Курсова робота

Особливості фізичної реабілітації в період вагітності, пологовий та післяпологовий періоди

Зміст

Вступ

Розділ 1. Фізіологічні особливості вагітності

1.1. Основні зміни в організмі жінки в період вагітності

1.2. Фізіологічні особливості пологового періоду

Розділ 2. Особливості занять фізичними вправами в період вагітності, в пологовий та післяпологовий період

2.1. Гімнастика в період вагітності

2.2. Гімнастика в пологовий період

2.3. Гімнастика в післяпологовий період

2.4. Лікувальна гімнастика при оперативному родорішенні (абдомінальний кесарів розтин)

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність. Сучасна наука володіє переконливими даними про велике значення регулярної рухової активності і правильно побудованого фізичного тренування для здоров’я жінки. Дівчатка, які рано розпочали заняття фізичними вправами, розвиваються більш гармонійно. Період статевого дозрівання в них протікає більш рівномірно і легше психологічно переноситься. Підвищення рівня психічного розвитку, опірності і функціональних резервів організму, адаптація до впливу несприятливих факторів середовища, більш сприятливе протікання вагітності, пологів і післяпологового періоду, народження здорових дітей, більш легке протікання клімаксу з меншим ступенем нервово-психічних і соматичних порушень у фізично більш тренованих жінок доказане численними дослідниками.

Показано сприятливий вплив на реалізацію репродуктивної функції жінки помірних фізичних навантажень в порівнянні з їх великими об’ємами або повною відсутністю. Помірні фізичні навантаження на прикладі жінок, які займались в шкільні роки в спортивних секціях (2 рази в тиждень по 1.5 години), забезпечували самі низькі умовні показники патології вагітності і пологів, не приводили до ускладнень в стані новонародженого. А наявність хронічної патології великого інтелектуального або спортивного навантаження в шкільному періоді життя дівчини можна з достатнім обгрунтуванням віднести до факторів ризику їх дітородної функції [5; 12].

При нормальній вагітності в організмі жінки відбуваються зміни, що є вираженням пристосування материнського організму до нових умов існування, пов’язаних із розвитком плода. Під час вагітності всі органи функціонують нормально, але з підвищеним навантаженням. Здорова жінка звичайно переносить вагітність легко, але при недотриманні правил харчування, гігієнічних вимог, перевтомі й інших сприятливих чинниках зовнішнього середовища функції організму можуть порушуватися і виникають різноманітні ускладнення.

Можна без перебільшення сказати, що пристосуватися до зростаючого навантаженням можна єдиним .способом — займаючись фізичними вправами. Це відноситься не тільки до періоду вагітності; це, так би мовити, загальне положення. Будь-яка людина у будь-якій ситуації може пристосуватися до нових, додаткових навантажень тільки за рахунок тренування [4].

Важливе значення для здоров’я новонародженого і нормального протікання вагітності має здоров’я матері. В останні роки це стало справжньою проблемою. Важливу роль в збереженні здоров’я і підготовці до пологів вагітних жінок можуть зіграти заняття фізичними вправами. Фізична культура застосовується як загальноукріплюючий профілактичний засіб під час вагітності, в пологовий і в післяпологовий період.

Заняття фізичними вправами під час вагітності продовжують залишатися суперечливою темою. Найновіші дані показують що жінки при нормальній вагітності не тільки можуть безпечно тренуватись, виношуючи здорових дітей, але і справді можуть отримувати в результаті таких вправ велику користь.

Виконання м’язової діяльності при вагітності пов’язане з чотирма основними проблемами:

1. Ризик, пов’язаний з кровопостачанням матки (кров спрямовується до активних м’язів майбутньої матері), що може призвести, до внутрішньоутробної гіпоксії (недостатку кисню).

2. Внутрішньоутробна гіпертермія (підвищена температура), обумовлена підвищенням температури внаслідок тривалого виконання навантаження аеробного характеру або роботи в умовах підвищенної температури навколишнього середовища.

3. Обмежене поступання вуглеводів до плода, обумовлене їх використання організмом майбутньої матері в якості джерела для виконання м’язової діяльності.

