Кількість свиней, що утримується в ДП “Рогачівське” становить 530 голів з них:
- 40 голів - основні свиноматки;
- 25 голів – ремонтні свиноматки;
- 3 голови – кнурі-плідники (племінні);
- 377 голів – поросята – сисуни, підсвинки;
- 85 голів – відгодівля.
Крім свиней і великої рогатої худоби в господарстві є коні 32 голови з них:
- 16 голів робочих;
- 15 голів молодняка;
- 1 голова – жеребець-плідник.
Тварини ДП “Рогачівське” повністю забезпечуються якісними і високопоживними кормами. Всі корми, окрім соняшникової і кормової патоки, виробляються самим господарством. Раціон великої рогатої худоби – силосно-концентратний, свиней – концентратний.
Система утримання великої рогатої худоби стійлово-пасовищна. Під час стійлового періоду тварини утримуються в двурядних будинках по 100 головомісць кожний.
Парування великої рогатої худоби проводиться штучним методом. Для цього є пункт штучного осіменіння. Він повністю забезпечений необхідним приладдям і матеріалом для осіменіння, який закупляється в спеціальних племінних об'єднаннях. Осіменіння здійснює технік штучного осіменіння візо-цервікальним, мано-цервікальним, цервікальним із ректальною фіксацією шийки матки, методами.
Гній з тваринницьких приміщень видаляється за допомогою транспортера і вивозиться на гноєсховище, де складається в бурти для термічного самознезараження.
В господарстві відсутній спеціально обладнаний пункт забою тварин. З цією метою використовують приміщення з централізованим водопостачанням і окремою каналізаційною системою. Дане приміщення знаходиться на території ферми.
Підприємство має скотомогильник, що розташований на відстані 2,5 – 2,7 км від населеного пункту і тваринницьких приміщень. До найближчої дороги від скотомогильника відстань 0,5 – 0,7 га. Загальна площа 0,5 – 0,7 га. Огорожений скотомогильник ровом шириною і глибиною 1,2 х 1,5 м відповідно і заланими насадженями (кущі, дерева) по всій його окружності.
Тварин господарства обслуговує один лікар ветеринарної медицини. З державної мережи тварин господарства обслуговують лікарі Мовчанівської територіальної дільниці ветеринарної медицини. Кошти на здійснення профілактичних і лікувальних міроприємств виділяються в повній мірі.
2.3 Результати досліджень і їх обговорення
Загальний стан корів перед початком досліду характеризувався незначними коливаннями температури, пульсу, дихання в межах фізіологічних рамок (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Показники температури, пульсу, дихання за два дні до початку проведення дослідження
№ п/п | Дата | Кличка | Показники | |||||
Ранок | Вечір | |||||||
Т | П | Д | Т | П | Д | |||
1 | 21.03.04 | Красуня | 37,9 | 58 | 13 | 37,8 | 61 | 15 |
22.03.04 | -“- | 38,0 | 59 | 14 | 38,2 | 60 | 13 | |
2 | 21.03.04 | Квітка | 38,1 | 61 | 15 | 37,9 | 64 | 18 |
22.03.04 | -“- | 37,9 | 63 | 17 | 37,7 | 68 | 20 | |
3 | 21.03.04 | Берізка | 38,6 | 71 | 16 | 38,2 | 73 | 15 |
22.03.04 | -“- | 38,3 | 67 | 17 | 38,5 | 69 | 15 | |
4 | 21.03.04 | Гілка | 38,8 | 70 | 14 | 38,3 | 65 | 15 |
22.03.04 | -“- | 38,2 | 76 | 14 | 38,0 | 80 | 18 | |
5 | 21.03.04 | Кедра | 38,0 | 66 | 20 | 38,4 | 68 | 21 |
22.03.04 | -“- | 37,9 | 68 | 19 | 38,3 | 70 | 19 |
Протягом проведення досліду щоденно контролювався загальний стан корів, враховували їх поведінку, апетит, з'їдання корму. На початку досліду корови домішку сапоніту з концентрованим кормом поїдали неохоче і не в повній мірі, але згодом звикли і поїдали повністю. До початку і по закінченні досліду проводили цитологічне і біохімічне дослідження крові в лабораторії кафедри.
При цитологічному дослідженні крові визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів.
