Світова валютна система: історія розвитку та сучасний стан

інвесторами і кредиторами для надання в регіоні кредитів і гарантій, а також інвестування коштів в акціонерні капітали. ЄБРР не видає гарантій за експортними кредитами та не займається страхуванням.

3.4 Банк Міжнародних Розрахунків

Банк міжнародних розрахунків (Базель), був створений в 1930 р. на основі міжурядової угоди шести держав (Бельгії, Великобританії. Німеччини, Італії, Франції, Японії) і конвенції цих держав зі Швейцарією, на території якої функціонує Банк. На БМР покладені дві основні функції: - Сприяти співпраці між центральними банками, забезпечувати сприятливі умови для міжнародних фінансових операцій; - Діяти як довіреної особи або агента з проведення міжнародних розрахунків своїх членів. Основне джерело ресурсів БМР - короткострокові вклади (до трьох місяців) центральних банків в іноземній валюті або золоті.

3.5 Міжнародний Банк Економічного Співробітництва

МБЕС заснований країнами-членами Ради Економічної Взаємодопомоги 22 жовтня 1963 для здійснення багатосторонніх розрахунків у перевідних рублях, сприяння економічному співробітництву країн - членів РЕВ з іншими державами, виконання їх взаємних зобов'язань за товарні поставки, зміцнення планової і розрахункової дисципліни. Основним видом діяльності МЗЕЗ є здійснення підтримки та регулювання зовнішньоекономічних валютно-фінансових і кредитних відносин між країнами - учасницями.

3.6 Регіональні Банки Розвитку

Регіональні валютно-кредитні і фінансові організації західноєвропейської інтеграції представляють собою складову частину її інституційної структури. Вони мають на меті зміцнення інтеграції та створення економічного і валютного союзу (ЄС) відповідно до Маастрихтським договором 1993 р., проведення узгодженої політики по відношенню до розвиваючих країн, асоційованими з ЕС. До основних регіональних організацій ЄС відноситься:

- Європейський інвестиційний банк (ЄІБ, Люксембург), надає кредити країнам, що розвиваються. Мета ЄІБ - розвиток відсталих регіонів країн ЄС, реконструкція підприємств, створення спільних господарських об'єктів, розвиток пріоритетних галузей;

- Європейський фонд розвитку (ЕФР, 1958 р.) проводить колектив ¬ ною політику ЄС по відношенню до країн, що розвиваються, координує двосторонні програми офіційної допомоги для розвитку цих країн;

- Європейський фонд орієнтації і гарантування сільського господарства (1969 р.) сприяє створенню спільного аграрного ринку («Зелена Європа»);

- Європейський фонд регіонального розвитку (ЕФРР, 1975 р.) предоставлять кредити за рахунок коштів спільного бюджету ЄС з метою вирівнювання регіональних диспропорцій в країнах-членах ЄС;

- Європейський валютний інститут (еви, Франкфурт-на-Майні. 1994 р.) замінив Європейський фонд валютного співробітництва, створений в 1973р. - це наднаціональний орган у составі керуючих 12 центральних банків, котрі проводять здійснення складових координацій грошової і кредитної політики цих банків, для сприяння становленню системи європейських центральних банків і переходу до єдиної валюти.

4 Вільно плаваючі і фіксовані валютні курси, відмінності між ними

Як масштаби, так і стійкість дефіциту або активу платіжного балансу, а також характер заходів, що робилися країною для подолання незбалансованості, залежать від застосовуваної системи валютних курсів. Існує два полярно протилежних варіанти систем валютних курсів:

- Система гнучких або плаваючих валютних курсів, при якій курси обміну національних валют один на одного визначаються попитом і пропозицією;

- Система жорстко фіксованих валютних курсів, при якій змін валютних курсів у результаті коливання попиту та пропозиції перешкоджають державне втручання у функціонування ринків іноземних валют або інші механізми.

Вільно плаваючі валютні курси визначаються безперешкодної грою попиту і пропозиції, і володіє безперечною гідністю: вони автоматично коригуються таким чином, що в кінцевому рахунку, зникають дефіцити й активи платіжних балансів. Вільне коливання валютних курсів, реагуючи на зрушення в попиті і пропозиції іноземної валюти, автоматично коригує дефіцити і активи платіжних балансів.

