Проблема впливу засобів масової інформації на формування особистості підлітка

Проблема впливу засобів масової інформації на формування особистості підлітка

П лан

Вступ

1. Теоретичний аналіз проблеми

2. Термінологічний словник з проблеми

3. Відображення проблеми в періодичних фахових джерелах

4. Огляд матеріалів з проблеми в Інтернет

5. Аналіз нормативно-правової бази правомірності запланованої роботи

6. Слайди, зображення у вигляді презентації.

Висновки

Додаток (презентація)

Вступ

В теперішній час значно зріс вплив засобів масової інформації на особистість. Провідну роль у цьому процесі займає телебачення. Якщо в 70-80 роках телевізор вважався розкішшю, то зараз це незамінна річ в кожній родині. Поступово телебачення витісняє газети і журнали, конкурує з радіо. Конкуренція з пресою пояснюється появою на телебаченні нових технологій: цифрове, супутникове телебачення, комп’ютерні технології. В зв’язку з цим помітно зросла оперативність передачі інформації і як наслідок ускладнена можливість контролю за чистотою ефіру.

Ще одним засобом впливу на особистість є нещодавно винайдений, апробований, такий доступний високошвидкісний Інтернет. Декілька років тому цей засіб комунікації застосовували лише на великих підприємствах, організаціях різного профілю. На сьогодні ж за допомогою Інтернету можна отримати інформацію значно легше, ніж будь яким іншим способом, навіть не виходячи з дому. Саме цим і займаються сучасні підлітки, в яких лише починається формування особистості.

Підлітковий вік - це один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого розвитку особистості.Для підлітка – це період значних змін. Дитина не завжди може адекватно реагувати на оточуюче середовище. В цей час поведінка стає нестійкою, підвищується збудливість, імпульсивність. Ці та багато інших негативних рис з’являються під впливом ЗМІ.

Актуальність розгляду даної проблеми полягає в тому, що сучасні підлітки все більше часу проводять за екраном телевізору чи за комп’ютером, ніж того вимагають їхні потреби в інформації чи розвагах, і це негативно впливає на формування повноцінної особистості. Існує думка, що ЗМІ є своєрідним наркотиком, гіпнотичний вплив якого призводить до часткової втрати людиною особистої свободи, сили волі. Час, який проводить підліток в контакті з медіа продукцією постійно збільшується, при цьому формується стійке пасивне споглядання, свідома чи несвідома відмова від особистісного спілкування.

1. Теоретичний аналіз проблеми впливу засобів масової інформації на формування особистості підлітка

Все більше в сучасному суспільстві стверджується думка про те, що людство знаходиться на початку розвитку «третьої» (поряд з усною та писемною) системи культури – культури засобів масової комунікації суспільства. Масова комунікація дозволяє встановлювати та підтримувати зв'язок з більш широким соціальним середовищем, кордони якого знаходяться далеко за межами їх безпосереднього оточення.

В сучасному світі людина з раннього дитинства опиняється в оточенні техносфери, вагомою частиною якої являються засоби масової інформації, що грають важливу роль в житті людини. До складу ЗМІ входять: преса, радіо, телебачення, Інтернет. При чому, на перші місця вийшли так звані електронні засоби.

Сучасні ЗМІ, особливо телебачення набувають планетарного характеру, звертаються до багатомільйонної аудиторії, створюють новий тип культури - аудіовізуальний.

Протягом всієї історії радянської аудіовізуальної культури не існувало проблеми негативної дії образів насилля в телемовленні. Ситуація корінним чином змінилася з переходом до ринкових відносин, входженням в світовий аудіовізуальний ринок і глобалізацією аудіовізуального простору. По-перше, різко збільшилась кількість телеканалів які, прагнучи посилить свої позиції на ринку глядацьких аудиторій, перевагу надають фільмам. По-друге, щоб мінімізувати собівартість телемовлення, ставка робиться на дешеві картини [Допира А.И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально-психологических последствий // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 8. – С. 10 – 14].

Першим мас-медіа була газета. Свою назву вона отримала від дрібної монети «gazzetta», яку в Венеції в VI столітті платили за рукописне зведення про поточні події. У 30-40 роки XIX ст. більшість населення отримала доступ до друкованих новин. Завдяки друку стало формуватися наукове мислення. Завдяки друку стала можливою масова освіта (книга).

