Американська Об'єднана служба доставки посилок UPS і FedEX відкрили в міжнародному аеропорті ім'я Чан Кайши регіональний центр для західної частини тихоокеанського регіону, і він став єдиним аеропортом цього регіону, що має такий центр.
Щоб інтегруватися в міжнародну систему відкритої багатобічної, заснованої на певних правилах торгівлі, Тайвань звернувся із проханням про прийняття його в ГАТТ/ВТО. Уклавши двосторонні угоди з 30 країнами-членами ВТО й завершивши приведення своєї економічної системи в повну відповідність із міжнародними нормами, ми підготувалися до вступу в цю організацію в самому найближчому майбутньому. В 1991 році Тайвань став членом міжнародного форуму Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва /АТЭС/. Як член АТЭС, ми зв'язані тісними узами з Азіатсько-Тихоокеанським співтовариством, розвиваючи співробітництво в економічній, культурній і соціальній областях і активно беручи участь у діалозі з найбільшим у світі субрегіональним форумом.
Міжнародний форум АТЭС був створений в 1989 році. Його головною метою було формування співтовариства азіатсько-тихоокеанських економік, об'єднаного загальним прагненням до економічного росту й рівноправного розвитку. АТЭС вніс важливий вклад у світову економіку. Сприяючи процесу азіатсько-тихоокеанського співробітництва, АТЭС зіграв також немаловажну роль у досягненні позитивних результатів уругвайським раундом ГАТТ і досягненні Угоди за інформаційною технологією у ВТО. Щоб сприяти економічній життєздатності й відчуттю цим регіоном своєї спільності, АТЭС поставив перед собою амбіційну мету - сприяти розвитку вільної й відкритої торгівлі й інвестиціям в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні до 2010 року для розвинених економік і до 2020 для економік, що розвиваються. Цей міжнародний форум успішно вжив заходів для сприяння розвитку регіональної торгівлі на основі, наприклад, угод про взаємне визнання й без паперові митні процедури й зробив країнам, що розвиваються, членам цього форуму сприяння в знаходженні здатності здійснювати лібералізацію й користуватися її благами на основі технічного сприяння.
Тайвань став членом АТЭС /за назвою Китайський Тайбэй/ одночасно з Китайською Народною Республікою й Гонконгом на третій зустрічі АТЭС на рівні міністрів, що проходила в Сеулі (Корея) у листопаді 1991 року. З тих пор Китайський Тайбэй є переконаним і активним учасником діяльності АТЭС, додаючи всі чинності, щоб вносити свій внесок у широке коло областей. Він приймав саму повномасштабну участь у всіх щорічних зустрічах економічних лідерів і зустрічах на рівні міністрів, у всіх зустрічах на рівні галузевих міністрів і старших посадових осіб країн-членів АТЭС і по можливості в зустрічах і діяльності комітетів, а також робочих, експертних і оперативних груп і їхніх дочірніх форумів і субфорумах. До числа важливих обов'язків, які Китайський Тайбэй виконує зараз в АТЭС, ставиться наступне: керівник Групи по послугах при Комітеті з торгівлі й інвестиціям; керівник Групи по співробітництву в області розвитку при Робочій групі по телекомунікаціях; провідний куратор Робочої групи по охороні морських ресурсів; Робочої групи по сприянню торгівлі й Експертній групі по технічному співробітництву в області сільського господарства й міжнародний координатор мережі утворення при Робочій групі по розвитку людських ресурсів.
На зустрічі економічних лідерів і зустрічі на рівні міністрів країн АТЭС у Брунеї цього року Китайський Тайбэй висуне ініціативу по "Перетворенню фактору комп'ютерного роз'єднання у фактор прилучення до благ комп'ютерної цивілізації".
ІІ. Практична частина
1. Показники динаміки імпорту та експорту
Визначимо за допомогою розрахункових даних показники зовнішньої торгівлі Тайваню. Визначимо зовнішньоторговельний обіг (табл. 2).
Із таблиці 2 ми спостерігаємо зріст усіх статей як імпорту, так і експорту. За останній 2006 рік відносний показник темпу росту імпорту більше (20,0 – 17,6 = 2,4%) ніж відносний показник темпу росту експорту (27,2 – 26,0 = 1,2%). Це свідчить про зрості частки імпорту у зовнішньоторговельному обігу.
Табл. 2. Обсяги експорту та імпорту Тайваню за період 2004 – 2006 років*
| Роки |
Експорт |
Імпорт |
Сальдо торговельного балансу |
Зовнішньо- торгівельний обіг |
||||
| млрд.дол. |
Темп росту, % |
Темп приприросту, % |
млрд.дол. |
Темп росту, % |
Темп приприросту, % |
млрд.дол. |
млрд.дол. |
|
| 2004 |
60,47 |
х |
х |
56,95 |
х |
х |
3,52 |
117,42 |
| 2005 |
76,19 |
126,00 |
26,0 |
65,97 |
115,8 |
15,8 |
10,22 |
142,15 |
| 2006 |
96,91 |
127,20 |
27,2 |
79,16 |
120 |
20,0 |
17,747 |
176,07 |
*Джерело – [9]
Зовнішньоторговельний обіг (ЗТО) - це сума вартості експорту та імпорту країни, або груп країн за певний період часу: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто як експорту, так і імпорту разом:
ЗТО = Е + І (1);
де Е - обсяг експорту (у вартісних одиницях); І - обсяг імпорту (у вартісних одиницях).
