Проблеми та песпективи підвищення рівня економічного розвитку України та ступеня її участі в міжнародних відносинах

Р = ( Рr / Pm ) * 100%,

де Pr – приріст населення на протязі року;

Pm – середня чисельність населення на протязі року.

Оформимо розрахунки у вигляді таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Коефіцієнт щорічного приросту

Ми бачимо, що коефіцієнт щорічного приросту є негативним, що говорить про те, що кількість народжених в країні за рік відстає від кількості смертності. Але показник повільно зменшується, що є позитивним.

Також важливим показником є показник очікуваної тривалості життя при народженні. В Україні він склав в 2005-2006рр 68,1 років; в 2006-2007рр 68,25 років; в 2007-2008рр 68,27 років. Можна побачити тенденцію до зростання тривалості життя, що є позитивним.

Для аналізу стану трудових ресурсів необхідно розглянути вікову структуру населення України (табл. 4.3).

Таблиця 4.3.

Вікова структура населення України

За даними таблиці видно, що більшу частину населення складають працездатні люди у віці 25-44 роки – близько 28,5% та люди у віці 45-64 роки приблизно 25%, їх частка з роками збільшилась. Загалом структура населення є майже незмінною, але частка населення у віці 0-14 та 15-24 роки повільно зменшується, що говорить про зменшення трудових ресурсів у майбутньому.

Одним з дуже важливих показників ринку праці є рівень безробіття, що розраховується як безробітне населення / працездатне населення.

Україні в 2005 році рівень безробіття склав 7,2%, в 2006р – 6,8%, в 2007р – 6,4%. Зменшення рівня безробіття є позитивною тенденцією. Треба відмітити, що в розвинених країнах рівень нормальним рівнем безробіття вважають 5-7%.

Окрім природного руху великий вплив на чисельність населення країни надає переміщення населення по території країни – міграція населення.

За даними докладу про розвиток людини Комісії ООН чистий коефіцієнт міжнародної міграції в Україні складає 0,0 тобто не є визначальним.

До основних показників міграційного руху відносять:

¾ імміграція - в'їзд працездатного населення до даної країни із-за її меж;

¾ еміграція - виїзд працездатного населення з даної країни за її межі;

¾ міграційне сальдо - різниця імміграції з країни і еміграції в країну.

Розглянемо показники міграційного руху в Україні у 2005-2007рр (табл. 4.4).

Таблиця 4.4.

Показники міграційного руху (осіб)

З таблиці видно, що міграційне сальдо є позитивним, що свідчить про приток робочої сили до країни.

До причин міграції населення в Україні можна віднести:

¾ різний економічний рівень розвитку окремих країн;

¾ відмінності в умовах заробітної плати, наявності безробіття в деяких країнах;

¾ функціонування міжнародних корпорацій, що вивозять робочу силу для роботи в зарубіжних філіях та ін.

Розглянемо географічну структуру міжнародної міграції населення за областями України (табл. 4.5).

Таблиця 4.5.

В областях Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Луганська, Львівська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Чернігівська показник приросту є від’ємним, що свідчить про відтік робочої сили. В більшості це області Західної України, де немає великих виробництв і люди звикли виїжджати на заробітки до країн Західної Європи. Найбільший приріст іммігрантів в 2007 році спостерігається в Одеській області, це обумовлено тим, що Одеська область граничить з низкою зарубіжних країн: Республікою Молдовою, Румунією, Болгарією, Туреччиною, та має чимало великих підприємств.

1.5 Участь країни в міжнародній торгівлі

Розглянемо показники Участі країни в міжнародній торгівлі за період 2005-2007 роки. Ці показники можна поділити на чотири групи:

¾ показники обсягу МТО

¾ показники структури МТО

¾ показники динаміки МТО

¾ показники результативності МТО

Розглянемо першу групу показників до якої відносять експорт, імпорт, зовнішньоторговельний оборот, фізичний обсяг МТО спеціальну торгівлю.

Зовнішньоторговельний оборот розраховується як сума експорту та імпорту за певний проміжок часу (звичайно за рік).

Фізичний обсяг МТО – це оцінка експорту та імпорту в постійних цінах. Отримаємо його прийнявши за базовий 2005 рік та розрахувавши за формулою:

Еф = Е / ІСЦ,

Де Еф – фізичний обсяг експорту;

Е – обсяг експорту в цінах даного року

ІСЦ – індекс споживчих цін, що склав у 2006р 109,1%, у 2007р порівняно з 2005 – 109,1% * 112,8% = 123,1%.

Спеціальна торгівля – це різниця між обсягами експорту та імпорту в їх ціновому вираженні.

