Виробництво комп ютерів та комп ютерних технологій в Україні проблеми і перспективи

Реферат на тему:

Виробництво комп’ютерів та комп’ютерних технологій в Україні: проблеми і перспективи

План

1. Вступ

2. Мета роботи та постановка проблеми

3. Сьогоднішня ситуація на ринку

4. Аналіз проблеми

5. Пропозиції до розв’язання проблеми та їх обґрунтування

6. Пропозиції урядовим та не урядовими органам

7. Необхідні ресурси та умови

8. Висновки

9. Використана література

Вступ

З давніх-давен було правило,

що сильніший визначає,

хто буде жити і хто буде мертвий.

Силу зграї вимірюють силою лідера.

Київ. Осінь 2001 року. Тиха вулиця на заході Києва. Осінній, ще теплий вітер розгойдує каштани, зриває листя та обережно опускає їх на капоти дорогих іномарок, акуратно запаркованих на новенькій автостоянці біля компактного офісного будинку, що ніби вчора зійшов з обкладинок модерного архітектурного журналу. На фасаді будинку синіми літерами виведено назву фірми “Квазар-Мікро” а під нею -- гасло “Завжди на крок попереду”.

Обране гасло зобов’язує до багатьох речей. ЗАТ “Квазар-Мікро”, найбільший оператор на українському ринку персональних комп’ютерів, інформаційних технологій та комплектуючих завжди прагнув бути першим у всьому: у виробництві нових продуктів та послуг, у освоєнні ринків, в досягненні досконалості у внутрішній організації та управлінні. На це були націлені усі зусилля протягом останніх десяти років. Інколи, за словами президента компанії Євгена Уткіна, задачі, які перед собою ставила компанія з самого початку свого заснування, часто не уявляючи, як їх можна виконати, бо вони або видавалися нереальними з точки зору досвіду, або ж явно перевищували можливості фірми. Але компанія завжди досягала успіху, створюючи необхідні ресурси, і ставила перед собою ще більш амбітні цілі.

Компанія “Квазар-Мікро” є лідером комп’ютерного ринку України вже протягом останніх 6 років. І коли лунає словосполучення комп’ютерні технології або комп’ютерна техніка, в мить на язику крутиться Квазар-Мікро, і тільки після цього починаєш згадувати інші провідні компанії. Тому робота буде орієнтована саме на компанію Квазар-Мікро.

Мета роботи та постановка проблеми в Україні

Мета роботи – дослідити Український ринок комп’ютерних технологій та комп’ютерної техніки, та конкурентноздатність цієї галузі.

Задача не з простих, якщо зважати на гостроту конкуренції в галузі як на глобальному, так і на національному рівні. Зовсім недавно, на початку серпня 2001 року керівники комп’ютерної галузі зібрались на вечоринку, щоб відзначити двадцятиліття випуску першого персонального комп’ютера компанією ІВМ у серпні 1981. Серед гостей були Біл Гейтс з Microsoft, Енді Гроув з Intel, Майкл Капеллас з Compaq і Карлі Фіоріна з Hewlett-Packard. Між споживанням вина і канапок двоє останніх обговорювали плани злиття компаній, які вони очолюють. Реалізм пана Капелласа і пані Фіоріни засмучував атмосферу свята. Вони розуміли, що поодинці їм не вижити. Глибоко в душі більшість присутніх погоджувались, що найкращі дні комп’ютерної галузі позаду.

Карлі Фіоріна мала серйозні підстави для переживання. Ще в грудні 2000 року вона з життєрадісним американським оптимізмом прогнозувала зростання світової комп’ютерної галузі на 15-17%. Дані першої половини 2001 року були значно менш оптимістичними: вперше після багатьох років несамовитого зростання світова комп’ютерна галузь найймовірніше впаде цього року. У другому кварталі 2001 року обсяг продажу комп’ютерів був на 2% нижчим ніж рік перед тим.

