Крім ТФН, у визначенні функціонального класу мають значення і клінічні дані.
До I функціонального класу відносять хворих з рідкими приступами стенокардії, що виникають при надмірних фізичних навантаженнях з добре компенсованим станом кровообігу і вище зазначеною ТФН; до ІІ функціонального класу - з рідкими приступами стенокардії напруження (наприклад, при підйомі в гору, по сходах), із задишкою при швидкій ходьбі і ТФН 450-600 кгм/хв; до ІІI - з частими приступами стенокардії напруження, що виникають при звичайних навантаженнях (ходьбі по рівній місцевості), недостатністю кровообігу - ІІ А ступеня, порушеннями серцевого ритму, ТФН - 300-450 кгм/хв; до IV - з частими приступами стенокардії спокою чи напруження, з недостатністю кровообігу II Б ступеня, ТФН - 150 кгм/хв і менше. Хворі IV функціонального класу не підлягають реабілітації в санаторії чи поліклініці, їм показане лікування і реабілітація в лікарні.
Таблиця 3.1
Градації фізичного стану за результатами 12-хвилинного тесту (відстань в км)
| Група фізичного стану | Вік, роки | |||
| молодше 30 | 30-39 | 40-49 | 50 і старше | |
| I. Дуже поганий | менше 1,6 (1,5) |
менше 1,5 (1,4) |
менше 1,4 (1,2) |
менше 1,3 (1,0) |
| II. Поганий | 1,6-2,0 (1,5-1,8) |
1,5-1,8 (1,4-1,7) |
1,4-1,7 (1,2-1,5) |
1,3-1,6 (1,0-1,3) |
| III. Задовільний | 2,01-2,4 (1,81-2,1) |
1,81-2,2 (1,71-2,0) |
1,71-2,1 (1,51-1,8) |
1,61-2,0 (1,31-1,7) |
| IV. Добрий | 2,41-2,8 (2,11-2,6) |
2,21-2,6 (2,01-2,5) |
2,11-2,5 (1,81-2,3) |
2,01-2,4 (1,71-2,2) |
| V. Відмінний | більше 2,8 (2,6) |
більше 2,6 (2,5) |
більше 2,5 (2,3) |
більше 2,4 (2,2) |
Примітка: зазначена відстань у кілометрах, подолана за 12 хв; у дужках - для жінок (по К. Cooper, 1970).
Толерантність до фізичного навантаження можна визначити за результатами 12-хвилинного тесту, розробленого К. Купером: що передбачає біг (чи ходьбу) протягом 12 хвилин, після чого визначають відстань пройдену за цей час. При появі задишки та інших негативних суб’єктивних відчуттів біг сповільнюється чи переходять на ходьбу, можна навіть присісти, поки дихання не відновиться.
Результати 12хвилинного тесту оцінюються по таблиці 1.
Визначити приналежність до того чи іншого функціонального класу можна, зокрема, за результатами тесту 6-хвилинної ходьби, що проводиться так само, як і 12-хвилинний тест (табл. 3.2) [25].
Таблиця 3.2
Оцінка результатів 6-хвилинного тесту (відстань в км)
| Результат | Вік, роки | |||
| молодше 30 | 30-39 | 40-49 | 50 і старше | |
| Дуже поганий | менше 0,8 (0,75) |
менше 0,75 (0,65) |
менше 0,65 (0,6) |
менше 0,6 (0,5) |
| Поганий | 0,8-0,95 (0,75-0,92) |
0,75-0,92 (0,65-0,8) |
0,65-0,8 (0,6-0,7) |
0,6-0,75 (0,5-0,65) |
| Задовільний | 1,0-1,2 (0,92-1,07) |
0,92-1,12 (0,85-0,95) |
0,85-1,0 (0,75-0,92) |
0,8-0,95 (0,7-0,8) |
| Добрий | 1,25-1,35 (1,08-1,22) |
1,12-1,32 (1,0-1,2) |
1,1-1,2 (0,92-1,15) |
1,0-1,2 (0,85-1,08) |
| Відмінний | більше 1,4 (1,32) |
більше 1,33 (1,25) |
більше 1,25 (1,2) |
більше 1,25 (1,0) |
Примітка: зазначена відстань у кілометрах, подолана за 6 хв; у дужках - для жінок.
