Тенденції розвитку світового ринку послуг у сучасних умовах

Важливою ознакою світового економічного розвитку на початку ХХІ ст. є зростання питомої ваги послуг у структурі суспільного виробництва, формування сервісного господарства, суть якого полягає в забезпеченні як індивідуальних потреб особистості, так і в розширенні трансакцій, пов’язаних зі створенням загальних соціально-економічних умов праці та життєдіяльності. Структурні зрушення в економіці проявляються у світогосподарських процесах сучасності. Ринок послуг є одним із найбільш динамічно зростаючих секторів світового ринку. Послуги охоплюють приблизно 2/3 економічної діяльності в світовому господарстві. Більше половини робочої сили світу зайнято в компаніях, що надають послуги. Внесок сектора послуг у ВВП становить у багатьох країнах від 50% до 70%.

В останні роки розширення сектора послуг у світовому господарстві пояснюється, з одного боку, дематеріалізацією виробництва, інтелектуалізацією праці, інформатизацією суспільних відносин. З іншого боку, відбуваються зрушення в попиті, який характеризується високою еластичністю по доходу [1, 97–98]. Ця тенденція розвивається внаслідок тривалого економічного піднесення в розвинених країнах та інших регіонах світу в останні 15–20 років, підвищення ступеня ділової активності, зростання доходності фірм, а отже, й платоспроможності населення. Вища платоспроможність населення збільшила схильність до споживання освітніх, туристичних, медичних, соціальних та інших послуг.

Варто також зазначити, що при виробництві багатьох капітало- та наукомістких товарів зростає вміст послуг, які надаються спеціалізованими компаніями (дизайн, інжиніринг, проектування, маркетингові, консалтингові, страхові, фінансові послуги тощо.)

Сучасна технологічна революція охоплює всі сегменти світового господарства і справляє визначальний вплив на зростання обсягів виробництва, формування нових послуг, розширення сфер їх застосування. Перехід до якісно нової епохи – ноосферно-космічної цивілізації – веде до глибоких трансформацій, і, відповідно, до радикальних структурних змін як у національній, так і в світовій економіках. Відбувається формування “нової економіки”, яка базується, насамперед, на знанні, нових технологіях, застосуванні інформаційно-комп’ютерних систем. Ця економіка розширює, вдосконалює та диверсифікує сектор послуг.

Процес економічної глобалізації стає однією з передумов динамізації та диверсифікації міжнародного ринку послуг. При цьому сприятливі умови виробництва, краща забезпеченість технологічним, у т. ч. людським капіталом, розгалужена інфраструктура дозволяють високорозвиненим країнам утримувати домінуючі позиції в передових видах діяльності третинного сектора і ставати основними учасниками на міжнародному ринку послуг.

Однак значна і постійно зростаюча роль послуг у світовому виробництві не відображається еквівалентними обсягами в системі міжнародної торгівлі. Частка світової торгівлі послугами в 2003 р. становила 19,5% загальної світової торгівлі. За винятком морських перевезень і певних сегментів міжнародних фінансів, послуги історично розглядались здебільшого як такі, що мають неторговий характер (non-tradability of services). Неторговість багатьох видів і значних обсягів послуг пояснюється технічними перепонами, іншакше кажучи, неможливістю відмежування матеріального виробництва від надання та споживання послуг на відстані. Нові інформаційні та комунікаційні технології швидко змінюють цю ситуацію в багатьох секторах; прикладами може служити поява послуг телемедицини і телеосвіти [1, 98–99].

Крім цього, існуючі обмеження в обміні послугами зумовлені протекціоністськими інструментами державної економічної політики країн. Такі важливі ринки, як залізничний транспорт, телекомунікації, медичне страхування захоплені традиційно монополістами і є об’єктом жорсткого регулювання в інтересах держави. Однак зміни умов забезпечення ефективності послуг, що обумовлені розвитком технологій, примушують уряди багатьох країн вже сьогодні здійснювати лібералізацію сфери послуг з одночасною її інтернаціоналізацією, тобто знаходити ланцюг між внутрішнім дерегулюванням ринків послуг і вдосконаленням входження на них іноземних учасників. Передбачається, що формування глобального конкурентного середовища у сфері послуг, об’єднання міжнародних ринків послуг у глобальну мережу (global services network) [2] здатне поліпшити передумови для подальшого зростання обсягів світової торгівлі послугами. Механізм трансферту глобальних вигод у локальні суспільства шляхом забезпечення країн, що розвиваються, доступом до сучасних інфраструктурних послуг дасть змогу збільшити обсяги міжнародної торгівлі товарами та послугами і тим самим сприяти зменшенню бідності в світі.

