиробничі витрати між об’єктами калькулювання? Наведіть приклади.
До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Наприклад, знос обладнання і приміщень, заробітна плата майстру цеху тощо.
Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину. Перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат установлюється підприємством.
Приклад.
По КБФ “Стріла” є наступні дані за листопад, грудень 2002р.
| Вихідні дані |
Величина, грн. |
| Баз розподілу за нормальною потужністю (основна заробітна плата при нормальній потужності) |
50 000 |
| Загальновиробничі витрати при нормальній потужності, разом |
40 000 |
| Змінні загальновиробничі витрати при нормальній потужності |
30 000 |
| Постійні загальновиробничі витрати при нормальній потужності |
10 000 |
| Змінні витрати на 1 грн. заробітної плати |
0,6 |
| Постійні загальновиробничі витрати на 1 грн. заробітної плати |
0,2 |
| Фактично нарахована заробітна плата у листопаді 2002р. |
47 000 |
| Фактично нарахована заробітна плата у грудні 2002р. |
65 000 |
| Фактичні загальновиробничі витрати за листопад |
39 000 |
| Фактичні загальновиробничі витрати за листопад |
53 000 |
Необхідно розподілити загальновиробничі витрати, використовуючи за базу розподілу основну заробітну плату виробничих робітників.
Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат.
| Види загальновиробничих виртат |
Методика розрахунку |
Листопад |
Грудень |
Дебет рахунку |
| Фактичні змінні загальновиробничі витрати |
0,6 х 47 000 |
28 200 |
Х |
23 “Виробництво” |
| 0,6 х 65 000 |
Разделы сайта |