У житті виникає багато труднощів, і це природно. Справа не в наявності проблем, а в умінні адекватно їх розв'язувати.
Депресія не сприяє розв'язанню жодних проблем - чи то проблем, пов'язаних із втратою роботи, чи складних стосунків у сім'ї.
Пригнічений стан - це результат дії імпульсів, які посилаються з окремих центрів головного мозку, уповільнюючи більшість нормальних процесів організму, необхідних для повсякденної діяльності. Можливо, цей стан буває потрібним у тому сенсі, що в цей період людина наче тимчасово відступає, щоб потім успішно подолати тяжкі умови або обставини, що їй загрожують. Відступає, щоб перечекати, накопичити енергію та життєві сили, поки не настане час для рішучих дій.
Однак сучасне життя не дає змоги дуже довго перебувати в "зимовій сплячці". Людська здібність розв'язувати проблеми дуже цінна для профілактики депресивних станів, тому на тренінгових заняттях з безробітними пропонуються вправи, які допомагають розкрити здібності словесно розв'язувати проблеми, а також поступово знімають тривожність, підвищують самооцінку, упевненість.
Для безробітних громадян втрата роботи — це втрата сенсу життя. Нерідко переорієнтуватись на нові види діяльності їм важко, а довготривале безробіття викликає психологічну напруженість, стресовий стан. Основними негативними чинниками є усвідомлення незайнятості; неможливість реалізувати наявний потенціал; жорсткі вимоги з боку роботодавців, низький рівень матеріального забезпечення; соціальна незахищеність; безперспективність тощо. Невдалі спроби працевлаштуватись знижують зусилля до подолання труднощів.
Причини безробіття — не тільки економічні, але й індивідуально-психологічні. Дуже часто намагання працевлаштувати людину на ту чи іншу роботу виявляються марними. І це можна пояснити внутрішньою суперечністю людини. Причини цих суперечностей різні — занижена самооцінка, низький рівень домагань, неправильні настанови, що сформувалися, відсутність мотивації тощо. Тому дуже важливим є формування в безробітних позитивної «Я-концепції», яка сприятиме більш ефективній самореалізації їх на ринку праці.
Спеціалісти з профорієнтації відзначають, що кожний другий безробітний потребує психологічної допомоги, але досі вона не виділена в окремий вид послуг, а здійснюється в межах профконсультаційної роботи. Тому перед проведенням, власне, профконсультації їм потрібна психологічна допомога для оптимізації, корекції психічного стану, що включає аутогенне тренування, гетерогенний тренінг, оздоровчі сеанси . психоемоційного розвантаження, музична терапія
Спеціалісти з профорієнтації проводять первинну й поглиблену професійну діагностику та, власне, саме консультування. Профконсультаційну роботу проводять за двома основними напрямами: сприяють коригуванню психоемоційного стану людини, її самооцінки та допомагають оволодіти навичками технології пошуку роботи шляхом збирання, аналізу, вибору інформації, спілкування з роботодавцями (безпосередньо, по телефону, складання резюме). Для вирішення цих завдань спеціалісти з профорієнтації використовують як індивідуальні, так і групові форми роботи, враховуючи індивідуальні характеристики, основні проблеми конкретних її учасників.
Навчальні тренінги з "Технології пошуку роботи" спрямовуються на аналіз реальної економічної ситуації та адаптацію до неї безробітних громадян, конкретизації напрямів збирання, аналізу, вибору інформації із врахуванням індивідуальних характеристик, професійних спрямувань, стереотипів поведінки. Тому на заняттях безробітні не просто сприймають і запам'ятовують інформацію, а й аналізують різні проблеми, визначають варіанти їх розв'язання, вибирають найбільш підходящу для себе нову професію, спеціальність, за якою існує попит на ринку праці і можна буде працевлаштуватись.
Психологічна підтримка безробітним в службі зайнятості.
Психологічна допомога безробітним – один з важливих напрямків роботи спеціалістів служби зайнятості.
Люди, які втратили роботу, звертаються до служби зайнятості насамперед, щоб працевлаштуватись. Але тут їм сприяють не лише у цьому.