Під час проведення досліду були втрачені вихідні дані морфологічнихпоказників крові до початку проведення досліду і тому в послідуючому для порівняння з кінцевими результатами брали загальноприйняті нормативні фізіологічні показники (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Цитологічні показники крові корів, які отелилися
Компоненти крові | Дослідна група корів | Контрольна група корів | Норма |
Еритроцити, Т/л | 6,6 ± 0,15 | 6,8 ± 0,3 | 5 – 7,5 |
Лейкоцити, Г/л | 7,93 ± 0,94 | 8,26 ± 0,41 | 6 - 12 |
Виходячи з цього слід відмітити, що значних змін у показниках не відмічалось.
Біохімічні дослідження сироватки крові тільних корів проводили з метою вивчення стану обміну речовин, а також встановлення впливу згодовування сапоніту на вміст у крові кальцію, фосфору, загального білку, каротину, глюкози, білірубіну, АлАТ, АсАТ. Ці данні наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Біохімічні показники крові тільних корів до початку проведення досліду і після його закінчення
Компоненти крові | Дослідна група тварин | Контрольна група тварин | Норма | ||
Вихідні дані | Після отелення | Вихідні дані | Після отелення | ||
Кальцій, ммоль/л | 2,69 ± 0,25 | 2,96 ± 0,1 | 2,45 ± 0,21 | 2,46 ± 0,21 | 2,25– 3,0 |
Фосфор, ммоль/л | 1,66 ± 0,14 | 1,69 ± 0,12 | 1,58 ± 0,11 | 1,81 ± 0,05 | 1,45–2,1 |
Загальний білок, г/л | 66,4 ± 1,2 | 66,4 ± 0,81 | 66,4 ± 2,2 | 65,1 ± 0,93 | 72–86 |
Каротин, мкг/100 мл | 275,88±53,8 | 322,36±53,86 | 268,92±55,5 | 326,06±55,2 | 450–900 |
Глюкоза, ммоль/л | 3,26 ± 0,19 | 3,73 ± 0,21 | 3,65 ± 0,12 | 3,77 ± 0,17 | 2,5 – 3,3 |
Білірубін, мкмоль/л | 3,49 ± 0,52 | 3,67 ± 0,33 | 4,63 ± 0,3 | 2,75 ± 0,36 | 1,71– 0,3 |
АлАТ, Од/л | 34,0 ± 3,0 | 31,8 ± 2,28 | 39,8 ± 4,05 | 34,73 ± 3,45 | 10–30 |
АсАТ, Од/л | 53,95 ± 2,71 | 47,63 ± 2,22 | 56,4 ± 3,08 | 46,53 ± 3,54 | 10–50 |
Рівень кальцію має надзвичайно важливе значення для тільних корів, оскільки при отеленні він відіграє важливу роль у скороченні міометрія, має протизапальну дію та приймає участь в процесах зсіданні крові.
При біохімічному дослідженні сироватки крові було визначено, що порівняно з вихідними даними у корів контрольної групи суттєвих змін за вмістом кальцію 2,45 – 2,46 ммоль/л не наступило.
Вміст неорганічного фосфору у контрольної групи після отелення збільшився на 12,6%, каротину – 17,5%, глюкози – 3,1% відповідно. При цьому змінився вміст білірубіну на 40,6%, АлАТ на 12,7%, АсАТ – 17,5%, загальний білок – 11,9%.
Наведені дані свідчать, що за однакових умов утримання і догляду у корів контрольної групи після отелення окремі біохімічні показники крові – фосфору, каротину, глюкози мали тенденцію до зростання. Інші ж, такі як загальний білок, білірубін, АлАТ, АсАТ навпаки – знизилися.
У корів дослідної групи, яким згодовували сапоніт протягом 35 днів сухостійного періоду, теж відзначаємо зміни окремих показників: вміст кальцію зріс на 8,8%, фосфору – 1,8%, каротину – 14,4%, глюкози – 12,6%, білірубіну – 4,9%. змінився вміст АлАТ на 6,5%, АсАТ на 11,7%.
Концентрація загального білку у крові дослідної групи тварин залишилась без суттєвих змін.
Порівняння біохімічних показників крові контрольної і дослідної груп після отелення
Порівняння досліджених показників після отелення у корів контрольної групи показує, що вміст кальцію у дослідних корів вищий на 16,6%, загального білку на 1,9%, білірубіну на 25%, АсАТ на 2,4%.
