Облік видачі працівникам спецодягу і спецвзуття ведеться в особистій картці форми № МШ-6, у якій з описом і іншими даними, що характеризують такі предмети, відбиваються терміни їхнього носіння і відсоток придатності. Картка форми № МШ-6 ведеться в одному екземплярі і зберігається в місцях видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їхнього вибуття через непридатність чи втрати. У випадку втрати спецодягу і спецвзуття в картці робиться запис про їхнє вибуття на підставі акта форми № МШ-4.
Крім спецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам може видаватися на час роботи черговий спецодяг, спецвзуття і захисні засоби. Дані предмети видаються тільки на час виконання робіт, для яких вони передбачені, чи можуть бути закріплені за визначеними робітниками місцями і передаватися від однієї зміни працівників іншій. Ці МШП повинні враховуватися на окремих картках форми № МШ-6 з оцінкою "Чергова".
Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їхньої непридатності до подальшого використання, чи неможливості неефективності проведення їхнього відновлення, ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві створюються постійно діючі комісії. Дані комісії роблять огляд предметів, що підлягають списанню, установлюють їхню непридатність до відновлення і подальшого використання, визначають можливість використання чи реалізації матеріалів, що залишаються від предметів, що списуються, а також складають акт на списання МШП форми № МШ-5 чи № МШ-8 на підставі актів вибуття форми № МШ-4.
2.3 Аналітичний та синтетичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
Аналітичний облік МШП ведуть за видами предметів за однорідними групами, установленими, виходячи з потреб підприємства.
МШП поділяють на дві групи: перша – запаси (відображають у складі запасів в іншому розділі активу балансу «Оборотні активи»), друга – «малоцінні необоротні матеріальні активи» (відображають у першому розділі активу балансу «Необоротні активи» у складі «Основних засобів»).
Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у запасах. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності наведено в П(С)БО 9 «Запаси».
Зупинимося на деяких загальних принципах, які визначають порядок відображення інформації про запаси в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.
Запаси (як і кожний інший актив) визнаються активами, якщо, по-перше, існує ймовірність одержання підприємством у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їхнім використанням, і, по-друге, їхня вартість може бути достовірно визначена. Відповідність першому критерію визначається потенційною можливістю для підприємства одержати грошові кошти від використання відповідного активу. Щодо визначення вартості активу, то ця умова виконується за наявності інформації про витрати на виробництво або придбання МШП. Для визначення їхньої вартості спершу визначають первісну вартість запасів, за якою придбані (одержані) чи вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства.
Відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є вартість, що складається з таких фактичних витрат:
-сум,які сплачують постачальникові (продавцеві) згідно з договором;
-сум, які сплачують за інформаційні, посередниць кі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуками та прид банням таких предметів;
-витрат на підготовку, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця використання, включаючи витрати на страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників;
-інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням МШП і доведенням їх до стану придатності до використання із запланованими цілями (до таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку та підвищення якісно-технічних характеристик МШП).
Якщо, наприклад, укладено договір маркетингу і на підставі звіту про дослідження ринку, поданого маркетинговою компанією, придбано МШП, то зазначені вище витрати списують на первісну вартість таких МШП. При цьому відсотки за кредит (крім комерційного), залучений безпосередньо для закупівлі МШП, не входять до їхньої собівартості. У разі внесення МШП до статутного капіталу вважається, що їхні узгоджена та справедлива вартості збігаються.
На МШП у запасах не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП вилучають із складу активів (списують з балансу на витрати) з наступною організацією оперативного кількісного обліку таких предметів протягом їх фактичного використання за місцями експлуатації та відповідними особами.
Для аналітичного обліку використовують первинні документи, форми яких затверджено наказами Міністерства статистики України (форми № М-4, М-8, М-9, М-11, М-12). Основні проводки для відображення в бухгалтерському обліку операцій з надходження та вибуття оборотних МШП, які обліковують на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
Для обліку використовують рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
Це активний балансовий рахунок. По дебету – надходження (збільшення) МШП. По кредиту – вибуття ( списання ) МШП.
Субрахунки має за видами предметів.