На початку XX століття родину мас-медіа поповнило радіо, яке швидко продемонструвало унікальну здатність з’єднувати мешканців територій, відокремлених військовими діями Першої світової війни. Радіохвилі суттєво скоротили час доставки новин з центрів на периферію. Столиці й великі міста «наблизились» до малих населених пунктів.

У 1911 році російський вчений Розинг здійснив першу у світовій практиці телевізійну передачу. І вже тоді масові телевізійні трансляції почалися у 1930-х роках, і через 30 років телебачення стає всемогутнім засобом впливу на свідомість і стиль життя у науковій, політичній і повсякденній сферах.

На сучасному етапі існування суспільства певною популярністю і авторитетом користуються Інтернет-ЗМІ (інтернет-видання) - регулярно оновлюваний інформаційний сайт, який ставить своїм завданням виконувати функцію засобу масової інформації. Більшість Інтернет-ЗМІ оновлюється щодня або навіть безперервно протягом дня. Завдяки цій оперативності Інтернет часто використовується як джерело інформації для звичайних ЗМІ. Інтернет можна розглядати як медіа-середовище, аналогічне телебаченню, радіо та пресі.

В усьому світі зараз спостерігається тенденція падіння тиражів щоденних друкованих засобів інформації та зростання кількості відвідувань сайтів Інтернету. Це пов'язано з тим, що Інтернет стає все більш доступним і швидким, а також свідчить про те, що люди все більше і більше звертаються за новинами до Інтернет-ЗМІ, які оперативно подають новини в режимі реального часу, на відміну від щоденних газет, які поступово занепадають. Високі рейтинги відвідування Інтернет-ЗМІ характеризуються привабливістю матеріалів для масової аудиторії, але не свідчить про її змістовність та корисність. Найбільше підлягають впливу саме діти, підлітки, яких приваблює широкий обсяг інформації, яскравість, забарвленість Інтернет-сторінок. Зайшовши один раз з цікавості дитина вже не полишає його надовго. [Стерденко С. Голубєва О. У пошуках форм розвитку медіа-культури молоді// Соціальний педагог – 2009. - №10. – С.34-47].

Створюючи особливий інформаційний простір, численні медіа впливають на формування соціальних, моральних, художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають вадливим фактором впливу на їх свідомість, світоглядні позиції [Череповська Н. Медіа-освіта в сучасній школі // Соціальний педагог – 2009. - №6. – С.15-26].

Перехідний вік – це особливий період, важливими ознаками якого є початок статевого дозрівання та виокремлення внутрішньої сфери власного «я», розвиток критичності до всього. Перегляд телебачення чи сидіння за комп’ютером займає у підлітка час, який можна було б провести активно, спілкуючись або займаючись творчою діяльністю. Здійснення творчої діяльності передбачає активну участь у громадських заходах, бажання допомогти, творити, зацікавленість реальним світом, а не віртуальним.

При контакті з телебаченням чи комп’ютером рухова діяльність дитини уповільнюється, або ж і взагалі вона нерухома, напружена, що є неприродним для неї станом. Наслідком тривалої нерухомості може бути виникнення сильного збудження дитини, також неприродного, бо воно є компенсаторним. Чим більше часу підліток проводить біля телевізора, тим менше він спілкується з іншими людьми. Саме тому дитина поступово втрачає здатність до повноцінного людського мовлення. Це призводить до відставання у психічному розвитку.

Сучасне інформаційне суспільство найбільше асоціюється з Інтернетом як основою найновіших інформаційних відносин. Саме студенти та школярі є активними користувачами цієї мережі. Вони звертаються до Інтернету задля пошуку інформації (для навчання), віртуального спілкування, для розваг. Підлітки активно користуються Інтернетом як за допомогою домашнього комп’ютера, так і в навчальному закладі, в Інтернет-кафе. Але Інтернет і комп’ютер не може замінити сучасним школярам інших радощів життя: спілкування з однолітками, спортивні секції, творчі гуртки, туристичні поїздки, подорожі.

