Державного регулювання охорони здоров'я в Україні

прогнозуванню економічного базису. Нині розроблено та широко застосовуються методи економіко-математичного моделювання, що дає можливість підвищити ефективність прийняття адміністративних рішень на державному рівні.

Для більш ефективного планування виробництва ліків доцільно складати прогнози його обсягів. З цією метою застосовують методи економіко-математичного та статистичного моделювання. Цій проблемі присвячено багато наукових праць як в Україні, так і за кордоном. Так, у роботах [5; 6] описані статистичні підходи до обробки даних, в яких використовується математична статистика, та деякі економетричні моделі для проведення аналізу економічних процесів та їх використання для можливого прогнозування розвитку досліджуваних процесів. У роботах [7; 8] наводяться методи статистичного аналізу та регресійної залежності, що використовуються в процесі реалізації ліків населенню. На цій основі показано можливість використання регресійних залежностей для прогнозування збуту ліків. У роботі [9] наведені методи прогнозування виробництва продукції в галузях, які застосовуються в Мінекономіки України. Велике значення для визначення регулятивних важелів з виробництва ліків і лікарських засобів мають їх прогнозні значення за обсягами виробництва та факторами, які впливають на них.

Фармацептична компанія «Мікролайф України» проводить маркетингові дослідження ринку ліків та на основі задекларованої державної політики в галузі охорони здоров’я здійснює прогнозування потреби випуску ліків наступними методами. Прогнозування обсягів виробництва лікувальних засобів необхідне для вивчення ступеня забезпечення населення ліками та розвитку виробничих підприємств і збутових фірм у фармацевтичній галузі. Прогноз виробництва ліків та лікарських засобів визначається з певною надійністю, тобто він має ймовірнісний характер. Прогноз може визначатися на основі усталеної тенденції розвитку виробництва певного виду ліків у базовому та поточному періодах. Тоді застосовуються математико-статистичні методи для визначення брендових залежностей або суспільних потреб з урахуванням інтересів, а також зростання потреб у ліках, тобто нормативних методів. Також можуть використовуватися методи експертних оцінок та математичного моделювання. Для отримання найбільш надійного прогнозу потрібно застосовувати комплексний підхід, який враховує різні аспекти прогнозу споживання та виробництва лікарських засобів.

Розвиток охорони здоров’я тісно пов’язаний з багатьма чинниками: економічними показниками, рівнем життя населення, демографічним розподілом населення, кількістю працюючих, станом здоров’я, доходами населення, інвестиціями, забезпеченням лікарськими засобами тощо.

Для планування розвитку галузі в країні потрібно розробити систему моніторингу стану здоров’я населення та передбачити покращання інформаційного забезпечення потреби в лікарських засобах і прогнозування їх виробництва в Україні. Велику допомогу в розробці цієї системи можуть надати наукові методи прогнозування виробництва лікарських засобів. Ці методи можна поділити на такі основні класи:

· методи експертних оцінок;

· методи статистично-регресійного аналізу;

· методи математичного моделювання;

· аналогові методи.

Кожен з цих методів має свої особливості, які дають змогу застосувати їх до конкретних процесів виробництва ліків та лікарських засобів. Проаналізуємо їх.

В основу методів експертних оцінок покладено збирання та узагальнення думок спеціалістів з даного питання. Вони розподіляються за принципом отримання даних та їх обробки. Найбільш поширеним є метод Дельфі, або “метод повторюваних анкетних опитувань”. Перевага цього методу перед іншими полягає в тому, що він дає можливість на основі проведеного індивідуального опитування здійснювати статистичну обробку та узагальнення й отримати певні кількісні характеристики. Метод Дельфі використовує дані анкетного опитування з прогнозної величини. Експерти можуть виконувати додаткові розрахунки і використовувати будь-яку інформацію та на їх основі давати відповідь на поставлене запитання. Потім результати опитування узагальнюються, аналізуються і визнаються як остаточні. Вся ця процедура проводиться за відсутності контактів між експертами з метою уникнення впливу психологічних факторів інших експертів. Застосування методу Дельфі для прогнозування обсягів виробництва лікарських засобів може надати велику допомогу спеціалістам для обґрунтування прогнозів,отриманих іншими методами. Оскільки погляди різних спеціалістів на одне й те саме питання можуть бути різними, то потрібна обробка цих даних.