Дані розрахунку представимо у вигляді таблиці (табл. 5.1).

Таблиця 5.1.

Показники обсягу МТО 2005-2007рр (млн.грн.)

За даними таблиці можна побачити. Що зовнішньоторговельний оборот зростає, що свідчить про посилення залучення країни до міжнародної торгівлі товарами та послугами. Спеціальна торгівля починаючи з 2006 року має від’ємне значення, що свідчить про перевищення імпорту над експортом, що є негативною тенденцією.

Розглянемо структуру МТО за 2005-2007 рр. (додаток 1,додаток 2).

Можна побачити, що в структурі експорту найбільшу питому вагу мають недорогоцінні метали та вироби з них, зокрема чорні метали. Найменше країна експортує вироби легкої промисловості та оптичні, медичні прилади музичні інструменти та ін. (рис 5.1). Висока доля експорту сировини та мала доля експорту готової продукції свідчить про низький рівень розвитку промисловості та технологій в Україні, що є негативним.

В структурі імпорту найбільшу питому вагу мають мінеральні продукти, за ними машини та обладнання та транспортні засоби.

Розглянемо структуру експорту-імпорту товарів (табл. 5.2, табл. 5.3.).

Таблиця 5.2.

Географічна структура експорту товарів (млн.дол.)

За даними таблиці видно, що основна частка експорту приходиться на країни, що не входять в СНД.

Таблиця 5.3.

Географічна структура імпорту товарів (млн.дол.)

В структурі імпорту найбільшу частку мають також країни СНД та ЄС, імпорт з країн СНД більший ніж імпорт з країн Європи.

Розглянемо показники динаміки міжнародної торгівлі: темпи росту та приросту експорту, імпорту і зовнішньоторгового обороту.

Показник росту розраховується як відношення обсягу товарів та послуг експортованих (імпортованих) у звітному році до обсягу товарів та послуг експортованих (імпортованих) у базисному році.

Показник темпу приросту розраховується як відношення різниці обсягів товарів та послуг експортованих (імпортованих) у звітному та базисному роках до обсягу товарів та послуг експортованих (імпортованих) у базисному році. За базисний візьмемо попередній рік. Обсяг зовнішньоторгового обороту розраховується як сума експорту та імпорту.

Розрахунки представимо у вигляді таблиці (табл. 5.4).

Таблиця 5.4.

Показники динаміки МТО (млн.грн.)

За даними таблиці можна побачити, що за 2006 та 2007 роки збільшились не тільки обсяги міжнародної торгівлі, а й темпи росту та приросту, що говорить про посилення участі країни в міжнародній торгівлі. Але негативним є те, що темп приросту імпорту є щорічно більшим за темп приросту експорту приблизно на 10%.

Розглянемо показники результативності МТО. Деякі з них вже було розраховано в пункті 1.2, тому розрахуємо такі показники: сальдо торгового балансу і показники обсягу МТО на душу населення (табл. 5.5).

Таблиця 5.5.

Показники результативності МТО (млн. грн.)

За даними таблиці можна побачити, що показники експорту та імпорту на душу населення щорічно зростають, що є позитивним, але негативним є те, що сальдо торгового балансу є від’ємним, та розрив між експортом та імпортом продовжує збільшуватись.

Розділ 2. Визначення напрямів підвищення рівня економічного розвитку України та удосконалення системи міжнародних економічних відносин

2.1 Визначення напрямів підвищення економічного розвитку України на основі даних дослідження

За розрахунками у розділі 1. ВВП на душу населення у фактичних цінах в 2005 р. Склав 9372 грн./чол.; у 2006г. 11630 грн./чол.; у 2007г 15496 грн./чол.

Порівняно з 2005р ВВП у 2006 році склав 124,1%, а індекс інфляції в цьому році склав 109,1%, тобто реальний приріст ВВП на душу населення у 2006 році склав:

ВВПпр = 11630 / 1,091 – 9372 = 1287,95 грн./чол. У тому ж році спостерігається підвищення мінімальної заробітної платні і загального реального рівня доходу.

В 2007 році індекс інфляції склав 112,8% а рівень ВВП зріс на 15496/11630=133,2%. Отже у 2007 році порівняно з 2006 ВВП зріс на 15496/1,128 – 11630 = 2107,6 грн./чол. Але рівень мінімальної заробітної платні збільшився лише на 111,81%, це означає, що не дивлячись на збільшення ВВП на душу населення відбулось зменшення реального доходу, що є негативним. Такі показники свідчать про неефективне розподілення ресурсів, отже державна влада повинна розробляти ефективну політику для підтримки соціального сектору, та підвищення загального рівня життя населення.

