У результаті перериви в циркуляції рідини короткотривалі, тому кількість піску, що осаджується на пробку, є невеликою і не загрожує прихопленням труб .
2.15 Заключні роботи
Після закінчення підземного ремонту приступають до зборки інструменту і гирлового обладнання.
В свердловину опускають НКТ і штанговий насос, збирають трійник-сальник і з'єднують полірований шток з головкою балансира верстата-качалки при допомозі канатної підвіски.
Після закінчення ремонту бригада складає інструмент і перевозить його до другої свердловини.
3 Охорона праці і протипожежний захист
3.1 Техніка безпеки
Процес підземного ремонту свердловин відноситься до найбільш складних робіт. Використання при підземному ремонті свердловин спеціальних пересувних агрегатів, механізмів і автоматів для скручування і розкручування НТК і штанг, а також різних пристроїв і приспосіблень не включає необхідність виконання ручних операцій. Працюючі знаходяться близько від працюючих механізмів або їх частин, від піднімаючих або спускаючи грузів, а також біля комунікацій, по яких прокачується рідина під тиском.
Ліквідація піщаних пробок проводиться шляхом промивки. Промивка піщаних пробок потребує виконання багатьох правил техніки безпеки. При промивці потрібна закачка великої кількості промив очної рідини, що викликає необхідність підтримання високого тиску на викиді насосу. На насосі промив очного агрегату встановлюють манометр і проти захисне обладнання, для попередження розриву насосу, напірної лінії, шланга і арматури.
Прогмивочний шланг по всій довжині має обвивку із м’якого металічного канату. Кінці цього канату закріплюються до стояка і вертлюга. При промивці піщаних пробок, на свердловинах на яких можливі викиди, на промив очних трубах встановлюють проти викидні засувки, або на гирлі свердловини-герметизуючий пристрій.
3.2 Промсанітарія
На промислових об’єктах, де є виділення газів, здійснюються заходи для усунення шкідливого впливу на працюючих. Для цього герметизують гирлове обладнання свердловини, здійснюють газо виловлювання.
Дію виробничого шуму, який перевищує санітарні норми, а також вібрації обладнання, які шкідливо впливають на робітників, обмежують. Для цього будівельні конструкції, вентиляційне обладнання встановлюють на шумо і вібропоглинаючих основах.
Виробничі приміщення повинні бути виконані відповідно з санітарними нормами проектування промислових підприємств, мають мати пристрої для провітрювання. Робочі місця постійно підтримують в чистоті. Підлоги в приміщенні повинні бути рівні і зручні для ремону і очистки.
Для збору відходів в зручних місцях встановлені скрині, є і спеціальні скрині з кришками для отруєних відходів.
На промислових об’єктах згідно санітарних норм є побутові приміщення для обслуговуючого персоналу, які кожного дня прибираються. В приміщенні є бачок з питною водою, аптечка з повним набором медикаментів першої допомоги, а також ці приміщення періодично дезінфікуються. Для питтєвої води використовують емальовані або алюмінієві бачки. Бачки раз в тиждень повинні промиватись з повним видаленням осаду. Спецодяг і спецвзуття видають для кожного робітника в межах встановлених норм і відповідають діючому ГОСТу. Іншим робітникам спецодяг і спецвзуття, які були в користуванні, видають тільки після дезинфікації.
3.3 Протипожежні заходи
В нафтовій промисловості прийнята єдина система робіт по створенню безпечних умов праці.
При недотриманні правил протипожежної безпеки на території нафтового промислу можливі пожежі або вибухи. Пожежі і вибухи на промислах викликають не тільки матеріальні витрати, але і людські жертви.
Тому необхідно суворо основні правила протипожежної безпеки:
1. Курити на промислах можна лише в місцях спеціального відведення.
2. Розпалювати вогонь для виробничих цілей можна тільки в безпечних місцях і тільки з дозволу пожежної охорони.