При застосуванні методів Дельфі для прогнозування обсягів виробництва формують групу спеціалістів, номер кожного з яких позначається і (і=1, 2, ..., п). Кожен спеціаліст визначає обсяг виробництва певного виду лікарських засобів <£і . Для цього він отримує бланк-анкету опитування, виконує розрахунки і повертає цей бланк в експертну групу. Під час опитування експертів потрібно забезпечити однозначність розуміння ними питань, формулювання яких можна тлумачити по-різному. З цією метою потрібно розробити і розіслати спеціальні інструкції. Відповідаючи на запитання щодо прогнозу обсягів виробництва ліків, експерт повинен викласти свою думку. Оскільки експертиза проводитиметься двічі, то потрібно ознайомити кожного з експертів зі всіма аспектами цієї роботи.

Після отримання відповідей від експертів проводиться аналіз опитування. Спочатку отримують мінімальне О i та максимальне значення О обсягів виробництва, які визначили експерти, і за формулою Стерджесса визначають величину інтервалу Оmax-Оmin. Таким чином, песимістичний прогноз - це інтервал к з найменшою ймовірністю Р-(min), оптимістичний - це інтервал з найбільшою ймовірністю Рк (max).

Отримані варіанти розрахунків прогнозних значень обсягу виробництва лікарських засобів потрібно оцінити групою експертів, які виберуть рекомендації щодо прогнозів. Заключна експертна оцінка результатів прогнозування обсягів виробництва лікарських засобів має проводитися з метою вибору найбільш ймовірного варіанта прогнозу для кожного виду ліків. Кожний експерт аналізує отримані результати та ставить величину рангу експертній оцінці. Позначимо г величину рангу і-го варіанта, якому дав у-й експерт. Якщо, на думку експерта, і-й варіант прогнозу найкращий, то він вважає, що його ранг дорівнює 1. А далі ранжування відбувається в такому порядку: чим гірший прогноз, тим більший ранг.

Для виявлення груп експертів, у яких ступінь погодженості думок великий, а також окремих експертів з високим ступенем погодженості та оригінальною думкою, можна скористатись коефіцієнтами парної рангової корекції Спірмена–Кендела. Для визначення зв’язків між оцінками двох експертів, які присвоїли однакові ранги кільком варіантам, обчислюють коефіцієнт рангової погодженості між ними.

Якщо погодженість думок експертів незначна, і консультації між ними до успіху не приводять, то для визначення ймовірного обсягу виробництва ліків із множини представлених варіантів рекомендується застосувати метод визначення кого середнього прогнозу, який мінімально відрізняється від думок експертів. Для знаходження такого варіанта необхідно перетворити матрицю результатів експер тизи варіантів прогнозів. Нехай у перспективному періоді існуватиме подія. Обсяги виробництва лікарських засобів можна прогнозувати на основі конструктивних моделей загального платоспроможного попиту населення.

На основі структурних моделей обсяг платоспроможного попиту населення на лікарські засоби можна визначити, використовуючи чисельність груп населення і диференційованих середніх обсягів закупівель. Ця диференціація за групами населення розраховується залежно від доходів населення. Практично, якщо є інформація про структуру попиту у групі населення з доходом групи та відповідну частоту сімей з доходом групи, то загальний попит платоспроможного попиту визначається за формулою

За методикою Міністерства економіки України, прогноз випуску товарів галуззю, що виробляє товари, групується при визначенні попиту на основні види продукції та можливостей її виробництва у прогнозованому періоді. Розрахунки проводяться за конкретними видами продукції, які є найбільш репрезентативними для галузі. На цій основі визначається індекс фізичного обсягу та оцінки випуску в реальному обчисленні, тобто в порівняльних цінах попереднього року.