Сальдо торговельного балансу (Ст ):
Ст = Ет - Іт , (2);
де Ет - вартість товарного експорту; Іт - вартість товарного імпорту.
За останні три роки спостерігається стійкий зріст сальдо торгівельного балансу в сторону експорту, хоч за останній 2006 рік темп росту знизився.
Зовнішньоторговельний оборот за три останні роки також має тенденцію до зросту (табл. 3):
Табл. 3. Темпи зросту зовнішньоторговельного обігу
| Зовнішньоторговельний обіг |
||||
| Роки |
млрд.дол. |
Абсолютний темп росту, млрд. дол |
Відносний темп росту, % |
Темп приросту, % |
| 2004 |
117,42 |
х |
х |
х |
| 2005 |
142,15 |
24,74 |
121,1 |
21,1 |
| 2006 |
176,07 |
33,92 |
123,9 |
23,9 |
*Джерело – [9]
Отже, як бачимо із таблиці сальдо торгівельного балансу у вcіх роках спостерігається стійкий зріст усіх зовнішньоторговельних показників.
Розглянемо темпи росту експорту та імпорту за допомогою графіку 1.
2004 2005 2006
Роки
Рис. 1. Графічне зображення темпів росту імпорту та експорту*
* - використано за допомогою даних таблиці 2
В 2006 р. зовнішньоторговельний обіг Тайваню досяг 1 трлн 76,07 млрд доларів США, збільшившись у порівнянні з попереднім роком на 33,88 млрд доларів, або 23,8 відсотка. При цьому позитивне сальдо склало 17,75 млрд доларів. У Головному митному керуванні Тайваню звернули увагу на той факт, що більш ніж 20-процентний ріст зовнішньоторговельного обігу реєструється вже протягом п'яти років підряд.
Однієї з яскравих рис зовнішньої торгівлі в 2006 р. стало відставання експорту від імпорту в темпах росту. За підсумками року, експорт зріс на 27,2 відсотки й склав 96,91 млрд. доларів, темпи росту знизилися на 1,2 процентні пункти в порівнянні з 2005 р. У той же час темпи росту імпорту зросли на 2,4 процентні пункти й досягли 20 відсотків /79,16 млрд. дол.
Абсолютні розміри сальдо торговельного балансу, балансу послуг або балансу з поточних операцій дають можливість лише ранжувати країни за цим показником. Зіставляти ж розміри сальдо по країнах некоректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. В цьому випадку доречно використовувати індекс стану балансу, який ще називають індексом покриття експортом імпорту (Іі/е ) (коефіцієнтом покриття імпорту експортом):
(3);
де Е та І - відповідно, вартість експорту та імпорту.
Якщо Іі/е < 100, то торговельний баланс має від’ємне сальдо, а якщо Іі/е > 100, то він має позитивне сальдо.
Розрахуємо показники індексу стану балансу. Для цього використаємося допомогою таблиці 4.
Табл. 4. Розрахунки індексу стану балансу
| 1. Роки |
2. Експорт млрд.дол. |
3. Імпорт млрд.дол. |
4. Індекс стану балансу (п.2: п.3) |
| 2004 |
60,47 |
56,95 |
106,17 |
| 2005 |
76,19 |
65,97 |
115,49 |
| 2006 |
96,91 |
79,16 |
106,17 |
Отже, як бачимо, в усі роки спостерігається позитивне значення зовнішньоторговельного балансу.
2. Квоти
Для визначення квот нам потрібно знати рівень ВВП за ці роки. У таблиці 5 надані необхідні дані (використані статистичні дані [9]).
Табл. 5. Показники ВВП Тайваню за роками*
| Роки |
Показники ВВП, млрд. дол. |
Абсолютний зріст, млрд. дол. |
Відносний, зріст, % |
| 2004 |
576,20 |
- |
- |
| 2005 |
603,11 |
26,91 |
104,7 |
| 2006 |
623,61 |
20,51 |
103,4 |
*Джерело – [9]
Експортна квота (Ке ) у міжнародних зіставленнях використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці.
(4);
де Е - річний обсяг експорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
Вичислимо експортну квоту. Скористаємося для цього таблицею 6.