4. Ймовірність викидня або передчасних пологів.

Якщо вагітність протікає нормально, то займатися фізкультурою можна всім і завжди. Іншими словами, як тільки жінка довідалася, що вона вагітна (мається на увазі — відвідала гінеколога, а не просто зробила «тест на вагітність» вдома), то відразу можна приступати до фізичних вправ [3; 5]

Мета: вивчити особливості фізіологічних змін та вплив фізичних вправ на організм жінки та плід в різні періоди вагітності.

Відповідно до мети вирішували наступні завдання:

1. Дослідити особливості та закономірності фізіологічних реакцій організму в різні періоди вагітності.

2. Вивчити специфіку застосування фізичних навантажень в пологовий та післяпологовий періоди.

3. Дослідити особливості лікувальної гімнастики при оперативному родорішенні (абдомінальний кесарів розтин).

Предмет дослідження – клініко-фізіологічні особливості вагітності.

Об’єкт дослідження – ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при вагітності.

Методи дослідження – узагальнення та систематизація літературних джерел з даного питання.

Розділ 1.1. Фізіологічні особливості вагітності

Вагітність у людини триває довго — близько 270-275 днів, і таке тривале перебування в особливому стані не може не впливати на всі сторони життя жінки, а також на всі системи її організму і їх функцію.

Зміни, що відбуваються в організмі жінки при вагітності, можна умовно розділити на дві групи: зміни, спрямовані на збереження благополуччя плоду, і зміни, спрямовані на збереження благополуччя матері. Пологи — справа нелегка зокрема, вони неминуче зв'язані зі значною крововтратою. Організм повинен бути готовий справитися з таким навантаженням. Власне, навантаження на організм вагітної жінки зростають не щодня, а щогодини. Так, до моменту пологів маса матки зростає більш ніж у 20 разів, обсяг порожнини — більш ніж у 500 разів. Із шостого-сьомого тижня вагітності починають збільшуватися молочні залози, змінюється функція залоз внутрішньої секреції — гіпофіза, наднирників, щитовидної залози. Для забезпечення зростаючих потреб плоду в живильних речовинах і кисні в організмі матері збільшується обсяг крові, досягаючи максимуму — 5300-5500 мл до семи місяців вагітності (проти 4000-4500 мл до вагітності). Активізується і функція дихальної системи. Під дією гормонів плаценти розширюються бронхи, збільшується прохідність повітря через них. Незважаючи на те що матка, що збільшується, усе більше «підпирає» діафрагму, дихальна поверхня легень не зменшується завдяки розширенню грудної клітки. Частота дихання під час вагітності не змінюється і складає 16-18 вдихів-видихів у хвилину, але через легені проходить більший загальний обсяг повітря, що полегшує виведення продуктів газообміну плоду. Подвійне навантаження лягає і на нирки: вони виводять з організму жінки і її власні «шлаки», і продукти обміну зростаючого плоду. [1;6]

Під час вагітності (особливо в другій її половині) відбуваються значні зміни в розташуванні органів черевної порожнини. Вони механічно здавлюються, що частково порушує кровообіг (викликає застій крові в судинах малого таза). Це відбивається на функції кишечнику, у першу чергу — на просуванні їжі по шлунково-кишковому тракту. Знижується перистальтика кишечнику, що приводить до запорів, загостренню геморою, набрякам тканин прямої кишки.

Можна без перебільшення сказати, що пристосуватися до зростаючого навантаженням можна єдиним .способом — займаючись фізичними вправами. Це відноситься не тільки до періоду вагітності; це, так сказати, загальне положення. Будь-яка людина у будь-якій ситуації може пристосуватися до нових, додаткових навантажень тільки за рахунок тренування.

До того ж разом з майбутньою мамою займається фізкультурою і майбутня дитина, і в даний час доведено, що немовлята, чиї матері займалися під час вагітності лікувальною гімнастикою, по фізичному розвитку і рухових навичках помітно випереджають своїх однолітків, мами яких вели малорухомий спосіб життя.

