т. ін.); послуги з фрахтування морського торговельного флоту; послуги повітряних терміналів, підрозділів для обслуговування повітряних ліній та забезпечення повітряних перевезень; транспортно-експедиційні послуги; послуги з оформлення документів відповідно до вимог митних органів, послуги транспортних агентств, експедиторів, митних брокерів; послуги бюро подорожей та екскурсій (послуги, пов'язані з організацією поїздок, забезпеченням житлом і транспортними засобами, роботою екскурсоводів та гідів і т. ін.). Платежі за реєстрацію транспортних компаній належать до трансфертів, а не до послуг.

Послуги пошти та зв'язку Охоплюють всі основні категорії міжнародних операцій в галузі зв'язку, які здійснюються між резидентами даної країни і економічними одиницями інших країн. Це, зокрема, операції з поштового обслуговування і служби кур'єрського зв'язку, куди включаються приймання, оброблення і доставка поштових відправлень, грошових переказів: послуги з передавання звукової інформації, зображення й інших інформаційних потоків за допомогою телефону, телекса, телеграфу, мобільного зв'язку, електронної пошти, супутникового зв'язку, Інтернету і т. ін., обслуговування засобів і споруд зв'язку всіх видів, здійснення технічного радіоконтролю та інших робіт. Послуги, пов'язані з фінансовою діяльністю Включають посередницькі та допоміжні послуги, надані резидентами однієї країни резидентам іншої країни. У цю категорію включаються плата за послуги фінансових посередників, наприклад за послуги, пов'язані з акредитивами, банківськими акцептами, кредитними лініями, фінансовим лізингом, операціями з іноземною валютою, а також комісійні з операцій з цінними паперами, до яких належать брокерські операції, розміщення випусків цінних паперів; комісійні винагороди дилерам, плата за послуги, пов'язані з управлінням активами, організацією і регулюванням роботи фінансових ринків і т. ін. Послуги зі страхування Включають різноманітні види страхування, які здійснюються страховими компаніями даної країни для іноземних партнерів і навпаки. До таких послуг належать: страхування життя та накопичення: послуги пенсійних фондів; послуги з інших видів страхування (від нещасних випадків і аварій, медичне страхування; страхування майна; автомобільне, морське, авіаційне транспортне страхування; страхування у разі фінансових збитків, з управління фінансовими ринками, з діяльністю фондових і товарних бірж, із здійсненням операцій за дорученням третіх осіб (брокерські операції з цінними паперами)). До страхових послуг також включається проведення комісійних платежів страховим агентам. Послуги в операціях з нерухомістю та здаванням під найм Включають послуги між резидентами і нерезидентами, пов'язані з купівлею, продажем та здаванням під найм власної нерухомості, посередницькі послуги під час купівлі-продажу. здавання під найм і оцінювання нерухомого манна; послуги агентств зі збору орендної плати; здаванням в оренду автомобілів та інших транспортних засобів без персоналу, пересувних бурильних установок з персоналом; прокатом речей особистого користування та побутових товарів. Послуги, пов'язані з діяльністю у сфері інформатизації Включають послуги, пов'язані з роботою з базами даних створенням програмного забезпечення; технічним обслуговуванням та ремонтом комп'ютерної техніки, консультаційні послуги і т. ін. Послуги, пов'язані з дослідженнями та розробками Охоплюють