Індекси цін виробництва/на прогнозний період визначаються з урахуванням очікуваних змін на енергоносії, сировину, послуги транспорту, комунального господарства світових цін за аналогічними позиціями тощо. Основними джерелами інформації для прогнозування валового випуску товарів та послуг по кожній галузі за поточний період є статистична звітність у розрізі галузей про обсяги продукції та реалізацію послуг, звіти про доходи та витрати тощо. Для обчислення прогнозів обсягу виробництва лікарських засобів можна використовувати методи статистично-регресійного аналізу. Такі прогнози розраховуються на основі отриманої залежності показника обсягів виробництва лікарських засобів від головних факторів. Значення показника отримується як результат виміру характеристик процесу виробництва та споживання лікарських засобів. Таким чином, прогнозний показник можна подати у вигляді функції, яка залежить від факторів аргументів. Перелік факторів, які входять у наведену залежність, визначається на основі попереднього аналізу сутності досліджуваного процесу Кількість таких факторів не повинна бути занадто великою, оскільки це може ускладнити дослідження і не дасть змогу отримати досить суттєві характеристики. Якщо кількість факторів буде невеликою, то це може призвести до неадекватності отриманої залежності досліджуваному процесу. Отже, потрібно визначити лише ті фактори, які є головними. У зазначеному вигляді поставлена задача є дуже складною і для її розв’язування використовують деякі спрощення, насамперед гіпотезу відносно видів-класів функції.

Якщо до поставленої задачі підійти з позицій статистики, то отримана залежність називається регресійною. І тоді для застосування методу найменших квадратів потрібно, щоб вибірка була великою і репрезентативною, а фактори - незалежними між собою. Ці вимоги на практиці виконати буває дуже складно. Тому такий підхід можна розглядати не як статистичний, а як апроксимативний, тобто, якщо вибірка невелика або нерепрезентативна і фактори можуть бути залежними, то визначену за методом найменших квадратів залежність можна вважати не регресійною, а наближеною залежністю між показником і факторами. У цьому разі не можна застосовувати статистичні критерії надійності до отриманої залежності, але можна використовувати апроксимаційні критерії.

До статистичних регресійних критеріїв належать такі, як коефіцієнт множинної детермінації, дисперсія, критерії Фішера тощо, до апроксимативних критеріїв - величини середньоквадратичної похибки, ступінь адекватності, коефіцієнти впливу факторів, характери стану змістовності тощо. Максимальні зміни, тобто найбільші зміни показника обсягу виробництва лікарських засобів від факторів, визначаються як частинна похідна від функції х =(х1 ,…хі ) величини обсягу виробництва за конкретним фактором.

Якщо процес визначення обсягів виробництва ліків стаціонарний (у статистичному аспекті), то коефіцієнти Е, М мають відповідати природному змісту:

· якщо за природним змістом зі збільшенням і-го фактора мають збільшуватися показники обсягу виробництва лікарського засобу, то величини Е. таМ мають бути додатними;

· якщо за природним змістом зі зменшенням і-го фактора обсяг виробництва ліків мають зменшуватись, то величини Е та М мають бути додатними;

· якщо за природним змістом зі'збільшенням і-го фактора обсяг виробництва ліків має зменшуватись, то величини Е таМ мають бути від’ємними;

· якщо за природним змістом зі зменшенням і-го фактора виробництво ліків має збільшуватись, то величини £. таМ мають бути від’ємними.

Якщо такі умови не виконуються, то потрібно зосередити увагу на цьому процесі і з’ясувати причини такої невідповідності. Така обставина часто спричинена тим, що уявлення про стаціонарність процесу виробництва ліків не відповідає дійсності.

Таким чином, наведені методи можуть застосовуватись для прогнозування виробництва лікарських засобів в Україні. Для цього потрібно проводити моніторинг споживання лікарських засобів з метою створення відповідної бази даних. Прогнозні дані забезпечать прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо вдосконалення регулювання фармацевтичного ринку України та можливість ефективного використання обмежених коштів галузі охорони здоров’я. Перспективи подальших розробок полягають в удосконаленні методів використання кількісних значень коефіцієнтів впливу факторів на прогнозовані показники в державному управлінні.