Такому нерадісному розвитку подій сприяли чотири тенденції. По-перше, увесь розвинений світ стояв на порозі економічного спаду. Зростання економіки США сповільнилося зі стрімких 7.3% у третьому кварталі 1999 року до блідих 0.2% у другому кварталі 2001 року. Темпи зростання європейської економіки теж знижувалися, хоча не так різко, як в США. Японська економіка пребуває у кризі вже близько десяти років. Якщо попередні світові рецесії були спричинені спадом у споживанні, то рецесія 2001 року є спровокована стрімким спадом в інвестиціях, в першу чергу, в інформаційні технології. Бізнесовий світ зрозумів, що комп’ютерна галузь кінця 90-х років багато в чому нагадувала мильну бульбашку, надуту гіпертрофованими переживаннями про т.зв. проблему “2000 року” і надто великими очікуваннями інвесторів щодо революційного впливу Інтернету. Очевидно, що першими, хто постраждав від різкого зниження попиту на інформаційні технології, були комп’ютерні компанії. Ринок цінних паперів високотехнологічних компаній NASDAQ впав з позначки вище 5100 у квітні 2000 року до менше 1800 у вересні 2001.

По-друге, персональні комп’ютери не старіють настільки швидко, як раніше, коли їх треба було міняти кожних 2-3 роки. У нинішній час операційна пам’ять комп’ютера чи частота процесора вже не є найбільшою проблемою. Найвужчим місцем зараз є швидкість передачі даних по Інтернету.

По-третє, зростання виробництва таких приладів як міні-комп’ютери (типу Palm), персональні електронні організатори і мобільні телефони з можливостями доступу в Інтернет, сукупний обсяг продажу яких скоро стане більшими ніж обсяг продажу персональних комп’ютерів. Тепер персональний комп’ютер є лише одним з багатьох приладів, за допомогою яких люди отримують доступ до інформації і обробляють її.

Нарешті, по-четверте, головною проблемою комп’ютерної галузі є тенденція до стандартизації комп’ютера, перетворення його, практично, у безликий «ресурс». Причому цю тенденцію розпочав Compaq, який першим випустив комп’ютер, сумісний з ІВМ. Пізніше ІВМ-івські комп’ютери почали клонуватися багатьма десятками, якщо не сотнями фірм у різних країнах світу. Dell змінив галузь, перейшовши на прямі продажі комп’ютерів та їх виробництво під конкретні замовлення, звівши перебування готового комп’ютера на складі до декількох годин.

В результаті дії цих факторів почалась жорстка цінова конкуренція. Обсяг продаж стагнує. Неефективні виробники банкрутують і залишають галузь, яка починає консолідуватись. Виробництво комп’ютерів перетворюється з легенди лише на неприбутковий підрозділ галузі електроніки.

4 вересня 2001 року Майкл Капеллас і Карлі Фіоріна оголосили про злиття своїх компаній, тим самим визнаючи песимістичні тенденції в галузі. Ринок поставився до цього оголошення з недовірою. Ціна акції компанії Hewlett-Packard впала за один день 5 вересня майже на 25% і продовжувала падати у подальші дні, хоч і не так стрімко.

Сьогоднішня ситуація на ринку

Точний розмір та структуру українського ринку комп’ютерів важко визначити, оскільки офіційна статистика ігнорує такі важливі його фактори, як місцеве виробництва та тіньовий ринок. Проте, саме ці дані можуть дати уяву про те, які сили впливають на цей ринок. Згідно оцінок спеціалістів галузі, обсяг імпорту зібраних комп’ютерів відомих виробників в Україну зменшується на 10% щорічно. Що стосується продукції маловідомих виробників, динаміка їх імпорту ще гірша – обсяги імпорту зменшуються на 15% щороку. Така динаміка пояснюється суттєвими відмінностями в митному регулюванні імпорту готової продукції та компонентів. Разом з тим, попит на техніку, вироблену в Україні з імпортованих компонентів, постійно зростає і досягла 75% ринку в 2000 році.

За оцінками експертів, тільки 10-15 відсотків потенційного ринку комп’ютерного обладнання охоплено операторами на ринку. Головною проблемою є економічна ситуація в країні та нестача фінансування. Обсяг продажу комп’ютерів залишається незмінним протягом 1997-1999 і становила приблизно 130000 – 150000 одиниць. Характерною ознакою ринку є те, що спостерігається зростання інтересу до обладнання з обмеженою пам’яттю (64 мбит та менше) та процесорів AMD.