послуги, пов'язані з дослідженнями та розробками у галузі природничих і технічних наук; у галузі суспільних і гуманітарних наук. Послуги, що надаються переважно юридичним особам (р. 74) Включають послуги у сфері права та бухгалтерського обліку, аудиторські послуги; послуги, пов'язані з дослідженнями ринку та вивченням суспільної думки; консультативні послуги з питань комерційної діяльності та управління; послуги, пов'язані з управлінням підприємствами; з діяльністю у сфері архітектури та цивільного будівництва; послуги з технічного контролю та аналізу, з розроблення нормативів і стандартів, сертифікації різних виробів, приладів; послуги з реклами; послуги з підбору та забезпечення персоналом; послуги, пов'язані зі слідчою діяльністю та забезпеченням безпеки, з очищенням та прибиранням приміщень і т. ін. Послуги, пов'язані з державним управлінням Включають послуги за всіма аспектами управління на державному рівні, адміністративні послуги установ, що забезпечують послуги у сфері оподаткування, статистики та соціології, у сфері економіки (включно з обміном потоками платежів між резидентами та нерезидентами за користування на законних підставах невиробленими нефінансовими активами нематеріального характеру та титулами власності, такими як патенти, авторські права, торгові знаки, технологічні процеси і т. ін., та використання на основі ліцензійних угод вироблених оригіналів та прототипів); адміністративні послуги, пов'язані з іноземними справами, дипломатичні та консульські послуги; послуги, пов'язані з військовою допомогою іноземним країнам, охороною та забезпеченням громадського порядку й безпеки і т. ін. Послуги у сфері освіти Включають послуги у сфері початкової загальної освіти, середньої загальної освіти, вищої освіти (витрати на навчання, незалежно від строку перебування; плата за проживання та харчування, яка надається науковою установою); інші послуги у сфері освіти. Послуги, пов'язані з охороною здоров'я та соціальною допомогою Включають послуги лікувальних закладів, послуги санаторно-курортних організацій; ветеринарні послуги та послуги, пов'язані із соціальною допомогою. Колективні, громадські та особисті послуги Включають послуги зі збору і знищення відходів у будинках; послуги, надані професійними організаціями, спілками, іншими громадськими організаціями; послуги, пов'язані з діяльністю у сфері кінематографії та відеопродукції; у сфері радіомовлення та телебачення; послуги агентств друку; послуги у сфері спорту; послуги у сфері відпочинку та розваг (включаються заняття мисливством як спортом та розвагами, а також любительською та спортивною рибалкою). Включаються послуги з виробництва, розповсюдження, демонстрації кіно та відеофільмів, створення рекламних текстів для радіо, кіно і телебачення, оброблення плівок; передачею радіо і телевізійних передач системою релейного чи супутникового зв'язку; створенням та виконанням вистав, постановок, артистичних груп, оркестрів; послуги студій звукозапису. Індивідуальні послуги (послуги перукарень, хімчисток і т. ін.) Включають послуги перукарень, хімчисток і т. ін. іноземним партнерам. Послуги домашньої прислуги Включають послуги агентств з працевлаштування, з надання послуг домашньої прислуги іноземцям. Послуги, пов'язані з екстериторіальною діяльністю Включають послуги, що надаються різними екстериторіальними організаціями та органами, такими як ООН, ЄС і т. ін.

