Які соціальні наслідки можуть бути внаслідок лібералізації ринку послуг? До них, насамперед, треба віднести втрати, пов’язані з необхідністю перепідготовки і можливим регіональним галузевим переміщенням трудових ресурсів. Одночасно світовий досвід переконує, що прямі соціальні наслідки реформування багатьох секторів послуг мають меншу негативну складову, ніж у традиційних галузях промисловості чи сільському господарстві.
У секторі банківських послуг можна прогнозувати такі позитивні наслідки допуску філій іноземних банків на ринок послуг України:
– підвищення рівня обслуговування в банківській системі, скорочення термінів операцій, розширення спектра послуг і вдосконалення технологій їх надання;
– збільшення обсягів кредитування, які можуть бути надані такими установами (власний капітал материнських банків є значно більшим, ніж філій);
– стимулювання розвитку українських банків шляхом посилення конкуренції, зміцнення української банківської системи за рахунок реструктуризації та концентрації капіталу (зменшення кількості банків відбуватиметься переважно за рахунок дрібних неконкурентоспроможних банків).
Основним негативним наслідком допуску філій іноземних банків на український ринок банківських послуг є ускладнення нагляду за фінансовими операціями таких установ. Однак міжнародна практика пропонує достатньо заходів, за допомогою яких можна створити ефективну систему банківського нагляду за філіями іноземних банків (національний режим нагляду, доступ до філій органів банківського нагляду країни місцезнаходження материнського банку, участь у національній системі страхування банківських депозитів тощо).
Питання доступу на страховий ринок України іноземних страхових компаній врегульоване чинним законодавством. Подальше забезпечення ефективного доступу на страховий ринок стосується лібералізації діяльності філій страхових компаній-нерезидентів на території нашої країни. Зняття обмежень стосовно доступу іноземних страховиків на ринок України сприятиме залученню додаткового капіталу та новітніх технологій надання страхових послуг, дозволить підвищити конкуренцію на її страховому ринку.
Водночас слід враховувати, що зарубіжні страховики, які прийдуть на український ринок, є фінансово потужними компаніями. Конкурувати з ними українським страховим компаніям дуже важко, оскільки вони не мають достатніх фінансових ресурсів та рівня надання страхових послуг і гарантованих виплат страхових відшкодувань у разі настання страхових випадків. Існує ймовірність поглинання невеликих вітчизняних страхових компаній зарубіжними, що загалом сприятиме підвищенню фінансової стабільності страхового ринку.
Транспортні послуги . Вступ у СОТ матиме переважно позитивні наслідки для трубопровідного транспорту в зв’язку з забезпеченням свободи транзиту згідно з угодами цієї організації. Морський, автомобільний та авіаційний транспорт вже сьогодні діють в умовах жорсткої конкуренції на ринку міжнародних перевезень. Що стосується внутрішніх перевезень, то в цій сфері необхідно вжити заходів стосовно підвищення якості перевезень всіма видами транспорту (автомобільним, залізничним і водним), збереження вантажів, дотримання строків доставки та ін. В іншому разі при входженні в СОТ і запровадженні вільного режиму національні перевізники втратять можливості здійснення вигідних транзитних операцій і поступатимуться іноземним конкурентам. Загалом приєднання до СОТ позитивно вплине на ринки транспортних послуг і стимулюватиме транзитні транспортні потоки через територію країни.
Ринок послуг зв’язку України є одним з найпривабливіших для іноземних інвесторів. Членство в СОТ для галузі зв’язку і телекомунікацій забезпечить такі переваги:
– сприятиме збільшенню надходжень іноземних інвестицій до галузі та прискоренню технологічного оновлення;
– забезпечить прийняття правил торгівлі у сфері надання послуг зв’язку, які діють у більшості країн світу;
– надасть широкі можливості щодо справедливого врегулювання суперечок у сфері зв’язку;
– сприятиме обміну досвідом щодо впровадження новітніх технологій і підвищенню кваліфікації українських фахівців;
– стимулюватиме надання споживачам більш широкого спектра послуг за помірними цінами та забезпечить їхню високу якість.
Аналіз свідчить, що найскладнішими для галузі будуть перші 1–2 роки після вступу України в СОТ. Цей період необхідний для адаптації вітчизняних постачальників послуг до нового конкурентного середовища й утримання здобутих позицій на ринку телекомунікаційних послуг.
Наша країна має значний потенціал для розвитку міжнародних туристичних послуг , враховуючи природні умови, велику кількість історичних і культурних пам’яток. Водночас для використання наявного потенціалу вітчизняних ресурсів недостатньо, і приплив іноземного капіталу внаслідок вступу України в СОТ сприятиме розвитку цієї капіталомісткої сфери та підвищенню стандартів обслуговування.
Входження України в СОТ матиме безперечні позитивні наслідки для поглиблення процесу запровадження ринкових механізмів господарювання у секторі торговельних послуг, підвищення якісного рівня обслуговування споживачів, збільшення роздрібного товарообігу:
– лібералізація доступу до ринку роздрібної торгівлі створить умови для зменшення адміністративних бар’єрів щодо входження на цей ринок усіх його учасників, у т. ч. вітчизняних суб’єктів підприємництва, а це забезпечить додаткові робочі місця, зростання фахового рівня працівників і розвиток конкуренції;
– збільшення прямих іноземних інвестицій дозволить розширити роздрібну мережу і найголовніше – отримати передові технології, ефективні методи організації управління, продажу товарів та обслуговування споживачів;
– ширший доступ до сучасного обладнання і технологій дозволить урізноманітнити побутові послуги, поліпшити їхню якість, збільшити зайнятість населення у цій сфері економіки й обсяги наданих послуг.
Консалтинг. Найбільші зарубіжні консалтингові компанії вже працюють на українському ринку. Вступ у СОТ автоматично не приведе до збільшення їхньої присутності, якщо в країні не поліпшиться інвестиційний та бізнес-клімат, оскільки вони орієнтуються передусім на обслуговування іноземних компаній, які працюють в Україні. Однак у довготерміновій перспективі можна очікувати посилення конкуренції на цьому ринку, що сприятиме об’єднанню вітчизняних консалтингових фірм.
Таким чином, позитивні наслідки для сектора послуг від вступу України в СОТ переважатимуть над негативними. Очевидно, що коли Україна розвиватиме ринок послуг, спираючись лише на національні ресурси або обмежуючись послугами іноземних постачальників, то конкурентоспроможність сектора послуг у країні неминуче відставатиме від міжнародного рівня. В зв’язку з цим головним завданням є нарощування вітчизняного потенціалу сфери послуг на основі широкої кооперації із зарубіжними партнерами.
Література
1. Market Access: Unfinished Business. Post-Uruguay Raund Inventory and Issues. – World Trade Organization, 2001.
2. http://www.globalservicesnetwork.com/
3. International Trade Statistics 2004. – World Trade Organization, 2004 // http://www.wto.org
4. World development indicators 2005. – World Bank, 2005 // http://www.worldbank.org/data/wdi2005/wditext/Section4.htm
5. Державний комітет статистики України. Зовнішня торгівля послугами України. – К, 2005.
6. Sophia Twarog, UNCTAD/DITC // http://www.unctadxi.org/templates/Page_959.aspx
9-09-2015, 02:19