Фиксированый сельськохозяйственный налог

• зниження податкового тиску (даними Державної податкової адміністрації в середньому по Україні таке зниження складає близько 3 разів);

• до 1 січня 2000 р. платники податку сплачують лише 70% нарахованої суми фіксованого сільськогосподарського податку;

• встановлення постійного розміру ставок фіксованого податкуна весь термін його запровадження, проголошення незмінності податку протягом визначеного законом терміну, що дає змогу досить точно порахувати результати фінансово-господарської діяльності у майбутньому;

• розмір податку не залежить від результатів господарської діяльності, тому є стимул для збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення її доходності, адже при збільшенні прибутків сума податку не змінюється;

• звільнення фонду оплати праці від нарахування внесків до фондів соціального страхування, в результаті чого створюються умови для регулярної виплати заробітної плати працюючим, підвищення її розміру;

• стимулювання раціонального використання землі, адже при сплаті фіксованого податку земля вимагає до себе ефективного господарського використання;

• врахування специфіки сільськогосподарського виробництва, зокрема того, що віддачу вкладених коштів в сільському господарстві отримують, починаючи з третього кварталу, адже 20% фіксованого податку має сплачуватись в першому півріччі, а 80% - у другому.

1.5. Відповідальність платників податку.

Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.

Згідно пункту 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу" до підприємств-платників фіксованого сільськогосподарського податку застосовуються фінансові санкції у вигляді стягнення однократного розміру донарахованої за результатами перевірки суми податку (у разі повторного порушення протягом року - у двократному розмірі).

У разі неподання (несвоєчасного подання) установам банків платіжних доручень на сплату податку до платників фіксованого сільськогосподарського податку застосовуються фінансові санкції у вигляді стягнення 10% належної до сплати суми фіксованого податку. Це стосується і поставок сільськогосподарської продукції в рахунок сплати фіксованого сільськогосподарського податку, які також повинні узгоджуватись із щомісячними строками сплати податку.

Після закінчення встановлених строків сплати фіксованого сільськогосподарського податку невнесена сума згідно з Декретом Кабінету Мініс-трів України "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" від 21.01.93 № 8-93 вважається недоїмкою і стягуеться із нарахуванням пені. Пеня з сум недоїмки нараховується з розрахунку 120% річних від облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

2. Облік ФСП.

Сума нарахованого (внесеного) фіксованого сільськогосподарського податку включається до складу валових витрат платника податку. У бухгалтерському та податковому обліку нарахування та сплата фіксованого сільськогосподарського податку відображається записами, наведеними в таблиці 2.1

2.1. Рахунки на яких відображається нарахування та сплата ФСП.

Законом України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок' від 3 лютого 1999 р. № 414-ХІУ встановлено, що платники фіксованого сільськогосподарського податку не звільняються від сплати коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування та на обов'язкове соціальне страхування. Для стабілізації сільськогосподарського виробництва з 1 січня 1999 р. до 1 січня 2001 р. їх звільнено від сплати фіксованого сільськогосподарського податку. Отже, платники згаданого податку в цей час сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування - 68 відсотків, на обов'язкове соціальне страхування - 2 відсотки від суми фіксованого податку. В кінці звітного періоду дебетується рахунок 23 "Виробництво" і кредитується рахунок 91.

Нарахована (внесена) сума фіксованого сільськогосподарського податку включа­ється до складу валових витрат виробництва пропорційно оплаті праці, віднесеної на окремі об'єкти обліку, і відображається в бухгалтерському обліку такими записами: дебет рахунка 91 "Загальновиробничі витрати" і кредит рахунка 64 "Розрахунками за податками і платежами" - на суму нарахованого податку; дебет рахунка 64 і кредит рахунка 31 "Рахунки в банках" - на суму сплаченого податку.

За вибором платника фіксований сільськогосподарський податок може сплачува­тися в грошовій формі або/та у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. Платники погоджують обсяги фіксованого сільськогосподарського податку за видами продукції з управлінням агропромислового комплексу районної державної адміністрації.

Поставка продукції здійснюється за угодами із заготівельними (переробними) підприємствами та організаціями. Під час доставки продукції у товарно-трачспортній накладній роблять запис "у рахунок сплати фіксованого сільськогосподарського податку". На продукцію, що надійшла у рахунок сплати податку, заготівельні (переробні) підприємства, організації виписують прибуткову квитанцію.

Сільськогосподарські товаровиробники поставку продукції відображають у вигляді реалізації, а саме: дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації" і кредит рахунків 21 Тва­рини на вирощуванні та відгодівлі", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" - списання собівартості відправленої продукції; дебет рахунка 64 і кредит рахунка 70 .Доходи від реалізації" - відображення вартості реалізованої продукції в рахунок податку за цінами, погодженими з районними державними адміністраціями.