Враховуючи невидиму природу послуг, а також те, що у разі надання послуг це не передбачає переміщення через державні кордони, до послуг не можуть вживатися прикордонні протекціоністські заходи, що вживаються до товарів. Сферу послуг за участю іноземців можна регулювати законодавством про зарубіжні інвестиції або про участь іноземців у підприємницькій діяльності. Стосовно іноземних надавачів послуг можуть застосовуватися або не застосовуватися режим нації найбільшого сприяння або принцип національного режиму.

І торгівля товарами, і торгівля послугами поряд із деякими іншими статтями входять у рахунок поточних операцій платіжного балансу будь-якої країни. Переговори про лібералізацію торгівлі послугами ведуться паралельно з переговорами про лібералізацію торгівлі товарами. Проте, існують і серйозні якісні розходження між товарами і послугами та торгівлею ними.

Саме в силу невідчутності і невидимості більшості послуг, торгівлю ними іноді називають невидимим експортом і імпортом. Більше того, на відміну від товарів, виробництво послуг найчастіше об'єднано з їхнім експортом в рамках одного контракту і потребує безпосередньої зустрічі їхнього продавця і покупця. Проте і в даному випадку існують численні винятки. Наприклад, деякі послуги цілком відчутні (роздрукована доповідь консультанта або комп'ютерної програми на дискеті), цілком видимі (модельна стрижка або театральна вистава), піддаються збереженню (послуги телефонного автовідповідача) і далеко не завжди потребують прямої взаємодії покупця і продавця (автоматична видача грошей у банку по дебіторській картці).

Протягом довгого часу для визначення ролі сфери послуг у національній економіці використовувалися два показники: частка цього сектора в загальному числі зайнятих і частка обсягу наданих послуг у ВНП. Сьогодні, спеціалісти хоча і зважають на недосконалість обох показників, проте продовжують використовувати їх для різноманітних економічних порівнянь, продовжуючи поряд з цим пошуки більш досконалих критеріїв економічного аналізу і оцінки ролі сфери послуг у національній економіці. Так, останнім часом для оцінки значення сектору послуг в економіці окремої країни використовується індекс, що розраховується як відношення частки експорту товарів до частки експорту послуг у ВНП. Якщо цей показник тримається на низькому рівні, то послуги мають важливе значення для економіки цієї країни. Найнижчий індекс мають Австрія, Бельгія, США, Іспанія, Франція, Сінгапур, Великобританія, Швейцарія [1, с. 19].

2. Аналіз тенденцій, проблем, шляхів їх вирішення та

перспектив зовнішньої торгівлі України послугами за

роки незалежності (1992-2007 рр.)

2.1 Сучасний стан торгівлі послугами в світі та

механізми її регулювання

Сьогодні міжнародна торгівля послугами набуває все більшого значення і стає предметом уваги з боку провідних спеціалістів світу. У багатьох країнах торгівля послугами займає значне місце в обсязі міжнародної торгівлі. Це викликано науково-технічним прогресом у сфері матеріального виробництва, поглибленням міжнародного поділу праці і ростом соціально-економічних потреб багатьох країн.

Крім того, розвиток торгівлі послугами сприяє наданню супутніх послуг. Як правило, країни, що надають портові послуги, спеціалізуються і на судноремонті; США як найбільший виробник комп'ютерів поставляє на світовий ринок комп'ютерні послуги; у країнах-експортерах нафти переважає фрахт з обслуговуванням нафтоперевезень.

Для країн, що розвиваються, характерною є наявність від'ємного сальдо у зовнішній торгівлі послугами; проте, це не виключає того, що деякі з них є крупними експортерами послуг. Так, наприклад, Республіка Корея спеціалізується на інженерно-консультаційних та будівельних послугах, Мексика – на туристичних, Сінгапур є крупним фінансовим центром. Значна кількість невеликих острівних держав основну частину експортних доходів отримує за рахунок туризму [1, с. 20].

Держави СНД та країни Балтії хоча і володіють потенційними резервами для розвитку туризму, транспортних послуг (організують морські перевезення), але їх експорту заважає слабка матеріально-технічна база, а також недоліки господарського механізму. Західноєвропейські країни високу якість своїх послуг доповнюють застосуванням широкого спектру обмежень на використання іноземних послуг [1, с. 20].

Форсований розвиток сфери послуг є неодмінною умовою успішного завершення структурної перебудови світового господарства. Іноді в літературі здійснювані перетворення порівнюють за ступенем радикальності з індустріальною революцією минулого. У ході нової економічної революції в результаті масового впровадження комп'ютерів, промислових роботів і цілком автоматизованих систем проектування і керування виробництвом потреби промисловості в живій праці знижуються, робоча сила, що вивільняється, «переливається» у сферу послуг. Одночасно ускладнюється економічна організація виробництва, зростають вимоги до якості робочої сили, що створює додатковий попит на послуги.

