Традиції Великодня

смерті. Через її незвичайну якість примноження вона є поширеним знаком щастя. У християнстві - це символ новохрещених.
Олень . Ріг оленя є символом променів сонця, яке сходить. З цією символікою світла пов'язане поняття переможця-спасителя, охоронителя, вказівника шляху та провідника. У християнстві олень є образом пошуку Бога та взаємної допомоги [8; 9; 26; 91].
Зигзаг, хвильки - символи води.
Безкінечник - нескінченність життя.
Квадрати та ромби - знаки землі та існуючого на ній всього, що пов'язане з числом 4: 4 періоди життя людини (1 - народжується, 2 - живе, 3 - старіє, 4 - помирає) - народження, юність, старість, смерть; 4 пори року (весна, літо, осінь, зима); 4 стихії - вогонь, вода, повітря, земля; 4 сторони світу (південь, північ, схід, захід); у місяця 4 фази; у дня - ранок, день, вечір, ніч. Все, що пов'язано з часом, пов'язували з числом 4, яке геометрично виражається квадратом або хрестом. Якщо потрібно було зашифрувати час, день, роки - малювали квадратики, які ділилися навхрест, утворювалося 4 квадрати - означало тиждень (7 днів), більший квадратик означав 4 тижні - місяць, пори року. Дівчата, коли малювали писанку, хлопцям казали: "Щоб ти жив так довго, скільки я тобі намалювала". І він рахував 1, 2, 3... і по колу безконечно. Знайомились і одружувались через писанку.
Сігма - знак змії.
Баранячі ріжки - відродження рослинного світу. Таким чином, писанкарство як образотворчий фольклормає коло символічних предметів народного мистецтва, що застосовувався для висловлення певних етичних понять, матеріалізуючи їх у конкретному втіленні.

Приклади див. в додатках


Висновки

Стародавні християни велике свято Великодня святили особливими справами благочестя, милості і благотворіння. Наслідуючи Господу, Своїм Воскресінням що звільнив нас від уз гріха і смерті, благочестиві царі відмикали в пасхальні дні темниці і прощали в'язнів (але не кримінальних злочинців). Прості християни в ці дні допомагали бідним, сирим і убогим. Брашно (тобто їжу), освячені до Великодня, роздавали бідним і тим робили їх учасниками радості в Світле свято.

Стародавній святий звичай, що зберігається і нині благочестивими мирянами, полягає в тому, щоб у всю Світлу седмицю не пропускати жодного церковного Богослужіння.

Що ж стосується писанкарства то зараз воно збереглося здебільшого лише в Західній Україні. І зараз там існують визнані центри цього народного мистецтва, серед яких Космач, на Івано-Франківщині, а в місті Коломия є навіть унікальний музей Писанки. Це єдиний у світі спеціально збудований музей для збереження й експонування саме творів писанкового розпису. Колекцією містить понад 6000 експонатів, а сама будівля музею, до речі, також виконана у формі яйця. Зберігаються писанки і в краєзнавчих та музеях декоративного мистецтва. При цьому найстаріші експонати – з кінця з яких 19 століття, коли писанку, власне, почали сприймати як витвір народного мистецтва, а отже колекціонувати та досліджувати. Останнім часом мистецтвознавці знову досить активно звернулись до вивчення цього явища. В той же час, зараз писанкарство активно відроджується скрізь по Україні - створюються гуртки, здебільшого при школах. Чимало художників звертаються до писанки в своїй авторській творчості..

А взагалі кажучи, свято Великодня для слов’янських народів було, є і залишиться найвеличнішим та найзначущим з усіх існуючих на сьогодні свят!




29-04-2015, 02:32

Страницы: 1 2
Разделы сайта