Згідно даних Докладу про розвиток людини Комісії ООН найвище значення ВВП на душу населення в Україні було у 1989 році.

Це означає, що за роки своєї незалежності Україна не змогла вийти з кризового стану економіки.

Щодо структури ВВП України, то найбільшу долю у ВВП займає оброблювальна промисловість і інша економічна діяльність, тобто діяльність банків, різна фінансова діяльність.

Це є позитивним. Розвиток оброблювальної сфери промисловості повинен вивести економіку держави на новий рівень, це означає, що саме цю сферу треба підтримувати.

Негативним є зменшення долі сільського господарства, бо ресурси України дозволяють зробити цю ланку господарства міжнародно-спеціалізованою.

Якщо розглянути структуру споживання населення України, то можна побачити, що найбільшу долю у вжитку займають продукти харчування і безалкогольні напої їх доля більше 50%, це свідчить про низький рівень економічного розвитку країни, але розрахунки показали, що відбувається поступове зменшення долі цих товарів на користь товарів тривалого користування, що говорить про позитивні тенденції у розвитку економіки.

Дослідження показало також поступове збільшення очікуваної тривалості життя в Україні, що разом із підвищенням рівня освіти населення є позитивним, але негативну тенденцію було виявлено при розгляданні демографічної ситуації в Україні досить чіткою є тенденція до зменшення кількості наявного населення не дивлячись на те, що рівень імміграції перевищує рівень еміграції. Разом із зменшенням кількості учнів та студентів на 10 тис. населення зменшується також кількість населення у віці 0-14 та 15-24 роки, що свідчить про зменшення кількості робочої сили у майбутньому. Отже негативні тенденції в стані майбутніх трудових ресурсів визивають занепокоєння, та українська влада повинна проводити ефективну політику на підтримку цих верств населення, а саме молодих та багатодітних сімей, збільшувати виплати та державну допомогу при народженні дитини, і всіляко сприяти покращанню демографічної ситуації, щоб у майбутньому вона не стала критичною.

Для аналізу місця та ролі України на світовій арені було досліджено участь України в міжнародному поділі праці, процесах міжнародної інтеграції капіталу та міжнародній торгівлі.

Дослідження участі України в МПП показало, що кожного року відбувається стабільне зростання абсолютного показника експорту, імпорту та зовнішньоторгового обороту, що свідчить про посилення участі країни в МПП та міжнародній торгівлі. Розрахунки також показали зниження експортної квоти, що означає зменшення росту експорту порівняно з ВВП, це є негативною тенденцією, бо показник імпортної квоти є майже не змінним, що означає залежність росту ВВП від росту імпорту.

Коефіцієнт випередження темпами зростання експорту темпів зростання ВВП і коефіцієнт випередження темпами зростання імпорту темпів зростання ВВП показали, що темп зростання імпорту випереджує темп зростання ВВП, а темп зростання експорту відстає, що є негативним.

Для підтримки та розвитку експортно-орієнтованих виробництв держава повинна проводити політику протекціонізму, знижувати податки на експорт, видавати додаткові дотації та субсидії підприємствам, для пожвавлення міжнародного торгового балансу.

Дослідження показали, що міжнародно-спеціалізованою галуззю в Україні є металургійна промисловість. Найбільшу частку в експорті займають недорогоцінні метали та вироби з них, а саме чорні метали. Постачання чорних металів як сировини на світові ринки не є позитивним. Мала частка готових виробів в експорту вказує на низький рівень розвитку технологій виробництва, й насправді на сьогодні багато українських виробництв працюють на застарілому обладнанні та за застарілими технологіями, в таких умовах не можна розраховувати на стабільний економічний розвиток. Необхідним є підтримка національних виробництв важкої промисловості, а саме тих, що відносяться не до добувної, а до оброблювальної промисловості.

Експорт та імпорт здебільшого здійснюється з країнами СНД та Європи. Імпорт з країн СНД перевищує імпорт з країн Європи, але ці показники зближуються – імпорт з країн Європи зростає. Ситуація з експортом протилежна – експорт у країни СНД зростає, натомість у країни Європи знижується.

За розрахунками було виявлено, що сальдо міжнародної торгівлі для України є від’ємним, тобто імпорт перевищує експорт, це є не дуже позитивною тенденцією, якщо поглянути на структуру експорту та імпорту. Країна експортує сировину, а імпортує машини та обладнання, технічні прилади. Звичайно це свідчить про низький рівень розвитку промисловості та економіки в цілому. Зусилля необхідно направити на розвиток виробництва, підтримку оброблюваних та наукоємних галузей.