Упродовж останнього десятиліття світові експорт та імпорт комерційних послуг зросли майже вдвічі і в 2004 р. становили відповідно 1,8 та 1, 78 трлн. дол. США [3, 179–184].

Що стосується географічного розподілу, то домінуючу позицію – більше половини світового експорту комерційних послуг займають країни Західної Європи ( Європейський Союз-25 – 48,4%) (табл. 1 та 2). За останнє десятиліття обсяги експорту в Західній Європі зросли в 1,98 разу, в ЄС-15 – майже в 2 рази, ЄС-25 – в 2,02 разу. Це свідчить про відносно швидше зростання обсягів експорту в 10 країнах – нових членах цього інтеграційного об’єднання, ніж в ЄС-15.

Висока частка експорту послуг ЄС в світовому господарстві є важливим індикатором для України, що заявила про свій європейський вибір. Економічний інтерес нашої країни полягає в тому, щоб якомога ефективніше вписатись з її послугами в єдиний європейський ринок та інші ринки світу. Частка експорту послуг Північної Америки становить 18,3%, обсяги експорту за 1993–2003 рр. зросли в 1,76 разу. Незначне зменшення частки експорту відбувалося впродовж 2001–2003 рр. в Латинській Америці. В Колумбії та Венесуелі скорочуються обсяги експорту, в Мексиці проявляється тенденція до стагнації. Стабільна частка експорту послуг зберігається в Африці. При зростанні обсягів експорту послуг в Азії в 1,88 разу за попередні 10 років нині відбувається зменшення частки експорту послуг цього регіону в світовому експорті послуг: з 20,5% у 2000 р. до 20,3% у 2001 р. і 19,6% у 2003 р. Зазначимо, що в світі ще залишаються значні регіональні відмінності в торгівлі послугами. Якщо частка експорту послуг в Азії зросла з 10% у 1980 р. до 19,6% у 2003 р., то відносні позиції країн, що розвиваються Латинської Америки та Африки, характеризуються стагнацією. Питома вага цих регіонів у світовому експорті послуг упродовж останніх 20 років залишалися в межах 3–4% та 2–3% відповідно.

Тенденції розвитку імпорту комерційних послуг практично співпадають з аналогічними процесами, що пов’язані з їхнім експортом. Тоді, коли частка Західної Європи, зокрема ЄС, у світовому імпорті послуг з 2000 по 2003 рр. збільшувалася, спостерігалось її скорочення в Північній і Латинській Америці та Азії.

Проаналізуємо динаміку чистого експорту послуг регіонів. В Західній Європі та в ЄС зокрема додатній чистий експорт постійно зростає. В Північній Америці відбувається стагнація приросту додатного чистого експорту. В Латинській Америці та Азії скорочується від’ємний чистий експорт, що свідчить, з одного боку, про нарощування експортних можливостей ринків послуг цих регіонів, а з іншого – про відносно високий рівень протекціонізму і локальність ринків багатьох азійських країн. В Африці від’ємний чистий експорт змінюється у бік зростання, проте ця тенденція не є стійкою. Чітку зміну напрямку чистого експорту можна простежити в Центральній та Східній Європі, де від 2000 р. відбувається зростання від’ємного чистого експорту послуг, що пояснюється різними факторами, зокрема усвідомленням країнами необхідності пожвавлення структурних змін, подальшою лібералізацією ринків товарів і послуг, зростанням економічної активності, відкриттям нових ринків та експансією високорозвинених країн на виникаючі ресурсні ринки, зменшенням внаслідок вирівнювання факторних і товарних цін порівняльних переваг у країнах Східної Європи та ін. Найбільше зростання від’ємного чистого експорту послуг спостерігається в таких країнах цього регіону, як Росія, Казахстан, Азербайджан та Вірменія.