3. Неможна проводити ніяких зварювальних робіт без дозволу пожежної охорони.
4. Потрібно бути дуже обережним з вогнем, коли одяг змочений бензином.
5. Необхідно суворо слідкувати за станом електропроводки, електродвигунів, газопроводів, і негайно повідомити адміністрацію про виявлені недоліки.
6. якщо була розлита нафта, то після закінчення роботи потрібно очистити площадку, а потім засипати піском. Рекомендується мати біля свердловини чистий пісок.
Потрібно завжди пам’ятати, що нафту і нафтопродукти потрібно гасити не водою, а землею або піском. На кожному промисловому об’єкті необхідно мати пісок і вогнегасник. Кожний робітник повинен добре володіти вогнегасником.
4 Охорона довкілля
Агентами забруднення водойм, грунту на нафтопромислі є нафта, мінералізовані пластові води, стічні води і залишки, які виділяються із резервуарів при їх чистці. Забруднення території нафтою і пластовими водами відбувається із-за порушення герметичності гирла експлуатаційної свердловини, проривів нафтопроводів і водопроводів при проведенні поточного і капітального ремонту свердловин.
Нафту, пластові і стічні води, які можуть привести до забруднення території, збирають в ємностях, шахтах, колодязях, а після їх накопичення відкачують в нафтовловлювачі нафтозбірних пунктів.
Нафту, яку неможливо зібрати в місцях розливу, збирають разом з верхнім шаром грунту і вивозять на поля випарів.
Відділені в процесі підготовки нафтові, пластові і стічні води по системі трубопроводів поступають в металічні резервуари. Із резервуарів стічна вода закачується в нагнітальні свердловини.
Проблема охорони природи стала одною із найважливіших наукових проблем сучасності, від правильного рішення якої залежить існування людей.
Щорічно нафтогазовидобувними підприємствами здійснюється великий об’єм природо-охоронних заходів, серед яких особливе місце займає охорона водних джерел. З метою попередження можливості попадання нафти або нафтопродуктів в відкриті водоймища всі об’єкти обладнанні очисними спорудами. До таких відносяться всі групові нафтозбірні пункти і цнх підготовкиі перекачки нафти.
5 Організаційно-економічний розділ
Вихідні дані:
Глибина свердловини, м 2420
Глибина підвіски НКТ, м 2335
Склад бригади 1/V, 2/ІV,1/ІІІ
Тарифні ставки, грн. за 1 год. ІІІ - 3,050
ІV - 3,403
V - 3,908
Відсоток преміальних доплат 30
Відсоток нарахувань на заробітну плату 38,87
Ціна за 1 тонну нафти, грн.. 450
Вартість 1 км. Пробігу агрегатів, грн..
УН1 – 630*700А 120,73
А – 50У 47,6
5.1 Визначаємо витрати на підземний ремонт
та промивку піщаної пробки
Ці витрати складають:
1). Заробітна плата бригади ПРС.
2). Нарахування на заробітну плату.
3). Витрати на пряму швидкісну промивку піщаної пробки.
4). Витрати на нафту
5). Амортизація обладнання і зношення інструменту.
6). Транспортні витрати.
7). Витрати на роботу агрегатів.
5.1.1 Визначення витрат по заробітній платі бригади ПРС
Ці витрати складають:
З/Птар = ∑ Тп.р. • ВР
∑ Тп.р. – тривалість підземного ремонту, год;
ВР – відносна розцінка бригади ПРС за 1 год. роботи, грн./год.
ВР = n • Тст ІІІ + nТст. ІV + nТст. V
де n – чисельність робітників відповідного розряду.
Склад бригади ПРС: оператор ПРС
1/V; бурильник 2/ІV; помічник бурильника 1/ІІІ.
ВР = 1 • 3,050 + 2 • 3,403 + 1 • 3,908 = 13,764 грн./год.
Для визначення тривалості ПР складаємо технічний наряд на підземний ремонт.