Вміст фосфору та інших показників навпаки зменшився на 11%, каротину – 11%, глюкози – 1%, АлАТ – 8,4%.
Таким чином, аналізуючи отримані результати, можна припустити, що сапоніт адсорбує і виводить сполуки, які у своємі складі містять неорганічний фосфор.
Кальцій – один з основних мікроелементів, що приймає участь в багатьох біохімічних процесах, що відбуваються в організмі. У сироватці крові концентрація кальцію становить 10-12 мг/100мл (2,5-3 ммоль/л) і є постійно. Кальцій необхідний для підтримання нормальної функції нервової системи. Також іони кальцію активують ферментативні процеси на перших двох стадіях звертання крові.
За недостатності кальцію в організмі високопродуктивних корів може виникати післяродова гіпокальціємія (післяродовий паред). Також нестача даного елемента може призводити до затягування відновлюючи процесів у статевих органах після отелу. Іони кальцію впливають на скоротливу функцію гладеньких м”язових волокон, зокрема матки.
Фосфор є неменш важливим за кальцій і є невід’ємним елементом організму. Фосфор, як і кальцій, приймає участь у формуванні кістяка молодого організму. Майже у всіх біохімічних процесах організму тісно зв’язаний із кальцієм. Особливе місце у їх сприятливій дії на організм має співвідношення, яке має бути Са : Р (1 : 2).
Фосфор входить до складу структурних нуклеїнових кислот, які є носіями генетичної інформації. Усі види обміну (білковий, ліпідний, вуглеводний, мінеральний, енергетичний) пов’язані з перетворенням фосфорної кислоти.
Не достатнє забезпечення кальцієм або фосфором веде до порушення біохімічних і біологічних процесів, які направлені на відновлення організму корови в післяродовий період.
Найважливішим показником, що характеризує білковий обмін є вміст загального білку в крові. Його кількість в сироватці крові ВРХ коливається у таких визначених межах 72-86 г/н. на вміст загального білку впливають вік тварини, продуктивність, фізіологічний стан, та стан їх здоров’я. зниження вмісту загального білку в сироватці крові може вказувати на дефіцит білкового корму в раціоні так і на наявність патологічного процесу в організмі. В нашому випадку незначне зниження вмісту загального білку було пов’язане із тим, що тварини знаходились на останніх місяцях вагітності і початку лактації, що є фізіологічним явищем.
Вміст вітаміну А в сироватці крові є обов’язковим критерієм для діагностики патології.
Каротин в організмі корів відіграє важливу роль у процесах відтворення: за його відсутності порушується статевий цикл, запліднення і ріст плода. Нестача ретинолу зумовлює кератинізацію епітелію матки, піхви і нерегулярність еструсу; порушує перебіг вагітності.
Вміст глюкози у крові є постійною відносною величиною і залежить від виду та віку тварин. У дорослої ВРХ він коливається в таких фізіологічних рамках 2,5-3,3 ммоль/л.
Печінка бере участь як у синтезі, так і в розпаді різних елементів. При розпаді гемоглобіну характерним є його перехід за відповідних біохімічних реакцій в білірубін. Збільшення вмісту білірубіну в сироватці крові може виникати через над продукцію пігменту, порушення його поглинання, кон’югації та екскреції в жовч.
Аспарагінова трансфераза (аспартатамвнотрансфераза) та аланікова трансфераза (аланінамінотрансфераза) є досить чутливими при різних патологіях в організмі. Дослідження активності АсАТ і АлАТ у сироватці крові використовують в оснлвному для діагностики хвороб печінки.
2.3 Розрахунок економічної ефективності
Так як метою нашої роботи було встановити вплив сапоніту на морфологічні і біохімічні показники крові, то прямих економічних збитків по господарству при згодовуванні сапоніту не розраховували.
Затрати на оплату праці пов’язані з роздачею сапоніту коровам
Заробітня плата студента-практиканта – 200 грн за місяць.
За 1 день:
200 : 30 = 6,6 (грн.)
Час, що витрачався для роздачі сапоніту становить 30 хв в день.
Заробітня плата за 30 хв роботи:
(6,6 : 6) : 2 = 0,55 (грн.)
Затрати на оплату праці за весь період згодовування сапоніту становили:
0,55 х 35 =17,25 (грн.).