Коли пошук роботи затягується, а сьогодні, на жаль, це типове явище, то на безробітного чекає багато неприємностей, зокрема і психологічного плану. Це песимізм і безпорадність, чому сприяє відчуття соціальної ізоляції. Це такі вкрай негативні та неприємні відчуття, як відсутність впевненості у собі, депресія, безнадія і постійна стурбованість за своє майбутнє. Безробітний підсвідомо намагається боротися з таким станом постійної стурбованості та хвилювань, але здебільшого далеко не кращим способом - у більшості випадків це проявляється в байдужості та апатії. Створюється парадоксальна ситуація -людині потрібно діяти, шукати вихід із стану безробіття, а вона опускає руки, здається перед труднощами, не долає їх, а звикає до них.
Практика свідчить, що чим триваліше безробіття, тим значніші негативні зміни у психіці безробітного, тим вищий їх рівень і більша потреба в психологічній допомозі. Психологічна підтримка безробітних, індивідуальний підхід до кожного - один з важливих напрямків роботи профконсультантів-психологів, які працюють в службі зайнятості.
Виділення психологічного консультування безробітних у окремий напрямок роботи психолога служби зайнятості базується на певних об’єктивних підставах:
1. Пошук роботи безробітним дедалі ускладнюється зростанням та поширенням безробіття.
2. Низький рівень життя, взагалі, та низький рівень матеріальної допомоги безробітним, зокрема, утворюють серйозні проблеми у вирішенні побутових питань.
Ці чинники безпосередньо впливають на психоемоційний стан безробітних та призводять до того, що більшість з них непокоїть:
відчуття надмірної тривоги,
психічної напруженості,
втоми,
зневірення у власних здібностях і можливостях,
невдоволеність собою.
Такі психологічні та психофізіологічні стани утворюють психологічний дискомфорт особистості та уявляють собою суттєву перепону:
у адаптації безробітних до соціальної ситуації,
у пошуку нових варіантів працевлаштування, тобто у вирішенні тих питань, якими безпосередньо покликана займатися саме служба зайнятості.
Тому проблема психологічної підтримки безробітних - як одного з основних напрямків роботи психологів міськ(рай)центрів зайнятості - набуває особливої актуальності.
Основною метою ЄТОННу є створення системи соціального захисту та самозахисту населення. Однією з засад ЄТОННу є активізація власних зусиль клієнтів щодо влаштування життя, підвищення відповідальності людини перед собою та суспільством. Цьому відповідають навчання клієнтів методам і техніці самостійного пошуку роботи, створення в центрах зайнятості сектора профінформування населення, підвищення відповідальності клієнтів за власні дії щодо пошуку роботи. В системі технології ЄТОНН закладені елементи корекційної роботи. Психокорекційна робота пов'язана з наданням окремій частині клієнтів психологічної допомоги. Психологічна допомога надається тільки тім, хто ії потребує. Основним завданням психологічної допомоги є вплив на переконання, настанови, цілеполягання безробітного,розширення уявлень людини про власні здібності, можливості з метою обґрунтованого вибору професії та шляхів працевлаштування.
Цілями психологічної допомоги безробітних є:
захист психічного та духовного здоров'я безробітного як передумова його самоактуалізації на ринку праці;
психологічна адаптація до ситуації втрати роботи, сприяння підвищенню мотивації до праці, пошуку роботи;
формування адекватної самооцінки безробітного;
допомога в переоцінки цінностей за рахунок зміни цілей, переконань, інтересів людини відповідно до реальної об'єктивної ситуації, що склалася;
формування схильності до інтернального виду суб'єктивного контролю (тобто впевненість в тому, що всі події, які відбуваються, залежать від самої людини, рівня ії здібності, компетентності, особистих якостей, насамперед таких, як цілеспрямованість та наполегливість);
надання впевненості у власних силах, зменшення надмірного емоційного напруження та запобігання депресії;
намагання змінити неадекватні установки людини щодо поведінки на сучасному ринку шляхом використання об'єктивної інформації, інших переконливих аргументів.
Психологічні стани є складовою ланцюжка, ланками якого є установки, емоції та почуття, психологічні стани, актуальна поведінка, ціль. На установки людини впливають внутрішні та зовнішні фактори. Внутрішні фактори - це ії потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, самооцінка. Зовнішні фактори — це предметна діяльність, досвід, соціальні вимоги. В психікокорекційній роботі необхідно працювати з мотивацією людини, з самооцінкою, збагачувати досвід людини, пояснювати зміст нових соціальних вимог.