ФОРМА РОЗРАХУНКУ

фіксованого сільськогосподарського податку

ПСП "Маяк" за 1999 рік

Ідентифікаційний код 007.06705_ .___._____._.____....___ _.__

Місцезнаходження підприємства С.М.Т. Краснокутськ___ _ ____ __

Основний поточний рахунок №260072004600 в АПБ Краснокутськ банку

(реквізити ]

Земельна ділянка надана на підставі рішення.______________._

(назва документа)

від "26" вересня 1994 р. № ХР 18-55-000210 на право власності чи користування постійне

(постійне, тимчасове) на термін Особовий рахунок відкрито за № __; _____за термінами сплати:

до 20.02.199. р. 5504 гри. (1/3 від 10 %гр. 17); до 20.03.199_р. 5504 фн. (1/3 від 10 %ф. 17); до 20.04.199. р. 5504грн. (1/3 від 10% ф 17); до20.08.199.р.27518грн.(1,/3від50%ф. 17); до20.09.199. р. 27518фн. (1/3 від 50%ф. 17); до20.10.199_р.27518фн.(1/3від50%ф. 17);

до 20.05 199.р. 5504 фн.(1/3від10%ф. 17); до 20.06.199. р. 5504 фн. (1/3 від 10 %ф. 17); до20.07.199_р.5504фн. (І/Звід 10%ф. 17); до 20.11.199. р. 16512фн.(1/ЗвідЗО%гр. 17); до 20.12.199. р. 16512 фн. (1/3 від 30% ф. 17); до 20.01.200. р. 16512грн. (1/3 від 30% ф. 17).

Керівник підприємства Губський Григорій Єлисеєвич підпис

(орїзнш^і (прізвище, Ім'я, по батист) (піиіис)

Головний бухгалтер Ольховська Марія Михайлівна підпис

(організйі^і (п^^аище. Ім'я, гю&зіьиві! (пциіис;

М.П. •...•..._.......„._ 199. року

Розрахунок перевірив:

Працівник органу державної податкової служби _______підпис ____

2.2. Облік нарахування та сплати ФСП у грошовій формі.

Облік суми нарахованого ФСП відносять до валових витрат плптника ФСП і вкючають до собіввартості витрат виробництва.

Нарахована внесена сума ФСП – один із видів загальновиробничих витрат сільськогосподарського підприємства. Підтвердження цьому ми знаходимо в пп п.'ї' п.2.21 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.01 р. № 132 (з урахуванням змін, внесених наказом від 25.11.02 р. № 362). У цьому ж підпункті зазначе­но: у кінці звітного року суму ФСП розподіляють між об'єктами обліку витрат продукції рослинництва пропорційно до площі угідь, зайнятих відповідними культурами.

Податок можна сплатити грошима або поставляючи сільськогосподарську продукцію заготівельним (переробним) підприємствам. Покажемо, як бухгалтеру відобразити в обліку сплату ФСП у грошовому виразі

див табл 2.2.

2.3. Облік нарахування і сплати ФСП у натуральній формі.

Платник фіксованого сільськогосподарського податку має право вибирати, у якій формі він буде сплачувати його — у грошовій, у вигляді поставки сільгосппродукції або у двох формах одночасно. Кількість сільськогосподарської продукції, яку постачають у рахунок ФСП, визначають вихо­дячи з нарахованої до сплати в поточному році його суми і договірної ціни на продукцію, що постачається в рахунок сплати податку на дату проведення оплати. Однак при цьому договірна ціна не може бути нижчою за біржову ціну за вирахуванням затрат, пов'язаних із прийманням продукції.

Постачання зерна в рахунок ФСП сільськогосподарські підприємства здійснюють у встановлені ними за погодженням з районною державною адміністрацією строки. Але такий "натуральний" розрахунок, як сказано у ст.5 За­кону про ФСП, у будь-якому випадку має відбутися до 15 жовтня —для продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня — для продукції пізніх зернових та технічних культур. Продукцію тваринництва необхідно відвантажувати щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця. На наш погляд, наведена норма, що встановила граничні терміни постачання сільгосппродукції в рахунок сплати по­датку, суперечить Закону України "Про порядок пога'.иення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-111 (далі — Закон № 2181) у частині погашення платником податківсуми зобов'язання, погодженого у мо­мент подачі декларації.

Тому вважаємо важливим дотримуватися при сплаті ФСП у натуральній формі положення ст.5 Закону про ФСП щодо обов'язковості щомісячних платежів та їх відсоткової суми в загальній сумі податку (оскільки саме цього вимагає Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку). Це означає, що, наприклад, в І і II кварталах можлива сплата податку грошима чи продукцією тваринництва, а в III і IV кварталах — поставками продукції рослинництва (знову ж з обов'язковим дотриманням принципу щомісячності платежів).

Механізм розрахунків з ФСП у натуральній формі описано у Положенні про порядок стягнення та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою КМУ від 23.04.99 р. № 658 (далі — Положення №658). Розглянего його.

1. Платники узгоджують види і обсяги сільгосппродукції, які вони планують постачати в рахунок ФСП, з управлінням сільського господарства і продовольства районної державної адміністрації.