ВИСНОВКИ

Лікарські засоби в Україні, як і в інших країнах, відіграють велику роль в охороні здоров’я населення. Їх виробництво пов’язане з багатьма факторами, такими як стан захворюваності населення, його доходи, фінансування галузі тощо. В умовах обмеженого фінансування медичної галузі та становлення ринкових відносин необхідно регулювати ринок фармацевтичних препаратів з боку держави та здійснювати контроль їх закупівлі за кордоном. Це зумовлено, насамперед, необхідністю реалізації соціальної політики у сфері охорони здоров’я, захисту незахищених верств населення та ефективного використання коштів, що виділяються державою на цю галузь.

Світовий досвід свідчить, що найбільш оптимальним варіантом практичної реалізації таких умов є інститут сімейного лікаря — лікаря загальної практики, який виконує, зазвичай базового менеджера. У його завдання входить формування найбільш оптимального маршруту обстеження і лікування своїх пацієнтів і, тим самим, керування потоками й обсягами медичної допомоги, а отже, і вплив на розподіл фондів і зниження нераціональних витрат.

Позитивний міжнародний досвід використання моделі базового медичного менеджера сприяв ініціації активного її впровадження і в Україні. Вже нині цілком помітні неоднозначні підходи до цієї роботи, які визначаються різним розумінням питання про відношення сімейного лікаря до управління фондами.

Переваги процесу еволюційних змін системи охорони здоров'я ще і в тому, що тільки він дасть змогу «на марші» побудувати сучасну галузеву управлінську й інформаційну вертикаль. Із її допомогою, володіючи реальною інформацією, можна буде оперативніше керувати ресурсами, проводити зважену, збалансовану політику в питаннях підготовки кадрів тощо. Інформаційне забезпечення та керування охороною здоров'я, підняті на якісно інший, більш високий рівень їх проведення, неодмінно стануть потрібним, хоч і специфічним (медичним) компонентом загальної адміністративної реформи в Україні.

Розвиток охорони здоров’я тісно пов’язаний з багатьма чинниками: економічними показниками, рівнем життя населення, демографічним розподілом населення, кількістю працюючих, станом здоров’я, доходами населення, інвестиціями, забезпеченням лікарськими засобами тощо.

Для планування розвитку галузі в країні потрібно розробити систему моніторингу стану здоров’я населення та передбачити покращання інформаційного забезпечення потреби в лікарських засобах і прогнозування їх виробництва в Україні. Велику допомогу в розробці цієї системи можуть надати наукові методи прогнозування виробництва лікарських засобів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атаманчук Г.В. Методологічні проблеми сучасного державного управління // Вісн. УАДУ. -1998. - № 3. - С. 9-12.

2. Галацан О. Основні складові організаційно-економічного механізму управління охороною здоров’я в регіоні з позицій системного підходу // Упр. сучас. містом. - 2002. - № 1-3 (5). - С. 70-73.

3. Скуратівський В. Соціальний розвиток і соціальна політика: сучасні реалії, суперечності і тенденції розвитку // Вісн. УАДУ. - 1996. - № 1. - С. 137-158.

4. Солоненко І.М., Жаліло Л.І., Радиш Я.Ф. Реформа системи охорони здоров’я //Державна політика і суспільні реформи в Україні. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 6-11.

5. Бабак В.П., Білецький А.Я., Приставка О.П., Приставка П О. Статистична обробка даних. - К.: МІВВЦ, 2001. - 33 с.

6. Крушевський А.В., Крушевська Д.П, Скляренко О.А. Економетрія. - К.: ЕТУ, 2004. - 155 с.

7. Лапач С.Н., Чубенко А.В. Влияние заболеваемости и уровня платежеспособности населення на розничную реализацию лекарств // Провізор. - 2002. - № 23. - С. 14-16.

8. Лапач С.Н., Чубенко А.В. Прогнозирование и использование полигональной регрессии // Провізор. - 2003. - № 16.




8-09-2015, 22:00

Страницы: 1 2
Разделы сайта