Є і ще один немаловажний аспект. Відомо, що фізичні вправи надзвичайно корисні для нервової системи, а вона під час вагітності страждає навряд чи не більше всіх інших. Навряд чи можливо знайти двох жінок, що випробували б у цей період абсолютно однакові переживання, але є і деякі загальні закономірності.

Наприклад, перший триместр вагітності звичайно характеризується в тому чи іншому ступені загостренням уже наявних рис характеру: м'які, ранимі, невпевнені в собі жінки стають ще більш вразливими, часом надмірно слізливими, випробують тривогу (особливо важко переживають ті жінки, у яких у минулому уже відбувалися викидні чи дана вагітність протікає не дуже благополучно, — у цьому випадку страх чергового переривання вагітності може стати просто нав'язливим). Владні жінки з різким характером можуть стати ще більш агресивними, дратівливими і вимогливими [2;1].

Другий триместр звичайно виявляється самим легким з погляду психоемоційного стану. Погроза викидня все зменшується, жінка звикає до нового стану, здобуває деякий досвід того, як бути вагітною. У цілому четвертий-шостий місяці вагітності багато жінок згодом згадують як самий щасливий, благополучний час.

В останній третині вагітності знову починаються емоційні бурі. Наближаються пологи, а разом з ними і страх — особливо йому піддані жінки, яким ця подія має бути пережити вперше.

Фізичні вправи, виконувані в період вагітності, благотворно впливають як на протікання самої вагітності, так і на процес пологів і стан жінки після пологів.

Заняття лікувальною фізкультурою протипоказані:

при гострих захворюваннях і загостренні хронічних захворювань;

при декомпенсації («збої») функцій будь-яких систем органів;

якщо загальний стан оцінюється як «важкої» чи «середньої ваги»;

при токсикозі;

якщо маються навіть невеликі маткові кровотечі, чи якщо вони були при минулій вагітності;

при великій кількості навколоплідних вод.

якщо в минулому були спонтанні аборти (викидні), тобто при звичному невинесенні.

Особливі методики фізичних вправ застосовуються при тазовому передлежанні плоду, звуженому тазі, переношеній вагітності.

Якщо вагітність протікає нормально, то займатися фізкультурою можна всім і завжди. Іншими словами, як тільки жінка довідалася, що вона вагітна (мається на увазі — відвідала гінеколога, а не просто зробила «тест на вагітність» вдома), то відразу можна приступати до фізичних вправ. Спортсменкам доведеться надовго відмовитися від інтенсивних занять улюбленим спортом, але при цьому для них особливо важливо не припиняти фізичні навантаження.

Якщо відразу після встановлення діагнозу «вагітність» щось перешкоджає заняттям, то в даному випадку теза «краще пізно, ніж ніколи» є абсолютно вірною [5;7].

1.1. Основні зміни в організмі жінки в період вагітності

Серцево-судинна система. Відзначається деяке підвищення судинного тонусу і на цьому тлі частішання пульсу (до кінця вагітності — на 10 уд/хв). Хвилинний об’єм крові змінюється в наступній динаміці: поступово підвищується до максимуму до 25—32-го тижня, потім підтримується на високому рівні і знижується незадовго до пологів. До кінця вагітності приріст хвилинного об’єму складає більше 40%. У зв'язку з формуванням і розвитком матково-плацентарного кровообігу збільшується загальна маса циркулюючої крові, розширюється венозне русло в капілярах, що може призводити до уповільнення кровотоку (одна з причин пізнього токсикозу вагітних).

Дихальна система. З перших тижнів вагітності збільшується хвилинний об’єм дихання, залишаючись і далі на високому рівні. Зміна частоти дихання не відзначається. До кінця вагітності діафрагма піднімається на 4 см. Змінюється форма грудної клітки. Зменшення вертикального розміру грудної клітки компенсується збільшенням її окружності (поперечного і передньозаднього діаметра). ЖЕЛ залишається без змін.