Технічний наряд на підземний ремонт свердловини № 24 – Попелі Бориславського родовища:
Вид ремонту: пряма швидкісна промивка піщаної пробки.
Тип підйомника А – 50У
Глибина підвіски НКТ 2335м.
Діаметр труб 73мм. – 292 шт.
Діаметр штанг 22мм. – 292 шт.
Категорія складності ІІ
Оснастка для труб 3 х 4
Оснастка для штанг на пряму.
Технічний наряд таблиця (5.1)
| № п/п | Назва робіт | Показники | Час викона-ння, кв. | Примітки |
| 1. | Переїзд до свердловини | 10 км • 5 | 50 | ЄНЧ § 1,ч.І. |
| 2. | Підготовчі роботи перед початком ремонту | 145 | ЄНЧ § 3,ч.І. | |
| 3. | Підготовчі роботи перед підйомом штанг | 14 | ЄНЧ § 5,ч.І. | |
| 4. | Підйом штанг Ø 22 мм., 292 |
IV292 • 0,9 | 262,8 | ЄНЧ § 175,ч.ІІ. |
| 5. | Нарощування труб Ø 73 мм. – 4 шт. |
4 • 1,5 | 6 | ЄНЧ § 175,ч.ІІ. |
| 6. | Час проведення промивки | 22,1 | Технічний процес | |
| 7. | Підготовчі роботи перед підйомом труб | 31 | ЄНЧ § 173,ч.І. | |
| 8. | Підйом труб Ø 73 мм. – 4 шт. |
4 • 1,6 | 6,4 | ЄНЧ § 173,ч.ІІ. |
| 9. | Підготовчі роботи перед спуском штанг | 1,7 | ЄНЧ § 10,ч.І. | |
| 10. | Спуск штанг Ø 22 мм. – 292 шт. |
292 • 0,9 | 262,8 | ЄНЧ § 11,ч.І. |
| 11. | Заключні роботи після спуску штанг | 29 | ЄНЧ § 11,ч.І. | |
| 12. | Заключні роботи після закінчення ремонту | 104 | ЄНЧ § 4, ч.І. | |
| 13. | Встановлення і зняття АПР 2ВБ |
41 | ЄНЧ § 124,ч.ІІ. | |
| 14. | Заправка підйомника насосу | 7 | ЄНЧ § 127,ч.ІІ. | |
| Σ Тспо. = 1091,32 | ||||
| 15. | Надбавка часу на не передбачувані роботи | 9,34 % | 93,22 | |
| Σ Тпр. = 1091,32 хв. = 18,9 год. | ||||
Надбавка часу на не передбачувані роботи визначається згідно § 102, ЄНЧ ч.ІІ., як норматив часу у розмірі 0,4% від нормативної тривалості підземного ремонту на кожні 100 м. Глибини підвіски НКТ.
Час на не передбачувані роботи визначається за формулою:
хв.
Визначаємо заробітню плату по тарифу:
З/Птар= 18,19 • 13,764= 250,37 грн.
Визначаємо суму преміальних доплат:
де %пр – відсоток преміальних доплат;
грн..
Визначаємо доплату за роботу в нічний:
де 
- кількість годин в нічну зміну;
- 75 відсоткова надбавка за роботу в нічний час;
грн..
Визначаємо загальну заробітну плату бригади ПРС:
З/П= З/Птар + Пр + З/Пн.ч.
З/П = З/Птар + Пр +З/Пн.ч.
З/П = 205,37 + 75,11 + 62,59 = 388,07 грн.
5.12 Визначення суми донарахувань на заробітну плату
Суму донарахувань на заробітну плату складає:
де %нар – відсоток нарахувань на заробітну плату.
Згідно рішення Кабінету Міністрів України підприємства здійснюють наступні нарахування на заробітну плату:
- у фонд обов’язкового соціального страхування
- у фонд на випадок безробіття
- у пенсійний фонд
- у фонд соціального страхування нещасних випадків на виробництві.