Кількість сапоніту, що згодовувався дослідним коровам за один день:
5 х 200 = 1 (кг)
За весь період досліду:
35 х 1 = 35 (кг)
Затратит за весь період досліду за сапоніт, при його вартості 0,5 грн становить:
0,5 х 35 =17,5 (грн)
Отже, загальні пов’язані з використанням даного препарату становлять:
17,25 + 17,5 = 34,75 (грн)
3. Охорона праці в галузі
Законодавство України про охорону праці, яке складається із Закону та інших нормативних актів, має широку сферу дії. Воно поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і видів діяльності на усіх громадян, які працюють, включаючи учнів і студентів під час виробничої практики.
На підприємстві повинні бути розроблені наступні нормативні акти з питань охорони праці:
1.Положення по систему управління охороною праці на підприємстві;
1.Положення про службу охорони праці на підприємстві;
2.Положення про навчання з охорони праці на підприємстві;
3.Положення про розробку нормативних актів з охорони праці;
4.Положення про забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, миючими та дезінфікуючими засобами;
5.Положення про організацію атестації робочих місць на підприємстві;
6.Положення про організацію медичних оглядів на підприємстві;
7.Положення про організацію безкоштовної видачі молока та рівноцінних йому продуктів працівникам, які працюють із шкідливими хімічними речовинами;
8.Положення про організацію розслідування нещасних випадків на підприємстві;
9.Положення про спеціальне навчання та інструктажі з питань пожежної безпеки;
10.Загальнооб’єктна інструкція про заходи пожежної безпеки на підприємстві.
Законодавство України про охорону праці встановлює високий рівень життя і здоров’я працівників в процесі трудової діяльності.
Забезпечення здорових та безпечних умов праці покладається на власника (адміністрацію). Керівник зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місті відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників гарантованих законодавством пор охорону праці.
Що стосується правової бази, то на власнику лежить обов’язок розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах господарства. Він встановлює правила виконання робіт і поведінки працівників на території господарства. Ці правила повинні відповідати основним вимогам, які встановлені державним актом. При відсутності вимог, які потрібно виконувати для забезпечення безпечних нешкідливих умов праці на певних роботах, керівник зобов’язаний вжити, погоджених з органами державного нагляду, заходів, що забезпечують безпеку працівників.
Відповідно до діючого законодавства, відповідальність за організацію роботи по охороні праці та техніці безпеки в господарстві покладено на керівника господарства. Проведення роботи по охороні праці в тваринництві покладено на головного зоотехніка і головного лікаря ветеринарної медицини господарства. За стан машин і механізмів та обладнання в тваринництві і в цілому по господарству відповідає інженер по трудомістких процесах.
Важливе значення в плануванні та організації всієї роботи по охороні праці має комплексний план заходів по охороні праці, який складається в господарстві на окремий період часу (на 5 років). В цьому плані вказуються заходи по охороні праці заплановані на рік.
При прийнятті на роботу працівників головні спеціалісти проводять з ними вступний інструктаж. При цьому, вони знайомлять їх з правилами безпеки при обслуговуванні сільськогосподарських тварин, машин, а також загальними правилами електробезпеки.
Інструктаж на робочому місті проводять бригадири і зоотехніки. В їх програму входить ознайомлення з технологічними процесами на даних ділянках роботи, будовою машин, установок, інвентарю і обладнання, що застосовується при роботі. При цьому працівників ознайомлюють з безпечними методами роботи і прийомами праці, з інструкцією із техніки безпеки для даного виду робіт, правилами транспортування вантажів і перевезення тварин.
Первинний інструктаж на робочому місці проводіть з всіма без виключення працівниками при вступі їх на роботу, або коли змінюються її умови і характер. Первинний інструктаж на робочому місці включає:
1. Роз’яснення основних вимог безпеки при виконанні роботи і її заключенню;
2. Показ практично-безпечних дій і прийомів в роботі;
3. Перевірку засвоєння проведеного інструктажу проводять усною розповіддю діями в роботі.
Після цього факт проведеного інструктажу реєструється у журналі. Повторний інструктаж проводиться з усіма робітниками систематично через кожні 6 місяців. Мета цього інструктажу відновлювати і підтримувати рівень знань з техніки безпеки. Даний інструктаж реєструється також у журналі. Крім цього на ділянках робіт з підвищеною небезпекою, повторний інструктаж проводять раз у квартал.
Всі спеціалісти та посадові особи раз у три роки проходять навчання з питань охорони праці. Для пропаганди охорони праці широко використовуються засоби наочної агітації у вигляді плакатів і стендів.