В 2000-2001 очікувалось певне зростання попиту на комп’ютерну техніку в зв’язку з тим, що в ці роки державні установи та пов’язані з ними агенції відчуватимуть потребу у заміні старого обладнання на нове. Деякі експерти прогнозували на ці роки зростання попиту до 350000 одиниць комп’ютерної техніки на рік.

Можна виділити наступні явні тенденції розвитку ринку:

1. Нерівномірний попит на техніку.
2. Падіння цін на дорогу комп’ютерну техніку супроводжується 10-20 відсотковим зростанням цін на найдешевше обладнання.
3. Очевидна зміна пріоритетів українських виробників в обслуговуванні клієнтів, що виявляється в переорієнтації з продажу обладнання на продаж системних рішень.
4. Збереження перешкод для імпортерів комп’ютерної техніки в наслідок ускладнених митних процедур, корупції, та недосконалості виконавчої влади.
5. Зовсім незначна частина користувачів працюють з комп’ютером вдома (10-15%)

Приблизно 20-25 відсотків комп’ютерного ринку належить таким торговим маркам, як IBM, HEWLETT PACKARD, DELL, COMPAQ. Ще тридцять відсотків контролюються п’ятьма-сімома українськими виробниками, такими, як Квазар-Мікро, ICS, та NOOS UKRAINE. 12 провідних виробників комп’ютерів в Україні виробили 145000 комп’ютерів в 1999 році. Близько 40-50% проданих в Україна комп’ютерів є або імпортованими, або зібраними з комбінації українських та імпортованих комплектуючих. Місцеві компанії продають приблизно 10000-20000 комп’ютерів на рік.

В даний час на ринку оперує близько 700 компаній. З них тільки 66 займаються виробництвом або збиранням комп’ютерів. Решта 634 компаній фокусують свою увагу на дистрибуції, перепродажу, системній інтеграції, вдосконаленню (upgrades) комп’ютерів та продажу периферійного обладнання.

Розмір ринку комп’ютерної техніки України

Джерело: Компъютерное обозрение, No. 4, 2000 та No. 49, 2000)

Примітки: 1. Дані для 2001 та 2002 років – прогноз за умов 4-6% економічного росту та ринкових реформ

2. Дані за 2000 рік не є остаточними

3. Дані про імпорт включають не тільки імпорт готових комп’ютерів, але і комп’ютери імпортовані, як компоненти.

Популярне видання „Компъютерное обозрение” таким чином оцінювало структуру та динаміку попиту на комп’ютерну техніку у 2000 році:

Ринок комп’ютерного програмного забезпечення.

Зростаючий бізнес вимагає адекватних пакетів програмного забезпечення. Проте, слабкий захист авторських прав та інтелектуальної власності в Україні залишається суттєвим фактором розвитку галузі. За деякими оцінками, нелегальне програмне забезпечення сягає 10% в урядових установах, 10-30% у корпорацій та 50-100% в середньому та малому бізнесі.

Продукція зарубіжних виробників є основною серед програмного забезпечення, що використовується українськими користувачами. І хоча значна її частина має піратське походження, українські компанії та уряд роблять кроки, націлені на цивілізацію ринку. Зокрема, ділери почали продавати комп’ютерне обладнання з встановленим базовим програмним забезпеченням, що має законне походження. В квітні 1999 року український уряд пішов на вражаючу акцію, націлену на легалізацію ринку програмного забезпечення, виділивши 13,8 млн. дол. на заміну піратського програмного забезпечення в 54000 комп’ютерах, що використовуються урядовими установами, легально придбаними продуктами MICROSOFT. Щоправда, зусилля, націлені на посилення прозорості ринку, підриваються низьким рівнем доходів середніх українців.

Аналіз проблеми

Квазар-Мікро виступає авторизованим дистриб’ютором продукції Intel та розробник програмного забезпечення. Відповідно до цього, а також за історичними традиціями компанії її структура переважно визначається не продуктами або сегментами ринку споживачів, а методами продажу і територією дистрибуції. Організаційна структура компанії складається з чотирьох значною мірою відокремлених бізнесів або напрямків діяльності.

Перший бізнес – Дистриб’юторський Центр - зосереджений на пан-європейській дистрибуції. Головними особливостями цього бізнесу є те, що

• переважно розповсюджується продукція Intel і ще невеликої кількості виробників,
• існує вузька спеціалізація,
• невелика (не більше 40) кількість клієнтів,
• досить обмежене коло споживачів.