грн..
5.13 Визначення витрат на пряму швидкісну промивку
Витрати на пряму швидкісну промивку складають:
Впр.п. = Впр.п.ст. + (Н1 – Нст. ) · Взн
де Впр.п. – вартість прямої промивки;
Н1 – висота піщаної пробки;
Нст. – висота стандартної пробки;
Взн – вартість прямої промивки одного метра піщаної пробки понад
висоту стандартної.
5.14 Визначення витрат на нафту
де Vн – об’єм нафти, що використовується при промивці піщаної
пробки.
Ц – ціна за 1т. нафти
де Двн. – внутрішній діаметр експлуатаційної колони, м.
Lcв – глибина свердловини, м.
dз , dвн. – зовнішній та внутрішній діаметр НКТ, м.
dвн. , dвих. – внутрішній діаметр вхідної та вихідної лінії, м.
Lвих. вх. – довжина вхідної і вихідної лінії.
Vзап. – потрібний запас нафти, м3 .
Вн = 19,86 · 450 = 8937 грн.
5.15 Визначення амортизаційних відчислень на роботу обладнання та зношення інструменту
А = На · ∑Тп.р.
де На – норма амортизації та зношення інструменту.
∑Тп.р. – тривалість підземного ремонту, доби.
А = (96 + 79,8) ∙ 0,7579 = 133,24 грн.
5.16 Визначення транспортних витрат
Розрахунок по транспортним витратам зводим в таблицю (5.2).
Таблиця 5.2
| № п/п | Назва агрегата | Кількість шт.. | Час роботи агрегатів | Вартість за 1 год. роботи | Сума |
| 1. | Насосний агрегат YH1 – 630*700А |
1 | 18,19 | 120,73 | 2196,08 |
| 2. | Підйомний агрегат А – 50У |
1 | 18,19 | 47,6 | 865,84 |
∑Вроб.агр. = 3061,92 грн.
Визначити витрати на підземний ремонт, що зв’язаний з промивкою піщаної пробки в свердловини 24-Попелі Бориславського родовища.
Кошторис витрат на підземний ремонт.
Таблиця 5.4
| № п/п | Назва агрегата | Сума |
| 1. | Витрати на заробітну плату | 388,07 |
| 2. | Відрахування на заробітну плату | 150,84 |
| 3. | Витрати на пряму промивку | 882,4 |
| 4. | Витрати на нафту | 8937 |
| 5. | Амортизація обладнання та зношення інструменту | 133,24 |
| 6. | Транспортні витрати | 38,64 |
| 7. | Витрати на роботу агрегатів | 3061,92 |
∑Впр. = 13592,11 грн.
Визначаємо вартість 1 години роботи бригади ПРС при промивці піщаної пробки:
В 1 год
= 
, грн./год;
В 1 год
= 
, грн./год;
Висновок
Технічно - економічний розрахунок показав доцільність проведення ПРС по промивці піщаної пробки по представленому проекту.
ЛІТЕРАТУРА
1. Андрєєв А.Ф., Смірнова Є.А. Збірник задач по економіці організації і планування. М., Надра, 1981р.
2. Бойко В.С. Розробка та експлуатація нафтових родовищ. К., ІСДО, 1995р.
3. Бухаленко Е.И. Бухаленко В.Е. Оборудование и інструмент для ремонта скважин. М., Недра, 1991 г.
4. Єгоров А.Е. та інші. Економіка нафтової та газової промисловості.М., Надра. 1987р.
5. Сароян А.Е. и др.. Труби нафтяного сортамента. М., Недра, 1987г.
6. Шадріна А.М. Нафтовий комплекс Прикарпаття. К., Наукова думка, 1994р.
7. Юрчук А.М. Истомин А.З. Расчеты в добычие нефти. М., Недра, 1979г.
29-04-2015, 00:43