2. Платники і заготівельні (переробні) підприємства укладають договір про приймання сільгосппродукції, в якому записують її обсяг, строки поставки та якість, а та-кож умови заготівлі. Підчас постачання заготівельним (переробним) підприємствам сільгосппродукції на товарнотранспортній накладній роблять позначку "У рахунок сплати фіксованого сільськогосподарського податку".

3. На продукцію, продану в рахунок ФСП, заготівельні (переробні) підприємства виписують приймальну квитанцію.

На підставі вищеперерахованих первинних документів сільськогосподарські підприємства відображають цю операцію як реалізацію сільгосппродукції заготівельному (переробному) підприємству (див таблицю 2.3.).

4. Щомісяця до 5-го числа наступного за звітним місяця заготівельні (переробні) підприємства та платники податку складають АКТ приймання-передачі продукції в рахунок ФСП. Органи державної податкової служби затверджують такі акти до 20-го числа місяця, наступного зазвітним. Це фактично підтверджує сплату податку за названий період платником і знімає з нього податкові зобов'язання, які, у свою чергу, переносяться на заготівельні (переробні) підприємствадо моменту надходження коштів на відповідний рахунок відділення Державного казначейства в районі. Такого висновку ми дійшли, ознайомившись із вимогою пп.5.2.1 Порядку податкового обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.05.99 р. № 267. Заради справедливості слід зазначити, що законність застосування подібної схеми викликає певні сумніви у світлі вимог Закону № 2181.

5. Заготівельні (переробні) підприємства за розпорядженням районної державної адміністрації реалізують сільгосппродукцію, поставлену в рахунок ФСП, за цінами, погодженими з нею. Продукцію продають на умовах передоплати.

6. Покупці перераховують кошти на спеціальний рахунок заготівельного (переробного) підприємства, на якому акумулюються лише кошти, отримані від реалізації сільгосппродукції, що надійшла в рахунок погашення ФСП.

7. Заготівельні (переробні) підприємства зобов'язані перерахувати кошти, отримані за реалізовану сільгосппродукцію, за вирахуванням затрат, пов'язаних з прий­манням, зберіганням та реалізацією такої продукції, на окремий рахунок Держказначейства району протягом 3-х банківських днів із дня їх надходження. Кошти на по­криття своїх витрат заготівельні (переробні) підприєм­ства із спеціального рахунка перераховують на свій розрахунковий рахунок.

8. Записи про сплату ФСП здійснюють органи державної податкової служби в картках особових рахунків платників на підставі виписок банків і реєстрів, які відділення Державного казначейства в районах за місцем знаходження земельної ділянки передають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника для підтвердження зарахування коштів.Обов'язки з доставки сільськогосподарської продукції в рахунок ФСП на заготівельні (переробні) підприємства покладають на плптника ФСП. Відповідно він вже несе усі витрати повʼязані з транспортуванням товарної сільськогосподарської продукції до місця її приймання . А ось витрати з приймання, збереження і реалізації цієї продукції несуть вже самі заготівельні (переробні) підприємства. Щоправда, згодом такі витрати вони покривають за рахунок отриманої виручки від реалізації продукції. Тарифи на виконання зазначених послуг погоджуються з відповідною районною державною адміністрацією.

На жаль, нормативно-правові акти, присвячені сплаті ФСП, "мовчать" проншненПДВ, який сільгосппідприємство має нарахувати на відвантажувану в рахунок ФСП продукцію. Також не зрозуміло, чи повинно заготівель­не (переробне) підприємство перераховувати його суму постачальнику окремо (бо ні грошей, ні товару платник ФСП замість відвантаженого не отримує). Тому доцільно обговорити питання про додаткове перерахування ПДВ ще на етапі укладання договору (саме цей варіант ми розглядаємо у наведеному нижче прикладі). Інакше будь-яка сплата ФСП у натуральній формі втратить сенс, тому що у сільгосппідприємства одночасно з нею буде рости дебіторська заборгованість (яка зго­дом стане безнадійною).

Розгляньмо описаний вище механізм наумовномучис-ловому прикладі.

Вихідні дані: ЗАТ "Прогрес" відповідно до поданого роз-рахунку має сплатити за 2003 р. ФСП в сумі 126,3 тис.грн., у тому числі за кварталами:

Ікв. — 12,6тис.грн. (10%),

Икв, —12,6тис.грн. (10%),

III кв. — 63,2 тис.грн. (50%),

IV кв. - 37,9 тис.грн. (30%).

За погодженням з райадміністрацією було вирішено в І і II кварталах заплатити ФСП коштами, а на суму податку за III і IV квартали поставити зерно пшениці. ЗАТ "Прогрес" уклало договір із хлібоприймальним підприємством на постачання зерна в рахунок сплати ФСП. 25 липня ЗАТ "Прогрес" відван­тажує хлібоприймальному підприємству в рахунок податку за липень 50т пшениці за договірною ціною 421,4 грн./т (без ПДВ) з урахуванням витрат повʼязаних з прийманням прдукції.

У бухгалтерському обліку заготвельному підприємстві ці операції буде відображено в такій формі.

Відображення реалізації сільгосппродукції таб. 2.3.1