Основні бухгалтерські проводки за рахунком 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
Таблиця 3. Типова кореспонденція рахунків по обліку МШП
| № п/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Придбання МШП за плату | |||
| 1. | Відображено заборгованість під час одержання МШП від постачальників: – на суму без ПДВ – на суму ПДВ | 22 641 | 631 631 |
| 2. | Оплачено постачальникам вартість одержаних МШП (з ПДВ) | 631 | 311 |
| Одержання МШП як внеску до статутного капіталу | |||
| 1. | Збільшено статутний капітал на суму, вказану в установчих документах | 46 | 40 |
| 2. | Одержано МШП на суму збільшення статутного капіталу | 22 | 46 |
| Інші варіанти надходження МШП | |||
| 1. | Оприбутковано МШП, виявлені під час інвентаризації (за вартістю аналогічних, що значаться на підприємстві) | 22 | 719 |
| 2. | Безоплатно одержані МШП (за справедливою вартістю) | 22 | 719 |
| Списання МШП | |||
| 1. | Списано МШП для: | ||
| – виробництва продукції | 23 | 22 | |
| – загальновиробничих потреб | 91 | 22 | |
| – адміністративних потреб | 92 | 22 | |
| – капітального будівництва | 15 | 22 | |
| – забезпечення збуту продукції | 93 | 22 | |
| Реалізація МШП | |||
| 1. | Відображено дохід від реалізації | 377 | 712 |
| 2. | Списано собівартість реалізованих МШП | 943 | 22 |
| 3. | Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ | 712 | 641 |
| Безоплатна передача МШП | |||
| 1. | Передано МШП | 949 | 22 |
| 2. | Відображено податкові зобов'язання зПДВ | 949 | 641 |
| 3. | Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ | 949 | 641 |
2.4 Інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів
Інвентаризація – це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку.
Згідно із Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність стан і оцінка.
Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власниками підприємства, коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством.
Відповідальність за організацію інвентаризацій несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об’єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.
Інвентаризація проводиться на підставі Інструкцій з інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, рахунків та інших статей балансу. Затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України.
Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.
Виробничі запаси (товарно-матеріальні цінності, МШП) вносяться до інвентаризаційного опису по кожному окремому найменуванню. При їх інвентаризації встановлюється фактична наявність сировини, матеріалів, палива, купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, тари, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, готової продукції та інших матеріальних цінностей.
Інвентаризація виробничих запасів, як правило, здійснюється в порядку розташування цінностей у даному приміщенні. Під час інвентаризації не можна допускати безладного переходу від одного виду товарно-матеріальних цінностей до іншого. При зберіганні цінностей у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація здійснюється послідовно по місцях зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить для роботи в наступне приміщення.
Товарно-матеріальні цінності (МШП) зносяться до інвентаризаційного опису по кожному окремому найменуванню і зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, артикула, сорту і кількості.
Товарно-матеріальні цінності, що надходять на підприємство під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису „Товарно-матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації”, в якому вказується, коли і від кого надійшли матеріали, дата і номер прибуткового документа, найменування, кількість, ціна і загальна сума цінностей, що надійшли. Водночас на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться позначка „після інвентаризації” з посиланням на дату і номер опису, до якого занесено ці цінності.
На великих складах при тривалому проведенні інвентаризації у виняткових випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера підприємства у процесі інвентаризації товарно-матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності вносяться до окремого інвентаризаційного опису за найменуванням „Товарно-матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації ”. У видаткових документах у таких випадках також робиться відповідна позначка за підписом голови інвентаризаційної комісії.
Товарно-матеріальні цінності, що належать іншими підприємствам і перебувають на відповідальному зберіганні, інвентаризуються одночасно з власними виробничими запасами. На ці цінності складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться послання на відповідні документи, що підтверджують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.
Відповідно до Порядку заняття торговельною діяльністю затвердженого постановою КМУ,господарюючим суб’єктам, які займаються торгівлею, забороняється зберігати в торговельному залі та підсобних приміщеннях не оприбутковані належним чином товару. Згідно з п.35 цього Порядку зберігання в підсобних приміщеннях господарюючих суб’єктів товарів, які їм не належать, допускається на підставі договору зберігання, один примірник якого повинен знаходитися на підприємстві. Зміст такого договору визначається Цивільним кодексом України.
При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, відвантажених, не оплачених у строк покупцями, а також тих, що знаходяться на складах інших підприємств або організацій, перевіряється обґрунтованість сум, облікованих на відповідних рахунках. Причому на рахунках бухгалтерського обліку можуть залишитися тільки суми товарно-матеріальних цінностей, підтверджені належним чином оформленими документами. Інвентаризаційні описи (акти) складаються окремо по кожному такому виду цінностей.
В описах на товарно-матеріальні цінності, що перебувають у дорозі, по кожному окремому відправленню наводяться такі дані: найменування (згідно з документом), кількість і вартість (згідно з даними обліку), дата відвантаження, а також перелік і номери документів, на підставі яких ці цінності, які не прибули у встановлений термін і значаться в обліку як матеріали в дорозі, необхідно перевірити, яких заходів вжито до їх розшуку.
В описах на товари, відвантажені та не оплачені у строк покупцями, по кожному окремому відвантаженню зазначаються найменуванням покупця, найменування товарно-матеріальних цінностей, дата відвантаження, номер і дата виписки рахунка-фактури, а також сума по рахунку.