Нервова система. У період вагітності відзначаються циклічні зміни в спрямованості нервових процесів. У ранній термін (до 16 тижнів) переважають процеси збудження, що поступово (з 16—20-го тижня) змінюються гальмуванням. Зміна психічного стану під час вагітності спостерігається в 70% жінок. При цьому психози характерні для 3—14% вагітних. У першій половині вагітності вони виявляються в перекрученні смаку, сонливості, плаксивості, дратівливості. В другій половині відзначається депресивний стан, що сполучається з тривогою за результат пологів.

Гормональна система. За час вагітності концентрація статевих гормонів прогестерона і естрогена зростає майже в 100 разів. Глибоким змінам піддається функція ендокринних залоз. Збільшуються розміри щитовидної залози, інтенсивність її кровопостачання і поглинання йоду, зміст у крові основних гормонів щитовидної залози [8;12].

Травна система. Підвищується тиск у черевній порожнині. Підсилюється функціонування печінки, що синтезує велику кількість білка. В міру росту плоду шлунок здобуває більш горизонтальне положення, що може збільшувати імовірність печії.

Опорно-руховий апарат. Зв'язковий апарат зчленувань таза розм'якшується. Плацентою і жовтим тілом виділяється гормон релаксин, що підвищує розтяжність св’язок (лобковий симфіз, крижово-клубове і куприкове зчленування). Фізіологічне розширення лобкового симфізу коливається в межах 1,5—7 мм; крім того, він розпушується, збільшуючи тим самим рухливість. Після пологів цей процес зазнає зворотнього розвитку. Зі збільшенням росту плоду і маси тіла відбувається зсув загального центра ваги, збільшується поперековий лордоз [8;12].

1.2. Фізіологічні особливості пологового періоду

Фізіологічна вагітність може продовжуватися від 250—260 до 300 днів в залежності від індивідуальних особливостей. Протягом вагітності прийнято виділяти 3 триместри: з моменту зачаття до 12-го тижня, з 13-го по 27-й тиждень і з 28-го тижня до пологів.

Пологи — це природний фізіологічний процес, що завершує вагітність. У родовій діяльності розрізняють 3 фази: латентна (схватки), характеризується наростанням частоти й інтенсивності схваток; активна (потуги), характеризується прогресуючим розкриттям шийки матки з певною швидкістю на різних етапах пологів; транзитна (післяпологова), характеризується опусканням передлежачої частини з наступним її просуванням по родовому каналі [5;14].

Загальна тривалість пологів складає в середньому в впершенароджуючих 15—20 год, у повторнонароджуючих — 10—12. Перебіг пологів і їх тривалість залежать від віку жінки (у первородящих старше 28—30 років вони продовжуються довше), величини плоду, розмірів таза, скорочувальної діяльності матки й ін.

Латентна фаза пологів починається з встановлення регулярних схваток (не менше однієї схватки за 10 хв). Спочатку схватки слабкі, не супроводжуються больовими відчуттями, але поступово їхня інтенсивність зростає, збільшується тривалість (30—40 с) і частота (через 5—6 хв). Перша фаза пологів завершується розривом плодового міхура і виходом навколоплідних вод, згладжуванням шийки матки і розкриттям зіву на 4 см. У цьому процесі бере участь тільки маткова мускулатура.

Активна фаза пологів. Сила і тривалість схваток збільшується, скорочується інтервал між ними. Розкриття шийки матки до 8—10 см супроводжується поступовим просуванням голівки плоду. Після повного розкриття шийки матки швидкість просування голівки плоду по родовому каналі зростає, що призводить до посилення скорочувальної здатності м'язів черевного преса і діафрагми — виникають потуги. Під їхнім впливом плід завершує просування по родовому каналі, його голівка починає давити на тазове дно, на пряму кишку і задній прохід. Під час чергової потуги голівка показується зі статевої щілини. По закінченні потуг голівка знову зникає. Незабаром голівка не зникає навіть у паузах між потугами. Настає момент народження дитини, слідом за голівкою народжується тулуб. На цьому закінчується друга фаза пологів.

У цій фазі від жінки потрібно прояв максимальної м'язової витривалості і сили.

