Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.
Пункти обміну валюти мають право тримати у своїй касі розмінні купюри в обсязі до 200 дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до долара США та цієї іноземної валюти, установленим НБУ.
Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються бланки довідок та квитанцій, які є бланками суворого обліку.
До валютообмінних операцій належать також операції конвертації, які проводяться лише з тими валютами, що належать до І групи Класифікатора іноземних валют.За операціями конвертації готівкової іноземної валюти використовується крос-курс, який розраховується як співвідношення офіційних курсів гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день проведення операції.
Операції з конверсії однієї готівкової іноземної валюти в іншу готівкову іноземну валюту здійснюються:
для фізичних осіб – резидентів і нерезидентів – у касі банку з оформленням прибуткового та видаткового касових ордерів;
для фізичних осіб-резидентів – у пункті обміну валюти банку з видачею квитанції за формою № 377-А про конвертацію валют.
Здійснені операції відображаються касою банку та пунктом обміну валюти в реєстрі конверсії іноземної валюти. Комісійна винагорода за здійснення операцій з конвертації за бажанням клієнта може сплачуватись як у гривнях, так і в іноземній валюті.
У кінці дня всі залишки грошової готівки як у національній, так і в іноземній валютах обмінний пункт має передати в касу уповноваженого банку. На підставі реєстрів проданої і купленої валюти ведеться облік обмінних операцій.
Для визначення результату від торговельних операцій з іноземною валютою на кінець операційного дня всі залишки на рахунках мають оцінюватися за офіційним курсом НБУ з обов’язковою умовою, що гривневі еквіваленти залишків за кодами валют за рахунками № 3800 АПмають дорівнювати залишкам за відповідними аналітичними рахунками за рахунком № 3801 АП.Якщо ці залишки не збігаються, рахунок № 3801 коригується. Це може бути у двох випадках:
у разі підрахунку результатів від торговельних операцій, проведених упродовж дня, визначається реалізований результат, отримані доходи або
сплачені витрати;
у разі зміни офіційних курсів валют визначається нереалізований результат, який може змінитися при наступній зміні курсу.
Результати за проведеними операціями в іноземній валюті наростаючим підсумком з початку року обліковуються за рахунком № 6204 АП «Результат від торгівлі іноземною валютою і банківськими металами».В аналітичному обліку за рахунком можуть відкриватися окремі особові рахунки:
для визначення реалізованого фінансового результату при торговельних операціях з інвалютою;
для визначення нереалізованого фінансового результату, пов’язаного з переоцінкою відкритої валютної позиції;
для реєстрації результатів переоцінки валютних статей балансу.
Конверсійніоперації з готівковою іноземною валютою – це операції щодо обміну готівкової валюти однієї іноземної держави на готівкову валюту іншої. Ці операції здійснюють лише операційні каси та обмінні пункти уповноважених банків і тільки з вільно конвертованою валютою із застосуванням крос-курсу.
Крос-курс у цьому разі визначається через розрахунковий офіційний курс гривні до відповідних валют на день проведення операцій.
Комісійну винагороду (сума комісійних не повинна перевищувати двох відсотків від суми іноземної валюти, що подається до конверсії) за конверсійні операції з готівковою інвалютою уповноважені банки можуть одержувати як у національній, так і в іноземній валютах. Сума комісійних в іноземній валюті, що подавалась до конверсії, зазначається у квитанції окремо.
Для фізичних осіб-резидентів уповноважені банки можуть обмінювати одні купюри іноземної валюти на інші купюри, але тієї ж іноземної валюти.
На підтвердження факту обміну купюр іноземної валюти на інші купюри тієї ж країни видають квитанцію ф. № 377-А та заповнюють реєстр обміну іноземної валюти.
Видача іноземної валюти готівкою з поточного рахунку в разі відрядження за кордон, на представницькі, експлуатаційні витрати здійснюється за заявою юридичної особи-резидента або постійного представництва юридичної особи-нерезидента й дорученням,виписаним на фізичну особу на отримання коштів у касі уповноваженого банку.