Навіть оцінка «дуже погано» ще не обов'язково означає, що людина страждає серцево-судинними захворюваннями, а може тільки свідчити про дуже погану фізичну форму. Тому що при хронічній серцевій недостатності пройдена відстань буде ще менша, ніж «дуже погано», а саме:
• 550-425 м відповідає I функціональному класу;
• 425-300 м відповідає II функціональному класу;
• 300-150 м відповідає III функціональному класу;
• менше 150 м відповідає IV функціональному класу.
Ці дані відносяться до людей 40-60 років - як до чоловіків, так і до жінок.
Самий об'єктивний показник функціонального стану серцево-судинної системи (з тих, котрі можна визначити самостійно) - частота серцевих скорочень. Встановлено, що максимальній фізичній роботі, а отже, і максимальному споживанню кисню завжди відповідає певна частота серцевих скорочень, що теж називається максимальною. У здорової людини вона постійна і залежить в основному від віку, статі і загальної фізичної підготовки. Так, у чоловіків різного віку вона складає (за даними різних авторів):
· в 20-29 років – 186-194 уд/хв;
· в 30-39 років – 180-191 уд/хв;
· в 40-49 років – 173-187 уд/хв;
· в 50-59 років – 165-183 уд/хв;
· в 60-69 років – 140-179 уд/хв.
Для оцінки своїх сил можна використовувати більш м'яку і «повсякденну» перевірку, наприклад, піднятися по сходах на 4-й поверх. Якщо після цього можна підніматися ще вище (тобто не виникає ніяких неприємних відчуттів), то можна говорити про задовільну фізичну підготовку. Щоб переконатися в тому, що і стан серця цілком задовільний, треба порахувати пульс: якщо він складає 100-120 ударів у хвилину - це дуже добре, якщо 120-140 - задовільно, 140 ударів у хвилину і більше – незадовільно [3; 20; 27].
Професор Н. М. Амосов запропонував використовувати також пробу з присіданнями. Встати прямо, ноги разом, руки вздовж тулуба. Порахувати пульс і зробити 20 присідань у повільному темпі, піднімаючи руки вперед і розводячи коліна в сторони; тулуб тримати прямо. Люди похилого віку можуть при цьому триматися за спинку стільця. Зробивши 20 присідань, знову порахувати пульс. Оцінка відмінно – ЧСС зросла не більше ніж на 25%; задовільно - на 25-50%; якщо ж на 75% і більше – незадовільно[25].
2.2. Забезпечення безпеки тренувань і методи лікарського контролю
Для забезпечення безпеки заняття ЛФК повинні проводитися лише в присутності і під спостереженням лікаря, що володіє методами надання реанімаційної допомоги. У залі, де проводяться заняття, повинні знаходитися готові до використання дефібрилятор, стерильні шприци і голки з набором медикаментів, необхідних для екстренної медичної допомоги.
При проведенні тренувальних занять в умовах спортивного залу варто застосовувати наступні методи контролю:
1) опитування хворих; 2) клінічний огляд хворих, що пред’являють скарги (з реєстрацією в разі потреби ЕКГ у спокої); 3) вимірювання АТ перед початком заняття і після його закінчення всім, що брали участь у заняттях; 4) зважування хворих перед початком занять і після закінчення; 5) підрахунок (самостійний) пульсу на променевій, сонній чи скроневій артеріях перед початком заняття, через кожні 5 хв., а також по закінченні занять із внесенням усіх перерахованих даних (пункти 1-5) до протоколу ведення заняття; 6) телеметричний електрокардіографічний контроль із записом ЕКГ спокою (сидячи і стоячи) і ЕКГ під час тренування (останні 15 с кожної хвилини заняття).
Одним з важливих критеріїв безпеки проведення занять є правильна і своєчасна оцінка динаміки стану хворого при виконанні ним фізичних навантажень. Протягом 45-60 хв. заняття хворий виконує навантаження з високою інтенсивністю від 60 до 80% його граничних можливостей (по ЧСС); двічі, а на заключних етапах групових тренувань і тричі, протягом заняття хворим призначають «пікові» навантаження, що складають близько 100% його граничної потужності. З огляду на сказане вище, лікар і інструктор ЛФК повинні уважно спостерігати за реакцією хворих на фізичне навантаження. Оцінити стан хворого допомагають такі ознаки, як забарвлення шкірних покривів, їхня вологість, міміка хворого, координованість рухів при виконанні фізичного навантаження, наявність у пацієнта задишки, стомлення.
