Туризм є в Іспанії найкрупнішою галуззю економіки, а його доля у розмірі ВВП складає 12%. У тур галузі зайнято близько 2,6 млн. чол., що складає більше 10% всього активного населення. У 2007 р. Іспанію відвідали 59,8 млн. іноземців. Нетто-доходи від тур бізнесу (тобто сальдо руху капіталів, пов'язаних з потоками туристів до Іспанії і іспанців за рубіж) збільшилися на 17%. В основному відвідують туристи з країн ЄС (Франція, Німеччина, Італія і Англія), на них доводиться 95% що всіх приїжджають до Іспанії.
Проте в 2008 році готелі Коста дель Сіль приймали в день на 1050 гостей менше, ніж в 2007 році. За даними, опублікованим Національним статистичним інститутом, за один роки готелі Коста дель Сіль втратили 282 434 клієнти, що означає падіння в порівнянні з попереднім роком на 2,5%. Ситуація по інших туристичних напрямам Іспанії ще тривожніша, в деяких районах число туристів зменшилося на 20%. Одна з основних причин - це так званий "residential" туризм, тобто відпочивальники зупиняються у власних будинках або знімають приватні квартири або удома. Статистика також відзначає, що дещо знизилася тривалість відпочинку - на 0,2 дня в порівнянні з попереднім роком, що також позначається на втратах готелів. У зв'язку з тим, що вводить до ладу нових готелів, середній рівень зайнятості готелів зменшився ще значніше - на 2,3%. Одним з фактів, що найбільш тривожать, для готельної індустрії Коста дель Сіль - труднощі подолання сезонного характеру туризму, хоча останніми роками приймаються заходи для розвитку зимового туризму. Туристична порада Коста дель Соль оголосив, що наступна рекламна кампанія буде направлена на просування відпочинку в низький сезон, а також акцент робитиметься на культурні пам'ятки регіону, у тому числі на відкриття цього року Музею Пікассо, повідомляє SUR.
У економіці сильні позиції займають компанії США, Франції, Німеччини, Великобританії, Швейцарії. Їм належить більше 50% підприємств машинобудування і металургії. Близько 40% акціонерного капіталу припадає на частку 8 найбільших іспанських фінансово-промислових і банківських груп: Марчей, Фьерро, Уркихо, Гаррігесов, Руїс-Матеос та інші.
Зі всього експорту Іспанії Євросоюзу припадає на частку 70% (Франція 20%, Німеччина 18%, Італія 10%, Португалія 9%, Великобританія 8%), а на США - всього 4,4%. Частка експорту у внутрішньому валовому продукті в 2008 р. оцінюється в 19,6%. Причому спостерігається тенденція її поступового зростання. Наприклад, в 2007 р. вона склала 11,28%.
Зовнішньоторговий обіг в 2008 р. склав 226 млрд. дол. На душу населення доводилося 56,5 тис. дол. обсягу зовнішньої торгівлі.
Зовнішня торгівля робить великий вплив на платіжний баланс країни. У 2008 р. доходи від зовнішньої торгівлі склали 12,8% від об'єму всіх вступів.
У 2008 р. не удалося забезпечити скорочення негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке склало 18,34 млрд. дол., при експорті в сумі 103,8 млрд. дол. і імпорті - 122,2 млрд. дол.
В порівнянні з 2007 р. експорт зріс на 18,1% і імпорт - на 16,4%. Проте при обраховуванні за незмінними цінами виявляється, що темп зростання експорту склав 14,9%,а темп зростання імпорту - 11,4%.
Таблиця 5
Зовнішня торгівля країни в 2008 і 2009 рр. (млрд. дол. США).
| 2008 | 2009 | |
| Експорт | 111,1 | 112,3 |
| Імпорт | 132,3 | 137,5 |
Брак власних сировинних ресурсів, відсутність видобутку нафти і газу вимушують Іспанію орієнтуватися на зовнішній ринок для задоволення імпортних потреб. У зв'язку з цим доля енергетичних товарів в загальному об'ємі імпорту вагається в межах від 8% до 11%, а доля інших сировинних товарів - від 4% до 6%.
Що стосується змін в імпорті за 2007 р., то в найбільшій мірі зросли постачання до Іспанії судів, устаткування спеціального призначення, наземного транспорту, взуття, кольорових металів.
Імпорт розділяється по країнах таким чином: ЄС 65% (Франція 17%, Німеччина 15%, Італія 9%, Великобританія 8%, Бенілюкс 7%), США 6%, Японія 5%.
За об'ємом товарообігу і питомій вазі в зовнішній торгівлі Іспанії 1-е місце як і раніше займає Франція, за нею слідують ФРН, Італія, Португалія, Великобританія. Особливо зріс іспанський експорт до Італії (на 31,9%), Фінляндії (на 56,6%), Португалії (на 24%). Темп зростання іспанського імпорту з перерахованих країн не перевищував 16,4%.
Висновки
Іспанія нестримно набирає економічну вагу. Такий основний сенс більшості послань, що адресуються в останні дні решті світу офіційним Мадридом.
В цієї заяви є серйозне обґрунтування. Більше половини робочих місць, створених в 2009 році економіками Єврозони, - заслуга Іспанії. Якщо в 1976 і 1996 роках країна налічувала 12 млн. тих, що працюють, то в 2008 році, їх стане 17 млн. - більше, ніж будь-коли в іспанській історії. За роки перебування у влади нинішнього кабінету безробіття скоротилося удвічі. Все ці вісім років темпи зростання ВВП Іспанії були більше 3% в рік. За третій квартал 2009-го економіка країни збільшилася на 0.7%, розвиваючись майже удвічі швидше за середній показник зони євро. У проведеній роботі можна чітко виділити наступні чинники, що роблять вплив на економіку Іспанії:
- невисокі темпи зростання в країнах ЄС, куди йде основна частина іспанського експорту;
- економічні труднощі, що переживаються Латинською Америкою, ринки якої мають більше значення для Іспанії;
- зміна внутрішнього попиту в країні;
- туризм;
- низькі процентні ставки і зростаюча зайнятість;
- низька вартість кредитів;
- скорочення податків;
- падіння цін на нафту і загальне посилення світової економіки, а також членство Іспанії в Європейському Союзі і включення в Єврозону.
Список використаної літератури
1. Испания/Espana. Киселев А.В., М., КАРО, 2008.
2. Испания. Путеводитель с картами и словарем. Le Petit Fute, 2000
3. Испания: стратегия экономического подъема. Буторина О.В. М., 2004.
4. Экономика зарубежных стран. Погорлецкий А.И., М., 2008.
5. История Испании, тт. 1–2. Альтамира-и-Кревеа Р. М., 2001.
6. Испания 1808–1917. Майский И.М. М., 2007.
7. Испания после диктатуры. Хенкин С.И. М., 2003.
8. Экономическая география. Кузнецов Н.М., 2009.
9-09-2015, 01:58