Малюнок 3 - Резервуар для впуску води, сполучений з анкерною опорою: 1 - резервуар; 2 - зворотний клапан; 3 - напірний трубопровід
Гідравлічні удари в закритих зрошувальних системах можуть значно відрізнятися від гідравлічних ударів у трубопроводах, що подають воду у відкриті ємності. Вони виникають не тільки при аварійних відключеннях насосних агрегатів, але й внаслідок інших причин. Роботу насосних станцій закритих зрошувальних систем звичайно передбачають в автоматичному режимі, тому відключають і пускають насосні агрегати при зміні режиму поливу при відкритих засувках на напірних лініях насосів. При відключенні насосів напрямок руху води в його напірній лінії змінюється дуже швидко, і до цього часу зворотного клапана залишається ще відкритої. Закриття зворотного клапана приводить до значного, щоправда, нетривалому підвищенню тиску. Для визначення підвищення тиску при гідравлічних ударах і призначенні відповідних мір захисти потрібні розрахунки, що враховують основних факторів, що істотно впливають на процес гідравлічного удару й що дозволяють одержувати результати з необхідним ступенем точності. Однак вони складні й трудомісткі, і виконати їх можна лише із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.
3. ЕКОЛОГІЯ ПРИ ВОДОВІДЛИВІ
Виробнича діяльність людини вносить певні зміни, у процеси, що відбуваються в природній екологічній системі, і викликає тим самим порушення рівноваги між окремими її елементами.
Джерелами гідродинамічних порушень є технологічні процеси, зв'язані з будівництвом і експлуатацією промислових підприємств.
Більшість гідрологічних порушень пов'язане з попередньою підготовкою поверхні родовища і його експлуатації:
- перенос русявів водотоків, що протікають по поверхні над площею залягання корисних копалин;
- попереднє осушення поверхневих водойм шляхом перекачування води з них у зниження рельєфу поза гірським відводом;
- осушення площі земельного відводу шляхом відкачування води з водоносного обрію;
Гідрогеологічні порушення пов'язані із процесом видобутку й переробки корисних копалин;
- підвищення й зниження рівня підземних вод;
- виснаження водоносних горизонтів над площею відпрацьовування родовища й за її межами шляхом надходження піднімальних вод у гірських виробітках з наступною відкачкою у водойми й водотоки;
- заводнення підземних горизонтів при накачуванні в них вод з поверхневих об'єктів.
Води, що витягаються при видобутку корисних копалин розділяються на шахтні, кар'єрні й дренажні. Дренажні води утворяться за рахунок влучення підземних і поверхневих у гірські виробітки, але на відміну від шахтних і кар'єрних вони не піддані забрудненню, тобто в більшості випадків ставляться до нормативно-чистого. Дренажні води утворяться в тих гірських виробітках, де не ведуться гірські роботи, тому вони не піддаються забрудненню зваженими частками й нафтопродуктами. Найбільше ймовірно бактеріальне забруднення дренажних вод.
По величині рн шахтні, кар'єрні й дренажні води діляться на нейтральні (рн=6.5-8.5), кислі (рн<6.5) і лужні (рн>8.5). По ступені мінералізації вони підрозділяються на прісні зі змістом сухого залишку до 1 гл, слабосолонуваті - 1-3, солонуваті - 3-5, солоні - 10-25, сильно солоні - 25-50 і розсоли більше - 50 гл. Чим вище мінералізація шахтних, кар'єрних і дренажних водах коливається від 5 до 30 мг*еквл. Зміст зважених речовин у шахтних і кар'єрних водах коливається в межах від 10-30 до 500-600 мгл і вище, але звичайно не перевищує 1000 мгл, концентрація нафтопродуктів від слідів до 0,2-0,8 мгл і вище.
Бактеріальне забруднення може змінюватися в межах 0,001-4.
Комплексне використання мінеральних ресурсів, добутих з надр, і охорона природного середовища представляються найважливішими завданнями в рішенні загальної проблеми раціонального природокористування на сучасному етапі.
ВИСНОВОК
У курсовому проекті відповідно до вихідних даних зроблений розрахунок насосної станції шахтного типу. Глибина шахти 250 метрів, максимальний годинний приплив 400 м3 /година. Також у курсовому проекті зроблений вибір типу насоса ЦНСК-500-160-800, марка двигуна ВАО630M4. Розраховано діаметри усмоктувальних і нагнітального трубопроводів. Діаметр усмоктувального трубопроводу - 299 мм, нагнітального - 245 мм. Коефіцієнт корисної дії насосної установки 80%.
Освітлено питання екології при відкритих гірських роботах, техніки безпеки при експлуатації насосної станції в кар'єрі. У спеціальній частині розглянуте питання про захист водовідливного встаткування від гідравлічних ударів.
Література
1. Алексєєв В.В. Стаціонарні машини – К., 2002.
2. Картавий Н.Г. Стаціонарні установки – К., 2005.
3. Хаджиков Р.Н., Бутаков С.А. Гірська механіка. – К., 2004.
4 Хаджиков Р.Н., Бутаков С.А. Збірник прикладів і завдань по гірській механіці. – К., 2001.
5. Попов В.Н. Водовідливні установки. Довідковий посібник. – К., 1991.
29-04-2015, 00:54