Поява патологічної реакції на дозоване фізичне навантаження є критерієм екстреного її припинення і відсторонення хворого від заняття. Знову до занять такий хворий може бути допущений лише після ретельного лікарського огляду і реєстрації ЕКГ у спокої. З появою ознак проміжного типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження необхідно або зменшити рівень фізичного навантаження, або тимчасово перервати його виконання (до припинення больового приступу, нормалізації дихання і т.д.). Будь-які відхилення в реакції на фізичне навантаження (проміжна чи патологічна реакція) реєструються в протоколі заняття [12; 17; 23; 27].
Розділ 3. . Тривалі фізичні тренування хворих хронічною ішемічною хворобою серця
Збереженню досягнутого ефекту сприяє продовження тренувань у домашніх умовах. В осіб, що припинили тренування вдома, уже через 1-2 міс спостерігалося погіршення стану і розвивався феномен зникнення тренованості. Систематичне ж продовження тренувань з періодичним переусвідомленням хворих і можливим внесенням корекції в тренування по ходу спостереження є гарантією збереження досягнутого тренувального ефекту і задовільного стану хворих.
Програми фізичних тренувань для хворих серцево-судинними захворюваннями можуть бути умовно розділені на три групи: 1) дозовані навантаження на велоергометрі; 2) дозований біг і ходьба, включаючи вправи на тредбані; 3) комплексні програми, що включають гімнастичні, спортивні вправи й ігри.
Перевага тренувань на велоергометрі полягає в можливості суворого дозування інтенсивності навантажень і забезпечення лікарського контролю; недоліками їх є монотонність вправ і відсутність емоційного фону.
L. Zohman і J. Tobis (1967) проводили тренування хворих з коронарною недостатністю на велоергометрі зі зростаючою швидкістю педалювання в положенні лежачи при інтенсивності навантажень, що не викликають больового приступу. Після первинної оцінки толерантності навантаження вправи виконувалися при невеликих навантаженнях по 5 хв. 3 рази в тиждень протягом 6-12 тиж. під Екг-контролем з урахуванням енергетичних витрат. Потім застосовувався навантажувальний тест із поступовим збільшенням навантаження до виникнення больового приступу, і в такий спосіб визначалася фізична працездатність. Надалі призначалися вправи з навантаженнями в межах 60-80% встановленої фізичної працездатності, що призводило до больового приступу. Якщо і цей рівень виявлявся нестерпним через виникнення екстрасистол, неприємних відчуттів і т.д., навантаження встановлювалися на рівні нижче 60-80% розрахованого. Такі тренувальні заняття у всіх випадках призводили до суб'єктивного поліпшення, хоча позитивна динаміка ЕКГ спостерігалася лише в третини хворих [3; 4; 16; 20; 27].
A. Barry зі співавторами (1966) перед початком вправ визначали максимальну фізичну працездатність і в залежності від функціональних можливостей хворого проводили курс тренувань на велоергометрі. Первинне навантаження було 150-300 кгм/хв протягом 5 хв, а потім після 5-хвилинного відпочинку виконувалися 3-хвилинні вправи зі зростанням навантаження по 150 кгм/хв і інтервалами відпочинку до 3 хв. Максимальне навантаження - 750 кгм/хв. Критеріями адекватності були відсутність больового приступу і змін на ЕКГ, частота серцевих скорочень у межах 130 уд/хв.
Різні тренувальні програми із застосуванням велоергометра описані також V. Smodlaka (1966), Е. Varnauscas зі співавторами (1969) і ін.
Дозований біг і швидка ходьба складають основу багатьох тренувальних програм. До цієї ж групи відносяться ходьба і біг у заданому темпі на тредбані.
Програми вправ на тредбані мають усі переваги велоергометричних програм, але вони більш фізіологічні, частково позбавлені їхніх недоліків і широко застосовуються J. Mazarella і J. Jordan (1966) і ін.
R. McAlpin і A. Kattus (1966) тренували хворих з коронарною недостатністю ходьбою на тредбані в темпі 1,5-5 км/год. Швидкість ходьби поступово збільшувалася до виникнення больового приступу чи появи ішемічних змін на ЕКГ. Такі тренування приводили до значного поліпшення стану хворих. Авторам вдавалося навіть навантаженням купірувати приступи стенокардії.
Програма ходьби J. Smith і О. Kidera (1967) починається з проходження 1,5 км за 20 хв. Потім поступовий час проходження цієї відстані скорочується до 9 хв, причому 100 кроків ходьби чергуються зі 100 кроками бігу підтюпцем.