Робота з людьми з низькою самооцінкою може включати в собі такі складові:
періодично організовувати "успіхи" безробітного,
суворо дотримуватись принципу поступовості,
обігання на адресу людини критики, догани в разі невдачі в пошуку роботи,
вдосконалювати навики в пошуку роботи,
позитивний вплив оточуючих.
Робота з людьми з завищеною самооцінкою включає в собі:
показати клієнту, що рівень його домагань не відповідає рівню його навичок,
ставити перед цією людиною складні цілі, щоб запобігати розхолоджуючої дії,
принципово оцінювати досягнення, не порівнювати його досягнення зі слабими.
Вирішення основних завдань в процесі індивідуальної консультації.
Психологічне консультування - один з основних методів надання психологічної допомоги. Висхідна до соціологічної техніки опитування консультативна бесіда (поглиблене інтерв’ю) - це особистісно-орієнтоване спілкування, в якому здійснюється загальна орієнтировка в особистісних особливостях і проблемах клієнта, установлюється і підтримується партнерський стиль спілкування (на рівних), надається необхідна психологічна допомога у відповідності з потребами, проблематикою та характером консультативної роботи. Поняття психологічного консультування дозволяє вилучити всі його складові елементи:
1. Основною проблематикою психологічного консультування є внутрішньо-особистісний комфорт.
2. Об’єктом і предметом діяльності у процесі психологічного консультування виступають екзистенціальні цінності та їх відбиття у життєвих ситуаціях.
3. Ціль психологічного консультування - культурно-продуктивна особистість, яка наділена почуттям перспективи і здібна свідомо розробляти різні стратегії поведінки і аналізувати ситуацію з різних точок зору.
4. Позитивним результатом психологічного консультування є поглиблене саморозуміння особистістю самої себе, прояснення ситуації, змінення соціальної або екзистенціальної позиції, розробка нових психосоціальних умінь.
5. Зміст психологічного консультування пов’язується з наданням емоційної підтримки, ціннісно-смислової орієнтировки та відпрацюванням життєвих стратегій. Суть психологічного консультування полягає у тому, що психолог, користуючись своїми спеціальними, науковими, професійними знаннями утворює умови для переживання іншою людиною нових можливостей у вирішенні її психологічних задач.
6. Головна задача психолога-консультанта служби зайнятості полягає у тому, щоб створити для нормального, психічно здорового клієнта умови для створення їм освідомлених нешаблонних способів дій, які б дозволили б йому жити у відповідності з можлливостями культури.
Психологу-консультанту необхідно вступати в таку взаємодію, яка б дозволила знайти нові засоби дій, нові переживання, нові цілі для подальшого життя клієнта.
Сама ситуація спілкування клієнта з психологом-консультантом утримує такі складові:
Особистість клієнта та її переживання.
Особистість психолога-консультанта.
Взаємодія між клієнтом і психологом.
При цьому психолог не залежно від теоретичної орієнтації, використовує у своїй роботі такі поняття, як життя, сенс життя, місце людини у житті, цінності, індивідуальність.
Аналіз роботи практичного психолога в ситуації індивідуального консультування показує, що цей вид професійної роботи вимагає спрямованої рефлексії психолога на два найважливіших психологічних поняття - на поняття норми психічного розвитку і поняття позиції у взаємодії.
Можливість психолога орієнтуватись у актуальних і потенційних якостях внутнішнього світу клієнта не можлива без рефлексивного пророблення поняття норми психічного розвитку. Зміст цього поняття дозволяє диференціювати задачі взаємодії (соціальні, етичні, моральні та психологічні) з клієнтом і свідомо вибирати стратегію роботи з ним. Виділяють три основні позиції психолога у процесі психологічного консультування:
взаємодія на рівних позиціях;
взаємодія з позиції “зверху”;
та взаємодія з позиції “знизу”.
Усвідомлення психологом своєї позиції у процесі консультування важливо як показник можливих змін у внутрішньому світі клієнта.
Зміст роботи психолога центру зайнятості визначають такі основні напрямки:
допомога безробітним у подоланні внутрішніх конфліктів, кризи особистості;
сприяння у пошуку шляхів підвищення рівня соціальної адаптації (пристосованості до нових обставин);
виявлення і розкриття внутрішнього потенціалу та сприяння росту особистості;
навчання раціональному використанню власних здібностей та можливостей;
сприяння підвищенню рівня психологічної культури.