Такі особливості не можуть не впливати на організацію цього бізнесу. Наприклад, ще починаючи з 1995 року КМ відмовилася від реклами як безперспективного інструменту в такому сегменті.

Другий бізнес – Управління Дистрибуції - сфокусований на українській дистрибуції. Особливості цього напрямку можна визначити такими параметрами, як

• оптові партії товару
• продаж окремих комплектуючих (монітори, принтери, блоки безперебійного живлення)
• переважно – продукція Intel і декілька інших виробників.

Два бізнеси – перший і другий – часто-густо мають однакових клієнтів, в деяких випадках їх діяльність перетинається. Сучасна ситуація є історичною спадщиною і можливо ці два напрямки слід об’єднати.

Третій бізнес пов’язаний з виробництвом і продажем комп’ютерів та після продажним обслуговуванням. Домінуючим сегментом споживачів на цьому ринку є українські компанії-представники середнього та малого бізнесу.

Четвертий бізнес – Квазар-Мікро Солюшинз - забезпечує надання послуг для корпоративних клієнтів. Це відносно тривалі і масштабні за обсягом проекти, що виконуються на замовлення великих компаній або урядових організацій. Тут готуються корпоративні рішення відносно і програмного, і технічного забезпечення. Як приклад діяльності цього бізнесу можна навести проект комп’ютерного забезпечення щорічної зустрічі EBRD у Києві навесні 1999 року. Іншими замовниками були: Пенсійний Фонд, Митна Служба, тощо. Існують цілий ряд специфічних ознак в цьому напрямі. Так, головною особливістю є те, що реалізація послуг здійснюється за умови тендерів, що проводить замовник. Слід додати, що для забезпечення просування корпоративних проектів ми застосували в нашій компанії ERP - систему від Oracle Application. Між іншим, це було першою і найбільш вдалою пробою впровадження цієї системи в країнах СНД, тому спеціалісти КМ, які були залучені до цього проекту, користуються попитом у інших компаній України і Росії.

Пропозиції до розв’язання проблеми

· Перш за все, компанії Квазар-Мікро треба відкрити відділ з продажу комплектуючих, за для створення на ринку своєї ніші доступних комп’ютерів, які збираються людьми в ручну.

· Розробити більш дешеві шляхи виготовлення комп’ютерів на самому підприємстві Квазар-Мікро, за для вибиття з ринку компаній з дешевою продукцією.

· Продовжувати співпрацювати з компанією Интел.

Пропозиції урядовим та не урядовими органам

· Найкраща допомога в цій ситуації – не втручання та підтримка конкурентного середовища.

· Зняти проведення програми “дойна коровка”, коли з найуспішніших намагаються стягнути якомога більше.

· Запроваджувати політику “Чим більше ця компанія заробить, тим більше вона принесе в бюджет”

Необхідні ресурси та умови

На жаль, а можливо на радість в цій галузі не потрібні ресурси від держорганів та інших структур, цій структурі потрібні світлі голови та стартовий капітал. А що стосується умов, вони б не завадили. Такі як, впровадження дерегуляції. Ця маленька умова додала б на ринок багато нових компаній і свіжих ідей, а цим самим зробила б гарну конкурентну боротьбу.

Висновки

Компанії які працюють в галузі комп’ютерних технологій і комп’ютерної техніки під великою загрозою, і це стосується не тільки українського ринку. Оскільки ринок великих комп’ютерів потихеньку перетворюється на вчорашній день, а сьогоднішній день просто вскакує в наше життя і приносить “міні-комп’ютери”, так званні кишенькові комп’ютери, і такі зміни заставлять комп’ютерні компанії рухатись з шаленою швидкістю, для того щоб вижити на цьому ринку.

Налагодження порядку в фінансах, прийняття критичних рішень щодо видів діяльності, що матимуть успіх на ринку і приноситимуть достатній для розвитку дохід, загроза зростаючої конкуренції, необхідність збереження духу ентузіазму та оптимізму в компанії, що розростається – все це питання, які повстають перед компаніями через десять


8-09-2015, 19:50