Товарно-матеріальні цінності, що зберігаються на складах інших підприємств, заносяться до описів на підставі документів, що підтверджують здавання цих цінностей на відповідальне зберігання. В описах на ці цінності вказуються їх найменування, кількість, сорт, фактична вартість (за даними обліку), дата приймання вантажу на зберігання, місце зберігання, номер і дата документів. При одержанні від підприємств, на відповідальному зберіганні яких ці цінності перебувають, копій інвентаризаційних описів комісія зіставляє фактичну наявність цінностей (за даними копій інвентаризаційних описів) з кількістю, встановленою за документами.
Товарно-матеріальні цінності, котрі переробляються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, на якому вони перебувають у переробленні, найменування цінностей, їхньої кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати передачі їх у перероблення, номера і дати відповідного документа.
В інвентаризаційних описах малоцінних і швидкозношуваних предметів вказуються їх найменування і первісна вартість. Предмети, що перебувають в експлуатації, інвентаризуються за місцем їхнього знаходження та по особах, на відповідальному зберіганні яких вони перебувають. Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. При інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкрито особисті картки, з їх розпискою в описі.
Якщо предмети спецодягу і білизни перебувають у ремонті або в пранні, вони вносяться до інвентаризаційного опису на підставі квитанцій підприємств побутового обслуговування або інших організацій
На малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними і не списані, робочою інвентаризаційною комісією складаються акти встановленої форми із зазначенням часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів на інші господарські цілі.
Тара вноситься до інвентаризаційного опису за видами, цільовим призначенням і якісним станом (нова, та, що була у вжитку, що потребує ремонту та ін.). На тару, яка стала непридатною, робочою інвентаризаційною комісією складається акт із зазначенням причин і осіб, відповідальних за її стан.
У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі; визначається кінцеві результати інвентаризації.
Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб.
Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях одного й того ж найменування і в такій же кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що підлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.
За результатами інвентаризації складається протокол, у якому зазначається стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі, і втрати від порції цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий у 5-денний термін керівником підприємства.
Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.
Відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, а також неприйняття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок, безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ті ж дії, здійснені особою, яка протягом року підлягала адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
По завершенні інвентаризації виробничих запасів складають інвентаризаційний опис , а потім за результати інвентаризацій протокол.
3. Шляхи вдосконалення обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
Для здійснення господарської діяльності підприємств всіх форм власності та галузей економіки використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових, які діють в тісному взаємозв’язку, адже без достатньої кількості фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в кінцевому результаті дає новий продукт розвитку господарюючого суб’єкта. В сукупності ресурсів підприємства вагома частка належить матеріальним ресурсам – засобам та предметам праці, в результаті поєднання яких здійснюється процес виробництва підприємства.
Особливої актуальності набуває проблема подальшого вдосконалення методики бухгалтерського обліку малоцінних ташвидкозношуваних предметів (МШП),які є складником ресурсів підприємства та використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.
Як свідчать теоретичні та практичні дослідження, питання організації обліку МШП приділяється недостатня увага, внаслідок чого ускладнюється дотримання основних методичних принципів ведення обліку, спотворюється інформація про фінансовий стан підприємства, стан розрахунків, знижується ефективність прийняття управлінських рішень.
Питання обліку МШП на підприємствах мають дискусійний характер, про що свідчить наявність проблем, пов’язаних з правильністю відображення на рахунках бухгалтерського обліку надходження МШП та зміни їх вартості в процесі експлуатації, правильність віднесення до валових витрат, нарахування зносу та списання МШП. Не буде перебільшенням стверджувати, що головною причиною помилок у відображенні надходження МШП є нестабільність та неоднозначність трактування законодавчої бази в Україні.
Термін «МШП» означає активи підприємства, котрі утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінні підприємством. МШП визначається як актив у тому випадку, коли існує ймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірна визначена. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про МШП і розкриття її у фінансовій звітності визначають положення(стандарт)бухгалтерського обліку «Запаси».
Виділення зі складу основних засобів оборотних МШП у особливу групу, не дивлячись на такий же характер їх використання на підприємстві, як і основних засобів, зумовлено двома причинами. По – перше, таке виділення очищую категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими, з невеликими, як правило, терміном служби. У складі основних засобів при такому виділення з їх складу МШП залишаються предмети, що утворюють виробничо – технічну базу підприємства. По - друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати (поновлювати) МШП за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином як і матеріали, в той же час, як основні засоби поновлюється шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.
Таким чином, за своїм характером МШП аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку їх придбання – матеріалам.
В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи: одна належить до запасів (які відповідно відображаються в складі запасів у другому розділі активу
8-09-2015, 11:32