Профконсультант-психолог застосовує індивідуальну та групову форми психологічної роботи. Індивідуальній роботі надається перевага у випадках, коли проблема потребує не стільки розвиваючої та навчальної спрямованості, скільки співчуття та співпереживання.
Психолог потрібен:
Якщо вам важко подолати свої негативні переживання.
Якщо вас турбує відчуття надмірної тривоги, психічної напруги і втоми.
Коли ви зневірилися у власних здібностях, можливостях і відчуваєте, що загнані у глухий життєвий кут і не бачите перспектив виходу з нього.
Якщо ви постійно відчуваєте невдоволення собою.
Якщо ви постійно «наступаєте на одні і ті ж граблі», тобто вас переслідують ті ж самі неприємні для вас ситуації чи взаємовідносини з людьми.
Якщо вас переслідує відчуття самотності, а життя здається важким і безглуздим.
Якщо ви прагнете досягти більшого в житті і готові докласти зусиль, щоб вийти за межі власних обмежень, розірвати начебто замкнуте коло.
Загалом йдеться про досить типову і поширену сьогодні ситуацію, яку можна окреслити як потребу у в психологічній допомозі людям, які опиняються в екстремальній ситуації.
В процесі індивідуальної консультації здебільшого вирішуються такі основні завдання:
встановлення взаєморозуміння між клієнтом і психологом;
виявлення психологом проблеми, яка турбує клієнта і потребує вирішення;
пошук альтернативних рішень;
визначення комплексу конкретних дій, націлених на вирішення проблеми.
Психологічні консультування - це, в певному розумінні, спрощення поведінки клієнта, структурування його внутрішнього світу.
Психолог у цьому процесі не стільки лікар, скільки діагност та спеціаліст по процесу. Його допомога - у всебічному аналізі вашої ситуації, а також в аналізі вашої свідомої і під(над)свідомої психологічної реальності: ваших почуттів, думок, переконань, цінностей, потреб, мотивів, індивідуально-особистісних особливостей.
Іноді психолог - лише дзеркало, в яке ви дивитесь, але дзеркало, яке, віддзеркалюючи, щось збільшує, щось зменшує, щось показує під іншим кутом зору, а то і в іншому кольорі.
Практика консультування безробітних свідчить, що більшість клієнтів психолога не робить потрібних кроків для перемін у своєму житті на краще. Якби вони могли зробити це самостійно, то обов'язково вже зробили б.
Ефект консультації визначається тими переживаннями, які безробітний відчуває в процесі консультування, і тими змінами, які відбулися в його психологічному стані. Потрібно пам'ятати головне - позитивний результат консультування буде обов'язково. Завдяки консультації клієнт досягає поглибленого саморозуміння, прояснення ситуації, що дає змогу скласти стратегічний план виходу із скрутного становища.
Семінари з техніки пошуку роботи.
Семінари з техніки пошуку роботи є дієвою формою роботи з безробітними. Корекція поведінки та психічних станів посилена тим, що:
навчання проводиться в невеликих групах 10-15 чол.,
спілкування в групі посилює корекційний ефект,
навчання передбачає виконання безробітним вправ та завдань,
тривалість навчання - 4, 8, 24 години, можливість роботи від зустрічі до зустрічі.
Для отримання максимальних результатів навчання безробітних методам пошуку роботи необхідно проводити їх 24 години. Семінари мають за мету навчання вмінню постановки цілей та навчання прийомам їх досягнення.. Вкрай корисним виявляється прийом досягнення малих близьких цілей. Тому що близькі цілі збуджують до діяльності сильніше, чим дальні. На цій основі будуються всі тренінги. В роботі семінару ставлять такі завдання на урозуміння:
1. значення цілі (для чого необхідно досягнення цієї цілі, що це дасть), 2.засоби досягнення цілі (як робити, які методи використовувати),
3. етапи досягнення цілей (проміжні цілі і етапи їх досягнення),
4. можливі труднощі в досягненні цілі та шляхи їх запобігання,
5. самоконтроль.
Спеціаліст виконує завдання по обертанню зовнішніх вимог во внутрішні цілі.
Існує об'єктивно три типа груп людей:
1. які повністю приймають цілі, які ставляться іншими,
2. які частково приймають такі цілі,
3. які зовсім не приймають цілі інших, а намагаються ставити власні цілі.