Працівник операційного відділу, отримавши документи від клієнта, оформляє видатковий валютний ордер (або приходний валютний ордер, якщо клієнт вносить готівку до каси), підписує його в осіб, що мають право контрольного підпису.
Касир валютної каси перевіряє наявність підписів посадових осіб уповноваженого банку, відповідність їх зразкам, підписує валютні ордери, приймає чи видає готівку в іноземній валюті за такими ж правилами, що й у національній валюті.
Оформлення валютно-обмінних операцій з фізичними особами – резидентами і нерезидентами через валютні каси уповноважених банків здійснюється працівником операційного відділу і касиром даної каси, на відміну від обмінного пункту, де ці операції виконує один працівник.
Працівник операційного відділу оформляє при купівлі банком іноземної валюти: приходний валютний ордер, видатковий касовий ордер на національну валюту.
При продажу банком іноземної валюти оформляє: видатковий валютний ордер, приходний касовий ордер на національну валюту, приходний касовий ордер на суму збору до Пенсійного фонду України – у двох примірниках.
Касир приходно-видаткової валютної каси:
роздруковує квитанцію на сплату збору до Пенсійного фонду України;
записує суму збору за всіма операціями купівлі фізичними особами іноземної валюти в Книгу реєстрів стягнення зборів до Пенсійного фонду;
підписує всі валютні касові документи;
отримує чи виплачує іноземну валюту;
видає клієнтові другий примірник приходного валютного ордера при купівлі валюти або другий примірник приходного касового ордера на національну валюту при продажу іноземної валюти.
Перекази в іноземній валюті за межі України та їх виплати в Україні здійснюються лише через кореспондентські рахунки уповноважених банків.
Переказні операції в іноземній валюті здійснюють на підставі таких же документів, що й в національній валюті: заява про переказ, платіжне доручення.
Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами:
за заявою на переказ готівки – від:
1) юридичних осіб-резидентів та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки;
2) від уповноваженого представника нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту – суб’єкту підприємницької діяльності;
3) від фізичних осіб – на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та для переказу без відкриття рахунка;
за прибутковим касовим ордером– від працівників уповноваженого банку за внутрішньобанківськими операціями;
за документами, установленими відповідною платіжною системою (Western Union, Money Gram)– від фізичних осіб на відправлення переказу, який приймається в готівковій формі.
Після завершення приймання готівки клієнту надається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:
за заявою на видачу готівки– юридичним особам з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунка, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;
за видатковим касовим ордером– працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями;
за документами на отримання переказув готівковій формі, установленими відповідною платіжною системою, – фізичним особам.
Залишок іноземної валюти, менший ніжномінальна вартість мінімальної купюри, що перебуває в обігу, купується у фізичної особи за гривні за курсом, установленим на час здійснення операції в касі банку.
13.5. Бухгалтерській облік валютних операцій банку
з використанням платіжних карток
Банківські платіжні картки бувають різних видів і розподілити їх можна за різними ознаками.
Нині у світі найвідомішими міжнародними платіжними системами є VISA, MASTER CARD, DINERS CLUB, JCB, AMERICAN EXPRESS. Тому картки відрізняються насамперед платіжною системою, учасники якої її емітують.
Відповідно до чинного законодавства, міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує переказування грошей з однієї країни в іншу.
Порядок діяльності платіжної системи визначається відповідними правилами, які встановлюють її організаційну структуру, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, принципи розрахунків та порядок документообігу, порядок вирішення спорів, управління ризиками в системі, систему страхування, систему захисту інформації, процедури реконсиляції (контролю) тощо.
Платіжна схема може бути дебетовою або кредитною, відповідно до чого картки поділяються на дебетові та кредитні.Так, наприклад, картки внутрішньодержавної платіжної системи частіше випускають тільки дебетові картки. Такі лідери карткового бізнесу, як VISA International та Europay International, підтримують одночасно як кредитні, так і дебетові продукти.
Відмінність кредитних карток від дебетових полягає і в технології здійснення операцій. Дебетові картки при розрахунках завжди використовують процедури авторизації, а кредитні картки в окремих випадках їх не виконують.
Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки. Під час цієї процедури здійснюється зв'язок з процесинговим центром, де утримується інформація про стан карткового рахунка.
Дебетна платіжна картка використовується для розрахунків за товари та послуги в межах власних коштів на картковому рахунку клієнта. Однак якщо умовами договору з банком передбачено овердрафт, то розрахунки клієнта можуть вийти за межі залишку на його рахунку. Овердрафт – це короткостроковий кредит, що надається банком у разі перевищення суми операції за платіжною карткою встановленого ліміту витрат. Сума такого ліміту визначається та установлюється банком виходячи з середньомісячного обороту коштів на рахунку клієнта, «кредитної історії» останнього та інших показників довіри до клієнта. Плата за овердрафт значно вища від плати за звичайний кредит.
Кредитна платіжна картка дає можливість її власникові здійснювати розрахунки за рахунок наданого банком кредиту. Процедура установлення ліміту кредиту банком за картковим рахунком аналогічна процедурі надання кредиту, тобто необхідно мати відповідне забезпечення кредитного ризику. На практиці для такого забезпечення використовують форми гарантійного депозиту, поруки, застави. З одного боку, такий підхід цілком виправданий, оскільки кредитні карткові продукти мають значно вищий ризик несанкціонованих операцій. З іншого боку, це істотно відрізняє вітчизняну кредитну картку від її традиційної зарубіжної моделі.
Банківські операції з платіжними картками можна розподілити на операції емісії та еквайрингу.
Емісія– проведення операцій з відкриття картрахунків і випуску платіжних карток. Для отримання платіжної картки клієнти банку відкривають карткові рахунки:
картковий рахунок для юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності – на балансовому рахунку 2605 АП «Кошти суб’єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»; картковий рахунок для фізичних осіб – на балансовому рахунку 2625 АП.
До операцій емісії належать: вкладення, перерахування або поповнення
коштів на картрахунки шляхом вкладення готівкових коштів через банкомат, касу банку-емітента, банку, що працює за агентською угодою, іншого банку шляхом переказування коштів із своїх поточних або депозитних рахунків, а також з рахунків інших осіб за їх дорученням.
У бухгалтерському обліку такі операції відображаються у такий спосіб:
1. Поповнення коштів на картковий рахунок фіз. особи у банку-емітенті:
у разі внесення готівкових коштів через касу:
Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
К-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;
у разі переказування з поточних та інших рахунків:
Д-т 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб»;
Д-т 2630 «Короткострокові депозити фізичних осіб», інші рахунки;
К-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками».
2. Поповнення коштів на картрахунки може здійснюватися безготівковим шляхом через інший банк як у національній, так і в іноземній валюті:
Д-т коррахунка;
К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
К-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками».
Одночасно платіжні картки можуть бути індивідуальними (приватними) та корпоративними. Індивідуальні (приватні) картки надаються фізичним особам, які здійснюють розрахунки в межах власних коштів на картковому рахунку або наданого банком кредиту. При цьому на одну й ту саму особу може бути відкрито необмежену кількість карткових рахунків. Рахунки можуть бути як у національній, так і в іноземній валюті.
Корпоративні картки надаються підприємствам, організаціям та фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності.
Довірені особи клієнтів – юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку із застосуванням корпоративних платіжних карток у таких випадках:
одержання готівки у валюті України для здійснення розрахунків, пов’язаних із господарськими потребами, у тому числі для оплати витрат на
відрядження в межах України;
здійснення розрахунків у безготівковій формі у валюті України, пов’язаних зі статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;
одержання готівки в іноземній валюті за межами України для оплати витрат на відрядження;
здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, пов'язаних з витратами на відрядження та витратами представницького характеру.
Розрахунки з використанням корпоративних карток відображаються у бухгалтерському обліку у такий спосіб:
1. Під час оформлення звіту працівником банку до от банком платіжного
повідомлення (клірингової інформації такі проведення:
на загальну суму використаних працівником коштів установленого ліміту:
Д-т рахунка витрат;
К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
на суму повернення коштів, використаних на власні потреби:
Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
у разі надходження платіжного повідомлення з npoцесингового центру (розрахункового банку):
Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжнимикартками»;
К-т коррахунка.