Таблиця 1

Світовий експорт комерційних послуг окремих регіонах (1993-2003 рр.)

Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO [3, 179–184].

Таблиця 2

Світовий імпорт комерційних послуг в окремих регіонах (1993-2003)

Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO [3, 179–184].

Таблиця 3

Країни-лідери в міжнародній торгівлі послугами (2003 р.)

Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO.

Щодо структури світового ринку комерційних послуг, то найдинамічніше розвивається світова торгівля послуг у групі “інші комерційні послуги”, зокрема телекомунікаційні, інформаційні, інжинірингові, фінансові, страхові (табл. 4) [4].

Транспортні послуги поступово втрачають свою важливість у структурі експорту послуг у зв’язку зі зменшенням поставок на світовий ринок товарів, які потребують транспортних перевезень: сировинних матеріалів, великих вантажів та ін. Щороку зростає роль туристичних послуг. Однак, незважаючи на абсолютне збільшення обсягів туристичних послуг в світовому експорті послуг, відбувається відносне падіння їхньої питомої ваги в загальному обсязі світового експорту послуг.

Якщо в 90-і рр. ХХ ст. високорозвинені західні країни були найбільшими експортерами фінансових, страхових, інформаційних, комп’ютерних послуг, то сьогодні багато новоіндустріальних країн, а також деякі країни, що розвиваються, вступають у конкурентну боротьбу на цих ринках і стають потужними експортерами вищезазначених послуг (табл. 6 і 7).

Таблиця 4

Структура світового експорту послуг (1996–2003 рр.)

Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO.

Таблиця 5

Питома вага видів комерційних послуг у загальній торгівлі комерційними послугами регіонів у 2003 р. ( %)

Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO.

В ЄС-15 можна простежити відмінності у міжнародній торговій спеціалізації при наданні комерційних послуг. Чітко вимальовується група країн, в яких за останнє десятиліття відбулося суттєве збільшення вже до цього високих часток експорту й імпорту комп’ютерних, інформаційних, телекомунікаційних, інжинірингових, маркетингових послуг у їхній загальній структурі міжнародної торгівлі послугами. До цих країн відносяться Нідерланди, Фінляндія, Швеція, Великобританія, Австрія. В останні роки лідируючі позиції в ЄС за цими показниками зайняла Ірландія. З середини 90-х рр. ХХ ст. зростають частки експорту й імпорту цих послуг у Португалії та Іспанії в межах їхньої структури міжнародної торгівлі послугами. Збільшується питома вага експорту й імпорту фінансових і страхових послуг у Бельгії та Люксембурзі, Німеччині, Ірландії тощо.

У Франції, Італії та Греції за останнє десятиліття зросла частка міжнародної торгівлі туристичними послугами при одночасному скороченні питомої ваги або при майже незмінних показниках у сфері фінансових, страхових, комп’ютерних, інформаційних послуг. У багатьох нових країнах ЄС суттєво змінились орієнтири: відбулося карколомне заміщення транспортних послуг туристичними внаслідок підвищення рівня життя населення, з одного боку, та зростання атрактивності країн для нерезидентів і збільшення доходів від іноземних інвестицій, – з іншого. Структурні зрушення, що відбуваються в країнах Центральної та Східної Європи, супроводжуються зростанням частки в їхній структурі міжнародної торгівлі фінансових, маркетингових, технічних, телекомунікаційних та інформаційних послуг.

Контроверсійні тенденції спостерігаються в країнах СНД. Коли в Казахстані та Азербайджані зростає частка імпорту технічних, інформаційних, телекомунікаційних, маркетингових послуг, що відображає певною мірою прагнення проводити структурні зрушення в економіці, зокрема промислового виробництва, то в Росії та Білорусі в основі імпорту послуг лежать туристичні послуги. Ці дві країни значно випереджають країни Європи і знаходяться в першій десятці країн, що розвиваються, та нових індустріальних країн за цим показником.

Таблиця 6

Структура експорту комерційних послуг за країнами (%).

Джерело: World development indicators 2005. – World Bank.

* – країни з відносно високою часткою комп’ютерних, інформаційних, телекомунікаційних,технічних послуг в їхній структурі експорту.