Транзитна фаза пологів складає в середньому 30 хв. і починається іноді через 5 хв після народження дитини, характеризуючись тим, що плацента відокремлюється від стінок матки і народжується послід. Він складається з плаценти, пуповини і плодових оболонок. Послід, що відокремився, опускається в піхву, а потім при натужуванні породіллі виходить, супроводжуючись невеликою кровотечею (250 мл). Цей процес абсолютно безболісний, лікар визначає цілісність плаценти і плодових оболонок, а також тактику наступних дій [2;5].

Відомо, що чекання пологів викликає скутість і напруженість мускулатури тіла. Такий стан у поєднанні з затримкою дихання під час схваток призводить до утруднення периферичного кровообігу, знижуючи насичення крові киснем, що несприятливо впливає на стан плоду. У породіль, що бурхливо реагують на схватки, що виявляють занепокоєння під час пологів, незабаром можуть розвинутися виснаження нервової системи, зниження м'язового тонусу, фізична слабість і слабість родової діяльності. Японські фахівці пальцевої гімнастики рекомендують для зняття нервової утоми ретельно масажувати обидва мізинці і виконувати наступну вправу: руки над головою, пальці зчеплені — перетягати руки вправо і вліво з нахилом тіла по 5с у кожну сторону. Повторити 3 рази [15;].

Розділ 2. 2.Особливості занять фізичними вправами в період вагітності, в пологовий та післяпологовий період

Необхідність систематичної м'язової діяльності для людини давно теоретично обґрунтована і практично доведена. Безумовно, у період вагітності вплив цього фактора багаторазово зростає. Фізичні вправи дозволяють досягати оптимального режиму функціонування основних систем організму в умовах, що змінилися. Завдяки використанню фізичних вправ можна успішно протидіяти ряду небажаних ускладнень вагітності (варикозне розширення вен, плоскостопість, слабість м'язів черевного преса і т.д.).

З моменту впровадження заплідненої яйцеклітини в слизову оболонку матки в організмі жінки настають значні зміни в різних системах: серцево-судинній, дихальній, нервовій, гормональній, травній й в опорно-руховому апараті [13].

2.1. Гімнастика в період вагітності

Заняття фізичними вправами показані всім жінкам з неускладненою вагітністю, а також вагітним із захворюваннями серцево-судинної системи в стадії компенсації.

Протипоказання: гострі лихоманкові стани, гнійні процеси (у будь-яких органах і тканинах), декомпенсовані стани при захворюваннях серцево-судинної системи, що прогресують і деструктивні форми туберкульозу, хронічний апендицит зі схильністю до загострень, залишкові явища недавно перенесених запальних процесів в органах малого таза, виражені токсикози вагітності (блювання, набряки, нефропатія, прееклампсія, еклампсія), усі випадки маткових кровотеч під час вагітності, передлежання плаценти, багатоводдя, звичні викидні. Виконання фізичних вправ повинне бути припинене із систематичною появою схватко-подібних болів після занять.

В акушерській практиці незаперечний факт про несприятливі впливи гіподинамії на вагітність, пологи і післяпологовий період. Наслідком гіподинамії є загроза переривання вагітності і токсикоз першої половини вагітності; слабість родової діяльності (частота оперативних втручань при пологах у таких жінок складає близько 44%) і збільшення тривалості пологів, зменшення добової секреції молока в 2 рази [3;15].

Природною перешкодою на шляху таких проявів є використання фізичних вправ з моменту зачаття до пологів і в післяпологовому періоді. Обов'язковою умовою перед початком занять є консультація з лікарем-гінекологом. Заняття фізичними вправами будуються з урахуванням рівня фізичної підготовленості вагітних. У додатку А 1 вказані критерії розподілу вагітних на групи.

Заняття мають традиційну схему побудови і складаються з підготовчої, основної і заключної частин. В основній частині використовуються головним чином спеціальні вправи; у підготовчій і заключній — загальнорозвиваючі вправи.

Частота занять — 3 рази в


8-09-2015, 22:39