При цьому ціль, яку людина ставить самостійно, посилює його мотивацію.
Для того, щоб перевести суспільне значущу ціль в індивідуальну ціль клієнта, спеціаліст повинен вирішити такі завдання:
щоб ціль відповідала задоволенню потреб особистості,
щоб вона являлась етапом або засобом задоволення потреб особистості.
Для того, щоб зовнішня ціль стала внутрішньою необхідно:
1.чітко визначити ціль діяльності загальну та близьку,
2.усвідомити значення діяльності (для чого це необхідно),
3.виокремити засоби досягнення цілі (як це зробити, за допомогою чого),
4.проаналізувати труднощі досягнення цілі та засоби їх подолання,
5.зaбезпечити самоконтроль.
Психокорекційний процес на протязі семінару полягає в усвідомленні цілі, за для цього людину підводять до розуміння:
1 .майбутнього результату діяльності,
2.перспектив, які пов'язані з досягненням цілі,
3.побічних наслідків,
4.можливості або неможливості досягнення цілі,
5.ієрархія цілей,
6.відношення цілі до здібностей (легка або складна ціль), відношення цілі до попереднього результату, засоби досягнення цілі.
Для успішної роботи важливо, що клієнт ставить перед собою проміжні цілі та визначає результат діяльності.
Важливим аспектом в роботі з групами безробітних повинна бути активізація особистісної саморегуляції: надання допомоги в пошуку нових та відновлення старих цінностей, які несуть в собі позитивне значення.
Психокорекційний тренінг.
В процесі тренінгу велика увага приділяється формуванню особистісних якостей безробітних, їх емоціям, почуттям, умінню аналізувати свій досвід. Зміст курсу базується на принципах самоактуалізації особистості та спрямований на виховання у людей шанобливого ставлення до себе і оточуючих, уміння йти на компроміс у потрібній ситуації. Правомірність цього підходу спирається на положення про те, що коли люди не відчувають у собі злагоди, вони переносять свої почуття на взаємини з іншими людьми.
Робота в тренінгу переконує учасників, що між думками, почуттями і поведінкою у процесі спілкування існує тісний зв’язок і що емоційні проблеми пов’язані не тільки з певними обставинами, але і з неправильним сприйняттям та розумінням їх.
Психологічний тренінг – це гнучка динамічна система, яка дає змогу в процесі роботи здійснювати певні зміни і перестановки вправ. У групі є загальноприйняті правила, яких дотримуються всі:
На заняття не можна запізнюватися.
Присутні беруть участь у всьому, що відбувається, але участь у тренінгових вправах є добровільною.
Принцип «тут і зараз» (говорити тільки про те, що відбувається в групі)
Слухати уважно кожного, не перебиваючи, не перешіптуватися між собою.
Критикувати або оцінювати не людину, а конкретний вчинок, дію. Бути коректним стосовно одне одного.
Тренінгова робота в групах сприяє підвищенню активності і розкриттю учасників, отриманню зворотнього зв'язку від членів группи, створенню атмосфери довіри, щирості і конфіденційності того, що відбувається в групі, розумінню інших і своєї власної особистості. Тренінг дає змогу :
побудувати адекватну Я-функцію;
усвідомити особистісні переживання;
збудити творчі сили, виявити оригінальність, сформувати здатність розкриватися духовно, виробити гнучкість психічних функцій;
набути соціальних навичок і вміння;
адатпуватися до соціального та професійного життя.
Завдання тренінгу зводяться до таких:
вивільнення негативних станів;
реконструювання та закріплення особистісного Я через процес саморегулювання, самопізнання і самопозбавлення від деструктивних станів;
підвищення самооцінки;
встановлення позитивних емоційних стосунків з оточуючими.
Під час тренінгових занять вирішуються такі питання:
Навчання безробітних розуміння себе і вміння “бути у злагоді з собою”
Виховання інтересу до оточуючих людей, їх розуміння та співчуття іншим. Формування терпимості до точки зору співбесідника та соціальної відповідальності за спілкування.
Розвиток адективної оцінної діяльності, спрямованої на аналіз особистої поведінки.
Підвищення рівня самоконтролю і моральної саморегуляції щодо виявів свого емоційного
9-09-2015, 18:23