2. Під час оформлення звіту працівником банку після отримання платіжного повідомлення з процесингового центру (розрахункового банку) здійснюються такі проведення:
на суму списаних коштів з коррахунка в розрахунковому банку:
Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
К-т коррахунка;
одночасно:
Д-т 3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження»;
Д-т 3551 «Аванси працівникам банку на господарські витрати»;
К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками» на суму оформленого працівником банку авансового звіту;
Д-т рахунка витрат;
К-т 3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження»;
К-т 3551 «Аванси працівникам банку на господарські витрати».
Для забезпечення розрахунків з використанням банківських платіжних карток банки впроваджують широку мережу обладнання – банкомати, постермінали та імпринтери, що забезпечує їм можливість здійснювати другу функцію – еквайринг – це виконання розрахунків за операціями з використанням платіжних карток.
Банк-еквайр– банк, що здійснює технологічну обробку та забезпечує надання необхідної інформації щодо обслуговування торговців, розрахунків за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток, розрахунків у мережі банкоматів та іншого обладнання.
Банк-емітент– це банк, що є членом платіжної системи та здійснює емісію платіжних карток.
У бухгалтерському обліку видача готівки через банкомат відображається так:
1. Видача готівки через банкомат держателю платіжної картки на суму заявленої готівки за вирахуванням комісійної винагороди:
Д-т 2920 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненимиплатіжними картками через банкомат»;
К-т 1004 «Банкноти та монети в банкоматах».
2. Якщо клієнт отримав готівку в банкомат, що належить банку, у якому він відкрив картковий рахунок (тобто операція проведена у банку, котрий одночасно є банком-емітентом та еквайром):
Д-т 2605 «Кошти суб'єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»,
Д-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;
К-т 2920 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат».
3. Якщо операція отримання готівки проведена у банкомат іншого банку (під час переказування з карткових рахунків держателів платіжних карток, відкритих в інших банках):
у банку-емітенті:
Д-т 2605 «Кошти суб'єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»;
Д-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;
К-т коррахунка;
у банку-еквайрі:
Д-т коррахунка;
К-т 2920 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат».
4. Якщо картковий рахунок відкрито в іноземній валюті, а видача
готівкових коштів – у національній валюті через банкомат, у банку-еквайрі здійснюються такі проведення:
у разі видачі коштів у національній валюті:
Д-т 2920 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат»;
К-т 1004 «Банкноти та монети в банкоматах»;
у разі надходження відшкодування з карткових рахунків в іноземній валюті:
Д-т 2605 «Кошти суб’єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»;
Д-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;
К-т 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;
на суму гривневого еквівалента іноземної валюти:
Д-т 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;
К-т 2920 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат».
Курсові різниці, що виникають під час здійснення зазначених операцій, обліковуються за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»:
у банку-емітенті, іншому банку на суму одержаних коштів:
Д-т коррахунка;
К-т 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб», або
2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками».
Видачі готівки через касу банку:
1. Видача готівкових коштів у національній та іноземній валюті з картрахунків клієнтів з використанням платіжних карток через каси банку, пункти обміну валюти на суму заявленої готівки відображається у бухгалтерському обліку у такий спосіб:
Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
К-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку».
2. Під час списання сум коштів, які отримані держателями платіжних карток через каси банку, з карткових рахунків, відкритих у банку-емітенті, що є одночасно банком-еквайром, здійснюється таке проведення:
Д-т 2605 «Кошти суб'єктів господарської діяльності для розрахунків
платіжними картками»;
Д-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;
К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками».
3. Видача готівки через каси банку держателям платіжних карток, емітованих іншими банками, здійснюється такими проведеннями:
на суму заявленої готівки:
Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
К-т 1001«Банкноти та монети в касі банку»;
на суму одержаних коштів від інших банків-емітентів.
Д-т коррахунка;
К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями
8-09-2015, 15:50