Активність людей в Інтернеті підпорядкована задоволенню трьох основних видів потреб:

· комунікативної (електронна пошта, чати, розсилки, форуми);

· пізнавальної (навігація в мережі, читання електронної преси і новин, пошук конкретної інформації, дистанційна освіта);

· ігрової (розваги).

Глобальні комп’ютерні мережі універсальні – передбачають усі форми самовираження і соціальної взаємодії. Учасник віртуальної комунікації, як правило, анонімний, і це дає відчуття необмеженої свободи, аж до вседозволеності. У мережі підліток дістає реальний шанс існувати у віртуальному просторі не як конкретна особа, а як безліч осіб. З’явилися нові форми поведінки, характерні переважно для молодих користувачів комп’ютерних мереж. Необхідно адаптувати підліткову систему моральних установок до умов анонімного застосування Інтернету.

Неконтрольоване користування Інтернетом може призвести до таких небажаних наслідків як психологічна залежність [Кимберли С. Янг. Диагноз – интернет-зависимость // Мир Internet. - №9. -1999. - с.13].

Більше до комп’ютерної та Інтернет залежності схильні ті користувачі, в яких занижена або завищена самооцінка. Часто це виникає у критичні періоди, зокрема у підлітковому віці. Батькам і вчителям важливо зрозуміти дитину і вчасно вжити заходів.

Вживати відповідні заходи слід коли в дитині помітили таку поведінку:

· емоційна неврівноваженість, напруженість, агресивність, тривожність, відсутність зосередженості на жодному виді діяльності;

· дитина замкнена, неговірка, виглядає пригнічено і стурбованою;

· поганий сон, часті кошмарні сни;

· не приділяє належної уваги спорту і різним фізичним навантаженням, постійно шукає час, щоб пограти, витрачає всі кишенькові гроші на нові ігри, прогулює школу

У ЗМІ все частіше з'являються повідомлення про надмірне пропагування культу насильства в індустрії ігор для дітей. Не дивлячись на покращену якість графіки і відео, завдяки яким ігри виглядають більш реалістично, саме цей вид медіа-продукції є більш орієнтований на насильство. Граючи, діти не помічають себе зі сторони і живуть тим – ігровим життям, яке їх приваблює. Саме ті діти, які проводять багато часу за відео іграми стають дезорієнтованими, в деяких спостерігаються прояви неадекватної поведінки. Ці діти надто агресивні, замкнуті. Тому слід обмежувати або навіть виключити з обігу продажу на медіа ринку таку продукцію.

Крім вищезгаданого культу насильства особливу стурбованість викликає сексуальне підґрунтя сучасної індустрії розваг.Високий рівень сексу на телебаченні здатний привести до більш раннього початку сексуального життя підлітків. На молодь так само сильно впливають «розмови про секс» на телебаченні, як і наочна демонстрація сексуальних контактів [Допира А.И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально-психологических последствий // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 8. – С. 10 – 14].

Вважається, що у підлітків критичні здібності щодо медіа й телебачення є розвинутими. Але це відбувається лише у тих випадках, коли попередні етапи розвитку ставлення дитини до телебачення відбувалися у поміркованому режимі, під контролем дорослих. Тому вже саме з дошкільного віку у дітей слід виховувати ставлення до медіа-продукції, встановлювати відповідні обмеження.

Отже, комп’ютер, маючи величезний ігровий і навчальний потенціал, неабияк впливає на дитину, але і як будь-яка техніка, він не само цінний. Тільки шляхом добре організованої взаємодії дорослого (батьків і педагогів), дитини і комп’ютера можна досягти позитивного результату. Те, яку позицію займають дорослі щодо комп’ютерної діяльності, які цілі ставлять перед собою та якими шляхами їх досягають, визначає характер впливу, який здійснює комп’ютер на дитину.

Для профілактики і реабілітації залежності від медіа-продукції доцільно використовувати такі методи:

- психосоціальний метод;

- методи соціальної групової роботи;

- соціальна терапія;

- групова терапія;

- ігрова терапія;

- сповідальний метод;індивідуальна соціальна робота;

- групова соціальна робота;

- психологічні методи.

