Війна як форма збройного насилля: проблеми теорії

не лише масового, а й тотального характеру. Щоб підтримати величезні армії, що воювали на фронті, цілі суспільства з їхніми економіками впрягалися у колісницю війни. Зростаючі втрати призводили до страшногонапруження сил на фронтах і в тилу, оголювали й поглиблювали фатальні політичні й соціально-економічні вади старих імперських порядків Європи.

У воєнних діях взяло участь 38 держав з населенням понад 1 млрд. осіб. Основні воюючі сторони: на боці Німеччини й Австро-Угорщини виступила Болгарія, створивши Четверний союз; до країн Антанти приєднались Італія, Португалія, Румунія, Сербія, США, Греція, Японія; війну Німеччині оголосив Китай і 14 держав Латинської Америки.

Війна так чи інакше вплинула на положення всіх країн світу, в тому числі й на нейтральні. Таким чином весь світ приймав участь у війні.

У війну були залучені колонії європейських держав. Під час війни колонії набули великого значення як постачальники сировини та продовольства. Крім того, сотні тисяч місцевих мешканців цих колоній було вивезено до Європи для робіт у тилу і були використані як солдати на самих важких ділянках фронтів, часто для прикриття європейських військ.

Для робіт у тилу Франція використала 200 тис. осіб, вивезених з її колоній. Англія з однієї Індії вивезла з такою ж метою більше 400 тис. осіб. Англія отримала зі своїх заокеанських володінь майже 1 млн. солдат, Франція - біля 300 тис.

У ході війни була повалена монархія і відбувся більшовицький жовтневий переворот у Росії. Військова й економічна могутність Німеччини була підірвана, і вона на довгий час опинилася в міжнародній ізоляції. Наслідком поразки Австро-Угорщини став розпад однієї з найбільших європейських імперій і утворення на її уламках нових національних держав.

Після війни сформувалася нова система міжнародних відносин, відбувся перерозподіл світу.


Висновки

В XXстолітті наша країна була втягнута у всі великі війни і в більшість локальних. В тим більшій мірі суспільство усвідомлює, що держава зобов'язана забезпечувати захист своїх громадян. Адже, найперша громадянська свобода -це безпека.

... Дуже хочеться жити. Жити в мирі та благополуччі. Відчувати себе під захистом держави. Впевнено дивитись в майбутнє, працювати, любити, ростити дітей. Дотримуватися законів. Ніколи не стикатися з насильством. Для цього державно-політичне керівництво країни повинно дуже реалістично, дуже тверезо оцінювати ситуацію в країні і світі, не впадати в ілюзії. Боротьба інтересів в історії не закінчується, а наростає. Ті, хто зазнають поразки, втрачають будь-яке майбутнє, та шанси на нормальне життя.

Я спробувала дослідити у своїй роботі природу війни. Перш за все, необхідно було визначити зміст самого поняття „війна", розглянути його теоретичну сторону. Але для того, щоб чітко уявити собі структуру, характер війни, я детальніше зупинилась на першій світовій війні.

Хотілося б щоб, моя робота хоча би трішечки допомогла в осмисленні і попередженні такого згубного суспільного явища, як війна, у створенні необхідної для цього політичної культури, в прогнозуванні і запобіганні факторів ризику, які викликає війна.


Використана література

1. Жирар М. Индивиды в международной политике. - М.,1996.

2. Клаузевиц К. О войне. - М.,1999.

3. Коляда I., Ладиченко Т. Всесвітня історія XXстоліття. - К., 1995.

4. Мальсышй М., Мацих М. Теорія міжнародних відносин. - Л.,2002.

5. Пивовар С., Серіщев Я., Стельмах С. Всесвітня історія XXстоліття. - К., 1995.

6. Салабай В.Ф., Панчук Л.О., Титаренко Я.А. та ін. Політична історія XXстоліття. - К.,2001.

7. Фукидид. История Пелопонесской войны в восьми книгах. Перевод с греческого Мищинко Ф.Г. с его предисловием, примечаниями и указателем. Том 1.-М.Д987.

8. Цыганков П.А. Международные отношения. - М.,1996.




9-09-2015, 02:37

Страницы: 1 2 3
Разделы сайта