Поширеною є думка, що ріст частки сфери послуг в економіці пов'язаний із неминучою деіндустріалізацією розвинутих капіталістичних країн і трансформацією їх національних господарств у так звану «економіку послуг». Деякі вчені підтверджують, що втрата лідируючих позицій і порівняльних конкурентних переваг в основних промислових галузях, без сумніву, справить негативний вплив на показники економічного росту і рівень добробуту розвинутих капіталістичних країн. Неминучим є уповільнення темпів науково-технічного прогресу і спад продуктивності праці в усіх галузях матеріального виробництва, і тільки сфера послуг зможе розвиватися старими темпами, оскільки вона відносно не відчуває впровадження нових технологій і не має великого потенціалу росту продуктивності праці. І саме ця галузь економіки може стати в багатьох країнах одним із основних джерел надходжень капіталу.

Останні роки визначаються значним збільшенням масштабів міжнародної торгівлі послугами, незважаючи на збереження всіх національних бар'єрів, що існували раніше. Відповідно до даних офіційної статистики, за останні десять років обсяг міжнародної торгівлі послугами збільшився в шість разів і склав 600 млрд. дол. Частка послуг у світовому товарообігу досягла 19%. Якщо додати сюди прибутки, що інвестуються та заробітну плату, яку одержують іноземні громадяни, то цифра збільшиться до 33%. При цьому експорт послуг протягом останніх років збільшувався на 18,7% швидше світового ВНП. Відповідно до оцінки експертів МВФ, у середині 90-х років обмін послугами досяг 960 млрд. дол. і склав 1/3 світового товарообігу. При цьому темпи росту торгівлі послугами удвічі перевищили темпи росту товарообігу [10, с. 77].

Цей феномен можна пов'язати з дією наступних чинників. По-перше, революційні технологічні зміни в засобах зв'язку і на транспорті перетворили на товари цілий ряд так званих нефакторних послуг. Різке зниження транспортних витрат збільшило ступінь мобільності виробників і споживачів послуг, застосування нових засобів супутникового зв'язку і відеотехніки дало можливість взагалі відмовитися від особистого контакту продавця і покупця послуги. По-друге, прискорення темпів технологічного прогресу в області телекомунікацій і інформатики призвело до появи нових форм торгівлі послугами. Йдеться про міжнародний комерційний обмін інформацією, у якому або бази даних стають об'єктом зовнішньої торгівлі, або фірма в такий спосіб підтримує контакт із своїми закордонними філіями. По-третє, технологічний прогрес дав змогу збільшити попит на ті види послуг, що і раніше мали товарну форму. Це стосується фінансових послуг, послуг банків і страхових фірм. Застосування сучасних технологій у цій галузі дає змогу значно розширити коло клієнтів фінансових закладів і збільшити спектр наданих ними послуг.

В цілому, сферу послуг доцільно аналізувати як цілісну систему, яка складається з окремих складових. Ці елементи є взаємопов'язаними між собою, тому вивчення кожного з них дозволяє виявити загальні тенденції розвитку ринку послуг, застосовуючи системно-інтегративний підхід. В свою чергу, ринок послуг є елементом іншої системи – системи світового ринку, яка включає в себе такі складові як ринок товарів, робочої сили, засобів виробництва та ін. Це свідчить про те, що неможливо розглядати ринок послуг, не аналізуючи вплив на нього інших сегментів системи світового ринку, а також його взаємодію з іншими елементами цього утворення.

Послуги на відміну від товарів провадяться і споживаються переважно одночасно і не підлягають збереженню. У зв'язку з цим необхідною є присутність за кордоном безпосередніх виробників послуг або іноземних споживачів у країні виробництва послуг. Проте, не всі види послуг, на відміну від товарів, придатні для широкого залучення в міжнародний обіг, наприклад, комунальні послуги.

Функціонування ринку послуг в кожній окремій країні має ряд особливостей. Кожна країна вживає певних заходів для підтримки того елементу ринку послуг, який має перспективи подальшого розвитку і вдосконалення. Спеціалізація країни на тих чи інших видах послуг залежить від рівня економічного розвитку. У промислово розвинутих країнах перевага надається фінансовим, телекомунікаційним, інформаційним і більшості галузей ділових послуг. Для країн, що розвиваються, характерною є спеціалізація на транспортних, туристичних і фінансових послугах.