Зокрема, прикладом саме психологічного методу є психотерапевтичний тренінг, який доцільно представити в контексті розгляду проблеми впливу засобів масової інформації на розвиток дітей-підлітків.

Негативний вплив ЗМІ на молодь

Тренінг-курс

Блоки програми:

1.«Вплив телебачення на свідомість мо­лоді».

2.«Насильство на телебаченні».

3.«Інтернет та ігроманія — сучасна за­лежність номер один».

Психологічною базою тренінгу є перебу­дова внутрішньої позиції особистості, що ви­значає позитивні зміни у собі, у своїй жит­тєвій позиції.

Мета :ство­рення передумов для розвитку умінь і нави­чок саморефлексії, розвиток мотивації само­вдосконалення .

Запропонована програма розрахована на 6 годин навчання і містить три бло­ки по 2 години кожен. Конструктивна зміна поведінки молоді, усвідомлене ставлення до телебачення, радіо та преси у тренінгу від­бувається у три стадії, які виділяють етапи розвитку самосвідомості й формують моти­вацію самовдосконалення.

Структура занять:

1.Вступна частина. Знайомство, правила роботи групи, вправи на згуртування.

2. Основна частина. Усвідомлення мети й завдань заняття, визначення бар'єрів і шляхи їхнього подолання, актуалізація проблеми, інформаційний блок, напрацювання практичних навичок.

3. Заключна частина. Підбиття підсумків заняття, визначення очікуваних результатів, оцінка розвитку саморефлексії.

Матеріали: аркуші паперу формату АЗ, А4, ватман; різнокольорові аркуші клейко­го паперу; ручки, зошити, олівці, маркери, клей, скотч, набори кольорового паперу; ножиці, мотузки, степлер, скріпки; папки, файли.

БЛОК 1. «ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА СВІДОМІСТЬ МОЛОДІ» Мета: активізувати критичне, аналітич­не ставлення учасників до впливу телебачення на свідомість, визначити основні прийоми телебачення.

Вступне слово тренера

Мета: ознайомити учасників тренінгу з темою та основними проблемами сьогод­нішньої зустрічі.

Тренер. Багато людей, як молоді, так і літніх, присвячують перегляду телепро­грам значну частину свого часу. Опитування показують, щодо 18 років американський підліток проводить біля телевізора в серед­ньому 15 000 годин! І це тільки телевізор! А ще робота за комп'ютером, в Інтернеті. І те, що це справжнісінька пристрасть, стає оче­видним, коли затяті телемани намагаються від неї позбутися.

Знайомство

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, згуртовувати групу.

Тренер (соціальний педагог, практичний психолог, шкільний психолог чи вчитель, який має спеціальні навички у роботі з гру­пою) просить учасників тренінгу по черзі назвати своє ім'я, основне заняття та хобі. Тренер починає першим. Потім пропонує повернутися до свого сусіда праворуч і при­вітатися з ним особисто, називаючи його на ім'я. Далі — повернутися до свого сусіда лі­воруч і так само привітатися з ним.

Вправа «Вироблення правил роботи»

Мета: прийняття правил роботи групи.

Учасники складають і приймають правила роботи групи на час тренінгу і намагаються їх дотримуватися.

Орієнтовні правила роботи групи:

1. Приходити вчасно – не запізнюватися на заняття.

2. Спілкування за принципом «тут і те­пер» - для багатьох учасників характерне прагнення «втекти» у роздумування, обгово­рення давноминулих подій. У цьому випадку спрацьовує механізм психологічного захисту. Але ж основна мета тренінгу полягає в тому, щоб група перетворилась у своєрідне дзер­кало, в якому кожен міг би по­бачити себе. Це досягається частково тим, що у групі існує інтенсивний зворотній зв'язок, ґрунтований на довірчому спіл­куванні.

3. Конфіденційність - суть цього принципу зводиться до рекомендації не виносити почуте і побачене на тренінгу за межі групи. Дотримання цьо­го принципу допомагає станов­ленню довірливості, дозволяє групі тривалий час зберігати дискусійний потенціал.

4. Оцінювати факти, а не людину- гово­рити про події, які відбулися у твоєму житті чи країні, а не про людину, яка їх пережила чи переповіла їх тобі.