J. Faulkner (1968) відзначає, що після проходження 20 км у день з однією і тією ж швидкістю при частоті серцевих скорочень 120-130 уд/хв вже через 10 днів виявлявся тренувальний ефект, у порівнянні з контрольною групою.
Існують різні тренувальні програми і системи балів К. Cooper. Варто зупинитися на спеціальних програмах ходьби, призначених для реабілітації хворих серцево-судинними захворюваннями. На відміну від програм для здорових осіб вони значно більш поступові. Крім того, К. Cooper рекомендує різні варіанти програм ходьби для підтримки фізичного стану після завершення основного курсу тренувальних занять [18; 24; 27].
М.М. Амосов та Я.А. Бендет (1989) дещо видозмінили ці програми. Використовують три варіанти в залежності від функціонального стану хворих. Програма № 1 (табл. 3.3) є найбільш інтенсивною і розрахована на 16 тиж. Програма № 2 (табл. 3.4) більш поступова, розрахована на 32 тиж. Програма № 3 (табл. 3.5) найменш інтенсивна і також розрахована на 32 тиж. Крім того, у табл. 6 приведені варіанти дозованої ходьби для підтримки фізичного стану, досягнутого по завершенні однієї з трьох основних програм.
Кожен хворий перед початком занять проходить ретельний інструктаж з методики ходьби відповідно до загальних положень, методів оцінки адекватності навантажень. При самостійних заняттях без безпосереднього медичного контролю допускається максимальна частота пульсу під час ходьби для осіб молодше 50 років - 130 уд/хв, старше 50 років - 120 уд/хв. Якщо хворий не може збільшувати навантаження в зазначеному темпі, то кожен етап ходьби продовжується. Межа навантажень також індивідуалізується з урахуванням стану хворого.
Крім приведених, запропоновані програми реабілітації з використанням дозованої ходьби (Р. Rechnitzer із соавт., 1965), бігу підтюпцем (W. Bowerman і W. Harris, 1967), скакалок, велосипеда (К. Rodahl із соавт., 1966) і ряд інших. Багато програм цієї групи широко використовуються в амбулаторній практиці, причому хворі навчаються методам самооцінки адекватності навантажень (частота пульсу, самопочуття і т.д.).
Таблиця 3.3
Програма ходьби № 1 (16-тижневий курс)
| Тиждень | Відстань км. |
Час, хв./сек | Частота в тиждень | Бали в тиждень | Час проходження 100 м, сек. |
| 1 | 1,5 | 17:30 | 5 | 5 | 70 |
| 2 | 1,5 | 15:30 | 5 | 5 | 61 |
| 3 | 1,5 | 14:15 | 5 | 5 | 56 |
| 4 | 2,5 | 25:45 | 5 | 7,5 | 61 |
| 5 | 2,5 | 24:00 | 5 | 7,5 | 57 |
| 6 | 2,5 | 23:30 | 5 | 7,5 | 56 |
| 7 | 3,0 | 30:00 | 5 | 10 | 60 |
| 8 | 3,0 | 29:00 | 5 | 10 | 58 |
| 9 | 4,0 | 38:30 | 5 | 12,5 | 58 |
| 10 | 3,0 | 27:00 | 2 | 12,5 | 55 |
| 4,0 | 37:30 | 3 | 56 | ||
| 11 | 3,0 | 26:45 | 3 | 17 | 54 |
| 4,0 | 37:00 | 2 | 55 | ||
| 12 | 4,0 | 36:00 | 3 | 21 | 54 |
| 5,0 | 46:30 | 2 | 56 | ||
| 13 | 3,0 | 26:15 | 2 | 26 | 53 |
| 5,0 | 45:15 | 3 | 54 | ||
| 14 | 4,0 | 35:00 | 3 | 27 | 53 |
| 5,0 | 45:00 | 2 | 54 | ||
| 15 | 5,0 | 45:00 | 5 | 30 | 54 |
| 16 | 6,5 | 58:00 | 4 | 32 | 53 |
Комплексні реабілітаційні програми гімнастики з елементами спортивних вправ дозволяють значно урізноманітнити заняття, суворо дозувати їх з урахуванням калорійних витрат, здійснювати тренувальний вплив на серце і скелетну мускулатуру, додають тренуванням позитивне емоційне забарвлення. Певні труднощі виникають при необхідності Екг-контролю, і в цих випадках бажане радіотелеметричне спостереження за ЕКГ.