Табл. 6. Розрахунки експортної квоти*
| 1. Роки |
2. Експорт млрд. дол. |
3. Показники ВВП млрд. дол. |
4. Експортна квота, % (п. 2: п. 3 х 100) |
| 2004 |
60,47 |
576,20 |
10,5 |
| 2005 |
76,19 |
603,11 |
12,6 |
| 2006 |
96,91 |
623,61 |
15,5 |
Отже, за підрахунками таблиці ми бачимо, що інтенсивність зовнішньої торгівлі звеличується з року в рік.
Імпортна квота (Кi ) як частка імпорту в валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг. Вона розраховується за формулою:
(5);
де I- річний обсяг імпорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
Вичислимо імпортну квоту. Скористаємося для цього таблицею 7.
Табл. 7. Розрахунки імпортної квоти
| 1. Роки |
2. Імпорт млрд. дол. |
3. Показники ВВП млрд. дол. |
4. Імпортна квота, % (п. 2: п. 3 х 100) |
| 2004 |
56,95 |
576,20 |
9,9 |
| 2005 |
65,97 |
603,11 |
10,9 |
| 2006 |
79,16 |
623,61 |
12,7 |
Також звеличуються показники імпортної залежності країни. Але у всі роки спостерігається перевага експортної квоти над імпортною, що свідчить про тенденцію підвищення відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці.
Зовнішньоторговельна квота (Кзт ) розраховується за формулою:
(6);
де Е, І - річний обсяг, відповідно, експорту та імпорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
Табл. 8. Розрахунки зовнішньоторговельної квоти.
| 1. Роки |
2. Експорт млрд. дол. |
3. Імпорт млрд. дол. |
4. Показники ВВП млрд. дол. |
5. Зовнішньоторгівельна квота, % (п. 2 + п. 3 х 0,5): п.4 х 100 |
| 2004 |
60,47 |
56,95 |
576,20 |
10,2 |
| 2005 |
76,19 |
65,97 |
603,11 |
11,8 |
| 2006 |
96,91 |
79,16 |
623,61 |
14,1 |
За підрахунками ми бачимо, що за всі роки спостерігається стійкий зріст зовнішньоторговельної квоти.
3. Показники експорту, імпорту, ЗТО на душу населення
Для підрахунку показників експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обігу на душу населення використаємо таблицею 9.
Табл. 9. Показники росту чисельності населення Тайваню*
| Роки |
Населення, млн.чол |
Абсолютний зріст, млн. чол |
Відносний зріст, % |
Відносний приріст, % |
| 2004 |
22,60 |
х |
х |
х |
| 2005 |
23,05 |
0,45 |
102,0 |
1,0 |
| 2006 |
23,28 |
0,23 |
101,0 |
1,0 |
*Джерело – [11]
Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення розраховується за формулами:
(7);
(8);
(9).
де Ед - експорт на душу населення; Ід - імпорт на душу населення; ЗТОд - зовнішньоторговельний обіг на душу населення; Е - вартість національного експорту за рік; І - вартість національного імпорту за рік; ЗТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І); Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.
Розрахуємо обсяг експорту на душу населення за допомогою формули (7) та таблиці 10.
Табл. 10. Розрахунки величини експорту/населення
| 1. Роки |
2. Експорт млрд. дол. |
3. Населення, млн.чол |
4. Експорт на душу населення, тис.дол. (п.2: п.3) |
| 2004 |
60,47 |
22,60 |
2,68 |
| 2005 |
76,19 |
23,05 |
3,31 |
| 2006 |
96,91 |
23,28 |
4,16 |
Отже ми бачимо, що величина експорту на душу населення звеличується із року у рік.
На графіку (рис. 2) ми можемо побачити графічно темп росту цієї одиниці.
тис. дол. / населення
2004 2005 2006 роки
Рис. 2. Графічне зображення темпу росту експорту на душу населення
Розрахуємо обсяг імпорту на душу населення за допомогою формули (8) та таблиці 11.
Табл. 11. Розрахунки величини імпорту/населення
| 1. Роки |
2.Імпорт млрд. дол. |
3. Населення млн.чол |
4. Імпорт на душу населення, тис.дол. (п.2: п.3) |
| 2004 |
56,95 |
22,60 |
2,52 |
| 2005 |
65,97 |
23,05 |
2,86 |
| 2006 |
79,16 |
23,28 |
3,40 |
Величина імпорту на душу населення також звеличується із року у рік.
На графіку (рис. 3) ми можемо побачити графічно темп росту цієї одиниці.
Отже, як бачимо, спостерігається як зріст співвідношення імпорту на душу населення, так і величини імпорту на душу населення.
Але зріст статей експорту на душу населення спостерігається більшими темпами (0,64 тис. дол.. (2005) та 0,83 тис.дол. (2006) порівняно із 0,34 тис. дол.. (2005) та 0,54 тис. дол.. (2006).
тис. дол. / населення
2004 2005 2006 роки
Рис. 3. Графічне зображення темпу росту імпорту на душу населення
Розрахуємо тепер величину
9-09-2015, 02:25