5. Активність - брати участь у всіх подіях, вправах, ситуаціях, що виникають під час роботи групи.

Вправа «Очікування від тренінгу»

Мета: визначення сподівань і очікувань учасників від заняття.

Матеріали: плакат із малюнком дерева, стікери, ручки.

Тренер просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати це однією фразою. Вислови записують на стікерах і прикріплюють на плакат дерева (на кроні дерева, його гілках або біля крони).

Анкетування «Ти і телебачення, ПК»

Мета: анонімне діагностування учас­ників групи для перевірки їхньої життєвої позиції щодо засобів масової комунікації, самоаналіз.

Матеріали: бланки з анкетою, ручки.

Учасникам тренінгу роздають бланки з ан­кетою. Відповівши на запитання, учасники повертають заповнені бланки тренеру для подальшої обробки результатів.

Бланк анкети

І. Вік_____________

2. Стать___________

3. Яким засобам масової інформації ви надаєте перевагу?
• Інтернету;

•телебаченню;

• радіо;

• пресі.

4. Скільки часу ви проводите перед телевізором:

у робочий день_____________, у вихідний_____________

5. Які передачі ви дивитеся по телевізору (підкресліть)?

•Новини;

• серіали;

• спортивні трансляції;

• музичні програми;

• політичні програми;

• мультфільми;

• художні фільми;

• розважальні програми;

• усе підряд.

6. Якщо ви дивитеся по телевізору художні фільми, то це:

•українські фільми;

• закордонні фільми (вкажіть країну)______________________________

7. Які фільми вам подобаються найбільше (підкресліть)!

•Комедії;

• мюзикли;

•мелодрами;

• трилери;

• детективи;

• фільми жахів;

• документальні;

• містика;

• бойовики;

• Інше (вкажіть).

8. Які телеканали вам подобаються найбільше?

1)______________________________________

2)______________________________________

3)______________________________________

9. Який телевізійний герой вам найбільше подобається і чим? Чи є такий? (Вкажіть героя і риси, притаманні йому.)____________________________

10. Якщо у вас вдома є ПК (так/ні), то ви на ньому (підкресліть):

•слухаєте музику;

• дивитеся фільми;

• граєте в ігри;

• працюєте з робочими, науковими програмами.

11. Скільки часу ви проводите за комп'ютером?

У робочий день ________________, у вихідний _____________________

12. Що вам дає ПК, відео, ТБ, Інтернет?

__________________________________________________________________

13. Які у вас виникають почуття, коли ви бачите на екрані форми насильства?

__________________________________________________________________

Дякуємо за співпрацю!

Вправа «Я — герой телесеріалу»

Мета: побачити себе у ролі телегероя та зрозуміти його зсередини.

Матеріали: папір для запису, ручки.

Тренер. Усі хоч раз у житті дивилися те­лесеріал, коротко серійний чи багатосерій­ний. У кожного з вас є папірець, на якому напишіть ім'я чи прізвище телевізійного героя та рису, яка в ньому вам подобається. Проговоріть те, що ви написали, та поясніть, чому обрали саме цього героя і цю рису його характеру.

Тренер ділить групу на 4—5 підгруп за­лежно від кількості учасників будь-яким способом. Наприклад, за марками автомобі­ля чи фруктами, овочами тощо.

Кожна група отримує завдання: розіграти сцену із серіалу відповідно до обраних учас­никами груп ролей та продемонструвати риси характеру цього героя відповідно до жанру:

• мелодраматичний;

• детективний;

• драматичний;

• героїко-патріотичний;

• комедійний.

Інформаційне повідомлення «Функції ЗМІ, які впливають на свідомість людини»

Б.Грушин виділяє п'ять соціальних функ­цій масової комунікації:

1. Інформаційна, метою якої є донесен­ня до читацької, слухацької та глядацької аудиторії повідомлень про основні події у світі чи конкретному регіоні (не випадково часто вживають термін «масова інформація»).

2. Функція соціалізації — пов'язана з фор­муванням установок, цінностей і ціннісних орієнтацій аудиторії.

3. Функція організації поведінки — вплив на зміну,


9-09-2015, 19:32