Фіксовані валютні курси. Використання цієї системи зменшує ризик і невизначеність, пов'язані з міжнародною торгівлею і фінансами, застосування фіксованих валютних курсів призводить до розширення обсягів взаємовигідної торгівлі і фінансових операцій. Їх основна проблема - уряд (яке оголошує національну валюту прирівняної за вартістю до декількох одиницях іноземної валюти) не декретується стабільність у відношенні попиту та пропозиції іноземної валюти. Т. к. попит і пропозиція з часом змінюються, держава для стабілізації валютного курсу повинна прямо або побічно втручатися в функціонування валютного ринку.


5 Поняття євровалют

Національні валюти, що виконували функції світових грошей, поступово перетворилися в тій частині, яка зверталася на світовому ринку, в так звані "євровалюти".

Євровалюта (eurocurrency) - це грошові одиниці, що вийшли з під контролю національних урядових органів, вільно переміщаються по світу і мають цілий ряд податкових та інших переваг у порівнянні з тими національними валютами, з яких утворилися євровалюти. Дана валюта, перекладена на рахунки іноземних банків і використовується ними для операцій у всіх країнах, включаючи країну-імітента цієї валюти. Хоча євровалюти функціонують на світовому ринку, вони зберігають форму національних грошових одиниць.

Приставка «євро» не говорить про те, що ці ринки обмежуються Європою, а свідчить про вихід національних валют з-під контролю національних валютних органів. Долари США на рахунках у банках Великобританії, Франції, Щвейдцаріі та інших країн, називають (євродолари); Японські єни депоновані в Німеччині, називають (євроєни); Валюти європейських країн, депоновані в інших європейських країнах: - Німецькі марки - евромаркі, Швейцарські франки - еврофранкі, Фунти стерлінгів на рахунках у банках США, Голландії і т.д. - Еврофунти; Голландські гульдени - еврогульдени і т.д.

Позичальниками на євровалюти виступають перш за все транснаціональні корпорації (ТНК) і держави, що мають дефіцит платіжного балансу, а кредиторами - група великих і середніх комерційних банків (близько 500), розташованих в основних європейських фінансових центрах (Лондон, Париж, Люксембург та ін) і що здійснюють міжнародні кредитні операції в іноземних валютах (євровалюти).

Висновок

МВС виступає однією з головних рушійних сил, які можуть або сприяти розширенню міжнародних економічних відносин, або навпаки, обмежувати їх інтенсивність. Тому розвиток міжнародних економічних відносин значною мірою залежить від характеру світової валютної системи і дієвості функціонування її інститутів.

Послідовно існували і змінювали один одного три світові валютні системи. Перша з них - система "золотого стандарту" - грунтувалася на золоті, за яким законодавчо закріплювалася роль головної форми грошей. Основу другої, Бреттон-Вудської валютної системи, складали тверді обмінні курси валют країн-учасниць по відношенню до курсу провідної валюти (кот. фіксувався до золота), коливання допускалися в інтервалах + / - 1. Третя, Ямайська валютна система заснована на плаваючих обмінних курсах і є багатовалютний стандартом, при цьому країна може вибирати фіксований, плаваючий або змішаний режим валютного курсу. Основними цілями підстави ЄВС є створення зони стабільних валютних курсів у Європі, відсутність якої утруднювало як співпраця країн-членів Європейського співтовариства в області виконання спільних програм, так і у взаємних торговельних відносинах, а також зближення економічних і фінансових політик країн-учасниць.

Її виникнення і подальша еволюція відображають об'єктивний розвиток процесів інтернаціоналізації капіталу, що вимагають адекватних умов у міжнародній грошовій сфері. Основними конструктивними елементами МВС є світовий грошовий товар і міжнародна ліквідність, валютний курс, валютні ринки, міжнародні валютно-фінансові організації і міждержавні домовленості.

Перелік літератури

1. Международный менеджмент. Учебное пособие/ Под редакцией проф. С. Э. Пивоварова. - СПб.: Питер, 2002. – 445 с.

2. Яхно Т.П., Лапшина І.А. Міжнародний менеджмент: навчальний

3. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник/Научный редактор В.В. Круглов. – М: Инфра-М, 1998. – 369 с.

4. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 2007.

5. Евро - валюта “Соединенных Штатов Европы” / М. Погорелый // Ревизор 1996 №9

6. Рушайло П. «Валюта без прошлого» Коммерсантъ-Деньги, Москва, №11 от 21/04/2001.

7. Толковый словарь экономических терминов “Это - бизнес”. - Киев, “Альтерпрес”, 1996. – 472 с.

8. Международные экономические отношения: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2004.

9. Бункина М.К. Валютный рынок. - М.: АО «ДИС», 2004. .




9-09-2015, 02:37

Страницы: 1 2
Разделы сайта