Програма антикоронарного клуба Вест-Сайдського відділення YMCA, описана L. Zohman і J. Tobis (1970), містить у собі гімнастичні вправи, що сполучаються з ходьбою і бігом. Вона призначена для реабілітації хворих коронарною недостатністю не раніше ніж через 6 міс після інфаркту міокарда. Заняття проводяться 3 рази в тиждень після роботи в спеціальних групах під лікарським контролем і, по можливості, Екг-спостереженням.
Програма складається з ходьби, бігу підтюпцем і 11 фізичних вправ. Передбачаються чотири етапи інтенсивності і тривалості програми. Тривалість кожного етапу - 4 міс. Початкова тривалість заняття-15 хв, потім вони продовжуються поетапно на 5 хв.
Таблиця 3.4
Програма ходьби № 2 (32-тижневий курс)
| Тиждень | Відстань Км. |
Час, хв./сек | Частота в тиждень | Бали в тиждень | Час проходження 100 м, сек. |
| 1-2 | 1,5 | 18:45 | 5 | - | 75 |
| 3-4 | 1,5 | 16:30 | 5 | 5 | 65 |
| 5-6 | 1,5 | 14:00 | 5 | 5 | 56 |
| 7-8 | 2,5 | 24:00 | 5 | 7,5 | 57 |
| 9-10 | 2,5 | 23:30 | 5 | 7,5 | 56 |
| 11-12 | 3,0 | 29:00 | 5 | 10 | 58 |
| 13-14 | 3,0 | 28:00 | 5 | 10 | 56 |
| 15-16 | 2,5 | 22:30 | 5 | 15 | 54 |
| 17-18 | 2,5 | 22:00 | 5 | 15 | 53 |
| 19-20 | 3,0 | 27:00 | 3 | 22 | 54 |
| 4,0 | 36:00 | 2 | 54 | ||
| 21-22 | 3,0 | 26:30 | 3 | 22 | 53 |
| 4,0 | 35:45 | 2 | 54 | ||
| 23-24 | 4,0 | 35:30 | 4 | 26 | 53 |
| 5,0 | 45:00 | 1 | 54 | ||
| 25-26 | 4,0 | 35:15 | 3 | 27 | 53 |
| 5,0 | 45:00 | 2 | 54 | ||
| 27-28 | 4,0 | 35:00 | 3 | 27 | 53 |
| 5,0 | 44:15 | 2 | 53 | ||
| 29-30 | 5,0 | 43:45 | 5 | 30 | 53 |
| 31-32 | 6,5 | 56:00 | 4 | 32 | 52 |
Гімнастичні вправи цієї програми наступні:
Вправа № 1. Розминка, швидка ходьба, біг підтюпцем з викиданням рук уперед, ходьба на носках і п'ятах. Загальна тривалість - 2-3 хв.
Вправа № 2. В. п.-стоячи. Нахили тулуба вперед та назад 16 разів, вліво і вправо 16 разів.
Вправа № 3. В. п.-стоячи. Повороти тулуба вліво і вправо 16 разів.
Вправа № 4. В. п. - стоячи. Різкий підйом ноги, зігнутої в колінному суглобі (по черзі лівої і правої)-24 рази. Діставання коліном ліктя (кисті рук покладені на потилицю) по черзі ліворуч і праворуч - 20 разів.
Вправа № 5. В. п.- сидячи. Підйом випрямленої ноги (по черзі лівої і правої) - 24 рази, підтягування колін до грудей - 30 разів.
Таблиця 3.5
Програма ходьби № 3 (32-тижневий полегшений курс)
| Тиждень | Відстань км. |
Час, хв./сек | Частота в тиждень | Бали в тиждень | Час проходження 100 м, сек. |
| 1-2 | 1,5 | 22:30 | 5 | - | 90 |
| 3-4 | 1,5 | 18:45 | 5 | - | 75 |
| 5-6 | 1,5 | 17:00 | 5 | 5 | 67 |
| 7-8 | 1,5 | 15:00 | 5 | 5 | 60 |
| 9-10 | 2,5 | 26:00 | 5 | 7,5 | 62 |
| 11-12 | 2,5 | 25:00 | 5 | 7,5 | 60 |
| 13-14 | 3,0 | 31:00 | 5 | 10 | 62 |
| 15-16 | 3,0 | 30:00 | 5 | 10 | 60 |
| 17-18 | 2,5 | 24:00 | 2 | 10,5 | 57 |
| 4,0 | 40:00 | 3 | 60 | ||
| 19-20 | 2,5 | 23:30 | 2 | 12 | 56 |
| 5,0 | 49:00 | 3 | 60 | ||
| 21-22 | 4,0 | 38:00 | 3 | 15,5 | 57 |
| 5,5 | 53:00 | 2 | 58 | ||
| 23-24 | 4,0 | 36:00 | 3 | 21 | 54 |
| 5,0 | 46:00 | 2 | 55 | ||
| 25-26 | 5,0 | 45:00 | 3 | 26 | 54 |
| 6,5 | 62:00 | 2 | 57 | ||
| 27-28 | 5,0 | 45:00 | 3 | 26 | 54 |
| 6,5 | 61:00 | 2 | 57 | ||
| 29-30 | 5,0 | 45:00 | 5 | 30 | 54 |
| 31-32 | 6,5 | 59:00 | 4 | 30 | 56 |
Вправа № 6. В. п.- сидячи при випрямлених ногах. Торкання до носка лівої ноги кистю правої руки і навпаки - 20 разів.