За дослідженням участі України в процесах міжнародного руху капіталу можна визначити, що обсяг імпорту капіталу набагато перевищує обсяг експорту капіталу, це є позитивною тенденцією, бо іноземні інвестиції стимулюють розвиток економіки країни в цілому, але негативним є те, що в країні збільшується іноземна грошова маса, а також багато підприємств згодом переходять у власність до нерезидентів, таким чином прибуток даних підприємств не залишається в країні, а переводиться за кордон.

Обсяг імпорту капіталу в Україні відносно ВВП майже не змінюється, це вказує на залежність ВВП від іноземних інвестицій, що є не дуже позитивним, також за 2007 рік збільшилась сума інвестицій з України, що з одного боку вказує на позитивні тенденції, а з іншого вказує на зменшення довіри національних інвесторів до українських виробництв, що пояснюється нестабільною економічною та політичною ситуацією.

Керівництво країни повинно додавати максимальних зусиль для покращання інвестиційного клімату в країні, у першу чергу це стосується стабільності в політичній, а згодом і в економічній сферах.

2.2 Удосконалення системи міжнародних економічних відносин, співробітництво з міжнародними організаціями

На сьогодні Україна - повноцінний член світової спільноти. Здобуття Україною державної незалежності поряд з багатьма іншими питаннями висунуло цілу низку проблем у сфері міжнародних відносин. Це і вироблення власної позиції, стилю та навичок у відносинах із зовнішнім світом, це і новий, самостійний тип взаємин з державами колишнього СРСР, це, з рештою включення України в інтеграційні процеси, які розгорнулися серед розвинутих країн Європи.

Суверенність держави, окрім іншого, означає самостійність її зовнішньої політики. Набуття Україною ознак повноцінно розвиненої держави, суб’єкта міжнародних відносин відбувається за досить складних, суперечливих і певною мірою унікальних умов.

Нині Україна є членом більш ніж 40 як міжурядових, так і неурядових міжнародних організацій.

Найбільш сильні зв’язки Україна має з країнами СНД, бо держави пов’язані історично та в деяких випадках і промислово, ще з часів СРСР. Розвиток економічного співробітництва з країнами СНД має сприяти зупиненню спаду вітчизняного виробництва, проведення структурної перебудови економіки для входження у світовий розподіл праці.

У 1945 р. Україна стала однією з держав — співзасновниць ООН, що було визнанням внеску українського народу у зміцнення миру в усьому світі. Делегація України взяла активну участь у конференції у Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН.

Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес міжнародного визнання її незалежності в 1991 році.

Однією з масштабних міжнародних організацій є Рада Європи. Вступ країни до РЄ свідчить про її демократичний вибір, послідовність у проведенні реформ, спрямованих на захист прав людини та зміцнення демократичних інститутів. Саме тому 14 липня 1992 р. Україна заявила про своє бажання приєднатися до РЄ, а вже 9 листопада 1995 р. відбулась урочиста церемонія вступу України до РЄ.

Вступ України до РЄ засвідчив визнання з боку європейської спільноти прогресивних політичних та економічних реформ, здійснених нашою державою за порівняно короткий строк.

Набувши членства в РЄ, Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері реформування чинного законодавства на основі норм та стандартів РЄ, зокрема прийняти відповідні закони та приєднатися до ряду конвенцій. При цьому РЄ висловила готовність надавати всебічну експертну допомогу.

Найбільш розвинене в світі інтеграційне угруповання — Європейський Союз, який розширивши коло своїх учасників з 6 до 27 пройшов всі основні етапи інтеграційних процесів.

Європейське співтовариство визнало Україну як незалежну державу у 1991 році. Україна відкрила представництво і посольство у Брюсселі, а Європейська комісія, відповідно, — представництво в Києві.

Нинішній розвиток політичного діалогу між Україною та ЄС базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами УПС та опрацюванні Плану дій в рамках Європейської політики сусідства (ПД).

В останні роки помітно активізувалося співробітництво України та ЄС в галузі енергетики, в тому числі ядерної, сільського господарства та охорони навколишнього середовища. Поступово зростає політична та фінансова допомога Україні з боку ЄС у вирішенні наболілих проблем в енергетичному секторі та подоланні наслідків аварії на Чорнобильській станції.

За підтримки ЄС здійснюється також реформування системи управління газотранспортною системою України, підтримується розвиток альтернативної енергетики в Україні, модернізація вугільної промисловості тощо.

Європейський Союз є найбільшим донором України. Починаючи з 1991 року, загальний обсяг допомоги, наданої Україні з боку ЄС в рамках програми ТАСІS, макрофінансової та гуманітарної


9-09-2015, 02:17