Таблиця 7

Структура імпорту комерційних послуг за країнами ( %)

Джерело: World development indicators 2005. – World Bank.

* – країни з відносно високою часткою комп’ютерних, інформаційних, телекомунікаційних,технічних послуг в їхній структурі імпорту.

Щодо України, то згідно з даними Держкомстату України, в 2004 р. її експорт послуг склав понад 5,3 млрд. дол. США, а імпорт – майже 2,06 млрд. дол. США [5]. В табл. 8 подані основні імпортери українських послуг та експортери послуг в Україну. Найбільшим імпортером українських послуг (понад 43,5% всього обсягу) є Росія, тоді як на країни ЄС-25 припадає 28,7% українських послуг. Україна імпортує з країн ЄС-25 43% послуг від її загального обсягу імпорту, з Росії – відповідно 16,5%.

Домінуючі позиції в експорті послуг України за Класифікацією видів економічної діяльності в 2004 р. займали транспортні послуги – 79,4%, що суттєво перевищує світові показники. Наступною групою є послуги в обробній промисловості – 9,39%. На групу “послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм і послуги юридичним особам” припадає 5,42% (табл. 9).

Таблиця 8

Основні імпортери українських послуг та експортери послуг в Україну в 2004 р.

Джерело: Держкомстат України. Зовнішня торгівля послугами України. –К., 2005.

У системі транспортних послуг провідну позицію займає трубопровідний транспорт: у 2000 р. – 58,0%, у 2004 р. частка скоротилась до 44,7%. Варто наголосити, що впродовж 2000–2004 рр. питома вага експорту транспортних послуг України в структурі її міжнародної торгівлі послугами скоротилась на 7%. Водночас зросла частка експорту послуг в обробній промисловості більше 3% та експорт в групі “послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам” – майже на 1,7%. В експорті Україною інших видів послуг, зокрема в туристичній, освітній, фінансовій сфері, експорті послуг юридичним особам в галузі НДДКР протягом п’яти років значних зрушень у відносному вимірі не відбулося.

Таблиця 9

Питома вага експорту та імпорту послуг України в розрізі видів економічної діяльності в 2000, 2003–2004 рр. (%)

Джерело: Державний комітет статистики України. Зведені статистичні дані відділу зовнішньої торгівлі послугами.

– темним шрифтом виділені послуги з відносно високою часткою експорту та імпорту в загальній структрурі послуг;

– сірим кольором показані послуги, частка експорту та імпорту яких зростає відносно сильніше.

Домінуючі позиції в імпорті послуг України у 2004 р. займають транспортні послуги – 29,2% (переважно допоміжні транспортні послуги та залізничні перевезення); послуги, що пов’язані з державним управлінням, – 28,86%; група “послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам”– 16,7%; фінансові і страхові послуги –10,7%. Динаміка зростання питомої ваги (2000 р. – 13,5%, 2003р. – 15,9%, 2004р. – 21,8%) та абсолютних обсягів імпорту послуг, що пов’язані з діяльністю у сфері інформатизації в групі “послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам”, вказує на позитивні тенденції, які сприяють оновленню та ефективному розвитку економічної системи України.

З огляду на проведений аналіз, можна зробити висновок, що Україні потрібно докладати серйозні зусилля для прискореного розвитку й експорту фінансових, банківських, страхових, науково-дослідницьких та інших видів послуг. Ці позиції необхідно враховувати при пожвавленні структурних перетворень у нашій країні, які зараз вже почали відбуватися. Генеральна стратегія модернізації української економіки повинна полягати в тому, щоби здійснити суттєві зрушення в бік третинного сектора. Лише за цієї умови можна більш органічно включатись у міжнародні ринки. Потребує, зокрема, обґрунтування профіль майбутньої спеціалізації в ЄС та системі міжнародного поділу праці. Ці проблеми повинні бути відображені в перспективних соціально-економічних програмах країни. Комплекс взаємопов’язаних питань в економічній, нормативно-правовій та інституціональній сферах України має бути вирішений у зв’язку з наступним набуттям членства нашої держави у СОТ.

Лібералізація українського ринку послуг внаслідок входження


9-09-2015, 02:19