Вправа № 7. В. п.- лежачи на лівому боці. Підйом вгору правої ноги - 16 разів, підтягування правої ноги до грудей - 16 разів. Потім ті ж вправи лівою ногою в положенні на правому боці.
Вправа №8. В. п. - лежачи на животі, руки витягнуті вздовж тулуба долонями вниз. Підйом лівої ноги - 8 разів, правої ноги - 8 разів, потім прогинання тулуба - 8 разів.
Вправа № 9. В. п.- лежачи на спині. Підйом розігнутої лівої ноги у вертикальному положенні - 8 разів, те ж правою - 8 разів. Потім підтягування лівої ноги до грудей - 8 разів і правої - 8 разів.
Вправа № 10. В. п.- лежачи на спині, руки в сторони на рівні плечей. Діставання носком лівої ноги кисті правої руки - 8 разів і навпаки - 8 разів.
Вправа № 11. В. п.-стоячи. Підйом на носках-8 разів, біг підтюпцем і швидка ходьба - 30-50 кроків.
Таблиця 3.6
Варіанти мінімальних вимог для підтримки фізичного стану після завершення програми ходьби
Відстань км. |
Час, хв./сек | Частота в тиждень | Бали в тиждень | Час проходження 100 м, сек. |
| 2,5 км 2 рази на день | 17:15-21:00 | 5 | 30 | 45-54 |
| 3 км | 22:30-27:00 | 8 | 32 | 45-56 |
| 5 км | 37:30-45:15 | 5 | 30 | 45-54 |
| 6,5 км | 48:45-59:00 | 4 | 32 | 45-54 |
| 8 км | 60:00-72:30 | 3 | 30 | 45-54 |
| 8 км | 72:30-100:00 | 5 | 30 | 45-75 |
Схема всієї реабілітаційної програми антикоронарного клуба Вест-Сайдського відділення YMCA приведена в табл. 3.7.
Таблиця 3.7
Реабілітаційна програма YMCA (YMCA - Християнський союз молодих людей (суспільна організація).
| Рівень ітривалість заняття | Розминка (етапи*) | Гімнастика (№ вправ) | Біг-ходьба (етапи) | Гімнастика (номер вправ) | Біг-ходьба (етапи) |
А Початковий (15 хв) |
Ходьба-3 Біг підтюпцем-4 Ходьба-2 |
1-4 | Відпочинок | 5-11 | Відпочинок |
Б Через 4 місяці (20 хв) |
Ходьба- 3-4 Біг підтюпцем-4-5 Ходьба-2 |
1-4 | Відпочинок | 5-11 | Ходьба-2 Біг підтюпцем-6 Ходьба-2 |
В Через 8 міс (25 хв) |
Ходьба-4 Біг підтюпцем-5 Ходьба-2 |
1-4 | Ходьба-2 Біг підтюпцем-6 Ходьба-2 |
5-11 | Відпочинок |
Г Через 12 міс (30 хв) |
Ходьба-4 Біг підтюпцем-5 Ходьба-2 |
1-4 | Ходьба-2 Біг підтюпцем-6 Ходьба-2 |
5-11 | Ходьба-2 Біг підтюпцем -6 Ходьба-2 |
*1-й етап ходьби - 60 кроків, 1-й етап бігу підтюпцем - 45 кроків.
Програми Н. Hellerstein (1968, 1970), крім зарядки, бігу і ходьби, включають також і елементи спортивних ігор.
Інтенсивність навантажень регламентується на основі детальної оцінки фізичного стану (PWC150
і інші показники). Заняття проводяться
8-09-2015, 23:15