Слід відмітити, що в господарстві систематично здійснюється контроль за проведенням заходів по охороні праці.
Відповідно до діючого законодавства, всі професійні захворювання і отруєння, що виникли на виробництві, розслідуються, обліковуються і в подальшому аналізуються причини їх виникнення. При кожному нещасному випадку в господарстві потерпілий або свідок відразу повідомляє керівника робіт, який організовує першу допомогу потерпілому і відправляє його до медпункту, потім письмово повідомляє начальника про даний випадок.
Результати розслідування нещасного випадку, що викликав втрату працездатності не менше одного робочого дня оформлюється актом форми 11-1, в якому формуються обставини, причини, що викликали нещасний випадок і складаються міроприємства по їх ліквідації.
За результатами розслідування робляться висновки про відповідальність адміністрації якщо були допущені відхилення від вимог охорони праці, а також про відповідальність самого потерпілого, якщо він допустив необережність при виконанні дорученої йому роботи, порушив правила техніки безпеки.
При роботі з тваринами слід дотримуватися особливої безпеки в зв’язку із непередбаченістю їх поведінки. Для початку треба бути в полі зору тварини, надалі потрібно її окликнути і повільно без різких рухів підходити. При маніпуляціях пов’язаних із спричиненням болю тварину слід фіксувати за допомогою вірьовок і фіксуючих приладів.
Також слід дотримуватися особистої гігієни і стерильності у наданні терапевтичної допомоги. Для цього потрібно одівати захисний одяг: гумові рукавиці, ковпак на голову, резинові чоботи, прорезинений фартух, халат.
Всі інструменти при застосуванні повинні бути стерильними. Одразу після використання їх слід стерилізувати.
Всі роботи пов’язані з хімічними обробками реєструються в спеціальних книгах. Практичні вимоги до кожного робітника викладені в технологічних картах. На основі технологічних карт розроблені операційні карти, в яких приведені інструкційні вказівки про порядок аварійних зупинок, про вимоги техніки безпеки і виробничої санітарії на окремих робочих місцях.
На фермі є попереджувальна сигналізація, тобто вивішуються знаки безпеки: заборонено користуватись відкритим вогнем, «заборонено палити», «вхід заборонено», обмежено електричний струм.
Для попередження ураження електричним струмом в приміщеннях, дотримують тварин, ізольовані проводи розміщені на висоті не менше 3 метрів від рівня підлоги. Проводи повітряних ліній ізолюють від тіла опори і піднімають на висоту, гарантуючу безпеку людям.
Для роботи на тваринницькій фермі допускають осіб фізично здорових, що пройшли медичний огляд, добре знаючих виробничі процеси, свої обов’язки. Осіб молодших 18 років, не допускають до обслуговування жеребців, кнурів та бугаїв-плідників.
Фінансування заходів з охорони праці у господарстві проводиться із внутрішньогосподарських коштів.
4. Екологія
Екологічна ситуація, яка склалася за останні два десятиріччя на Україні, характеризує стан взаємовідносин суспільства, виробництва і природи. Вона не тільки вимагає суворого контролю за аграрним природокористуванням, але і потребує переведення сільськогосподарського виробництва на якісно нову екологічно безпечну технологічну основу. Від поліпшення екологічної ситуації, а також використання у сільськогосподарському виробництві біологічних добрив, значною мірою залежить у найближчій перспективі успіхів в зростанні продуктивності створених людиною агро систем і ефективність оцінювання агропромислового комплексу.
Сільське господарство не являється природною системою, проте дуже впливає на природні системи, особливо на якість повітря, ґрунтових поверхневих вод. Тому, як інші галузі, - це галузь, що потребує внесення матеріалів, які повністю не використовуються в процесі виробництва і можуть потрапляти в навколишнє середовище, спричиняючи в ньому негативні явища.
Однією із проблем господарства, яку потрібно вирішувати є недопущення забруднення тваринницькими фермами природного середовища. Тваринницькі ферми у господарстві розміщені з дотриманням еколого-гігієнічних норм.
При оцінці еколого-санітарного стану ферми можна відмітити, що не всі санітарно-гігієнічні норми належним чином проводяться на території ферм і вигульних майданчиків, що і є загрозою для забруднення навколишнього середовища. Спостерігаються такі
8-09-2015, 23:24