Міжнародне регулювання обміну послугами має бути орієнтоване на найбільш ефективний варіант розподілу праці у світовому співтоваристві і на створення умов для прискорення прогресу в сфері послуг. Поряд з цим, воно повинно стимулювати розвиток сектору послуг у країнах, які поки ще відстають у цій галузі. Сфера послуг, як правило, у більшому ступені захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва.

Світова торгівля товарами і світова торгівля послугами тісно пов'язані між собою, як вже зазначалося вище. При постачанні за кордон товарів надається все більше послуг, починаючи з аналізу ринків і закінчуючи транспортуванням товарів. Багато видів послуг, що надходять у міжнародний обіг, або відображаються не повністю, або включаються в експорт і імпорт товарів.

Інструменти торгової політики, які використовуються для обмеження торгівлі послугами здебільшого ті ж, що й у торгівлі товарами. Подібність заснована на тому, що торгівля більшістю послуг супроводжує торгівлю товарами і, отже, підпадає під обмеження, що накладаються на торгівлю товарами. Розходження виникають через те, що торгівля деякими послугами пов'язана не з рухом товарів, а з рухом капіталів, засоби регулювання якого дещо інші, ніж у регулюванні торгівлі товарами. Проте, як і у випадку обмеження імпорту товарів, внутрішня субсидія національним виробникам, яка вводиться країною, що імпортує, вважається кращим методом обмеження імпорту послуг, ніж імпортний тариф. А імпортний тариф як засіб обмеження імпорту послуг за своїм впливом на національну економіку кращий або дорівнює імпортній квоті в тому випадку, коли ліцензії на одержання імпортної квоти продаються на аукціоні.

Взагалі, заходи регулювання доступу на ринок – це інструменти торгівельної політики, що обмежують або забороняють іноземним фірмам-виробникам послуг оперувати на місцевому ринку, які у більшості випадків мають форму кількісних обмежень.

Найважливіша сфера міжнародної економіки, міжнародна торгівля товарами і послугами, регулюється кількома міжнародними організаціями, серед числа яких головною є Світова організація торгівлі (СОТ).

Світова організація торгівлі – законодавча й інституціональна основа міжнародної торгової системи, механізм багатостороннього узгодження і регулювання політики країн-членів у сфері торгівлі товарами і послугами, врегулювання торгових суперечок і розробки стандартної зовнішньоторговельної документації.

СОТ була створена в 1995 р. на основі Маракешської угоди, підписаної в квітні 1994 р. у м. Маракеш у Марокко в результаті закінчення Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів. Угода про створення СОТ містить 29 правових документів і 25 міністерських декларацій, що визначають права і обов'язки країн у рамках багатосторонньої торгової системи та ввібрала в себе всі кращі досягнення в рамках ГАТТ і додала багато нового.

Що стосується торгівлі послугами, то підписана в результаті Уругвайського раунду Генеральна угода торгівлі послугами – ГАТС, що входить на правах додатку в угоду про СОТ, є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами в цілому. Документ визначає торгівлю послугами як надання послуги з території однієї країни на територію іншої країни і розглядає всі види послуг, крім наданих урядом. Серед основних положень угоди можна виділити наступні:

- міжнародна торгівля послугами має ґрунтуватися на принципі режиму найбільшого сприяння (РНС);

- ставлення до послуг, наданих нерезидентами, на внутрішньому ринку закордонних країн повинно виходити з національного режиму, тобто бути недискримінаційним транспарентним (країни зобов'язані публікувати нове регулювання, що стосується торгівлі послугами, і сповіщати інші країни про нього);

- забезпечення активної участі країн, що розвиваються, у міжнародній торгівлі


9-09-2015, 02:03